Рішення № 18118528, 17.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/19717.08.11 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

ДоВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

Простягнення заборгованості 5270,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. (пасп. НОМЕР_1)

Від відповідача не зявився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 17.08.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 5270,00 грн. шкоди в порядку регресу, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 636, 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 6, 9, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 р. порушено провадження у справі № 9/197, призначено справу до розгляду на 17.08.2011 р.

17.08.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву, заперечено проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з посиланням на те, що вимоги позивача є безпідставними у звязку із тим, що наданим позивачем до матеріалів справи договором уступки вимоги страховик не уповноважив позивача здійснити частину його страхової діяльності, зокрема реалізувати право регресу; із змісту вказаного договору не вбачається розмір набутого права вимоги та конкретних підстав його виникнення, тобто позивачем не надано належних доказів на підтвердження права вимоги виконання зобовязань відповідача, яке виникло внаслідок заподіяння шкоди при ДТП. Також відповідачем до відзиву додано копію полісу №ВА/6259108.

В судове засідання 17.08.2011 року відповідач не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивачем надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення позивача, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З довідки УДАІ Головного управління в м. Києві МВС України в м. Києві від 06.06.2008 року та постанови Святошинського районного суду міста Києва по справі № 3-18917/08 від 06.06.2008 року вбачається, що 03.06.2008 року приблизно о 08 год. 55 хв. гр. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ГАЗ», д/н НОМЕР_2 в м. Києві по проспекту Перемоги, 140 при перестроюванні з однієї смуги руху в іншу не пропустив автомобіль «Кіа», який рухався в тій смузі, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Кіа», д/н НОМЕР_3, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 10.3 ПДР України.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва по справі № 3-18917/08 від 06.06.2008 року гр. ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі чотирьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян (68,00 грн.).

Пошкоджений внаслідок вказаної ДТП автомобіль «Кіа», д/н НОМЕР_3 був застрахований на підставі договору № 01/03-025-00443 добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) від 23.08.2007 року, укладеного між ЗАТ "Страхова компанія "Галактика" та гр. ОСОБА_3

Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням ЗАТ "Страхова компанія "Галактика" 22.09.2008 року було проведено автотоварознавче дослідження. Згідно висновку автотоварознавчого дослідження - Звіт № 445 про оцінку автомобіля Kia Cerato, д/н НОМЕР_3 від 17.06.2008 року, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Кіа», д/н НОМЕР_3, у результаті його ушкодження при ДТП, становить 8377,55 грн.

Як вбачається із страхового акту №3105/08 від 02.07.2008 року ЗАТ "Страхова компанія "Галактика" було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 5270, 00 грн. (6323, 00 грн. - 1053, 00 грн. франшизи = 5270,00 грн.).

ЗАТ "Страхова компанія "Галактика" було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 5270, 00 грн., на підтвердження чого в матеріалах справи наявне платіжне доручення №5951 від 28.07.2008 на суму 5270,00 грн.

На виконання вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" між гр. ОСОБА_2 та ВАТ НАСК «Оранта»укладено поліс №ВА/6259108 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого ВАТ НАСК «Оранта» взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіль «ГАЗ», д/н НОМЕР_2. Відповідно до п. 2 цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000, 00 грн., франшиза - 00, 00 грн.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", договором І типу є договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Так, ВАТ НАСК «Оранта», як страховик є особою, який належить відшкодувати шкоду, заподіяну власнику автомобіля «Кіа», д/н НОМЕР_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм гр. ОСОБА_2, винним у скоєнні ДТП, ЗАТ «СК «Галактика»на підставі положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України стало в межах сплаченої суми кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоду.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто, ЗАТ «СК «Галактика»з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення стало кредитором у деліктному зобов'язанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки або від особи, що застрахувала відповідальність винної особи, в даному випадку ВАТ НАСК «Оранта».

Таким чином, у ЗАТ "Страхова компанія "Галактика" виникло право вимоги до ВАТ НАСК «Оранта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 5270,00 грн. (5270,00 грн. матеріальний збиток - 00, 00 грн. франшизи за полісом № ВА/6259108).

Поряд з тим, позивачем до позову наданий укладений між ЗАТ "Страхова компанія "Галактика" (цедент) та ФОП ОСОБА_1 (цесіонарій) договір № 2/12-10 уступки вимоги (цесії) від 12.10.2009 року.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 513, п. 1 ст. 516 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що реалізація страховиком права регресної вимоги є частиною страхової діяльності страховика, а оскільки наданим позивачем до матеріалів справи договором уступки вимоги страховик не уповноважив позивача здійснити частину його страхової діяльності, зокрема реалізувати право регресу, до позивача не перейшло право регресної вимоги до відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 352 ГК України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

Із положень ст. 1 закону України “Про страхування” вбачається, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. (ст. 2 зазначеного закону).

Відповідно до ст. 8 зазначеного закону, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст. 9 закону України “Про страхування”).

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Таким чином, з зазначеного вище вбачається, що страхова діяльність це страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням, а здійснення страхового відшкодування - це наслідок настання страхового випадку.

Отже, суд не погоджується з позицією відповідача відносно того, що реалізація страховиком права регресної вимоги є частиною страхової діяльності страховика.

Також, у своєму відзиві відповідач посилається на те, що зі змісту договору уступки вимоги не вбачається розміру набутого права вимоги та конкретних підстав його виникнення, тобто позивачем не надано належних доказів на підтвердження права вимоги виконання зобовязань відповідача, яка виникла внаслідок заподіяння шкоди при ДТП.

З зазначеним твердженням відповідача суд не погоджується, оскільки відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З предмету договору (п. 1) вбачається, що цедент передає цесіонареві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цесіонареві і стає кредитором щодо стягнення заборгованості (страхового відшкодування) з третіх осіб, винних у вчиненні дорожньо-транспортних пригод (їх страховиків згідно договорів цивільно-правової відповідальності) за договорами страхування, укладеними між цедентом та страхувальниками, а також іншої заборгованості, що утворилася внаслідок страхового відшкодування цедентом та / або порушення умов договору страхування страхувальником за усіма наявними у цедента страховими справами по яким цедент сплативши суму страхового відшкодування отримав право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки (її страховика).

Таким чином, розмір набутого права вимоги врегульований законом, підстави його виникнення встановлені в договорі.

Як було встановлено вище, ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»сплативши суму страхового відшкодування отримало право вимоги до ВАТ НАСК «Оранта», у розмірі 5270,00 грн. (5270,00 грн. матеріальний збиток - 00, 00 грн. франшизи за полісом № ВА/6259108), яке (право вимоги) в подальшому правомірно передало ФОП ОСОБА_1 на підставі договору цесії.

Виходячи з положень ст. 514 ЦК України у ФОП ОСОБА_1 виникло право вимоги до ВАТ НАСК «Оранта»на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків, у розмірі 5270, 00 грн. на підставі договору цесії.

Відповідач доказів оплати ним страхового відшкодування ні первісному кредитору - ЗАТ "СК "Галактика", ні позивачеві до матеріалів справи не надав, а отже позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю на суму 5270,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_4) 5270 (пять тисяч двісті сімдесят) грн. 00 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 22.08.2011р.