Рішення № 18121671, 22.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2011 р. Справа № 5023/6176/11

вх. № 6176/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням, 3-ї особи <Текст >відповідача - не з"явився, 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсервіс", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Сінтал, Д", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 171890,79 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 171890,79 грн. заборгованості, з яких: 158526,77 грн. основний борг, 3218,31 грн. 3% річних, 10145,71 грн. інфляційні, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № 40/2010-ВР, укладеного між сторонами 25.08.2010 року. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

15.08.2011 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він факт наявності боргу визнає, проте заперечує проти нарахування 3% річних та інфляційних, оскільки, на думку відповідача, позивачем неправильно визначений строк початку виконання зобов'язання. також просить суд відстрочити виконання рішення до 01.12.2011 року.

Суд, дослідивши наданий відзив та додані до нього докази, долучає їх до матеріалів справи.

15.08.2011 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення до 01.12.2011 року. Клопотання обґрунтоване скрутним фінансовим становищем, що склалося на підприємстві відповідача в зв'язку з кризовими явищами в економіці.

Суд, дослідивши клопотання та додані до нього докази, долучає його до матеріалів справи.

22.08.2011 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22.08.2011 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити. Про надання відстрочки виконання рішення заперечує.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25.08.2010 року між ТОВ НВФ “Сінтал'Д” (надалі - Відповідач) та ТОВ “Енергопромсервіс” (надалі - Позивач), був укладений Договір № 40/2010-ВР (надалі - Договір), за умовами якого Замовник (Відповідач) доручає, а Підрядник (Позивач) зобов'язується виконати роботи по заміні бокових екранних труб котлів ДКВР 10/21 та 20/21 котлів № 2, 3, 4, 5, заміні лючкових донишек, заміні перепускних труб виносних циклонів.

Згідно п.1.2. Договору, Підрядник для виконання робіт, вказаних у пунктів 1.1. цього Договору, має право залучати субпідрядників, в даному випадку Замовник зобов'язань перед субпідрядниками не несе.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3, загальна сума Договору складає 317053,55 грн., в тому числі ПДВ 20% - 52 842,26 грн. Вартість Договору в період його дії може уточнюватися у зв'язку із змінами цін на матеріали, тарифів, вартості послуг, заробітної плати і розмірів податків та відрахувань. Оплата по Договору здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання наданих документів (актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3).

Пунктами 4.1. та 4.2 Договору передбачений строк виконання робіт - 1 місяць з моменту перерахування попередньої оплати на рахунок Підрядника у розмірі 50% від суми Договору для придбання матеріалів та відрядження спеціалістів. Зміна строків виконання робіт оформлюється письмовою додатковою угодою сторін.

Відповідно до п. 5.1.3 Договору Підрядник зобов'язаний передати Замовнику результати виконаних робіт, у строк обумовлений сторонами.

Відповідно до п. 5.2.2 Договору Замовник зобов'язаний оплатити Підряднику роботу у порядку, передбаченому цим Договором.

Так, на виконання умов Договору та на підставі виставленого Підрядником рахунку-фактури № 19 від 25.08.2010 року Замовником було перераховано на рахунок Підрядника попередню оплату на загальну суму 158526,78 грн., що підтверджується банківськими виписками від 28.08.2010 р. на суму 116 000,00 грн., від 31.08.2010 р. на суму 42 526,78 грн. Також, сторонами була складена Договірна ціна на поточний ремонт котлів ДКВР 10/21 та 20/21 котлів № 2, 3, 4, 5.

Таким чином, Підрядник (Позивач) приступив до виконання робіт, передбачених п.1.1 Договору і у вересні 2010 р. за результатами виконаних робіт Позивачем і Відповідачем 30.09.2010 р. було складено акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 за вересень 2010 року. Вказані акт та довідка були підписані уповноваженими особами 30.09.2010 року та скріплені печатками Позивача та Відповідача.

Таким чином, ТОВ “Енергопромсервіс” (Позивачем) були виконані, а ТОВ НВФ “Сінтал Д” (Відповідачем) прийняті роботи на загальну суму 317053,55 грн.

Оскільки в строк, передбачений п.2.3 Договору, Відповідач не здійснив оплату за прийняті ним роботи, 15.11.2010 р. за вих. № 72/1 Позивачем була направлена претензія, в якій останній вимагав від ТОВ НВФ “Сінтал'Д” погасити заборгованість по Договору № 40/2010-ВР від 01.06.2010 р. в сумі 145526,77 грн. Вказану претензію Відповідач отримав 19.11.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6100702227360.

Станом на момент подачі позову (25.07.2011 року) Відповідач свої зобов'язання по оплаті прийнятих ним робіт не виконав, заборгованість в сумі 158526,77 грн. на користь Позивача не сплатив, чим порушив умови Договору №40/2010-ВР від 25.08.2010 р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ) стаття 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд критично оцінює твердження відповідача про неправильне нарахування 3% річних та інфляційних позивачем, оскільки останнім до матеріалів справи доданий акт № 1 прийому виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, який містить в собі дату підписання - 30.09.2010 року, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками установ позивача та відповідача. Як свідчить наданий до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних нарахування проводилось відповідачем за період з 14.10.2010 року по 17.06.2011 року.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 158526,77 грн. грн. заборгованості, 3218,31 грн. 3% річних та 10145,71 грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у відповідний строк. При вирішенні питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан та інші обставини справи.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, та приймаючи до уваги те, що позивач заперечує проти відстрочення виконання рішення, також те, що відповідачем суду не доведено винятковість обставин, які ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення, відмовляє в задоволенні клопотання.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “Сінтал'Д” (61070, м. Харків, вул. Чкалова, 7, код ЄДРПОУ 14073681, р/р 26007996105884 у філії ЗАТ ПУМБ, м. Харків, МФО 350385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергопромсервіс” (61106, м. Харків, пр. Московський, буд. 283, код ЄДРПОУ 30882972, р/р 26001010059405 у ВАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767) - заборгованість за Договором № 40/2010-ВР від 25.08.2010 р. в сумі 158526,77 грн., 3% річних в сумі 3218,31 грн., інфляційні в сумі 10145,71 грн., 1718,91 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду - відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 23 серпня 2011 року