Рішення № 18120705, 07.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.11 Справа№ 5015/3577/11

За позовом: заступника прокурора міста Львова в особі публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів,

до відповідача:Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", м. Львів,

про: стягнення 95812,71 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

прокурора:Цинайко Н. І. помічник прокурора,

позивача:ОСОБА_1.- довіреність №06-5879 від 26.05.2011 р.

ОСОБА_2 довіреність № 06-9368 від 22.12.2010 р.

відповідача:ОСОБА_3 довіреність № 14/1-8457-в від 15.09.2010 р.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов заступника прокурора міста Львова в особі публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" до Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" про стягнення 95812,71 грн. Ухвалою від 29.06.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 13.07.2011 р. Розгляд справи відкладено на 27.07.2011 року за клопотанням відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання природного газу №Л256/32-72 від 30.12.2009 р. не здійснив оплати за куплений природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 86114,93 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1455,78 грн. інфляційних втрат, 739,81 грн. 3% річних, 1474,19 грн. пені, 6028,00 грн. 7% штрафу. В судове засідання 07.09.2011р. позивачем подано клопотання (вх. №20224/11 від 07.09.2011 р.), в якому просить припинити провадження у справі в частині основного боргу та пені у звязку оплатою, в решті уточнений позов задоволити (у звязку з перерахунком) та стягнути з відповідача 1741,49 грн. інфляційних втрат, 703,59 грн. 3% річних, 253,00 грн. 7% штрафу.

В судовому засіданні 07.09.2011 р. відповідач повідомив про оплату основної суми боргу та пені, на підтвердження чого надав копії платіжних доручень. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій (інфляційних втрат, 3% річних, 7% штрафу), мотивуючи складним фінансовим станом підприємства.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання природного газу №Л256/32-72 від 30.12.2009 р. (надалі Договір). Предметом Договору є надання облгазом (позивач у справі) послуг з транспортування природного газу споживачу (відповідач у справі) розподільними мережами та оплата наданих послуг споживачем.

Позивач передав, а відповідач прийняв природний газ, про що свідчать: акт №1 прийому-передачі природного газу від 31.01.2011 р. (осяг газу 50772 м3), акт №2 прийому-передачі природного газу від 28.02.2011 р. (осяг газу 47601 м3), акт №3 прийому-передачі природного газу від 31.03.2011 р. (осяг газу 38209 м3).

Відповідач оплатив основну сум боргу та пеню, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями. Про зазначене також свідчить довідка про стан розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 05.09.2011 р.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, оскільки заборгованість за поставлений природний газ відповідачем погашено, а також оплачено пеню, розмір якої визначено умовами договору (п. 8.3 Договору), в цій частині необхідно припинити провадження у справі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обовязки (зобовязання) з приводу постачання природного газу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 1741,49 грн. інфляційних втрат та 703,59 грн. 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 7% штрафу, то суд при прийнятті рішення виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Виходячи із положень абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, застосування до боржника, який порушив господарське зобовязання, штрафної санкції у вигляді штрафу, можливе, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобовязання, повязаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналогічного тлумачення дотримується і Верховний суд України, що відображено в постанові від 28.02.2011 р. В силу вимог статті111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Таким чином, оскільки у даній справі встановлено факт неналежного виконання відповідачем грошового зобовязання за Договором про постачання природного газу, безпідставною є вимога позивача про стягнення 7% штрафу в сумі 253,00 грн.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При частковому задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У звязку з частковим задоволенням позову суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд враховує ту обставину, що відповідачем частково погашено основний борг в сумі 32172,29 грн. до подання позову до суду, що підтверджується платіжними дорученнями №2949 від 01.06.2011 року, №3056 від 10.06.2011 року, №6251 від 24.06.2011 року та взаємозаліком відповідно до листа позивача від 15.06.2011 року№08/1-5957, а тому суд визначає розмір судових витрат, що підлягають стягненню, з урахуванням таких проплат.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193, 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, статтями 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Припинити провадження в частині стягнення 87589,12 грн.

2.Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

3.Стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (адреса: вулиця Зелена, будинок 64, Личаківський район, місто Львів, Львівська область, 79017; ідентифікаційний код 03348471) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (адреса: вулиця Золота, будинок 42, місто Львів, Львівська область, 79039; ідентифікаційний код 03349039) 1741,49 грн. інфляційних втрат, 703,59 грн. 3% річних.

4.Стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (адреса: вулиця Зелена, будинок 64, Личаківський район, місто Львів, Львівська область, 79017; ідентифікаційний код 03348471) в доход державного бюджету України 566,41 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 234,94 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення буде складено та підписано 09.09.2011 року.

Суддя Рим Т.Я.