Рішення № 18118526, 18.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/19318.08.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Європейський

страховий альянс»

ДоВідкритого акціонерного товариства Національна

акціонерна страхова компанія «Оранта»

Провідшкодування збитку в порядку регресу 24990,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. №141/2011 від 17.03.2011р.)

Від відповідача не зявився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.08.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»(далі по тексту позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення 24990,00 грн. в порядку регресу.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 22, 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 ЗУ “Про страхування”, ст. ст. 12, 22 ЗУ “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2011 р. порушено провадження у справі № 9/193, призначено справу до розгляду на 18.08.2011 р.

В судове засідання 18.08.2011 року відповідач не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником позивача надано додаткові матеріали та усні пояснення по справ, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши усні пояснення повноважного представника позивача, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2010 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» укладено договір добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №1026439 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «Заз-Деу», державний реєстраційних номер НОМЕР_1.

Предметом договору є страхування транспортних засобів, перелік ризиків, страхових сум, тарифів, платежі по ризикам КАСКО, цивільна відповідальність, нещасний випадок зазначено у Додатку №1 до Договору.

20 вересня 2010 року в м. Полтава, сталося ДТП за участю автомобіля “Заз-Деу” державний номер НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_2 та автомобіля “ВАЗ-2107” державний номер НОМЕР_2 під управлінням водія ОСОБА_3.

Відповідно до Звіту автотоварознавчого дослідження №708-Д від 11.11.2010 року сума збитку встановлена у розмірі 39385,22 грн.

15.10.2010 року ТОВ «Метро Кеш енд Кері України» подав заяву позивачу про настання страхового випадку. Встановивши обставини події позивач страховим актом №2222\10\50\ТР25\00\2 від 24.11.2010р. визнав подію страховою та визначив суму відшкодування 39385,22 грн.

Суму спричиненого збитку було зменшено на суму франшизи 00,00 грн. (у відповідності до п. 5.4 Договору) Розрахунок суми відшкодування, згідно страхового акту: 39385,22-00,00 = 39385,22 грн.

Відповідно до умов договору страхування №1026439 від 20.07.2010р. позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 39385,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22614 від 21.12.2010 року.

Позивач просить стягнути суму, сплачену потерпілій особі, в порядку регресу з відповідача, як особи, яка є страхувальником, винної у спричиненні збитку особи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно п. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 27 Закону “Про страхування”від 04.10.2001 року №2745-ІІІ, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Особою винною в ДТП є ОСОБА_3., його вину встановлено Постановою Ленінського районного суму м. Полтава від 18.11.2010 року, визнано ОСОБА_3. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

ОСОБА_3. як власник транспортного засобу “ВАЗ-2107” застрахував свою цивільно-правову відповідальність в ВАТ НАСК «Оранта», відповідно до умов договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/17666912. Поліс укладено на умовах визначених ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до п.4 полісу №ВЕ/1766912, страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є ОСОБА_3.

Вказаним договором (поліс № ВЕ/1766912) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн., франшиза 510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - Закон) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач заявою про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) №1295/8 від 05.04.2011р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП .

Враховуючи визначені полісом № ВЕ/1766912 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24990,00 грн. (25500,00 грн. (ліміт відповідальності страховика за полісом № ВЕ/1766912) - 510,00 грн. (франшиза).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в порядку виплати збитку в порядку регрессу підтверджується матеріалами справи та не заперечена відповідачем, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 24990,00 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(01004, м. Київ, вул. Басейна, 7 В; код ЄДРПОУ 19411125) 24990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп. шкоди в порядку регресу, 249 (двісті сорок девять) грн. 90 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 22.08.2011 року