ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" серпня 2011 р.Справа № 8/42/5022-754/2011 Господарський суд Тернопільської області
у складі <Список >судді Гирили І.М. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >розглянувши матеріали справи
за позовом Рівненського транспортного прокурора, вул. 16 Липня, 17, м. Рівне в інтересах держави, в особі Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", вул. Остафова, 7, м. Рівне, 33028
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в розмірі 1 200, 00 грн.
За участю представників сторін від:
Прокурора: не прибув
Позивача: ОСОБА_3 юрисконсульта, довіреність № 6/07 від 05.01.2011р.
Відповідача: не прибув
В судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Рівненський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави, в особі Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", м. Рівне, надалі позивач, до Приватного підприємця ОСОБА_2, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в розмірі 1 200 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що філією "Доркомплект", яка є структурним підрозділом ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" на підставі усної домовленості та згідно виставленого відповідачем рахунку №8 від 15.07.2008 року, здійснено передоплату за барєрну огорожу (товар) в сумі 18 000 грн. Однак, відповідачем товар відпущено лише частково, - на суму 16 800 грн., внаслідок чого станом на момент подання позову утворилась заборгованість на суму 1200грн.
В підтвердження викладеного надано: рахунок № 8 від 15.07.2008 р.; виписку з особового рахунку філії "Доркомплект ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"; претензію № 300 від 20.04.2011р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Розгляд справи, призначений вперше на 15:00 год. 20.06.2011р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 15:50 год. 04.07.2011 р., до 15:10 год. 01.08.2011 р. та, відповідно до 15:10 год. 15.08.2011р.
Строк вирішення спору продовжено до 15.08.2011 року, в порядку передбаченому ч.3 ст. 69 ГПК України, про що судом винесено відповідну ухвалу від 01.08.2011 року
Прокурор в судові засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.
Представник позивача в судове засідання 15.08.2011р. прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, документів, витребовуваних ухвалами суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.
Разом з тим, беручи до уваги, що явка представника відповідача не визнавалась судом обовязковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без його участі, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні 15.08.2011р. доводи повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне:
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
За змістом приписів статей 205 та 206 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Як підтверджується матеріалами справи, філією "Доркомплект", яка є структурним підрозділом позивача, на підставі усної домовленості, на рахунок відповідача, відкритий у ВАТ "Кредобанк", на підставі виставленого підприємцем рахунку №8 від 15.07.2008 року, перераховано в якості передоплати грошові кошти в загальній сумі 18 000грн. за барєрну огорожу в кількості 100 шт. по ціні 180 грн. за одиницю товару (належним чином засвідчені копії рахунку №8 від 15.07.2008 року та банківської виписки з рахунку позивача знаходяться в матеріалах справи; оригінали документів оглянуто в судовому засіданні 15.08.2011р.).
Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач, всупереч домовленості та здійсненої позивачем згідно рахунку № 6 від 17.07.2008 р. передоплати, зобовязання щодо поставки барєрної огорожі виконав лише частково,- на суму 16 800грн. (168 одиниць товару), про що свідчить представлена в матеріалах справи належним чином засвідчені копія накладної №8 від 17.07.2008р. на суму 16 800 грн.
Таким чином, станом не день розгляду спору в суді відповідачем недопоставлено позивачу товар на загальну суму 1 200 грн.
Факт отримання коштів відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку, як і не надано суду належних та обґрунтованих доказів спростування доводів позивача.
Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що вони свідчать про вчинення між позивачем та відповідачем правочину в усній формі, в якому сторони досягли згоди щодо його умов, в тому числі і щодо умов поставки товару.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
20.04.2011 р. позивачем на зазначену ПП ОСОБА_2 у виставленому для оплати рахунку № 8 від 15.07.2008р. адресу була направлена претензія за № 300 від 20.04.2011 р. з вимогою повернути грошові кошти в сумі 1200грн. за недопоставлену барєрну огорожу (докази направлення претензії в матеріалах справи).
Однак, дана претензія була залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач в судове засідання не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів добровільного повернення отриманих коштів чи до поставки товару.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 1 200 грн. в повернення суми попередньої оплати недопоставленого товару (барєрної огорожі) підлягають до задоволення, оскільки підтвердженні матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що часткову оплату суми боргу відповідачем здійснено після звернення позивача до суду та порушення провадження у даній справі, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача та стягуються в доход державного бюджету.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 77, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", вул. Остафова, 7, м. Рівне, ідентифікаційний код № 31994540, заборгованість в сумі 1 200 грн.
3.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в доход Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 102 грн. державного мита.
4.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: Державний бюджет м. Тернополя, код 22050003 - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
6. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
7. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання 16.08.2011р.), через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7577
СуддяІ.М. Гирила
Судове рішення № 18121611, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 15.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/42/5022-754/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: