Рішення № 18121655, 19.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2011 р. Справа № 5023/4740/11

вх. № 4740/11

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судовогозасідання Волощук К.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №058-юр від 25.05.2011р.;

відповідача - не з"явився;

3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Автрамат", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю інноваційно-комерційна фірма "САНТАНА" ЛТД. КО, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ "Автрамат", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю інноваційно-комерційної фірми "САНТАНА" ЛТД. КО. про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди №49000009 від 01.03.2009р. з 05.03.2010р. та договором оренди №40100011 від 01.03.2010р. у розмірі 15638,04грн., з яких: 12751,68грн. - основного боргу, 1501,65грн. - пені, 269,36грн. - 3% річних, 726,85грн. - інфляційне збільшення суми боргу. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

11.07.2011р. від позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 12751,68грн. - основної суми боргу, 822,05грн. - пені, 281,94грн. - 3% річних та 835,23грн. - інфляційних.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник позивача в судовому засіданні 19.07.2011р. позовні вимоги підтримав з урахуванням наданих ним уточнень до позовної заяви, також через канцелярію суду надав клопотання (вх.№17741 та вх.№17135) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які долучаються судом до справи.

Представник відповідача в судове засідання 19.07.2011р., не з"явився, документів , витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 05.07.2011р., оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано відповідачу 08.07.2011р. за вих. №014414.

Вищезазначену ухвалу було надіслано відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві та оригіналу витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.06.2011р.: 61118, м.Харків, вул.Тимурівців, б.54, кв.60.

Згідно п.п. 4.1.3 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи вищевикладене , суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи , в той час як відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні і не реалізував, про причини неможливості направити у судове засідання свого представника не повідомив, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

01.03.2009р. між ВАТ "Автрамат" (позивач по справі) та ТОВ інноваційно-комерційною фірмою "САНТАНА" ЛТД. КО. (відповідач по справі) було укладено договір оренди №49000009, відповідно до умов якого позивач передав , а відповідач прийняв в строкове платне користування офісне приміщення №201 на 7-му поверсі в приміщенні АБК , літ."Ж-8", інв.№ 00091, загальною площею 35,9кв.м., яке знаходиться за адресою : м.Харків, вул.Салтівське шосе, 43.

Факт передачі майна в оренду підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі від 01.03.2009р.

Відповідно до п.5.1 договору сума орендної плати становить 1593,96грн. на місяць.

Пунктами 5.3, 5.4 договору передбачено , що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача, щомісячно 100% передплати , до 5-го числа поточного місяця.

Згідно п.11.1 договору строк його дії встановлено до 28.02.2010р.

25.02.2010р. між сторонами було укладено угоду про розірвання договору оренди №49000009 від 01.03.2009р. Вказаною угодою про розірвання договору було передбачено, що у відповідача рахується несплаченою заборгованість перед позивачем у розмірі 6375,84грн., яку він зобов"язався перерахувати на рахунок позивача до 05.03.2010р.

01.03.2011р. між позивачем та відповідачем на тих же умовах було укладено договір №40100011.

Факт передачі майна в оренду підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі від 01.03.2010р.

28.02.2011р. сторони уклали угоду про розірвання договору оренди №490000011 від 01.03.2010р. Вказаною угодою про розірвання договору було передбачено, що у відповідача рахується несплаченою заборгованість перед позивачем у розмірі 6375,84грн., яку він зобов"язався перерахувати на рахунок позивача до 20.03.2011р.

Позивач свої зобов"язання за вищевказаними договорами виконав в повному обсязі , про що свідчать наявні в матеріалах справи акти про надання послуг з оренди нежитлового приміщення , підписані обома сторонами.

Проте, відповідач свої зобов"язання за договорами оренди в повному обсязі не виконав , у зв"язку з чим у останнього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 12751,68грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог , суд виходить з наступного.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 12751,68 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договорами оренди №49000009 від 01.03.2009р. та №40100011 від 01.03.2010р. у сумі 12751,68грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 12751,68грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 9.2 договорів оренди , у разі прострочки по оплаті оренди , відповідач зобов"язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який нараховується пеня , від суми боргу за кожен день прострочки.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 822,05 грн.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на всю суму заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 822,05 грн. , розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобовязань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у сумі 822,05 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 281,94 грн. та 835,23 грн. інфляційних витрат, нарахованих вірно згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобовязання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 598, 610, 611, 612, 629, 764 Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд - <Текст >

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду судом.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю інноваційно-комерційна фірма "САНТАНА" ЛТД. КО (61118, м.Харків, вул.Тимурівців, буд.54, кв.60, ідентифікаційний код 14095352) на користь Публічного акціонерного товариства "Автрамат" (61038, м.Харків, Салтівське шосе, 43, код ЄДРПОУ 00236027) 12751,68грн. - основної суми боргу, 822,05грн. - пені, 281,94грн. - 3% річних, 835,23грн. - інфляційних, а також 146,91грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Рильова В.В.

Повний текст рішення підписано 25.07.2011р.

Справа №5023/4740/11.