Постанова № 18122045, 31.05.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2011 року Справа № 5019/528/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Юрчук М.І. , судді Василишин А.Р. при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 172/10 від 23.12.2010р.)

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №03-05/11 від 04.01.2011р.)

розглянувши апеляційну скаргу позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на рішення господарського суду Рівненської області від 31.05.11 р. у справі № 5019/528/11 (суддя Мамченко Ю.А.)

за позовом Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

про стягнення в сумі 14 219 032 грн. 55 коп.

за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про визнання недійсними пунктів 7.10, 9.3 договору № 1-06/09-1860 ТЕ-28 від 30.10.2009 року

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2011 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Рівнетеплоенерго" про стягнення в сумі 14 219 032,55 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 11 714 858,64 грн. - основного боргу, 912 905,06 грн. - пені, 1 177 325,86 грн. - інфляційних втрат, 413 942,99 грн. - 3% річних, 25500,00 грн. - державного мита та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічних позовних вимог було відмовлео.

Відповідач за первісним позовом, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову і прийняти нове, яким позовні вимоги ТОВ "Рівнетеплоенерго" за зустрічним позовом задовольнити повністю, оскільки в первісному позові для ТОВ "Рівнетеплоенерго" нараховано пеню за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, які передували зверненню з позовом, а саме з 12 вересня 2010 року по 12 березня 2011 року, а не з моменту прострочення зобов'язання, тобто з 11 грудня 2009 року, чим порушено вимоги ст. 232 ГК України. Неправильно застосовано норми ЦК України та ГК України щодо правовідносин, які виникли між сторонами. Так, апелянт вважає, що до даних правовідносин має бути застосовано поняття неустойки визначене ст. 230 ГК України, а не ст. 549 ЦК України та має бути нараховано штраф, а не пеню, відповідно до п.7.6., 7.7., 7.8., 7.9., 7.10. Договору.

Позивач за первісним позовом подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає дане рішення прийнятим у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга відповідача є безпідставною. ТОВ "Рівнетеплоенерго" своєчасно не виконало зобов'язання по Договору в частині здійснення оплати за поставлений природний газ, тому вважається таким, що прострочило виконання зобов'язання і на нього покладається відповідальність порушення взятих зобов'язань. ДК "Нафтогаз України" дотримано порядок нарахування штрафних санкцій, який відповідає умовам договору та законодавству України.

В судовому засіданні представники сторорін повністю підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила, що:

30 жовтня 2009 року, між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ “Рівнетеплоенерго” було укладено Договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-1860 ТЕ-28, згідно з умовами якого, позивач за первісним позовом зобовязався передати у власність позивача за зустрічним позовом природний газ, який зобовязався прийняти його та оплатити в обсязі зазначеному в п.1.1 ст. 2 Договору.

Пунктом 11.1. Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 по 31 грудня 2009, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 2.1. Договору, постачальник передає покупцеві протягом періоду з 01 жовтня 2009 року до 31 грудня 2009 року газ в обсязі до 13215 тис. м3, в тому числі по місяцях: листопад - до 6 127 тис. м3, грудень: до 7088 тис. м3.

21 грудня 2009 року, Додатковою угодою №1 до Договору поставки №06/09-1860 ТЕ-28 сторонами угоди було п.2.1. доповнено пп.. 2.1.1., згідно якого постачальник передає покупцю протягом періоду з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 23000 тис. м3, в тому числі по місяцях: січень - 800 тис. м3, лютий - 6500 тис. м3, березень - 6000 тис. м3, квітень - 2500 тис. м3.

Крім того, було продовжено термін дії угоди з 01 жовтня 2009 року по 30 квітня 2010 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

09 квітня 2010 року, Додатковою угодою № 2 до Договору поставки №06/09-1860 ТЕ-28, сторонами угоди було п.2.1. доповнено пп.. 2.1.2., згідно якого постачальник передає покупцю протягом періоду з 01 травня 2010 року по 30 вересня 2010 року газ в обсязі до 4768 тис. м3, за наявності його обсягів, в тому числі по місяцях: травень - 1079 тис. м3, червень - 1044 тис. м3, липень - 522 тис. м3, серпень - 1079 тис. м3, вересень - 1044 тис.м3.

Крім того, текст п.11.1. Договору після слів: “і діє в частині поставки газу” викладено в наступній редакції: “з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року, а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення”.

Пунктом 5.1. Договору поставки №06/09-1860 ТЕ-28, сторони визначили, що ціна за 1000 м3 природного газу становить 593,448 грн., без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними газопроводами - 122,00 грн., ПДВ - 20%. До сплати за 1000 м3 природного газу 727,32 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 872,78 грн.

30 квітня 2010 року, Додатковою угодою № 3 до Договору поставки №06/09-1860 ТЕ-28, сторонами угоди було внесено зміни, згідно яких з 01 травня 2010 року ціна за 1000 м3 природного газу становить 565,997 грн., без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними газопроводами - 150,00 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 727,32 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 872,78 грн.

06 серпня 2010 року, Додатковою угодою №4 до Договору поставки №06/09-1860 ТЕ-28, сторонами угоди було внесено зміни, згідно яких з 01 серпня 2010 року ціна за 1000 м3 природного газу становить 840,196 грн., без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2% ; податок на додану вартість за ставкою 20%; Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними газопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Пунктом 4.4. Договору сторони встановили, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідні місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобовязується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Згідно п.6.1 договору №06/09-1860 ТЕ-28, оплата за газ проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок в звітному місяці здійснюється на підставі актів приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору постачальник передав споживачу протягом листопада 2009 року - серпня 2010 року природний газ об'ємом 32500,048 тис. м3 на загальну суму 28 400 377,99 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу підписаними представниками сторін і скріпленими печатками (а.с.22-31).

Відповідач свої зобовязання щодо оплати поставки газу виконав частково на суму 16 685 519,35 грн., що стверджується платіжними дорученнями, наданими відповідачем, тобто сума основного боргу відповідача перед Державною компанією “Газ України” становить 11714858 грн.64 коп.

В зв'язку з цим, 30 травня 2011 року, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Рівнетеплоенерго" про стягнення в сумі 14 219 032,55 грн., який, 31 травня 2011 року, рішенням того ж суду було задоволено позов до та стягнуто з відповідача на користь позивача 11 714 858,64 грн. - основного боргу, 912 905,06 грн. - пені, 1 177 325,86 грн. - інфляційних втрат, 413 942,99 грн. - 3% річних, 25500,00 грн. - державного мита та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічних позовних вимог було відмовлено.

Давши оцінку доказам по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ст. 193 ГК України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обовязковим до виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем не надано суду доказів належної оплати за поставлений природний газ в розмірі 11714858,64 грн.

Судом першої інстанції вірно не прийняті заперечення відповідача за зустрічним позовом про те, що позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів розміру зазначеної заборгованості у формі акту звірки розрахунків, оскільки, відповідно до п.6.5. Договору поставки №06/09-1860 ТЕ-28 звіряння розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акту приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін.

В порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач за зустрічним позовом не надав суду належних доказів звернення до позивача з вимогою про проведення звірки розрахунків та відмовою позивача у проведенні такої звірки, тому сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості поставленого природного газу, проте відповідач, за поставлений газ повністю не розрахувався, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу розмірі 11714858,64 грн. вірно визнаються судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену ним і чинним законодавством України.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом інфляційні втрати нараховані за період з грудня 2009 року по лютий 2011 року та складають 1177325,86 грн., 3% річних з простроченої суми нараховані за період з 11 грудня 2009 року по 23 листопада 2010 року складають 413 942,99 грн.

Оскільки відповідачем за первісним позовом порушено строки розрахунку за поставлений газ по Договору, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 1177 325,86 грн. - інфляційних втрат, 413 942,99 грн. - 3% річних є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ “Рівнетеплоенерго” про визнання недійсними пунктів 7.10, 9.3 договору №1-06/09-1860 ТЕ-28 від 30 жовтня 2009 року суд першої інстанції вірно встановив, що нарахування штрафних санкцій за період у шість місяців, що передують моменту звернення із позовом, а також нарахування штрафних санкції в межах 3-го річного строку позовної давності, але не за перші 6 місяців вказаних трьох років, а за останні, є законним і обґрунтованим виходячи з наступного.

Пунктом 7.10. Договору сторони встановили, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Згідно п. 9.3. Договору строк позовної давності та стягнення неустойки за цим договором встановлюється тривалістю у 3 роки.

Частиною 3 ст. 215 ЦК передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно вимог ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має учинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вимога ч.6 ст. 232 ГК України має диспозитивний характер і допускає договірне врегулювання порядку нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань, про що і було домовлено сторонами у п. 7.10 Договору.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.

Статтею 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно ч.3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п.9.3 Договору №1-06/09-1860 ТЕ-28, сторони збільшили строк позовної даності для даного договору та стягненню неустойки до 3 років, що не заборонено статтею 259 ЦК України.

Відповідно до ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, і її порядок не може бути змінений за домовленістю сторін і починається зі спливом строку виконання. Згідно з п.2 Додаткової угоди №2 до Договору №06/09-1860 ТЕ-28 на постачання природного газу встановлено, вказаний Договір діє до 30 вересня 2010 року, в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення. Відповідно до абз. 2 п.6.1. договору №06/09-1860 ТЕ-28, остаточний розрахунок за фактично спожиті та поставлені обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу. Відповідно до п.7.2. Договору №06/09-1860 ТЕ-28 у разі невиконання покупцем умов п.6.1. цього Договору покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Таким чином, перебіг позовної давності (у тому числі щодо стягнення неустойки) для позивача почався з 11 грудня 2009 року.

В даному випадку не відбулась зміна обчислення строку позовної давності, оскільки не змінився початок перебігу строку її нарахування (з моменту порушення зобовязань покупцем), та закінчення цього строку, а було збільшено лише загальний строк її перебігу з 1 року на 3 роки.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст.43 ГПК України із всебічним, повним та обєктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 34 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 31.05.11 р. у справі №5019/528/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 5019/528/11 повернути на адресу господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

01-12/10436/11