Рішення № 18121862, 01.09.2011, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

“30”серпня2011 року справа № 2/89(20/37)

Суддя Михайлюк С.І., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: публічного акціонерного товариства “Сведбанк”

01032, вул. Симона Петлюри,б.30, м.Київ;

до: приватного виробничо-комерційного підприємства “Трансімпорт”

14010, вул. Попова,1, м.Чернігів

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору:

ОСОБА_1

14010, вул. Попова,1, м.Чернігів;

предмет спору: стягнення 697587,08 дол. США;

за участю представників сторін:

від позивача: юрисконсульт Машко О.П.

від відповідача: Парсаданян А.Ж. директор, Піддубко Д.Є.-представник;

третьої особи: ОСОБА_1;

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство “Сведбанк”звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного виробничо-комерційного підприємства “Трансімпорт” про стягнення за кредитним договором №5-К/39 від 25.05.2007р. 697587,08 дол.США (еквівалент 5562210,58грн. за офіційним курсом НБУ станом на 15.06.2011р.), а саме: 559291,44дол. США (еквівалент 4459510,29грн. за офіційним курсом НБУ станом на 15.06.2011р.)заборгованості за кредитом, 86104,55 дол. США (еквівалент 686554,62грн. за офіційним курсом НБУ станом на 15.06.2011р.) заборгованості по процентах, 52191,09 дол. США (еквівалент 416145,65грн. за офіційним курсом НБУ станом на 15.06.2011р.) пені.

Згідно з відзивом, що наданий до суду 13.07.2011р., відповідач просить суд відмовити у позові повністю, оскільки позивач не довів наявність заборгованості в сумі 697587,08дол.США. Відповідачем також зазначено, що 06.01.2010р. між сторонами укладений додатковий договір № 7 про внесення змін та доповнень, яким кредитний договір №5-К/39 від 25.05.2007р. викладений в новій редакції.

Згідно з доповненнями до відзиву від 19.07.2011р. відповідач визнає позовні вимоги в сумі 551996,46дол. США.

У поясненнях від 27.07.2011р. позивач, зокрема вказав, що додатковий договір № 7 від 06.01.2010р. не скріплений печаткою банку, що є обовязковим на підставі абзацу 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України, не є укладеним. У додаткових поясненнях від 09.08.2011р. позивач відмічає, що під час розгляду Новозаводським судом м. Чернігова цивільної справи за позовом ПАТ «Сведбанк»до ПВКП «Трансімпарт»та ОСОБА_1 встановлено факт виконання позивачем зобовязань за кредитним договором та порушення відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором № 5-К/39 від 25.05.2007р. щодо сплати процентів та строків повернення кредитної лінії.

Поданою у судовому засіданні 29.08.2011р. заявою позивач зменшив розмір позовних вимог до 697446,78 дол.США (еквівалент 5561091,90грн. за офіційним курсом НБУ станом на 15.06.2011р.). З розрахунку заборгованості, прикладеного до цієї заяви, вбачається, що розмір позовних вимог зменшений в частині стягнення пені до 52050,79дол. США.

Відповідно до поданої у судовому засіданні 29.08.2011р. заяви відповідач позов не визнає в повному обсязі.

Дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно з статутом у новій редакції (зміни до установчих документів зареєстровані 09.09.2010р.) публічне акціонерне товариство «Сведбанк»є правонаступником акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк».

25.05.2007р. між сторонами укладений кредитний договір № 5-К/39, до якого в подальшому неодноразово вносилися зміни.

Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням відповідачем умов договору.

При цьому позивач не приймає до уваги додатковий договір від 06.01.2010р. про внесення змін та доповнень № 7, яким кредитний договір № 5-К/39 від 25.05.2007р. викладений в новій редакції, з мотивів відсутності печатки банку, що тягне за собою неукладеність договору (пояснення від 27.07.2011р.). У додаткових поясненнях від 09.08.2011р. позивач відмічає, що під час розгляду Новозаводським судом м. Чернігова цивільної справи за позовом ПАТ «Сведбанк»до ПВКП «Трансімпорт»та ОСОБА_1 встановлено факт виконання позивачем зобовязань за кредитним договором та порушення відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором № 5-К/39 від 25.05.2007р. щодо сплати процентів та строків повернення кредитної лінії.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21.07.2010р. у справі № 2-2289/10 задоволений позов ПАТ «Сведбанк»до ОСОБА_1, ПВКП «Трансімпорт» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5-К/39 від 25.05.2007р. Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 12.11.2010р. рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова скасоване в частині вирішення спору між юридичними особами, в частині стягнення з фізичної особи залишене без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Проте, з рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова не вбачається про дослідження додаткового договору від 06.01.2010р. про внесення змін та доповнень № 7 та встановлення повязаних з ним фактів. Позивач не заперечив факт підписання додаткового договору від 06.01.2010р., на укладення якого вказує відповідач. Тому суд не надає йому преюдиціального значення.

Згідно з розділом 5 додатковий договір про внесення змін та доповнень № 7 вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін. Договір підписаний сторонами, скріплений печаткою позичальника (відповідач). Печатка банку відсутня.

Однак відсутність печатки банку не дає підстав для твердження про його неукладеність чи не набрання чинності.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Зазначене положення є загальним правилом. Кодекс допускає укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Стаття 1055 ЦК України для кредитного договору також встановлює письмову форму укладення.

В силу ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Тобто умовою, з якою законодавець повязує кваліфікацію певного документа як правочину (волевиявлення), є саме підписання правочину. Відсутність печатки на документі не означає, що даний документ є неукладеним. Така правова позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України від 24.05.2011р. у справі № 4/184/10. У постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2005р. № 19/60 зроблений висновок, що за змістом ч. 2 ст. 207 ЦК України закон не повязує факт укладення договору у письмовій формі з скріпленням підпису уповноваженої особи печаткою.

Зазначені висновки також випливають з аналізу ч. 4 ст. 181 ГК України, відповідно до якої за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Скріплення підпису печаткою в такому разі не передбачається. Частиною 3 ст. 183 ГК України встановлено, що державний контракт укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа.

Додатковий договір про внесення змін та доповнень № 7 до кредитного договору № 5-К/39 від 25.05.2007р. містить істотні умови, укладений у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що від імені банку договір про внесення змін та доповнень № 7 підписаний директором Чернігівського відділення № 2 Дєгтярьовим А.В.

Згідно з ч. 4 ст. 95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Дєгтярьов А.В. прийнятий на посаду директора Чернігівського відділення № 2 банку з 04.09.2009р. (наказ № 610-к від 04.09.2009р.), звільнений 23.04.2010р. (наказ № 265-к від 19.04.2010р.).

Довіреністю від 25.11.2009р., що посвідчена цього числа нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2., зареєстровано в реєстрі за № 5529, банк уповноважив директора Чернігівського відділення № 2 Дєгтярьова А.В. укладати, підписувати, змінювати та розривати договори та підписувати інші документи, зокрема щодо кредитування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у національній та іноземній валютах, банківських металах на умовах, затверджених відповідними органами банку.

Також слід зазначити, що згідно з виписками по особовому рахунку від 05.03.2010р., 06.04.2010р., платіжними дорученням в іноземній валюті № 4 від 05.03.2010р., № 5 від 06.04.2010р. позивачем погашені відсотки по кредиту за лютий, березень 2010р. Платежі здійснені на підставі додаткового договору про внесення змін та доповнень № 7 від 06.01.2010р. Платіжні доручення прийняті банком до виконання. Тобто відбулися дії двох сторін на виконання умов цього договору. Відповідно до ч. 2 ст. 638 договір може бути укладений шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною; відповідно до ч. 2 ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину; згідно з ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Отже додатковий договір про внесення змін та доповнень № 7 до кредитного договору № 5-К/39 від 25.05.2007р. є укладеним та набрав чинності 06.01.2010р.

Додатковим договором про внесення змін та доповнень № 7 від 06.01.2010р. сторони виклали кредитний договір № 5-К/39 від 25.05.2007р. в новій редакції.

Згідно з п. 1.1. розділу 1 кредитного договору № 5-К/39 від 25.05.2007р. в редакції додаткового договору про внесення змін та доповнень № 7 від 06.01.2010р. (надалі договір) банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірах, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобовязується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Надання кредитної лінії здійснюється окремими частинами в гривні та доларах США відповідно до графіка, наведеного у додатку № 2, що є невідємною частиною. Кредитна лінія передбачає право позичальника протягом дії цього договору отримувати та повертати грошові кошти у межах, визначених цим договором, окремих частини кредитної лінії. Пунктом 1.2. договору встановлений максимальний розмір коштів, які можуть бути надані банком позичальникові 580658,85доларів США. Строк користування кредитною лінією: з 25.05.2007р. по 24.05.2010р. включно з урахуванням графіка (п. 1.3.) Графіком, що є додатком № 2 до договору, сторонами погоджений максимальний розмір окремої частини впродовж грудня2009р.-квітня 2010р. В розмірі 580658,85дол.США з погашенням цієї суми в травні 2010р. Отже кінцевим строком повернення позичкових коштів є 24.05.2010р. Пунктами 1.4., 3.2., 3.3. договору визначено, що плата за користування кредитною лінією у доларах США становить 12%річних, які нараховуються банком, виходячи із умови тривалості року 360днів та фактичної тривалості днів у місяці; проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно до 05числа включно за попередній місяць (з 9.00 до 18.00 години) і на дату повернення кредитної лінії.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 193 ГК України (ч.ч. 1,7) встановила, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Матеріалами справи підтверджується надання банком позичальнику кредиту в розмірі 1201235,42дол.США частинами з 25.05.2007р. по 19.09.2008р. Станом на 06.01.2010р. заборгованість відповідача по сплаті кредиту становила 580658,85дол.США, які останній мав повернути банку не пізніше 24.05.2010р. 25.05.2010р. фактично погашено 10451,86дол.США процентів за квітень та 24дні травня 2010р., виходячи з плати за кредит в розмірі 12%річних, 28662,39дол.США кредиту. Отже заборгованість відповідача по сплаті кредиту становить 551996,46дол.США, яка є простроченою, оскільки не сплачена в передбачені договором строки.

Відповідно до п. 3.1. договору проценти за користування кредитною лінією нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення коштів.

Позивачем нараховані відсотки за період з 19.04.2010р. по 14.06.2011р. в сумі 86104,55дол.США. Проте у відповідача в наявності заборгованість по сплаті відсотків з 25.05.2010р. Розмір прострочених відсотків за період з 25.05.2010р. по 14.06.2011р. становить 71033,09дол.США, виходячи з оплати за користування кредитом в розмірі 12%річних (25.05.2011р. нараховані відсотки з 580658,85дол.США, з 26.05.2011р. по 14.06.2011р. з 551996,46дол.США) .

За прострочення виконання грошового обовязку позивач нарахував до сплати відповідачеві 52050,79дол.США пені.

У стягненні нарахованої пені слід відмовити повністю, оскільки п. 6.1. договору передбачено, що пеня сплачується у національній валюті України по курсу НБУ на день сплати. Договором не передбачено сплату пені в іноземній валюті. Суд, у свою чергу, не може передбачити курсу НБУ щодо долара США та фактичної дати сплати пені. Визначення у судовому рішенні сум, які підлягають стягненню, в залежності від певних обставин, законодавством не передбачено. Також слід зазначити, що суд не наділений правом самостійно здійснювати заміну валюти зобовязання.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача слід стягнути 551996,46дол.США (еквівалент 4401343,77грн. по курсу НБУ станом на 15.06.2011р.) заборгованості по кредиту, 71033,09дол.США (еквівалент 566382,34дол.США по курсу НБУ станом на 15.06.2011р.) заборгованості по сплаті відсотків, судові витрати пропорційно задоволених вимог - 2867,29дол.США держмита, 210,82грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства «Трансімпорт»(м. Чернігів, вул. Попова, 1, код 30449828) на користь публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код 19356840) 551996,46дол.США (еквівалент 4401343,77грн. по курсу НБУ станом на 15.06.2011р.) заборгованості по кредиту, 71033,09дол.США (еквівалент 566382,34дол.США по курсу НБУ станом на 15.06.2011р.) заборгованості по сплаті відсотків, 2867,29дол.США держмита, 210,82грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Суддя С.І. Михайлюк

У повному обсязі рішення виготовлене та підписане 01.09.2011р.

01.09.11