Рішення № 18120926, 23.06.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2011 Справа № 18/1215/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", 36039, м. Полтава, вул. Енгельса, 2

до Навчального центру, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області, 36000, м. Полтава, вул. Волочаївська, 2а

про стягнення 5 116,91 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 76 від 18.05.2011 р.;

від відповідача: не з'явилися.

У судовому засіданні 26.05.2011 р. в прядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 23.06.2011 р. до 09 год. 00 хв. з огляду на невиконання сторонами вимог суду.

Суть спору: розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" про стягнення з Навчального центру, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області 5 116,91 грн. заборгованості за спожитий природний газ, що виникла за період з березня по квітень 2011 року включно внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 29.01.2011 р. Договору № 241 на постачання та транспортування природного газу (для бюджетних користувачів), з яких : 5 048,11 грн. основний борг, 57,63 грн. пеня, 11,14 грн. три відсотки річних.

Позивач надав суду заяву № 14/3515 від 17.05.2011 р. (вх. № 8278д від 19.05.2011 р.) про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Навчального центру, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області 8 441,82 грн. заборгованості за спожитий природний газ, що виникла за період з березня по квітень 2011 року включно внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 29.01.2011 р. Договору № 241 на постачання та транспортування природного газу (для бюджетних користувачів), з яких : 8 373,05 грн. основний борг, 57,63 грн. пеня, 11,14 грн. три відсотки річних.

Позивач надав суду заяву № 14/3695 від 25.05.2011 р. (вх. № 8653д від 25.05.2011 р.) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Навчального центру, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області 3 301,82 грн. заборгованості за спожитий природний газ, що виникла за період з березня по квітень 2011 року включно внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 29.01.2011 р. Договору № 241 на постачання та транспортування природного газу (для бюджетних користувачів), з яких : 3 233,05 грн. основний борг, 57,63 грн. пеня, 11,14 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент прийняття рішення по даній справі) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд дані заяви прийняв як такі, що відповідають чинним процесуальним нормам, про що зазначено в протоколі судового засідання від 26.05.2011 р..

Позивач надав суду заяву № 14/4301 від 23.06.2011 р. (вх. № 10239д від 23.06.2011 р.) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Навчального центру, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області 57,63 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 11,14 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент прийняття рішення по даній справі) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд дану заяву приймає як таку, що відповідає чинним процесуальним нормам.

Спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням вищенаведеної заяви позивача.

Відповідач представництво в судове засідання не забезпечив, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення наступного судового засідання про що свідчить підпис його повноважного представника на наявній у матеріалах справи відповідній розписці.

Відповідач надіслав суду лист № 225 від 20.06.2011 р. (вх. № 10135д від 21.06.2011 р.), у якому повідомив про сплату ним основної заборгованості. На підтвердження даної обставини останній надав копію платіжного доручення № 142 від 14.06.2011 р. на суму 3 233,05 грн..

Відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін (представника відповідача - у минулому судовому засіданні), оцінивши надані докази, суд,

встановив:

29.01.2011 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (продавець) та Навчальним центром, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області (споживач) було укладено Договір № 241 на постачання та транспортування природного газу (для бюджетних користувачів) (далі - Договір), відповідно до якого продавець зобов'язувався передати у власність споживачу товар (природний газ), а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 Договору).

У п. 6.1 Договору сторони узгодили, що оплата за даним договором проводиться виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу згідно п. 2.1 Договору, запланованих для поставки , за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару споживачу та факт отримання останнім товару (природного газу) за період з березня по квітень 2011 року в обсязі 4 870 куб. м. на загальну суму 15 528,81 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання передачі, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, а саме : № 241/3 від 31.03.2011 р. та № 241/4 від 30.04.2011 р..

За даними позивача станом на 01.03.2011 р. у відповідача існувала переплата за постачання та транспортування природного газу в розмірі 989,76 грн..

В порушення умов Договору відповідач здійснив лише часткову оплату за отриманий товар 24.03.2011 р. в сумі 3 210,00 грн. та 21.04.2011 р. в сумі 2 950,00 грн.. На момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача складала 5 048,14 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (в редакції останньої заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 57,63 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 11,14 грн. три відсотки річних.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України оплатив отриманий товар з порушенням встановлених у Договорі строків. Дана обставина відповідачем не спростована та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських випискою по рахунку позивача від 23.05.2011 р. та від 16.062011 р..

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.5 Договору визначено, що у разі прострочення в оплаті споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 57,63 грн. пені за період з 05.04.2011 р. по 21.04.2011 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 11,14 грн. за період з 05.04.2011 р. по 21.04.2011 р. суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 11,14 грн. та 57,63 грн. пені, підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Навчального центру, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Волочаївська, 2а), р/р 35215003000046 в ГУДК України в Полтавській області, МФО 831019, код 08802472 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" ( 36039, м. Полтава, вул. Енгельса, 2), п/р 2600530103545 в філії - Полтавське управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912 : 57,63 грн. пені, 11,14 грн. три відсотки річних, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати сторонам за адресами, вказаними у його вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.