Рішення № 18120924, 21.06.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2011 Справа № 18/1004/11

за позовом Прокурора м. Комсомольська Полтавської області, пров. Молодіжний, 14, м. Комсомольськ, 39801 в інтересах держави в особі Комсомольської міської ради, вул. Миру, 24, м. Комсомольськ, 39800

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція (вул. Красіна, 76, м. Кременчук, Полтавська обл., 39617)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техагроінвест", квартал 278, буд. 7А, кв. 3, м. Кременчук, Полтавська обл., 39630

про стягнення 8 581,61 грн.,

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 68 від 14.04.2011 р.;

від відповідача: не з'явилися;

від прокуратури: Харенко В.М., посвідчення № 40 від 14.06.2004 р.;

від третьої особи : не з'явилися.

21.06.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Прокурора м. Комсомольська Полтавської області, м. Комсомольськ в інтересах держави в особі Комсомольської міської ради, м. Комсомольськ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техагроінвест", м. Кременчук 8 581,61 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 17.05.2010 р. Договору № 34/10 оренди землі за період з 17.05.2010 р. по 01.02. 2011 р., з яких: 8 327, 64 грн. основний борг та 253, 97 грн. пеня.

Прокурор м. Комсомольська надав суду заяву про збільшення позовних вимог № 74/1485вих-11 від 27.05.2011 р. (вх. № 8923д від 31.05.2011 р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 9 157,63 грн. заборгованості по орендній платі за землю за період з 17 травня 2010 р. по 01 лютого 2011 р., з яких 8 900,78 грн. основний борг та 256,85 грн. пеня.

Суд задовольняє дану заяву, як таку, що відповідає чинним процесуальним нормам. Спір розглядається в межах предмету позову в редакції прийнятої судом вищевказаної заяви № 74/1485вих-11 від 27.05.2011 р. (вх. № 8923д від 31.05.2011 р.).

Комсомольська міська рада поданий в її особі Прокурором м. Комсомольська Полтавської області позов підтримує, про що повідомила листом № 64 від 19.04.2011 р. (вх. № 6915д від 21.04.201 р.), в тому числі в редакції заяви про збільшення позовних вимог листом № 03-22/131 від 17.06.2011 р. (вх. № 9975д від 20.06.2011 р.).

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 та пп. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду у даній справі.

Відповідач надав суду заперечення на позовні вимоги вх. № 7172д від 27.04.2011 р., у яких повідомляє, що проти позову заперечує, посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем. Крім цього, відповідач заявив суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника з огляду на неможливість забезпечення явки останнього (див. заперечення, клопотання № 27/05 від 27.05.2011 р. (вх. № 8820д від 30.05.2011 р.) та клопотання № 16/06 від 16.06.2011 р. (вх. № 10001д від 20.06.2011 р.), які судом задоволено.

Третя особа представництво у судове засідання не забезпечила. Остання відповідно до пп. 3.5.10 та пп. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" була належним чином та завчасно повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення третій особі ухвал суду у даній справі.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

17.05.2010 року між Комсомольською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техагроінвест" (орендар) на підставі рішення Комсомольської міської ради п'ятого скликання № 38 від 05.08.2010 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Техагроінвест" (а.с. 12) був укладений договір оренди землі № 34/10, відповідно до якого орендодавець зобов'язувався надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення - землі транспорту, зв'язку землі автомобільного транспорту (код 1.12.2), яка знаходиться у м. Комсомольську по вул. Будівельників, 58 (далі - Договір оренди землі, а.с. 9-11).

Згідно відмітки на останньому аркуші договору він зареєстрований у Комсомольському відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 18 червня 2010 року за № 0410054700096.

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- в оренду передається земельна ділянка площею 0,8000 га для будівництва автопарку, кадастровий номер 5310200000:50:006:0106 (п. 2 Договір оренди землі);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить на період будівництва 536 400,00 грн. та 1 072 720,00 грн. після закінчення будівництва (п. 5 Договір оренди землі);

- договір укладено на один рік з дня державної реєстрації, після закінчення строку договору орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення його на новий строк (п. 8 Договору оренди землі);

- орендна плата вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним, у грошовій формі в розмірі 3 відсотка від нормативної грошової оцінки землі, що складає на період будівництва 16 092,00 грн. та 32 181,60 грн. після завершення будівництва - на рік, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 9, п. 10, п. 11 Договору оренди землі);

- у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня за весь період існування заборгованості у розмірі 120% від облікової ставки національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 13 Договору оренди землі);

- передача земельної ділянки в оренду здійснюється згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку не пізніше ніж у 5-ти денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 17, п. 19 Договору оренди землі);

- після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 20 Договору оренди землі);

- дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за взаємною згодою сторін (п. 34 Договору оренди землі);

- цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 39 Договору оренди землі).

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду земельної ділянки (а.с. 16), земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, 17.05.2010 р., була передана позивачем в оренду відповідачеві.

Листом № 33 від 14.12.2010 р. (а.с. 22) Товариство з обмеженою відповідальністю "Техагроінвест" (орендар) звернулося до Комсомольської міської ради (орендодавця) щодо вилучення з користування підприємства земельної ділянки у зв'язку з неможливістю проведення проектних робіт з будівництва.

19.01.2011 р. Комсомольською міською радою п'ятої сесії шостого скликання прийняте рішення "Про припинення ТОВ "Техагроінвест" права користування земельною ділянкою по вул. Будівельників, 58" (а.с. 23), відповідно до якого припинено право користування вказаною земельною ділянкою відповідачеві з 01.02.2011 р., зобов'язано привести земельну ділянку у попередній стан, передати її до складу земель запасу ради на підставі акту приймання-передачі, після підписання акту приймання-передачі укласти додаткову угоду про розірвання договору оренди землі від 17 травня 2010 року № 34/10 за згодою сторін, а також зобов'язано ТОВ "Техагроінвест" погасити заборгованість по орендній платі згідно графіку погашення заборгованості (додаток до рішення).

Прокурор м. Комсомольська Полтавської області звернулася до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Комсомольської міської ради (в редакції заяви про збільшення позовних вимог № 74/1485вих-11 від 27.05.2011 р. (вх. № 8923д від 31.05.2011 р.) з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техагроінвест", м. Кременчук 9 157,63 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 17.05.2010 р. Договору № 34/10 оренди землі за період з 17.05.2010 р. по 01.02. 2011 р., з яких: 8 900,78 грн. основний борг та 256,85 грн. пеня.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Крім того, згідно із ст. 210 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає державній реєстрації. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За приписами Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV "Про оренду землі" (із змінами та доповненнями, далі - Закон України "Про оренду землі") відносини, повязані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2).

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, а у відповідності до ст. 18 цього закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Аналогічне положення містить і ст. 125 Земельного кодексу України : право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зі змісту частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України й ст. 18 Закону України "Про оренду землі", є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (п. 2, п. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України). Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

При цьому згідно із ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року № 134/2003"Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" (із змінами і доповненнями), який у силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не спростовується, що правочин щодо розірвання Договору оренди землі у письмовій формі не укладався, відповідно і державна реєстрація такого правочину не здійснена.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. п. 8 Постанови від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що правочин щодо припинення (розірвання) Договору оренди землі є неукладеним, а тому спірні правовідносини між сторонами у період, за який обрахована заявлена до стягнення сума боргу, врегульовані Договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 15 Закону України № 2535-XII від 03.07.1992 року "Про плату за землю" (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Аналогічні приписи містить і п. 1 ст. 287, ст. 288 розділу XIII "Плата за землю" Податкового Кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р..

За приписами Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотними умовами договору оренди землі (ст. 15); розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доЗакону України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки (ст. 21).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ст. 631 Цивільного кодексу України).

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, в порушення вказаних норм права та умов Договору оренди землі орендну плату за землю за період з 17.05.2010 р. по 01.02. 2011 р. в сумі 8 900,78 грн. не сплатив. Згідно наданих суду доказів відповідачем були порушені зобов'язання щодо сплати орендних платежів за оренду земельної ділянки.

Відповідач повідомив суд, що після порушення провадження у даній справі ним сплачено :

- 2 770,00 грн. орендної плати за землю. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 2719 від 13.04.2011 р.;

- 756,50 грн. орендної плати за землю. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 2734 від 10.05.2011 р.;

- 756,50 грн. орендної плати за землю. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 2752 від 30.05.2011 р..

Вище викладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4 283,00 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 13 Договору оренди землі передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня за весь період існування заборгованості у розмірі 120% від облікової ставки національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 256,85 грн. пені за період з 02.08.2010 р. по 18.03.2011 р. включно, суд прийшов до висновку, що вимоги в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Посилання відповідача в заперечення проти позову на припинення зобов'язань за Договором оренди землі новим зобов'язанням згідно графіку погашення заборгованості з орендної плати за землю за рішенням Комсомольської міської ради п'ятої сесії шостого скликання від 19.01.2011 р. "Про припинення ТОВ "Техагроінвест" права користування земельною ділянкою по вул. Будівельників, 58" суд не оцінює як правомірне.

Так, відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін; зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Тобто, новація - це угода сторін про те, що первісне зобовязання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобовязальне правовідношення. Для того, щоб новація відбулася, сторони повинні обумовити в своїй угоді припинення зобовязання, що діяло, і заміну його новим зобовязанням.

Як встановлено судом вище, правочин щодо припинення (розірвання) Договору оренди землі є неукладеним, зазначене рішення Комсомольської міської ради фактично не виконане, земельна ділянка у період, за який обрахована заборгованість, перебувала в користуванні відповідача.

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 4 874,63 грн. (в тому числі пеня) підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до п. "б" ч. 2 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" (із змінами і доповненнями) із заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з ст. 471 ГПК України визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України. Порядком оплати витрат з інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 (в редакції Постанови КМУ від 05 серпня 2009 р. № 825 "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258") розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при розгляду господарських справ становить 236,00 грн..

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техагроінвест" (квартал 278, буд. 7А, кв. 3, м. Кременчук, Полтавська обл., 39630), код ЄДРПОУ 33672225 :

- на користь Комсомольської міської ради (вул. Миру, 24, м. Комсомольськ, 39800) в дохід Комсомольського міського бюджету на р/р 33210812700006, ЗКПО 34698249, МФО 831019 в ГУДКУ в Полтавській обл. - 4 874,63 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою;

- в доход державного бюджету України на рахунок № 31118095700002, отримувач: УДК у м. Полтава, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 102,00 грн.;

- в доход державного бюджету України на рахунок № 31217264700002, отримувач: УДК у м. Полтава, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 22050003 - 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 4 283,00 грн. боргу провадження у справі припинити.

4. Рішення надіслати сторонам, третій особі, Прокурору м. Комсомольська за адресами, вказаними у його вступній частині, та Прокуратурі Полтавської області (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000).

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене : 23.06.2011 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.