Рішення № 18121714, 29.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2011 р. Справа № 5023/4847/11

вх. № 4847/11

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, за дов.

1-го відповідача - Небесний Г. З.

2-го відповідача - не з'явився. 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом СПД ФО ОСОБА_5, с. Ржавець 3-я особа <Текст >

до 1) ТОВ Впровадницька фірма "Астра" ЛТД, м. Кіровоград

2) ТОВ "Гамма-Плюс", м.Харків 3-я особа <Текст >

про розірвання договору та стягнення 395 106,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_5 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Впровадницька фірма «Астра» ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-Плюс» про розірвання договору купівлі-продажу № 62 від 30.10.2007 року, укладеному між ФОП ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю Впровадницька фірма «Астра» ЛТД, а також про стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів сплачених за товар в сумі 321262,00 грн., 44012,89 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 14126,73 грн., та 41508,81 грн. упущеної вигоди.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 1-й відповідач під час передачі товару відповідно до умов договору № 62 від 30.10.2007 року не передав документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до актів цивільного законодавства, а саме технічні паспорти та сертифікати відповідності, а також прострочив виконання грошового зобовязання щодо повернення коштів, сплачених за товар. У звязку з цим позивач просить розірвати договір купівлі-продажу № 62 від 30.10.2007 року та повернути сплачені за товар кошти, інфляційні витрати, 3 % річних та упущену вигоду.

09.08.2011 року від позивача надійшла уточнена позовна заява, згідно якої позивач уточнив підстави позову та розмір позовних вимог і просив суд розірвати договір купівлі-продажу № 62 від 30.10.2007 року, укладений між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ Впровадницька фірма «Астра» ЛТД, а також стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти, сплачених за товар, в сумі 321262,00 грн. та 33089,99 грн. інфляційних втрат, 10931,71 грн. 3% річних і 29822,36 грн. упущеної вигоди. Згідно уточненої позовної заяви підставою позову є непередання документів, а саме технічних паспортів та сертифікатів відповідності, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до актів цивільного законодавства. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

1-й відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відзив на уточнену позовну заяву, згідно яких заперечує проти позову з тих підстав, що сертифікати відповідності та паспорти якості були передані ним позивачу під час передачі товару. Також надав через канцелярію суду заяву, згідно якої просить відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності. 29.08.2011 року 1-ий відповідач через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить суд припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, посилаючись на те, що відсутній предмет спору, оскільки позивач та 1-ий відповідач уклали спірний договір 30.10.2007 року, в данному Договорі не зазначено строк його дії, а тому відповідно до положень ст.267 ГК України він вважається укладеним на один рік, за цей час позивач ні разу не ставив питання ні про зміну договору, ні про його розірвання, а тому данний позов подано після закінчення строку Договору.

2-й відповідач не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, однак надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що договір поруки є припиненим з 14.04.2010 року у звязку з односторонньою відмовою позивача від договору купівлі-продажу № 62 від 30.10.2007 року, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Гамма-плюс».

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

30.10.2007 року між ФОП ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю Впровадницька фірма «Астра» ЛТД був укладений договір купівлі-продажу № 62. Згідно умов вказаного договору та додатків до нього, продавець ТОВВФ «Астра» ЛТД, виготовляє і передає у власність покупця СПДФООСОБА_5, виріб, визначений Специфікацією №1, на загальну суму 321262,00 грн., а покупець оплачує і приймає цей виріб.

Згідно специфікації до договору, передачі підлягає наступне обладнання: верстат стрічковопилковий горизонтальний (2шт), верстат торцювальний круглопильний (2 шт), прес для зрощування деревини, верстат фрезерний спеціальний, вертикальний гідравлічний прес, верстат заточний для деревообробного інструмента, верстат пильний поздовжнього розкрою, стіл з автоматичним скиданням заготовок. Вказані товари віднесені до підкатегорій 29.40.31 та 29.40.42 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 (код ДКПП).

Позивач, відповідно до умов договору купівлі-продажу, сплатив на користь 1-го відповідача суму коштів у розмірі 321262,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №35 від 01.11.2007, № 68 від 05.06.2008, № 120 від 17.10.2008, № 121 від 17.10.2008, № 122 від 20.10.2008, та квитанцією № 11 від 22.11.2007.

12.03.2008 року та 18.06.2008 року 1-й відповідач передав позивачеві за видатковими накладними № РН-0000109 від 12.03.2008 року, № РН-0000248 від 18.06.2008 року наступний товар: верстат стрічковопилковий горизонтальний (2шт), верстат торцювальний круглопильний (2 шт), прес для зрощування деревини, верстат фрезерний спеціальний, вертикальний гідравлічний прес, верстат заточний для деревообробного інструмента, верстат пильний поздовжнього розкрою. Належних доказів на підтвердження передачі столу з автоматичним скиданням заготовок позивач не надав. Однак, вислухавши пояснень сторін та проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що стіл з автоматичним скиданням заготовок також був переданий позивачеві.

Проаналізувавши пояснення сторін та письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено, що обладнання, передане по договору купівлі-продажу не було введене в експлуатацію, та не використовувалося в господарській діяльності позивача.

Згідно ч. 4 ст. 268 ГК України, постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Також, відповідно до п.п. в, г ст. 2 Інструкції «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству» № П-7, виробник (постачальник) зобовязані забезпечити: чітке та правильне оформлення документів, які посвідчують якість та комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості т. і.), своєчасну відсилку документів, що посвідчують якість та комплектність продукції, отримувачу.

Згідно пояснень 1-го відповідача, якість поставленого товару підтверджується технічними паспортами.

Відповідно до ч.2 ст.662 Цивільного Кодексу України, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 17 Постанови КМУ від 15.06.2006 року № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення», забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 7 квітня 1997 року N 186 затверджені Правила обовязкової сертифікації металообробного та деревообробного обладнання.

Згідно п. 3.2 вказаних Правил, об'єктами сертифікації в Системі є: металообробне та деревообробне обладнання та устаткування, комплекси обладнання, автоматичні лінії, роботи, засоби механізації та переносні електричні машини, які виготовлені в Україні або ввозяться на її територію.

Також, відповідно до п. 3.3 Правил обовязкової сертифікації металообробного та деревообробного обладнання, обов'язкова сертифікація продукції в Системі проводиться на відповідність обов'язковим вимогам чинних в Україні нормативних документів щодо безпеки життя, здоров'я людей, захисту їх майна, охорони навколишнього природного середовища (далі - вимоги безпеки).

Згідно з Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року № 28 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні», обладнання, яке є предметом договору купівлі-продажу, підлягає обовязковій державній сертифікації: 12.3. верстати деревообробні, у т.ч. для виробництва меблів, Код ДКПП 29.40.42; 12.1. верстати металорізальні Код ДКПП 29.40.31.

Відповідно до пояснень 1-го відповідача, верстати, які предметом договору № 62 від 30.10.2007 року, пройшли випробування у відповідності до вимог ГОСТу 15.309-98, про що складені протоколи і вони визнані придатними до експлуатації. Верстати сертифіковані Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики та мають сертифікати відповідності. Вказані сертифікати відповідності та протоколи випробувань були залучені судом у якості доказів до матеріалів справи.

Відповідно до п. 4.7.3 Правил обовязкової сертифікації металообробного та деревообробного обладнання, на підставі сертифіката відповідності та укладеної угоди заявник має право маркувати кожний виріб, документацію, упаковку знаком відповідності згідно з ДСТУ 2296-93 та видає покупцеві продукції (на його вимогу) копії сертифіката відповідності.

Згідно зі ст.666 Цивільного Кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

05.06.2009 року позивач звернувся до ТОВ ВП «Астра» ЛТД з письмовою вимогою про надання сертифікатів відповідності на товар, поставлений відповідно до умов договору купівлі-продажу. Вказана вимога була отримана 1-м відповідачем 09.06.2009 року.

10.06.2009 року була надіслана вимога про надання сертифікатів та технічних умов № 52, яка вручена відповідачеві 18.06.2009 року.

05.10.2009 року позивачем був надісланий лист № 89 з вимогою налагодити обладнання та надати документи, які підтверджують сертифікацію обладнання. Лист № 89 вручений 1-му відповідачеві 09.10.2009 року.

13.01.2010 року була надіслана вимога (претензія) щодо якості товару та необхідності надати документацію на товар. Вказана вимога вручена 1-му відповідачеві 20.01.2010 року.

13.03. 2010 року була надіслана повторна вимога про надання документації на товар, якою встановлено строк в 14 календарних днів з моменту отримання вимоги для надання документації на товар. Вищезазначена повторна вимога була вручена 1-му відповідачеві 19 березня 2010 року.

Відповідні поштові документи, що підтверджують отримання 1-м відповідачем зазначених листів, залучені до матеріалів справи.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність обовязку продавця по договору № 62 від 30.10.2007 року передати разом з товаром сертифікати відповідності та технічні паспорти, що стосуються такого товару.

Однак 1-й відповідач, не зважаючи на вимоги позивача про надання сертифікатів відповідності та технічних паспортів якості на товар поставлений по договору № 62 від 30.10.2007 року, вказані документи позивачеві не надав.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пояснення 1-го відповідача про передачу відповідних сертифікатів відповідності та технічних паспортів в момент передачі товару не знаходять належного підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст.666 Цивільного Кодексу України, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору купівлі-продажу з 14.04.2010 року. Згідно вказаного повідомлення був встановлений строк та місце повернення товару, проданого за договором №62 від 30 жовтня 2007 року, 1-му відповідачеві, а також предявлена вимога про повернення коштів, сплачених за вказаний товар, та відшкодування збитків, протягом 14 календарних днів з моменту отримання зазначеного повідомлення.

Вказана вимога була отримана 1-м відповідачем 20.04.2010 року, однак задоволена не була.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином суд приходить до висновку, що з 20.04.2010 року договір № 62 від 30.10.2007 року є розірваним у звязку з односторонньою відмовою позивача від вказаного договору. Розірвання такого договору в судовому порядку не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, суд прийшов до висновку, що останнім належним днем повернення Відповідачем грошових коштів, отриманих по договору № 62 від 30.10.2007 є 04.05.2010 року.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином з 04.05.2010 року відбулося прострочення виконання грошового зобовязання з боку Відповідача.

Станом на 04.05.2010 року з дати виникнення прострочення грошового зобов'язання Відповідача, сума боргу за договором № 62 від 30.10.07 становила 321 262,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок ціни позову, наданий позивачем, та встановлено, що зростання суми боргу у зв'язку з інфляцією становить 33089,99 грн. (період інфляційного зростання суми боргу з 04.05.2010 року по 15.06.2011 року, індекс інфляції за вказаний період 1,103).

Судом перевірено розрахунок ціни позову, наданий позивачем, та встановлено, що 3% річних від суми боргу становлять 10773,28 грн.

Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ст. 22 ЦК України, окрім іншого, збитками слід вважати доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Також, згідно ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До таких не отриманих доходів слід віднести доходи, які Позивач міг би отримати в разі вільного розпорядження грошовими коштами, які повинен був перерахувати 1-й відповідач отримані ним за Договором № 62 від 30.10.07.

Отже, 1-й відповідач зобовязаний сплатити плату за користування грошовими коштами, які повинні були бути перерахованими ним за Договором № 62 від 30.10.07.

Ця сплата, з урахуванням положень ст.536 ЦК України, є виплатою процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір цих процентів, відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, належить визначати, виходячи з розміру облікової ставки НБУ, що згідно Закону України «Про Національний банк України» є «орієнтиром щодо вартості розміщених грошових коштів на відповідний період».

Судом перевірено розрахунок ціни позову, наданий позивачем, та встановлено, що її розмір складає 29281,05 грн.

Стосовно заяви 1-го відповідача про застосування наслідків пропуску, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

1-й відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності. При цьому посилається на ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України. Згідно вказаної норми, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Однак суд зазначає, що підставою подання позову є факт ненадання 1-м відповідачем сертифікатів відповідності та технічних паспортів на товар, поставлений по договору № 62 від 30.10.07.

Відповідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Також, згідно із ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що стосовно вимог позивача повернути кошти сплачені за товар по договору № 62 від 30.10.07, застосовується загальна позовна давність у три роки.

Строк позовної давності, встановлений відповідно до ст. 269 Господарського кодексу є спеціальним, та застосовується для позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості. Неналежна якість товару, поставленого згідно умов договору № 62 від 30.10.07, не є предметом цього судового розгляду.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Гамма-плюс» та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір поруки б/н від 07.11.2007 року, згідно якого 2-й відповідач поручився перед позивачем за виконання 1-м відповідачем своїх зобовязань за договором купівлі-продажу № 62 від 30.10.2007 року.

Згідно п. 7.1. Договору поруки, цей договір діє до моменту припинення дії Основного договору, окрім випадків, визначених в ст. 559 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Позивач, у своєму листі від 13.03.2010 року встановив строк, для передачі 1-м відповідачем сертифікатів відповідності та технічних паспортів на поставлений товар, у 14 календарних днів, з моменту отримання такого листа. Вказаний лист отриманий 1-м відповідачем 19.03.2010 року.

Суд прийшов до висновку, що 14 календарних днів є достатнім та необхідним строком для виконання вимоги про передачу вказаних документів.

Таким чином, у позивача з 02.04.2010 року виникло право звернутися з відповідною вимогою до ТОВ «Гамма-Плюс» про виконання поручителем за боржника зобовязання стосовно передачі сертифікатів відповідності та технічних паспортів на товар, поставлений по договору купівлі-продажу № 62 від 30.10.2007 року.

Однак позивач, таким правом не скористався. Вимога до поручителя стосувалася повернення грошових коштів, сплачених за товар та відшкодування збитків.

Суд зазначає, що зобовязання, щодо повернення грошових коштів, сплачених за товар, у разі односторонньої відмови позивачем від основного договору, не було забезпечене договором поруки від 07.11.2007 року, оскільки таке зобовязання встановлено нормами чинного законодавства, а не умовами договором купівлі-продажу № 62 від 30.10.2007 року.

Крім того, договір купівлі-продажу № 62 від 30.10.2007 року припинив свою дію з 20.04.2010 року у звязку з односторонньою відмовою позивача від вказаного договору.

Таким чином, договір поруки б/н від 07.11.2007 року укладений між ТОВ «Гамма-плюс» та ФОП ОСОБА_5 також припинив свою дію з 20.04.2010 року.

Отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до 2-го відповідача є безпідставними, і тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги до 1-го відповідача підлягають частковому задоволенню, в задоволенні позову до 2-го відповідача слід відмовити, а клопотання 1-го відповідача щодо припинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на 1-го відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 3951,06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1,12, 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України,- суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до 1-го відповідача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Впровадницька фірма «Астра» ЛТД (юридична адреса: 25011, Кіровоградськаобл., м.Кіровоград, Ленінський район, вул.Генерала Родимцева, будинок83А; код ЄДРПОУ 13747410; р/р 26002180281001 в КФ КБ «Приватбанк», МФО 323583) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (проживає за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ «Меркурій» м. Харкова, МФО 351663 ) сплачені за товар грошові кошти в сумі 321262,00 грн., інфляційне зростання суми боргу у розмірі 33089,99 грн.; 3% річних у розмірі 10773,28 грн.; суму упущеної вигоди у розмірі 29281,05 грн., 3951,06 грн. витрат державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позовної вимоги щодо розірвання договору купівлі-продажу № 62 від 30.10.2007 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Впровадницька фірма «Астра» ЛТД (код ЄДРПОУ 13747410).

В задоволенні позову до 2-го відповідача відмовити.

В задоволенні заяви 1-го відповідача про припинення провадження у справі відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Прохоров С.А.

повний текст рішення по справі підписано судом 02.09.2011 року