Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.08.11 р. Справа № 19/297
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ, ідентифікаційний код 00039002, в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 09334636
до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про: стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р. в розмірі 856177,07грн.; звернути стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави за договором застави транспортних засобів №15-94/19-5514/07 від 03.09.2007р. та договором застави транспортних засобів №15-94/19-5315/07 від 22.08.2007р. (з урахуванням договору №1 від 03.09.2007р. про внесення змін до договору застави транспортних засобів №15-94/5315/07 від 22.08.2007р.) шляхом продажу цього майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення його боргу перед Позивачем.
за участю уповноважених представників:
від Позивача ОСОБА_2 (за довіреністю №б/н від 26.08.2010р.);
від Відповідача не зявився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалося з 18.11.2009р. на 08.12.2009р., з 08.12.2009р. на 17.12.2009р. На підставі ст. 79 ГПК України 17.12.2009р. зупинено провадження по справі, 07.06.2011р. поновлено та призначено на 29.06.2011р. та подальшим відкладення на 11.07.2011р., з 11.07.2011р. на 01.08.2011р. з подальшим оголошенням перерви до 08.08.2011р.
У судовому засіданні 08.08.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
СУТЬ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р. в розмірі 856177,07грн.; звернути стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави за договором застави транспортних засобів №15-94/19-5514/07 від 03.09.2007р. та договором застави транспортних засобів №15-94/19-5315/07 від 22.08.2007р. (з урахуванням договору №1 від 03.09.2007р. про внесення змін до договору застави транспортних засобів №15-94/5315/07 від 22.08.2007р.) шляхом продажу цього майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення його боргу перед Позивачем.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р., внаслідок чого станом на 09.10.2009р. утворилась стягувана заборгованість, що включає в себе суму кредиту в розмірі 753617,19грн., відсотки за користування кредитними коштами за період з 27.11.2008р. по 29.09.2009р. у розмірі 102159,88грн., комісійну винагороду за період з 28.08.2009р. по 29.09.2009р. в розмірі 400грн. та виникли підстави для звернення стягнення на майно, яким забезпечені зобовязання позичальника.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав правоустановчі документи, кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р., договір №1 від 03.09.2007р. про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-94/19-3596/07 від 22.08.2007р., договір застави транспортних засобів №15-94/19-5514 від 03.09.2007р., договір застави транспортних засобів №15-94/19-5315/07 від 22.08.2007р., договір №1 про внесення змін до договору застави транспортних засобів №15-94/19-5315 від 22.08.2007р., вимогу про сплату прострочених процентів та комісійної винагороди №19-25/2418 від 16.12.2008р., вимогу про сплату прострочених процентів та комісійної винагороди №19-25/48 від 09.01.2009р., вимогу про сплату прострочених процентів та комісійної винагороди №19-25/248 від 02.02.3009р., вимогу про сплату прострочених процентів та комісійної винагороди №19-25/471 від 02.03.2009р., вимогу №19-25/544 від 12.03.2009р. щодо повернення на протязі 10 календарних днів кредиту та плати за кредит в повному обсязі, розрахунок заборгованості, виписку з позичкового рахунку.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 590, 591 Цивільного кодексу України, ст.ст. 23-25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. 20 Закону України „Про заставу” і ст.ст. 1, 54, 58, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Задля забезпечення позовних вимог Позивач надав заяву про забезпечення позову №09/16-525 від 27.10.2009р. (а.с.а.с. 70-71 т.1) з вимогами про накладання арешту на все рухоме та нерухоме майно Відповідача в межах суми 856177,07грн. та додатки на її обґрунтування (а.с.а.с.72-96 т.1).
Позивачем на виконання вимог суду та для обґрунтування своєї позиції були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 142-150 т.1, а.с.а.с. 1--24, 26-29, 31 т.2), у тому числі - заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами та комісійною винагородою - на 169270,62грн. нарахованими в період провадження у справі, остаточно вимагаючи стягнення усього 1025447,69грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 09.12.2009р. (а.с.а.с.112-113 т.1), яким проти позову заперечив, посилаючись на недоведеність з боку Позивача факту порушення грошових зобовязань за кредитним договором і безпідставність вимоги про дострокове повернення кредиту. З цих же підставі Відповідач заперечив проти вжиття забезпечувальних заходів.
Розпорядженням голови Господарського суду Донецької області від 16.09.2010р. справу передано на розгляд судді Попкова Д.О., який ухвалою від 07.06.2011р. поновив провадження у справі і призначив до розгляду.
У судовому засіданні 01.08.2011р. представники сторін свою позицію, викладену письмово, але після оголошеної судом перерви попри належне повідомлення (а.с.39 т.2) представник Відповідача у судове засідання без пояснення причин не зявився. підтвердили свою позицію викладену письмово, зважаючи на що суд розглядає справу за наявними документами, враховуючи, що через закінчення 08.08.2011р. процесуального строку розгляду справи її подальше відкладання є неможливим.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВСТАНОВИВ:
22.08.2007р. між Позивачем (Банк) та Відповідачем (Позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-3596/07 (а.с.а.с.24-29 т.1), згідно п. п. 1.1. - 1.3. якого Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає Позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі яка не може перевищувати 754000,00грн., на умовах, передбачених цим договором, для погашення кредиторської заборгованості, поповнення обігових коштів та інші виробничі потреби, із датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту до 19.08.2010р., або не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Банку про повернення кредиту та сплату процентів у випадках, вказаних у п.3.3.4 цього договору.
Розділом 2 договору кредиту сторони узгодили зокрема наступні умов кредитування:
-фінансовий кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку (балансовий 2063), відкритого Банком в філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, код банку 334635, на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту. Підтвердженням переходу права власності на кредитні кошти є сплачені розрахункові документи Позичальника, в яких вказано дебет позичкового рахунку. За надання фінансового кредиту Позичальник протягом семи календарних днів з моменту отримання кредиту, одноразово сплачує Банку комісійну винагороду в розмірі 500,00грн. без ПДВ (п.2.1). За управління фінансовим кредитом Позичальник сплачує Банку щомісячну комісійну винагороду у розмірі 200,00грн. без ПДВ починаючи з серпня 2007р. Комісійна винагорода нараховується Банком починаючи з 22 серпня 2007р. щомісячно до 26 числа за повний календарний місяць і сплачується позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця;
-проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 16,0% річних. Нарахування Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредиту коштів. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відсотки за користування кредитом, крім грудня, нараховуються Банком у передостанній робочий день місяця за період, попередній даті нарахування та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Відсотки, нараховані Банком у день остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту, сплачуються Позичальником в той же день. В грудні відсотки нараховуються Банком 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період попередній даті нарахування по 31 грудня включно та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця (п.2.2);
-у випадку порушення Позичальником встановленого п. 1.2. цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 18% річних за кредитом, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 2.2. цього договору (п.2.3.).
Пунктом 2.4. сторони встановили черговість погашення заборгованості Позичальником, передбачивши право Банку самостійно зараховувати кошти, які направлені Позичальником на погашення заборгованості, згідно встановленої черговості, а у п. 2.9. у якості забезпечення кредиту вказали заставу майна, іпотек, заставу транспортних засобів та застава права вимоги.
Положеннями розділу 3 договору сторони встановили кореспондуючи права та обовязки у кредитних правовідносинах, а також передбачили випадки (п.3.3.4.), за наявністю яких Банк має право вимагати від Позичальника сплати у повному обсягу (незалежно від настання строку погашення кредиту) заборгованості за всіма передбаченими договором платежами, письмово попередивши про необхідність такої сплати за 10 днів, зокрема, коли Позичальник не виконав у строк свої обовязки по поверненню кредиту та/або інші обовязки по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором.
Договорами №1 від 03.09.2007р. (а.с.а.с. 30 т.1), сторонами вносилися зміни до п. 2.6 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р., які остаточно передбачали - забезпеченням кредиту є застава транспортних засобів, та іпотека.
Задля забезпечення всіх грошових зобовязань Відповідача за кредитним договором сторонами були укладені зокрема наступні договори:
1. Договір застави транспортних засобів №15-94/19-5315/07 від 22.08.2007р. (а.с.а.с.40-45 т.1) (Позивач Заставодержатель, Відповідач Заставодавець), який за змістом п.1.1. забезпечує, серед іншого, і власні зобовязання Заставодавця за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р. з усіма змінами.
Положеннями п.1.1.1. договору застави №15-94/19-5315/07 від 22.08.2007р. визначені основні умови кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р., згадувані вище.
Відповідно до п. 1.2. договору застави №15-94/19-5315/07 від 22.08.2007р. предметом застави є транспортні засоби, а саме:
-ГАЗ, модель 3302001014 ЗГН, 2006, білий, Росія, НОМЕР_2 (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_3, накладна №903 від 17.11.2006р., договір № АМ/КП004-71 від 30.10.2006р., заставна вартість 33649,53грн.);
-ГАЗ, модель 3302001014 ЗГН, 2006, білий, Росія, НОМЕР_4 (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_5, накладна №903 від 17.11.2006р., договір № АМ/КП004-71 від 30.10.2006р., заставна вартість 33649,53грн.);
-ГАЗ, модель 3302001014 ЗГН, 2006, білий, Росія, НОМЕР_6 (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_7, накладна №903 від 17.11.2006р., договір № АМ/КП004-71 від 30.10.2006р., заставна вартість 33649,53грн.);
-ГАЗ, модель 3302001014 ЗГН, 2006, білий, Росія, НОМЕР_8 (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_9, накладна №903 від 17.11.2006р., договір № АМ/КП004-71 від 30.10.2006р., заставна вартість 33649,53грн.);
-ГАЗ, модель 3302001014 ЗГН, 2006, білий, Росія, НОМЕР_10 (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_11, накладна №903 від 17.11.2006р., договір № АМ/КП004-71 від 30.10.2006р., заставна вартість 33649,53грн.);
-ГАЗ, модель 3302001014 ЗГН, 2006, білий, Росія, НОМЕР_13 (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_12, накладна №903 від 17.11.2006р., договір № АМ/КП004-71 від 30.10.2006р., заставна вартість 33649,53грн.);
-ГАЗ, модель 3302001014 ЗГН, 2006, білий, Росія, НОМЕР_14 (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_15, накладна №903 від 17.11.2006р., договір № АМ/КП004-71 від 30.10.2006р., заставна вартість 33649,53грн.);
-ГАЗ, модель 3302001014 ЗГН, 2006, білий, Росія, НОМЕР_16 (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_17, накладна №903 від 17.11.2006р., договір № АМ/КП004-71 від 30.10.2006р., заставна вартість 33649,53грн.);
-ГАЗ, модель 3302001014 ЗГН, 2006, білий, Росія, НОМЕР_19 (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_18, накладна №903 від 17.11.2006р., договір № АМ/КП004-71 від 30.10.2006р., заставна вартість 33649,53грн.);
-ГАЗ, модель 3302001014 ЗГН, 2006, білий, Росія, НОМЕР_20 (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_21, накладна №903 від 17.11.2006р., договір № АМ/КП004-71 від 30.10.2006р., заставна вартість 33649,53грн.);
-ГАЗ, модель 3302001014 ЗГН, 2006, білий, Росія, НОМЕР_22 (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_23, накладна №903 від 17.11.2006р., договір № АМ/КП004-71 від 30.10.2006р., заставна вартість 33649,53грн.), загальна заставна вартість вказаних обєктів транспорту 370144,83грн.
Згідно п. 3.1.4. договору застави передбачає у разі невиконання Позичальником та/або Заставодавцем будь-якого зобовязання за кредитним договором звернення стягнення на майно і його реалізацію, порядок чого визначений умовами розділу 5 договору і передбачає право Заставодержателя звернутися з вимогою до господарського суду про звернення стягнення на майно і його реалізацію одним із способів, обраних Заставодержателем та вказаним в п. 5.2 договору (серед яких самостійна реалізація Застоводержателем заставного майна за заставною вартістю шляхом укладання договору купівлі-продажу майна з іншою особою покупцем або на публічних торгах).
Договором №1 від 03.09.2007р. про внесення змін до договору застави транспортних засобів №15-94/19-5353/07 від 22.08.2007р. (а.с.а.с.47-53 т.1) сторонами доповнений перелік забезпечених заставою кредитних зобовязань.
2. Договір застави транспортних засобів №15-94/19-5514/07 від 03.09.2007р. (а.с.а.с.31-38 т.1) (Позивач Заставодержатель, Відповідач Заставодавець), який за змістом п.1.1. забезпечує, серед іншого, і власні зобовязання Заставодавця за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р. з усіма змінами.
Положеннями п.1.1.3. договору застави №15-94/19-5514/07 від 22.08.2007р. визначені основні умови кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р., згадувані вище.
Відповідно до п. 1.2. договору застави №15-94/19-5514/07 від 03.09.2007р. предметом застави є транспортні засоби, а саме:
- ГАЗ, модель 3302, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_24, пробіг 14988, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн.;
- ГАЗ, модель 3302001014 ЗНГ, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_28, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_30, НОМЕР_29, НОМЕР_31, накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн.;
- ГАЗ, модель 3302001014 ЗНГ, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_32, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_34, НОМЕР_33, НОМЕР_35, накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн.;
- ГАЗ, модель 3302001014 ЗНГ, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_36, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_79, НОМЕР_78, НОМЕР_77, накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн.;
- ГАЗ, модель 3302001014 ЗНГ, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_75, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_76, НОМЕР_73 НОМЕР_74, накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн.;
- ГАЗ, модель 3302001014 ЗНГ, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_63, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_65, НОМЕР_64 НОМЕР_66, накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн.;
- ГАЗ, модель 3302001014 ЗНГ, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_62 шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_69, НОМЕР_67 НОМЕР_68 накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн.;
- ГАЗ, модель 3302001014 ЗНГ, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_61, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_71, НОМЕР_70 НОМЕР_72, накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн.;
- ГАЗ, модель 3302001014 ЗНГ, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_60, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_59, НОМЕР_58 НОМЕР_57, накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн.;
- ГАЗ, модель 3302, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_54 шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_56 НОМЕР_53 НОМЕР_55, накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн.;
- ГАЗ, модель 3302, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_50 шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_52 НОМЕР_49 НОМЕР_51, накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн.;
- ГАЗ, модель 3302, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_46, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_48, НОМЕР_45 НОМЕР_47 накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн.;
- ГАЗ, модель 3302, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_41 шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_44, НОМЕР_42 НОМЕР_43, накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн.;
- ГАЗ, модель 3302, 2006р., білий, Росія, НОМЕР_40, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_38, НОМЕР_37 НОМЕР_39, накл. б/н від серпня 2006, дог. б/н від 14.08.2006р., заставною вартістю 31847,62грн., всього на 445866,68грн.
Згідно п. 3.1.4. договору застави передбачає у разі невиконання Позичальником та/або Заставодавцем будь-якого зобовязання за кредитним договором звернення стягнення на майно і його реалізацію, порядок чого визначений умовами розділу 5 договору і передбачає право Заставодержателя звернутися з вимогою до господарського суду про звернення стягнення на майно і його реалізацію одним із способів, обраних Заставодержателем та вказаним в п. 5.2 договору (серед яких самостійна реалізація Застоводержателем заставного майна за заставною вартістю шляхом укладання договору купівлі-продажу майна з іншою особою покупцем або на публічних торгах).
Приналежність Відповідачеві предмету застави за вказаними договорами підтверджується наданими свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (а.с.а.с.4-21 т.2).
Із змісту наданих банківських виписок (а.с.а.с.143-150 т.1, а.с.26 т.2) та платіжного доручення №1 від 23.09.2007р. (а.с.142 т.1) вбачається, що Банком в період кредитних правовідносин шляхом перерахування грошових коштів на рахунки контрагентів Позичальника були надані кредитні кошти у загальній сумі 753617,19грн., які Відповідачем не повернуті доказів іншого до справи не надані.
Крім того, Позичальник також припускався порушень зобовязань зі сплати процентів, які за період з 27.11.2008р. по 29.09.2009р. нараховані в сумі 102159,88грн., а також зі сплати комісійної винагороди в розмірі 400грн. за період 3 28.08.2009р. по 29.09.2009р.
У звязку з порушення умов кредитного договору Відповідачем, останньому задля позасудового врегулювання спору Позивачем було надіслано вимогу №19-25/248 від 02.02.2009р. (а.с.57 т.1) з вказівкою про необхідність сплати не пізніше наступного дня після отримання вимоги процентів за період з 01.01.2009р. по 28.01.2009р. в сумі 9249,88грн. та комісійної винагороди в розмірі 200грн. за січень 2009р. під загрозою висування вимог із дострокового повернення кредиту в 10-денний строк і звернення стягнення на заставне майно (в тому числі за згадуваними вище договорами застави). Означена вимога була отримана Відповідачем 17.02.2009р. (а.с.58).
Аналогічна вимоги №19-25/471 від 02.03.2009р. (а.с.59 т.1) була отримана Відповідачем 06.03.2009р. (а.с.60 т.1).
Через ігнорування означених вимог Позивачем була надіслана, а Відповідачем 27.03.2009р. отримана вимога №19-25/544 від 12.03.2009р. (а.с.а.с.61, 62 т.1) про дострокове повернення кредиту в сумі 753617,19грн.,а також сплати процентів і комісійної винагороди із застереженням про звернення стягнення на заставне майно і нарахування підвищеної до 18% ставки процентів у разі невиконання вимоги протягом 10 днів з моменту її одержання.
У звязку із невиконанням означених вимог Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, нарахувавши на момент його подання окрім суми наданого кредиту заборгованість за відсотками в сумі 102159,88грн. та несплаченою комісією в розмірі 400грн.
Поряд із цим, як вбачається із наданих Позивачем витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.а.с.68-69 т.1), Позивач 14.04.2009р. зареєстрував звернення стягнення за вказаними договорами застави.
Позивач через канцелярію суду 07.07.2011р. надав заяву про збільшення позовних вимог (а.с.22 т.2) в частині стягнення заборгованості за процентами та комісійною винагородою - на 169270,62грн. нарахованими в період провадження у справі, остаточно вимагаючи стягнення усього 1025447,69грн.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 09.12.2009р. (а.с.а.с.112-113 т.1), ухилившись від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків (а.с.29 т.2), складеного та надісланого (а.с.а.с.27, 28 т.2) Позивачем на виконання вимог суду, за змістом якого вбачається на тільки відсутність будь-яких платежів в рахунок погашення стягуваних сум, але й збільшення поточної заборгованості.
Суд, враховуючи положення ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу в контексті всіх позовних вимог, викладених Позивачем у позовній заяві від 27.10.2009р. №08/16-524, оскільки вимоги повязані наданими доказами та підставами виникнення, їх сумісний розгляд не утруднює вирішення справи, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.
Отже, судом залишаються без розгляду по суті додаткові вимоги за заявою про збільшення позовних вимог (а.с.22 т.2) відносно стягнення сум заборгованості за процентами і комісією, нарахованими в перебігу розгляду справи.
Означена позиція суду зумовлена тим, що за змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України суд здійснює захист порушених субєктивних прав та інтересів певної особи відносно фактів порушення, що передували зверненню до суду із відповідним позовом. В свою чергу, за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення у справі Позивач має право збільшити суму позовних вимог, проте до реалізації означених процесуальних прав не може бути віднесено доповнення позову новими вимогами щодо фактів порушення, яких не існувало на момент первісного звернення до суду.
При цьому, суд наголошує, що оскільки оцінка правомірності вимог про стягнення вказаної додаткової заборгованості в сумі 169270,62грн. в межах цієї справи по суті не здійснюється, сторони управнені на загальних підставах доводити свою позиції щодо означених вимог в межах провадження за іншим окремими позовом
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань та звернення стягнення на предмет застави.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, інших нормативних актів, та умовами укладених між ними договорів, описаних вище про відкриття кредитної лінії та застави транспортних засобів.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. За своєю природою укладений між Позивачем та Відповідачем кредитний договір про відкриття кредитної лінії р № 15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р. є кредитним договором (далі кредитний договір) у розумінні ч.2 ст. 345 Господарського кодексу України та ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Виходячи із визначення кредитного договору, наведеного у вказаних вище нормах, та з огляду на положення ст.ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором позичальник зобовязується повернути позикодавцю суми позики (кредиту) та сплатити проценти, які за своїм характером є платою за користування кредитом, розмір і порядок одержання якої встановлюється договором.
В свою чергу, положення п.2.1. кредитного договору відносно комісійної винагороди за управління кредитною лінією у світлі закріпленого у п.3 ч. ст.6, ч.2 ст.6 та ст. 627 Цивільного кодексу України дають підстави для висновку про можливість встановлення грошових зобовязань у такий спосіб.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем кредитний договір № 15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним та сплати комісії, визначених (зобовязань) умовами такого договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначає обовязок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Як встановлюють положення ч. 3 цієї статті позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась на банківський рахунок позикодавця. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від повернення Позивачу суми кредиту та сплати процентів за весь період користування ним згідно умов кредитного договору № 15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р.
Зазначена позиція у повній мірі стосується і зобовязань Відповідача зі сплати комісії.
Як встановлено ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Натомість невиконання або неналежне виконання зобовязань є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення зобовязань з повернення позики позичальником є сплата останнім на користь позикодавця грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. В свою чергу, за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Як було встановлено судом Відповідач отримав від Позивача кредитні кошти за кредитним договором № 15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р., проте всупереч п. 3.2.2. кредитного договору припускав порушення зобовязань зі сплати відсотків, що Відповідачем всупереч ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України ці обставини жодними доказами не спростовано, та розцінюється судом як прострочення у розмінні ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України. Вказане порушення грошових зобовязань з боку Позичальника є підставою для реалізації Банком передбаченого п. 3.3.4. договору права вимагати від Позичальника дострокового виконання ним всіх своїх зобовязань за договором.
Означене право було реалізовано Позивачем шляхом надсилання Відповідачу вимоги №19-25/544 від 12.03.2009р., яка була отримана Відповідачем 27.03.2009р., тоді позов подано до суду 28.10.2009р. (вже після закінчення 10-ти денного строку після отримання такої вимоги).
За змістом ч. 1 ст. 651, ч. 1 ст. 653 та ст. 654 Цивільного кодексу України реалізація Банком цього права мало наслідком передбачену кредитним договором односторонню зміну його умов щодо строку виконання обовязків з повернення кредитних коштів. Отже, з моменту реалізації Позивачем свого права на дострокове повернення кредиту сторони в цій частині грошових зобовязань за кредитним договором мали керуватися умовами про кінцеву дату повернення кредитних коштів, як безпідставно зауважує Відповідач у відзиві, а положеннями договору про його (кредиту) дострокове повернення разом із відповідними нарахуваннями.
Перевіривши арифметичні розрахунки заявлених Позивачем вимог про стягнення заборгованості з Відповідача, суд дійшов висновку про можливість їх задоволення у повному обсягу:
- 753617,19 грн. заборгованість за кредитом;
- 102159,88грн. заборгованість за процентами, нарахованими за період з 27.11.2008р. по 29.09.2009р.;
- 400,00грн. заборгованість за комісійною винагородою за період з 28.08.2009р. по 29.09.2009р.
Відносно позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави позиція суду полягає в наступному:
Відносно рухомого майна (транспортні засоби), що є предметом застави згідно договору застави майна №15-94/19-5315/07 від 22.08.2007р та договору застави транспортних засобів №15-94/19-5514/07 від 03.09.2007р. позиція суду є цілком тотожною і полягає в такому.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України „Про заставу”, ч. 1 ст. 23 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі порушення забезпеченого обтяженням (заставою) основного зобовязання обтяжувач має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета обтяження (заставного майна) в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Факт порушення Відповідачем основного зобовязання, а відтак наявність зазначеної умови для задоволення вимог Позивача як обятжувача/заставодержателя встановлений судом вище.
Згідно із ч. 6 ст. 20 Закону України „Про заставу”, ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, що узгоджується із змістом згаданих договорів застави.
Як вбачається із змісту вимог №19-25/248 від 02.02.2009р. (а.с.57 т.1) та №19-25/471 від 02.03.2009р.) Позивачем виконано обовязок, передбачений ст.27 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, щодо письмового повідомлення Заставодавця про порушення забезпеченого обтяженням зобовязання.
З огляду на встановлені судом обставини порушення Відповідачем основного зобовязання, відповідності запропонованого Позивачем способу звернення стягнення на предмет застави (шляхом продажу Банком предмету застави на прилюдних торгах) приписам ст.ст. 25, 26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” та умовам п.п. 5.2, 5.3. кожного з договорів застави, суд задовольняє вимоги про звернення стягнення на рухоме майно, передане в заставу за:
- договором застави транспортних засобів №15-94/19-5315/07 від 22.08.2007р., розмір заставної вартості якого (майна) визначений у сумі 370144,83грн.;
- договору застави майна №15-94/19-5514/07 від 03.09.2007р., розмір заставної вартості якого визначений у сумі 445866,68грн.
Для вчинення дій, необхідних для проведення торгів, суд, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе встановити строк тривалістю 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Суд відмовляє у задоволені заяви про забезпечення позову №09/16-525 від 27.10.2009р. (а.с.а.с.70, 71 т.1), оскільки всупереч ст.ст. 33, 34, 66 Господарського процесуального кодексу України Позивачем не надано доказів обґрунтованості припущень щодо ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду без застосування запропонованих видів забезпечення, тим більше, що накладання решту на невизначене майно Відповідача (окрім заставного), відносно якого не висувається жодних позовних вимог, призведе до невиправданого втручання у господарську діяльність Відповідача і може завдати істотної шкоди.
У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню з боку Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 00039002), в особі філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 09334636) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-3596/07 від 22.08.2007р. в розмірі 856177,07грн. та звернення стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави транспортних засобів №15-94/19-5514/07 від 03.09.2007р. та договором застави транспортних засобів №15-94/19-5315/07 від 22.08.2007р. (з урахуванням договору №1 від 03.09.2007р. про внесення змін до договору застави транспортних засобів №15-94/5315/07 від 22.08.2007р.) шляхом продажу цього майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення його боргу перед Позивачем - задовольнити повністю.
2. Стягнути з до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 09334636) заборгованість за кредитом в розмірі 856177,07грн., з яких - сума кредиту в розмірі 753617,10грн., відсотки за користування кредитними коштами за період з 27.11.2008р. по 29.09.2009р. в розмірі 102159,88грн. та комісійна винагорода в розмірі 400,00грн. за період з 28.08.2009р. по 29.09.2009р.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Звернути стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів №15-94/19-5514/07 від 03.09.2007р., укладеним між Позивачем та Відповідачем:
·загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 09334636) з вартості предмета забезпечувального обтяження: заборгованість за кредитом у сумі 753617,10грн., заборгованість за процентами у сумі 102159,88грн. комісійна винагорода в розмірі 400,00грн.;
·опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувала: викладений у п.1.2. договору застави транспортних засобів №15-94/19-5514/07 від 03.09.2007р., заставна вартість 445866,68грн.;
·заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації: зобовязати Відповідача передати Позивачу протягом 10 календарних днів за актом приймання-передачі з моменту набрання чинності рішення заставне майно з оригіналами правоустановчих документів та ключами;
·спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження: шляхом продажу предмету обтяження на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження;
·пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження: пріоритету інших обтяжувачів не встановлено.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Звернути стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів договором застави транспортних засобів №15-94/19-5315/07 від 22.08.2007р. (з урахуванням договору №1 від 03.09.2007р. про внесення змін до договору застави транспортних засобів №15-94/5315/07 від 22.08.2007р.), укладеним між Позивачем та Відповідачем:
·загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 09334636) з вартості предмета забезпечувального обтяження: заборгованість за кредитом у сумі 753617,10грн., заборгованість за процентами у сумі 102159,88грн. комісійна винагорода в розмірі 400,00грн.;
·опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувала: викладений у п.1.2. договору застави транспортних засобів №15-94/19-5315/07 від 22.08.2007р., заставна вартість 370144,83грн.;
·заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації: зобовязати Відповідача передати Позивачу протягом 10 календарних днів за актом приймання-передачі з моменту набрання чинності рішення заставне майно з оригіналами правоустановчих документів та ключами;
·спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження: шляхом продажу предмету обтяження на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження;
·пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження: пріоритету інших обтяжувачів не встановлено.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 09334636): відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 8561,77 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 08.08.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2011р.
Суддя Попков Д.О.
< Список ><Довідник >
< Список ><Довідник >
< Текст >
Судове рішення № 18118233, Господарський суд Донецької області було прийнято 02.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 19/297. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: