Постанова № 18122120, 11.08.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 року Справа № 8/95-38

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Дужич С.П.

при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Сидорчук А.А.

відповідача: представник Хохлова Н.О.

третьої особи ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів": представник не з'явився

третьої особи ВАТ "Укрексімбанк": представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства "Володимир-Волинська птахофабрика" на рішення господарського суду Волинської області у справі № 8/95-38 від 27.04.11р. (суддя Кравчук А. М.)

за позовом Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відкрите акціонерне товариство "Голобський комбінат хлібопродуктів", відкрите акціонерне товариство "Укрексімбанк"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Володимир-Волинська птахофабрика"

про стягнення в сумі 1 041 593 грн. 04 коп. заборгованості та розірвання договору №63-8-119 від 02.10.1995 року

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.07.11р. змінено склад суду. Суддю Іоннікову І.А., у зв'язку з її перебуванням на лікарняному, замінено суддею Мельником О.В.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.11р. змінено склад суду у звязку із затвердженням складів колегій. Суддю Мельника О.В. замінено суддею Василишиним А.Р. та визначено колегію у складі суддів Юрчука М.І. (головуючого), Василишина А.Р., Дужича С.П.

Рішенням господарського суду Волинської області у справі № 8/95-38 від 27.04.11р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Володимир-Волинська птахофабрика” на користь виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості “Укрптахопром” 947986грн.37коп. - основного боргу, 17673грн.14коп. - 3% річних, 9656грн.60коп. - витрат по оплаті держмита, 289грн.69коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всього 975605грн.80коп. У задоволенні позовних вимог на суму 75933грн.53коп. - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що в рамках міжурядової кредитної програми ПЛ-480-95 між Міністерством фінансів України, Укрексімбанком та ВНО “Укрптахопром” було укладено кредитну угоду від 07.10.96 року № 07/04-113.

Кредит загальною сумою 24 913 215,50 дол. США ВНО “Укрптахопром” отримало та використало в повному обсязі за цільовим призначенням - об'єднання отримало 100 тисяч тонн соєвого шроту та передало його на підставі договорів птахорадгоспам України, в тому числі і відповідачу на підставі договору №63-8-119 від 02.10.1995р.

На виконання умов договору №63-8-119 від 02.10.1995р. позивач поставив на станцію Голоби Львівської залізниці для відповідача 804, 650 кг. шроту соєвого із розрахунку 265,35 дол. США за 1 тонну на загальну суму 213 516,64 дол. США. Факт поставки шроту соєвого стверджується квитанціями про прийняття вантажу; актом перевірки цільового використання та повернення кредитів Контрольно-ревізійного відділу у Володимир-Волинському районі і м.Володимир-Волинському від 05.03.1997р.; протоколом взаємних розрахунків, який є невід'ємною частиною договору та додатком 2 щодо поставки соєвого шроту та оплати першочергових робіт; протоколами звірки взаєморозрахунків станом на 23.07.1998р., підписаних сторонами та скріплених їх печатками.

Відповідачем проведена часткова оплата за отримай соєвий шрот. Заборгованість перед позивачем в межах строку позовної давності, на думку суду першої інстанції, існує в сумі 124 407,66 дол. США, що становить 947 986 грн. 37 коп. станом на день подання позову за курсом НБУ 7,62грн.

У нарахованій позивачем пені за період з 01.12.2008 року по 01.06.2009 року в сумі 4 553,31 дол. США, що еквівалентно 34 696 грн. 22 коп. та штрафу в сумі 5 411,72 дол. США, що еквівалентно 41 237 грн. 31 коп. не підлягають до стягнення з відповідача з огляду на приписи п.2 листа Вищого господарського суду від 15.03.2011р. за № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Відкрите акціонерне товариство "Володимир-Волинська птахофабрика" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 27.04.11р. у справі 8/95-38 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що позивач звернувся до суду для захисту своїх прав, які виникли у 1995р. на підставі договору. Володимир-Волинська птахофабрика була на той час державним підприємством. В 1997 р. Володимир-Волинська птахофабрика була приватизована шляхом перетворення в відкрите акціонерне товариство без участі держави в статутному фонді, тобто відбулась зміна власника. На сьогоднішній момент, згідно бухгалтерського обліку ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» не існує жодних даних та належних доказів про наявність кредиторської заборгованості за договором № 63-8-119 від 02.10.1995 р., а також відсутні будь-які документи (в тому числі і первинні), які б підтверджували факт отримання відповідачем соєвого шроту від позивача.

Окрім того, у відповідності з п.1.2 договору визначено строки постачання першої та другої партії соєвого шроту. Однак позивачем не підтверджено відповідними доказами виконання вищезазначених умов договору, а саме поставку на користь відповідача визначеної договором продукції у строк до 20.10.1995 р. (перша партія) та до 20.11.1995 р. (друга партія).

Покликання позивача на протокол звірки взаєморозрахунків станом на 23.07.1998 року, як на документ, який підтверджує факт і розмір поставки є безпідставним, оскільки цей документ лише підтверджує виконання зобов'язань з боку Відповідача згідно умов договору, а саме перерахування грошових коштів згідно графіку платежів по погашенню Кредиту та відсотків по ньому. Жодного згадування про факт та об'єми поставленого в адресу відповідача товару згідно договору протокол звірки не містить.

Вважає апелянт помилковим та безпідставним висновок суду та посилання на протокол звірки взаєморозрахунків станом на 23.07.1998 року, як на документ, який підтверджує факт і розмір поставки, так як умовами договору момент поставки соєвого шроту позивачем та зобов'язання відповідача перерахувати вартість поставки соєвого шроту жодним чином не пов'язані один з одним. У протоколі звірки взаєморозрахунків мова лише про виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати кредиту. Протокол звірки не містить дати підписання документу, а тому встановити повноваження осіб, які підписували цей протокол на момент його підписання не є можливим.

Наводить апелянт у апеляційній скарзі і інші доводи, зокрема, що поставка шроту соєвого фактично була здійснена на Голобський комбінат хлібопродуктів, а не на адресу відповідача. Матеріали справи не містять доказів передачі шроту соєвого із Голобського комбінату хлібопродуктів на адресу Володимир-Волинської птахофабрики.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, навела додаткові аргументи, які були викладені у доповненні до апеляційної скарги.

Позивачем, третіми особами відзивів на апеляційну скаргу не подано. В судове засідання представники третіх осіб не з'явилися, про день та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції в усній формі заперечив проти поданої апеляційної скарги, зазначивши, що підприємство позивача знаходиться на стадії банкрутства. На даний час здійснюється робота по виявленню кредиторської заборгованості, у тому числі і в частині виконання кредитної угоди від 07.10.96 року № 07/04-113. Відповідач у повному обсязі розрахунків за отриманий шрот соєвий не провів, у зв'язку з чим і було заявлено позов, який в частині суми основного боргу був задоволений. Просить суд рішення господарського суду Волинської області від 27.04.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті судом апеляційної інстанції звернуто увагу на різницю у номерах даної справи.

Так провадження у даній справі порушувалося за номером 05/120-38 (ухвала суду від 05.06.09р., а.с. 1, т.1). 20.01.10р. господарським судом Волинської області було винесено рішення у справі за номером 05/120/21-38 (а.с.175-178). Однак у подальшому апеляційне провадження Львівським апеляційним господарським судом (постанова від 05.05.10р., а.с.53-57, т.2) та касаційне провадження Вищим господарським судом України (постанова від 22.07.10р., а.с.89-94, т.2) було здійснене у справі за номером 05/120-38.

Під час нового розгляду у іншому складі суду господарського суду Волинської області даній справі було визначено номер 8/95-38 (а.с.96, т.2).

Оскільки за цим номером - 8/95-38 винесено і судове рішення (а.с.187-196, т.2), колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку про продовження розгляду даної справи за номером 8/95-38.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 27.04.2011р. у даній справі слід скасувати частково, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 2 жовтня 1995 року між Виробничо-науковим об’єднанням птахівничої промисловості «Укрптахопром» та підприємством “Володимир-Волинська птахофабрика” (правонаступником якого є ВАТ “Володимир-Волинська птахофабрика”, згідно п. 3.2 Статуту; в подальшому реорганізоване у публічне акціонерне товариство “Володимир-Волинська птахофабрика” відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства") був укладений договір №63-8-119 на поставку соєвого шроту і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480-95 з додатками (далі – договір, т.1, а. с. 9-10).

Умовами договору (п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору) визначено, що позивач проводить переговори та підписує контракти з експортерами США на поставку в Україну 100 тис. тон соєвого шроту і фрахт морських суден для доставки товару до Іллічівського порту відповідно до міжурядової програми ПЛ-480 на 1995 фінансовий рік.

Позивач зобов’язувався укласти кредитну угоду з Державним експортно-імпортним банком (третя особа у справі), а відповідач – договір застави.

Пунктом 2.1 договору відповідач доручив, а позивач зобов’язувався поставити 800 тонн шроту соєвого за ціною 250 доларів США за 1 т. поставка здійснюється залізницею на умовах франко-станція підприємства (п. 2.3 договору).

Згідно п. 3.2 договору відповідач зобов’язувався повернути вартість отриманого товару з процентами за користування кредитом протягом 15 років. Додатком 3 до договору (Т.1, а. с. 14) строк виконання зобов’язань за договором спливає 02.10.2010р. Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору відповідач сплачує позивачу пеню за прострочку платежів у розмірі 0,5% за кожний день від суми несплаченої заборгованості. Позивач має право разом з Укрексімбанком прийняти додаткові юридичні санкції згідно чинного законодавства України, враховуючи договір про заставу майна. Позивач має право розірвати договір через 10 днів затримки відповідачем платежів і пені за затримку. Відповідно до п.5.3 договору він вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

Матеріалами справи підтверджується, що в рамках міжурядової кредитної програми ПЛ-480-95 між Міністерством фінансів України, Укрексімбанком та ВНО “Укрптахопром” було укладено кредитну угоду від 07.10.96 року № 07/04-113.

У судовому рішенні, яке є предметом оскарження у суді апеляційної інстанції, місцевий господарський суд Волинської області зазначив, що кредит загальною сумою 24 913 215,50 дол. США ВНО “Укрптахопром” використало в повному обсязі за цільовим призначенням, об'єднання отримало 100 тисяч тонн соєвого шроту (хоча у справі такі докази відсутні) та передало його на підставі договорів птахорадгоспам України, в тому числі і відповідачу (договір №63-8-119 від 02.10.1995р).

До такого висновку суд першої інстанції прийшов на підставі того, що на виконання умов договору позивач поставив на станцію Голоби Львівської залізниці (залізнична станція одержання соєвих шротів: код 358502 Голоби Львівської залізниці для Голобського комбікормового заводу зазначена відповідачем у договорі (Т.1, а. с. 10 на звороті) 804, 650 кг. шроту соєвого, що стверджується квитанціями про прийняття вантажу (Т.1, а. с. 21-35); актом перевірки цільового використання та повернення кредитів Контрольно-ревізійного відділу у Володимир-Волинському районі і м.Володимир-Волинському від 05.03.1997р. (Т.1, а. с. 142-144), підписаного директором та бухгалтером зі сторони відповідача, в якому вказано, що фактично Володимир-Волинській птахофабриці надійшло і отримано 804,65 тонн соєвого шроту; протоколом взаємних розрахунків, який є невід'ємною частиною договору та додатком 2 щодо поставки соєвого шроту та оплати першочергових робіт, в яких сторони визначили суми витрат по поставці 804,65 тон соєвого шроту та розрахункову загальну вартість 1 тони соєвого шроту - 265,35 дол. США при фактичних витратах на весь обсяг поставки в сумі 213 516,64 дол. США; протоколами звірки взаєморозрахунків станом на 23.07.1998р., підписаних сторонами та скріплених їх печатками, предметом яких є суми і дати розрахунків, а також підстава здійснення розрахунків (договір поставки №63-8/119 від 02.10.1995р) та предмет поставки (соєвий шрот).

Проте такий висновок на підставі зазначених документів є передчасним та помилковим.

Зазначені правовідносини були предметом розгляду у судах господарської юрисдикції.

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.01.2010р., яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2010р. у справі № 05/120-38 задоволено позовну вимогу Виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» до ВАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ВАТ «Голобський комбінат хлібопродуктів», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ВАТ «Укрексімбанк» про стягнення 1 041 593, 04 грн. та розірвання договору №63-8-119 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480-95 від 02.10.1995р. Стягнуто з ВАТ «Володимир-Волинської птахофабрики на користь Виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» – 1 041 593,04 грн., в тому числі 589105,78 грн. - заборгованість за прострочені платежі, термін сплати яких настав в 2006-2008рр., 34 696,22 грн. - пені за несплачений платіж в 2008 р., 41 237,31 грн. – штраф в розмірі 7% від суми прострочених платежів в 2006-2008 рр.. , 17673,14 грн. –3% річних за період з 2006 по 2008рр. (включно), 358 880,89 грн. заборгованість по платежам, термін сплати яких мав настати в 2009-2010рр.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.10р. постанова Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2010р. у справі № 05/120-38 та рішення господарського суду Волинської області від 20.01.2010 скасовані, а справа №05/120-38 направлена на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

У своїй постанові суд касаційної інстанції звернув увагу на ту обставину, що у наданих позивачем квитанціях в прийманні вантажу до перевезення №№ 341202881,34102177, 34102176, 34102174, 34102175, 34102173, 34102261, 34102245, 34102244, 34102243, 34102263, 34102355, 34102354, 34102353, 34102352 (т.1 а.с.21-35) вантажоодержувачем зазначено "Голобський комбінат хлібопродуктів" для птахофабрики "Володимир-Волинська", а згідно із ст. 37 Статуту залізниць СРСР залізниця повинна видати вантаж саме "Голобському комбінату хлібопродуктів".

Ухвалою від 13.10.2009 господарський суд Волинської області залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство "Голобський комбінат хлібопродуктів", від якого запросив пояснення по суті позовних вимог та чи отримувало товариство та передавало Володимир-Волинській птахофабриці шрот соєвий, направлений "Укрптахопром" із порту Іллічівськ по міжурядовій програмі ПЛ-480 згідно квитанцій про прийняття вантажу; подати докази отримання вантажу – накладні на перевезення вантажу.

Однак, не дочекавшись пояснень та документів від ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" місцевий господарський суд прийняв рішення по суті. Не усунув неповно встановлені обставини справи в цій частині і апеляційний суд під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Також судами при вирішенні справи не витребувані від сторін та третьої особи ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" первинні документи бухгалтерського обліку у відповідності із Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а тому прийняті рішення і постанова є передчасними.

Відтак зазначені недоліки мали б бути усунуті під час нового розгляду справи.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи ухвалою суду від 19.08.2010 року ВАТ “Голобський комбінат хлібопродуктів” зобов’язано подати суду пояснення та докази щодо отримання у 1995 році згідно квитанцій №№341202881, 34102177, 34102176, 34102174, 34102175, 34102173, 34102261, 34102245, 34102244, 34102243, 34102263, 34102355, 34102354, 34102353, 34102355 та передачі відповідачу шроту (накладні, довіреності тощо), залізничні накладні.

ВАТ “Голобський комбінат хлібопродуктів” у поясненні від 09.09.2010 року №44 повідомляє, що не може надати обґрунтовані пояснення та докази, оскільки з 2007 року підприємство не працює по причині його рейдерського захоплення ТОВ “Волинська інвестиційна група” наслідками якого стало недопущення працівників підприємства на робочі місця та зупинення виробничого процесу. Майно підприємства, документи бухгалтерського обліку і фінансової звітності, інша документація знаходяться у неправомірному володінні ТОВ “Волинська інвестиційна група”. На даний час тривають судові процеси щодо повернення ВАТ у законну власність.

Державний архів Волинської області у листі від 30.08.2010 року № 654/01-23 на запит суду повідомив, що документи постійного строку зберігання Володимир-Волинської птахофабрики в архів передані по 1993 рік включно. Термін зберігання накладних на відвантаження продукції становить 3 роки і в державний архів області вони не приймаються.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 15.09.2010 року направлено в прокуратуру Волинської області повідомлення про ознаки злочину, передбаченого ст. 191 Кримінального кодексу України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, відправленого ВНО «Укрптахопром» згідно залізничних квитанцій про прийняття вантажу №№341202881, 34102177, 34102176, 34102174, 34102175, 34102173, 34102261, 34102245, 34102244, 34102243, 34102263, 34102355, 34102354, 34102353, 34102355 ВАТ «Голобський КХП» для Володимир-Волинської птахофабрики в кількості 804,65 тонн на суму 201 162,5 дол. США.

Окрім вчинених процесуальних дій під час нового розгляду справи судом першої інстанції направлено запити у Володимир–Волинську районну державну адміністрацію, державному територіально–галузевому об’єднанню «Львівська залізниця», Регіональному відділенню ФДМ України по Волинській області щодо надання інформації про отримання відповідачем шроту та наявності кредитних зобов’язань згідно міжурядової програми ПЛ-480 на 1995 рік.

Згідно листа Регіонального відділення ФДМ України по Волинській області від 28.09.2010 року №10.08.1575 кредиторська заборгованість фабрики перед ВНОПП «Укрптахопром» згідно наявних в архіві матеріалів не значиться.

Державне територіально–галузеве об’єднання «Львівська залізниця» у листі від 04.10.2010 року №14-1042 повідомило, що згідно з Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджених наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 за № 41, накопичувальні картки та відомості плати за користування вагонами мають термін зберігання один рік, документи щодо перевезення вантажів мають термін зберігання три роки. Без наявних первинних документів ДТГО «Львівська залізниця» не може надати інформацію щодо видачі вантажу у 1995 році.

Відповідно до листа Володимир–Волинської районної державної адміністрації від 14.10.2010 року №2085/22/2-10 інформація про отримання відповідачем шроту та наявності кредитних зобов’язань згідно міжурядової програми ПЛ-480 на 1995 рік, відсутня.

Згідно повідомлення Ковельського МВ УМВС України у Волинській області від 01022011 року №5/476 по даному факту проведено перевірку та в порушенні кримінальної справи відносно колишнього директора Голобського КХП Щура А.В. відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (за відсутністю в його діях складу злочину).

З постанови Ковельського МВ УМВС України у Волинській області від 01.02.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що підтвердити факт перевезення шроту кормового Львівською залізницею та отримання його Голобським комбінатом хлібопродуктів не виявилось можливим, оскільки перевізні вантажні документи за 1995 рік знищені за сплином терміну зберігання таких документів. Таким чином, згідно наявних документів не має достатніх доказів того, що посадові особи Голобського комбінату хлібопродуктів або розтратили шрот кормовий в кількості 804 650 кг. або передали його на Володимир–Волинську птахофабрику.

УМВС України у Волинській області у листі від 01.03.2011 року №5/893 повідомило, що відповідно до отриманих відомостей з ДТГО «Львівська залізниця», документи за 1995 рік знищені за перебігом терміну їх збереження. ВАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» надано відповідь про відсутність будь-яких відомостей щодо оприбуткування вказаних товарно-матеріальних цінностей підприємством. При опитуванні службових осіб ВАТ «Голобський комбінат хлібопродуктів», які займали керівні посади на підприємстві у 1995 році, факт отримання та привласнення шроту соєвого не встановлено, документів для підтвердження чи спростування факту надходження шроту соєвого у 1995 році не виявлено.

Таким чином на направлені запити жодного первинного бухгалтерського документа в оригіналі чи належним чином завіреній копії господарський суд Волинської області не отримав.

Рівненський апеляційний господарський суд, відкладавши розгляд апеляційної скарги, також витребовував від третьої особи ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" оригінали залізничних квитанції про отримання ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" соєвого шроту; накладні на поставку соєвого шроту; первинні бухгалтерські документи про передачу соєвого шроту; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (соєвого шроту).

Зазначені документи ні в оригіналах ні у завірених належним чином копіях апеляційному суду не надані.

У матеріалах справи наявні копії квитанцій в прийманні вантажу до перевезення №№ 341202881,34102177, 34102176, 34102174, 34102175, 34102173, 34102261, 34102245, 34102244, 34102243, 34102263, 34102355, 34102354, 34102353, 34102352 (т.1 а.с.21-35), де відправником зазначено "Іллічівський порт п/п Укрптахопром" а вантажоодержувачем - "Голобський комбінат хлібопродуктів" для птахофабрики "Володимир-Волинська"

Також ту обставину, що отримувачем шроту соєвого є ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" для птахофабрики "Володимир-Волинська" підтверджують і повідомлення №7865, 7866, 7783, 7878, 8358,7913 (а.с.15-20, т.1).

Позивачем не надано належних доказів, що підтверджують направлення повідомлень №7865, 7866, 7783, 7878, 8358,7913 на адресу саме відповідача, а на самих повідомленнях відсутні відмітки відповідача про отримання цих документів.

Ані повідомлення, ані квитанції про приймання вантажу залізницею не містять жодного посилання на договір, а тому посилання на них як на підтвердження виконання зобов'язань позивача саме за договором від 02.10.95р. є безпідставними.

Шрот соєвий кормовий поставлявся на ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" у гранулах навалом.

Пунктом 37 Статуту залізничних доріг СРСР (на момент виконання договору від 02.10.95р.) передбачено, що по договору залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язана доставити довірений їй вантажовідправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Як з'ясовано в суді апеляційної інстанції у чистому вигляді, як він був поставлений, шрот соєвий кормовий не міг бути використаний, а був одним із складових компонентів для виготовлення комбікорму, який виготовляв саме ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" і цей комбікорм поставляв відповідачу.

Свій власний комбікормовий цех відповідач збудував і ввів в експлуатацію лише у 2007 році.

Такі пояснення представника відповідача підтверджуються також поясненнями посадових осіб Володимир-Волинської птахофабрики на момент укладення договору від 02.10.95р. (а.с.163-169, т.2).

Ці ж пояснення були предметом дослідження місцевим господарським судом при новому розгляді справи, однак суд першої інстанції не надав, у сукупності із усіма обставинами, їм належної оцінки.

Таким чином у будь-якому випадку отримувачем вантажу - шроту соєвого кормового по договору від 02.10.95р. було ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" (його попередник).

У матеріалах справи відсутні докази укладення між ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" та ВАТ «Володимир–Волинська птахофабрика» договору зберігання, актів прийому-передачі такої продукції, товарно-транспортні документи (шляховий лист, накладна на відпуск товару, складська квитанція, тощо).

Умовами п. 2.4. договору визначено порядок відвантаження продукції за договором, а саме шляхом оформлення відповідних товарно-транспортних накладних та порядок повідомлення відповідача про його відвантаження - факсом із зазначенням номерів залізничних вагонів, ваги товару та номерів товарно-транспортних накладних.

Позивачем, у супереч положенням ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, не надані докази виконання ним зазначених умов договору щодо відвантаження продукції відповідачу та повідомлення відповідача за допомогою факсимільного зв'язку. Надані позивачем копії документів не містять інформації на підтвердження таких обставин, на які посилається позивач.

У разі використання шроту соєвого як добавки до кормів - договорів чи інших первинних бухгалтерських документів на переробку чи збагачення комбікорму, тощо.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (договір, накладна, рахунок), які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно із п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, а п.2.2 Положення встановлює, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити : назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відтак помилковим є висновок суду першої інстанції, що у супровідних документах власником вантажу зазначена Володимир–Волинська птахофабрика, що виключає розкредитування вагонів і отримання вантажу без представника птахофабрики, а сама передача шроту соєвого для Володимир–Волинської птахофабрики, здійснена на підставі договору від 02.10.95р.

Місцевим господарським судом помилково за належний доказ отримання шроту соєвого прийнято бізнес-план Володимир-Волинської птахофабрики від 04.12.1995 року № 167.

Бізнес-план - це техніко-економічне обґрунтування діяльності підприємства в ринкових умовах, програма його діяльності; він характеризує модель підприємства в майбутньому.

Факт наявності даного документу може лише свідчити про готовність Володимир-Волинської птахофабрики прийняти вказану кількість соєвого шроту, але аж ніяк не фактичне його отримання.

Відповідно до п. 1.4. договору від 02.10.95р. передбачалося укладення між відповідачем та Укрексімбанком договору про заставу майна як гарантію повернення своєї частки валютного кредиту з процентами за користування ним.

У судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги представник відповідача зазначила, що договір про заставу майна укладений не був, що також може свідчить на користь відповідача - позивач не підтвердив поставку на користь відповідача соєвого шроту зазначеного в Договорі.

Саме однією із обов'язкових умов легітимності договору було укладення кредитного договору між відповідачем та Державним експортно-імпортним банком на своєчасне повернення кредиту разом з процентами за користування ним. Жодних документів на підтвердження даного факту позивач не представив, що в свою чергу унеможливлює об'єктивне дослідження матеріалів справи та умов виконання договору взагалі. Не підтвердив факт укладення договору застави і представник позивача у судовому засіданні.

Поза увагою суду першої інстанції залишилися бухгалтерські документи - баланси відповідача за 2007-2009 роки та виписка по 63 рахунку за 2010 рік (дебеторська-кредиторська заборгованість).

Місцевий суд обмежився лише фразою, що наявність чи відсутність кредиторської заборгованості у бухгалтерському обліку не може вплинути на вирішення спору при наявності інших доказів, як і неподання договору застави, укладення якого п. 1.4 договору покладено на відповідача.

Однак баланси відповідача за 2007-2009 роки підтверджують, що у зазначений період, за який місцевим судом проведено стягнення, у підприємства шрот соєвий не обліковувався ні у виробничих запасах, ні у готовій продукції ні у товарах.

З огляду на вищевикладене позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки на адресу відповідача шроту соєвого.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В позовних вимогах про стягнення з 947986грн.37коп. позивачу слід відмовити за безпідставністю та недоведеністю.

Як наслідок, нараховані позивачем за один рік 17 673 грн. 14 коп. (2 319, 31 дол. США) річних є безпідставні. У цій частині позову позивачу також слід відмовити.

В частині вимог апеляційної скарги про скасування судового рішення першої інстанції щодо відмови у позові у сумі 75933грн.53коп. апелянту слід відмовити, оскільки місцевим судом в цій частині відмовлено правомірно із наведенням мотивів. У цій частині судове рішення слід залишити без змін. < Текст >

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Володимир-Волинська птахофабрика" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 27.04.2011р. у справі №8/95-38 скасувати частково в частині стягнення з публічного акціонерного товариства "Володимир-Волинська птахофабрика" 947986грн.37коп. основного боргу, 17673грн.14коп. - 3% річних, 9656грн.60коп. - витрат по сплаті держмита, 289грн.69коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В решті рішення господарського суду Волинської області від 27.04.2011р. у справі №8/95-38 залишити без змін.

Справу №8/95-38 повернути господарському суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Дужич С.П.

01-12/11459/11