Рішення № 18121577, 08.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.11 Справа № 5021/1596/2011. За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», м. Охтирка

до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «СУМИГАЗ», м. Суми

про стягнення1243186,96 грн

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

від позивача Єфіменко Л.І.

від відповідача Шаповал С.В.

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 25.07.2011р. до 10 год.40 хв. 08.09.2011р.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 1 243 186,96 грн. заборгованості , в тому числі : 1091 963,15 грн. заборгованості за надані послуги по транспортуванню природного газу за 2010р., 57603,31 грн. інфляційних втрат, 15958,04 грн. 3% річних 77662,46 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, а також стягнути судові витрати, повязані з розглядом справи.

В судове засідання 08.09.2011р. позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій , не збільшуючи розміру основної заборгованості, яка становить 1091 963,15 грн. , просить стягнути 22150,81 грн. 3% річних, 61971,16 грн. інфляційних втрат, 107800,64 грн. пені, всього просить стягнути 1 283 885,76 грн., а також судові витрати, понесені і в звязку з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позов, в якому не заперечує проти наявності боргу за надані послуги з транспортування природного газу в сумі 1 091 963,15 грн., просить зменшити розмір заявленої до стягнення пені.

Представник позивача зазначає, що відповідач на протязі тривалого часу не проводить розрахунки, порушує взяті на себе договірні зобовязання, тому категорично заперечує проти зменшення розміру пені. При таких обставинах суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені та залишає клопотання відповідача про зменшення розміру пені без задоволення.

Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив наступне:

Згідно до умов, укладеного між сторонами договору № 30/1047/305-Р від 21.09.2009р. про надання послуг по транспортуванню природного газу ( для потреб населення) позивач надавав відповідачу послуги по транспортуванню природного газу для забезпечення потреб населення.

Факт надання послуг по транспортуванню природного газу відповідачу підтверджується двосторонніми актами виконаних робіт по транспортуванню природного газу до газорозподільчих станцій. Як вбачається з актів виконаних робіт про транспортуванню газу, узгоджених та підписаних позивачем та відповідачем протягом 2010р. позивачем було надано відповідачу послуги по транспортуванню 93200.964-тис.м3 природного газу. Вартість наданих послуг із транспортування вказаної кількості природного газу склала 4759 991,70 грн.

Згідно п.6.2 та п. 6.3 вищезазначеного договору оплата послуг виконавця по транспортуванню газу здійснюється замовником шляхом внесення не менше 50% оплати за транспортування замовлених на поточний місяць обсягів газу на розрахунковий рахунок виконавця до 20 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за надані послуги по транспортуванню природного газу у звітному місяці здійснюється замовником грошовими коштами шляхом перерахування до 10 числа місяця, наступного за звітним на рахунок виконавця залишкової вартості послуг на підставі акту надання послуг з транспортування газу.

В порушення умов договору, відповідач своєчасно не розрахувався за надані послуги, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за отримані послуги з транспортування природного газу для забезпечення потреб населення у 2010р. в розмірі 1091 963,15 грн., що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків проведеної між позивачем та відповідачем , копії , яких додані до матеріалів справи.

Факт існування заборгованості за надані позивачем протягом 2010р. послуги по транспортуванню природного газу підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач заявою від 08.09.2011р. зазначив , що станом на 08.09.2011р. розрахунки по сумі заборгованості відповідачем не проведені і розмір заборгованості за основною сумою боргу залишається незмінним, тому у відповідності до ст..ст. 22, 55 ГПК України позивач збільшує розмір позовних вимог , не збільшуючи розміру основної заборгованості, просить стягнути з відповідача 22150,81 грн. 3% річних, 61971,16 грн. інфляційних втрат, 107800,64 грн. пені, а всього просить стягнути 1 283 885,76 грн., а також судові витрати, понесені і в звязку з розглядом справи. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Таким чином , на час розгляду справи по суті, відповідачем не подано доказів сплати боргу, факт та розмір основного боргу визнаний в повному обсязі , тому позовні вимоги щодо стягнення 10 91963,15 грн. боргу за отримані послуги з транспортування природного газу для забезпечення потреб населення у 2010р. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 512, 526, 527 Цивільного кодексу України.

Ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання).

Враховуючи, що станом на час розгляду справи по суті розрахунки по сумі заборгованості відповідачем не проведені і розмір заборгованості за основною сумою залишається незмінним, зобовязання відповідача за отримані послуги від позивача є грошовим і відповідальність за його порушення наступає за нормами ст.. 625 Цивільного кодексу України , відповідно до ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 61971,16 грн. інфляційних збитків та 3% річних в сумі 22150,81 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до умов договору п.7.2 договору за порушення термінів виконання зобовязань , зазначених у розділі 6 даного договору ( Порядок та умови проведення розрахунку), замовник (відповідач) сплачує на користь виконавця (позивача) , крім суми заборгованості ( з урахуванням індексу інфляції), пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період, за який нараховувалася пеня.

Враховуючи, що представник позивача в судовому засіданні категорично заперечує проти зменшення пені , права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 107800,64 грн. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що позивач при поданні позовної заяви надлишково сплатив державне мито по п/д № 4905 від 20.06.2011р., всього сплативши 18124,84 грн., тоді як у відповідності до п.п. “а” п.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” зі змінами та доповненнями, із заяв майнового характеру, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 6 (шести) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 528598 грн. надлишково сплаченого державного мита. (оригінал платіжного доручення знаходиться в господарському суді Сумської області в матеріалах справи № 5021/1596/2011).

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12838,86 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Задовільнити уточнені позовні вимоги.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «СУМИГАЗ» ( 40021, м. Суми, вул. Огарьова,21, код 03352432 іпн 033524318196) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» ( 42700, Сумська область, м.Охтирка, вул. Київська,119, код 05398533 іпн 053985318287) 1 091 963,15 грн. заборгованості за надані послуги, 22150,81 грн. 3% річних, 61971,16 грн. інфляційних втрат, 107800,64 грн. пені, 12838,86 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути з Державного бюджету м.Суми ( рахунок 31112095700002, ГУДКУ у Сумській області, код 22090200, МФО 837013, символ 095) Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» ( 42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська,119, код 05398533 іпн 053985318287) 5285,98 грн. зайво сплаченого за п/д № 4905 від 20.06.2011р. державного мита. Видати довідку.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.М. МОЇСЄНКО

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення віддруковано та підписано 08.09.2011р.