Рішення № 18120710, 06.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.11 Справа№ 5015/3836/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автохімімпорт”, м. Запоріжжя

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс - Галичина”, м. Дрогобич Львівської області

про стягнення 9 606 815, 19 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Міхова Ю.О. - представник

від відповідача: Валага Ю.С.- представник

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз‘яснено.

Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автохімімпорт” до Відкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс - Галичина” про стягнення 9 606 815, 19 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 06.09.2011 року з”явився, відзиву по справі не представив, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Автохімімпорт” звернулося із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс - Галичина” про стягнення 9 606 815, 19 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 05.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Автохімімпорт” (позивач) та Відкритим акціонерним товариством “Нафтопереробний комплекс-Галичина” (відповідач) укладено договір поставки № 05/05-09, відповідно до умов якого позивачем на адресу відповідача поставлено товар N-метиланілін технічний на загальну на суму 21 785 667, 87 грн., що підтверджується актами приймання-передачі товару, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов‘язання щодо оплати в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Сума основного боргу відповідача становить 9 024 226, 65 грн.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до умов договору пеню в розмірі 270 726,80 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 84 555,77 грн. та інфляційні в розмірі 227 305,97 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець зобов‘язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності, а покупець зобов‘язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, згідно умов договору поставки від 05.05.2009 року № 05/05-09, позивач поставив на адресу відповідача товар на суму 21 785 667, 87 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що покупець (відповідач) повинен був розрахуватись за отриманий товар на підставі отриманого від продавця рахунку.

Відповідач свої зобов‘язання по договору належним чином не виконав, здійснивши лише часткові проплати за отриманий товар в розмірі 12 761 441,22 грн. Заборгованість відповідача становить 9 024 226,65 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним уповноваженими представниками сторін.

22.03.2011 року позивач надіслав відповідачеві претензію з вимогою оплатити суму боргу за договором поставки, однак відповідачем заборгованість не погашена.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.09.2011 року доказів погашення основного боргу суду не подав, тому до стягнення підлягає сума заборгованості в розмірі 9 024 226,65 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов‘язання є припинення зобов‘язання, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов‘язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов‘язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3. договору, передбачено, що в разі виникнення в будь-якої сторони перед іншою стороною грошового боргу за договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від заборгованості, за кожен день прострочення оплати, але не більше 3% від суми заборгованості.

Щодо стягнення пені в розмірі 270 726,80 грн. суд вважає, що розрахована вона відповідно до умов договору, з врахування вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань», а тому підлягає до стягнення.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 84 555, 77 грн. та інфляційних в розмірі 227 305,97 грн., суд вважає, що розраховані вони, відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс - Галичина” (82103, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 82, код ЄДРПОУ 00152388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автохімімпорт” (69097, м. Запоріжжя, вул. Будьонного, 20, код ЄДРПОУ 35148179) суму у розмірі 9 632 551,19 грн. з них:

- 9 024 226,65 грн. основного боргу;

- 227 305,97 грн. інфляційних;

- 84 555, 77 грн. 3% річних;

- 270 726,80 грн. пені;

- 25 500, 00 грн. державного мита;

- 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Суддя П. Манюк

Суддя Манюк П.Т.