Рішення № 18119254, 18.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/19218.08.11

За позовомМале приватне підприємство “Елтранс”

ДоКомунального підприємства “Київпастранс”

про стягнення заборгованості 533988,44 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_1 (дов. б/н від 17.08.2011р.)

Від відповідачаОСОБА_2 (дов. №06-5/10 від 04.01.2011р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.08.11р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Мале приватне підприємство “Елтранс” (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва позовною заявою до Комунального підприємства “Київпастранс” (далі по тексту - відповідач) про стягнення 533988,44 грн. заборгованості за договором №Е0824 розробки проектно-вишукувальної документації (послуги з архітектурних проектувальних робіт транспортних споруд) від 28.05.2008 року, з яких 352086,72 грн. основного боргу, 27361,48 грн. пені, 125183,41 грн. інфляційних втрат, 29356,82 - 3% річних та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/192, розгляд справи призначено на 18.08.2011 року.

В судове засідання 18.08.2011 року зявився представник позивача та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи їх положеннями ст.ст. 207, 208, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 837, 854 ЦК України та пояснив, що спір виник з причин неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань в частині оплати за послуги з архітектурних проектувальних робіт транспортних споруд за договором №Е0824 від 28.05.2008 року.

Відповідач у письмовому відзиві та усних поясненнях не визнав наявність заборгованості та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, посилаючись на те, що роботи, які має оплатити відповідач фінансуються за рахунок місцевого бюджету, а оскільки бюджетне фінансування не було проведене, у відповідача відсутній обов'язок оплати наданих послуг та виконаних робіт, оскільки строк його виконання його зобов'язань не настав, а отже задоволення позовних вимог може призвести до подвійного стягнення з відповідача за рішенням суду та шляхом направлення вимоги управлінням Державного казначейства України щодо оплати наданих позивачем послуг та проведених робіт.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2008 року між позивачем (виконавець за умовами договору) та відповідачем (замовник за умовами договору) було укладено договір №Е0824 (далі по тексту договір), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених Законом України “Про архітектурну діяльність” №687-ХІV від 20.05.1999 року, іншим чинним законодавством України, відповідач доручив, а позивач зобовязався за плату, відповідно до умов цього договору, та за завданням на проектування надати послуги з архітектурних проектувальних робіт транспортних споруд (проектні роботи по реконструкції трамвайної лінії по вул. Алма-Атинській), стадії "Ескізний проект" “Робоча документація”.

Відповідно до п. 3.1 договору було визначено строк виконання та обумовлено терміни виконання робіт, додатковими угодами №1, 2, 3, 4, 5 до договору в частині “Строки виконання робіт” було внесено зміни, а саме їх було подовжено до 31.12.2009 року.

Відповідно до п. 3.5 договору після завершення проектних робіт у повному обсязі або окремого етапу та передачі готової документації відповідачу в повному обсязі, яка повинна відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, останній, не пізніше 10-ти днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконує розрахунок з позивачем по договору в повному обсязі або в частині вартості виконаного етапу проектних робіт. Розрахунок проводиться після надходження коштів від Головного управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рахунок відповідача (замовника за умовами договору)

Пунктом 6.2.3 договору відповідач зобовязався забезпечити своєчасну оплату проектних робіт в терміни і в обсягах, визначених умовами даного договору.

Відповідно до актів виконаних робіт №1 від 30.06.2008 року, № 2 від 31.07.2008 року, №3 від 30.08.2008 року, підписаних уповноваженими на те представникам сторін та акту звірки взаємних розрахунків станом на 10.01.2011 року позивачем проектні роботи за договором були виконані належним чином на загальну суму 352086,72 грн.

Відповідач свої зобовязання за договором не виконав: розрахунки за договором не провів, своєчасно оплату виконаних робіт не забезпечив у десятиденний строк з дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість. Так, 23.03.2010 року відповідачу було надано претензію (вх. відповідача №264 від 23.03.2010р.) проте жодної відповіді не отримав. Позивачем було направлено вимогу від 21.06.2011 року, однак ця вимога задоволена не була.

Таким чином, за твердженням позивача станом на час розгляду справи (18.08.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 352086,72 грн., яку позивач просить стягнути на підставі норм 526 ЦК України та ст. 193 ГК України. Крім того, позивач просить стягнути, передбачену умовами договору пеню, а також інфляційні збитки та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України за порушення виконання відповідачем грошового зобовязання.

За твердженням відповідача фінансування робіт здійснювалося за бюджетні кошти, а тому, враховуючи відсутність бюджетного фінансування, відповідач свої зобовязання щодо оплати виконаних робіт (наданих послуг) не порушив. Крім того, Державним казначейством України зареєстроване бюджетне зобовязання на сплату 352086,72 грн., що підтверджується відміткою казначейства на актах виконаних робіт, а тому, відповідач вважає, що задоволення вимог може призвести до подвійного стягнення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Оцінивши умови укладеного між сторонами договору № Е0824 про розробку проектно-вишукувальної документації, суд приходить до висновку, що правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами глави 61 ЦК України, а договір № Е0824 є за своїм змістом договором підряду, оскільки сторони домовились про виконання певних робіт виконавцю та передачу результатів цих робіт Замовникові.

Як вбачається з матеріалів справи, договір № Е0824 був укладений за результатами проведення відкритих торгів закупівлі за бюджетні кошти, яка відбулася 12.05.2008 року (рішення тендерного комітету). Згідно з даними Тендерної документації та Звіту про результати проведення процедур відкритих торгів головним розпорядником коштів є Головне управління транспорту органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а джерелом фінансування - місцевий бюджет.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо не порушення ним зобовязання, у звязку з відсутністю фінансування, оскільки пунктом 6.2.3. Договору визначено, що замовник взяв на себе зобовязання забезпечити своєчасну оплату проектних робіт в терміни і в обсягах, визначених умовами укладеного Договору та у календарному плані, а п. 3.5 договору визначено чіткі строки здійснення оплати, які пов'язуються з фактом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, а даний пункт договору не ставить чітко виконання цього обов'язку відповідачем під умову надходження бюджетних коштів. Зміни до тексту договору відповідач не ініціював і таких доказів суду не представлено. Крім того, суд зазначає, що враховуючи те, що передача позивачем робіт відповідачеві за актами здачі-приймання виконаних робіт відбулася 30.06.2008р., 31.07.2008р. та 30.08.2008р., то трирічний строк позовної давності, встановлений цивільним законодавством для захисту свого права в судовому порядку, закінчується відповідно 10.07.2011р., 11.08.2011р. та 10.09.2011р.

Як встановлено судом відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 352086,72 грн. основного боргу за виконані проектні роботи.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 352086,72 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів сплати ним заборгованості у встановленому порядку на виконання зобовязань по договору за виконані проектні роботи.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 27361,48 грн. заявлена поза межами строку позовної давності. Крім того, суд зазначає, що підстав для задоволення вказаної вимоги щодо покладення на відповідача штрафних санкцій у вигляді пені, виходячи зі змісту договору, укладеного між сторонами, не вбачається, а отже вимоги позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 6.4 договору у випадку порушення відповідачем п. 3.5 договору останній сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, але не більше розміру вартості проектних робіт (етапу) відповідно до п.3.1 договору та календарного плану, за умови своєчасного надходження коштів від Головного управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рахунок відповідача.

Оскільки пунктом 6.4 договору встановлено, що відповідач сплачує на користь позивача пеню за умови своєчасного надходження коштів від Головного управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рахунок відповідача та на розрахунковий рахунок відповідача цільових коштів відповідного призначення на оплату робіт від головного розпорядника коштів не надходило, що підтверджується довідкою про відсутність бюджетного фінансування №11-5/725 від 18.07.2011 року, а отже притягнення відповідача до договірної відповідальності у вигляді пені поставлено під умову, яка не настала, вимоги позивача про стягнення з відповідача 27361,48 грн. пені не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 29356,82 грн. за період з 11.07.2008 року по 14.06.2011 року та інфляційну складову боргу у розмірі 125183,41 грн. за період з 01.08.2008 року по 31.05.2011 року, посилаючись на норми ст. 625 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідач у визначений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів за виконані роботи не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, встановленої ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання ,на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту вказаної норми, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням тих збитків, які поніс кредитор від інфляційних процентів, що відбувалися у державі, що спричинило обезцінення вчасно несплачених грошових коштів. Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 125183,41 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з тлумачення суті процентів, нарахування яких передбачено ст. 625 ЦК України, то такі проценти нараховуються за прострочення виконання грошового зобов'язання саме за неправомірне користування чужими грошовими коштами, а отже, є негативними процентами, які нараховуються за неправомірне користування чужими коштами (тобто коштами, які повинні бути перераховані кредитору) на відміну від позитивних процентів, які нараховуються за правомірне користування чужими коштами.

Даний висновок також кореспондується з нормами ч. 4 ст. 232 ГК України, відповідно до якої відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування процентів інший строк.

Судом встановлено, що договір № Е0824 був укладений між сторонами у справі за результатами проведення відкритих торгів закупівлі за бюджетні кошти, яка відбулася 12.05.2008 року (рішення тендерного комітету). Згідно з даними Тендерної документації та Звіту про результати проведення процедур відкритих торгів головним розпорядником коштів є Головне управління транспорту органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а джерелом фінансування - місцевий бюджет.

Судом також встановлено, що кошти з місцевого бюджету на рахунок відповідача з призначенням платежу щодо оплати виконаних позивачем робіт не поступали, однак вони рахуються як бюджетне зобов'язання та прийняті до виконання розпорядником бюджетних коштів.

За таких обставин, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд виходить з того, що 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, нараховуються за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Суд звертає увагу на те, що факту користування чужими коштами відповідачем встановлено не було, тобто відповідач не отримує на свій рахунок та не користується чужими коштами, в зв'язку з їх несплатою, оскільки здійснює виконання зобов'язання перед позивачем за рахунок коштів місцевого бюджету, які до відповідача не надходили, а отже відповідач позбавлений можливості користуватися вказаними коштами для власних потреб.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач у справі не міг допустити неправомірного користування чужими грошовими коштами, оскільки останні на його рахунок щодо даного зобов'язання не надходили, а отже у суду відсутні правові підстави для притягнення відповідача до такого виду відповідальності як нарахування на нього негативних процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, навіть за умови неналежного виконання своїх договірних зобов'язань по договору, укладеним з позивачем, позбавлений можливості користування чужими грошовими коштами (коштами, що належать до сплати позивачеві), а отже відсутні підстави для нарахування відповідачеві негативних процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог та враховуючи те, що часткове погашення боргу відбулося після звернення позивача до суду та порушення провадження у справі.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Київпастранс” (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2; код ЄДРПОУ 31725604) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Малого приватного підприємства “ЕЛТРАНС” (03028, Київ, вул. В. Китаївська, 10-А, код ЄДРПОУ 22925885) для зарахування основного боргу 352086 (триста п'ятдесят дві тисячі вісімдесят шість) грн. 72 коп. основного боргу, 125183 (сто двадцять п'ять тисяч сто вісімдесят три) грн. 41 коп. інфляційних втрат, 4772 (чотири тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 70 коп. державного мита та 210 (двісті десять) грн. 93 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 23.08.2011 року