Постанова № 1811747, 06.04.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2616/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня2008р.                                                                                                           м. Харків 

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Перцової Т.С.

при секретарі – Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача – Билим О.М.(дор. від 03.03.2008 р. без №)

відповідача – Журкова В.І. (дов. № 7/10/10 від 08.01.2008р.)

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Красноградського комбінату комунальних підприємств до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання дії Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області у письмовій відмові видати Свідоцтво про право сплати єдиного податку Красноградському комбінату комунальних підприємств на 2008 рік за ставкою єдиного податку 10 відсотків № 5880/10/15-044 від 24.12.2007 року протиправною, зобов’язання Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області видати Красноградському комбінату комунальних підприємств з 01.01.2008 року Свідоцтво про право сплати єдиного податку у 2008 році за ставкою єдиного податку 10 відсотків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Красноградський комбінат комунальних підприємств, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати дію Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області у формі письмової відмови видати Свідоцтво про право сплати єдиного податку Красноградському комбінату комунальних підприємств на 2008 рік за ставкою єдиного податку 10 відсотків № 5880/10/15-044 від 24.12.2007 року протиправною, зобов’язати Красноградську міжрайонну державну податкову інспекцію у Харківській області видати Красноградському комбінату комунальних підприємств з 01.01.2008 року Свідоцтво про право сплати єдиного податку у 2008 році за ставкою єдиного податку 10 відсотків.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що Красноградський комбінат комунальних підприємств заснований на підставі наказу Міністра комунального господарства України № 1 від 15.01.1955 року і переданий у власність Красноградської районної ради рішенням Харківського облвиконкому № 68 від 12.03.1992   року.

На протязі з 20.09.2001 року по 02.02.2006 року Красноградський комбінат комунальних підприємств був платником єдиного податку за ставкою 10 відсотків.

Після переходу на загальну систему оподаткування погіршились економічні показники підприємства, збільшилось навантаження на працівників бухгалтерії, після чого було вирішено знову повернутись до спрощеної  системи оподаткування.

12.12.2007 року Красноградський комбінат комунальних підприємств звернувся із заявою до Красноградської МДПІ про переведення підприємства на спрощену систему оподаткування з 01.01.2008 року за ставкою єдиного податку 10 відсотків.

Красноградська МДПІ своїм листом № 5880/10/15-044 від 24.12.2007 року повідомила Красноградський комбінат комунальних підприємств про залишення заяви підприємства від 12.12.2007 року без задоволення та відмові у виключенні з реєстру платників ПДВ, посилаючись на ст.ст. 1, 7 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, ст.ст. 8, 63, 73, 74, 78 Господарського кодексу України.

Красноградський комбінат комунальних підприємств ознайомившись зі змістом листа Красноградської МДПІ № 5880/10/15-044 від 24.12.2007 року, вважає, що працівники Красноградської МДПІ помилково зробили висновок про неможливість застосування до Красноградського комбінату комунальних підприємств спрощеної системи оподаткування, вказавши на таке.

Комбінат є спільною власністю територіальних громад міста та сіл Красноградського району, створений 15.01.1955 року. Зі статуту підприємства вбачається, що статутний фонд не формувавсявін не поділений на частки,відомості про його наявність у Красноградського комбінату комунальних підприємств відсутні,тобто підприємство є унітарним в розумінні ч. 4 ст.63 ГК України, а тому до підприємства позивача не можуть застосовуватися положення абз. 3 ст. 7 Указу. Красноградський комбінат комунальних підприємств має середньооблікову кількість штатних працівників та валовий дохід від усіх видів діяльності, що склав відповідно в 2007 році - 37 осіб та 729300 гривень.

Крім того, відповідь відповідача дублює Наказ ДПА України № 352 від 23.06.06 року, яким було затверджено узагальнене податкове роз'яснення щодо застосування положень Указу Президента України від 03.07.98р. „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" до підприємств з державною, комунальною та іншими формами власності.Однак Наказ ДПА № 352 від 23.06.2006 року визнано недійсним Постановою Київського апеляційного Адміністративного суду  30.11.2007 року в справі № 22а-1540/07.

Позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь - якої організаційно - правової форми власності, в яких за рік середньооблікова численність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує  1  млн. гривень.

З зазначеної норми законодавства, на думку позивача, вбачається, що перехід юридичної особи на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності не залежить від її організаційно правової форми та форми власності такої юридичної особи.

Посилаючись на те, що територіальна громада не є юридичною особою в розумінні ст.80 ЦК України і не може самостійно здійснювати функції власника, але через утворені ними органи місцевого самоврядування здійснює управління майном, що є в комунальній власності, утворює, реорганізує та ліквідує комунальні підприємства і установи, а також здійснює контроль за їх діяльністю, позивач робить висновок про те, щоКрасноградський комбінат комунальних підприємств у відповідності до ст. 1 Указу Президента № 727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", вправі перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у зв’язку з чим представник позивача позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтувавши їх аналогічною відповіддю, наданою в листі № 5880/10/15-044 від 24.12.2007 року про відмову в виключені з реєстру платників ПДВ.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та матеріали справи встановив наступне.

Красноградський комбінат комунальних підприємств є суб'єктом господарювання, створений 15.01.1955року, і переданий у власність Красноградської районної ради рішенням Харківського облвиконкому № 68 від 12.03.1992 року.

Відповідно до п. 3.2 Статуту Красноградського комбінату комунальних підприємств -майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за Комбінатом на праві повного господарського відання. Комбінат володіє, користується та розпоряджається майном на свій розсуд, має право вчиняти щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту.

Зі Статуту підприємства вбачається, що статутний фонд не формувався, та відомості про його наявність   у Красноградського комбінату комунальних підприємств відсутні.

12.12.2007 року позивач звернувся до Красноградської МДПІ про переведення підприємства на спрощену систему оподаткування з 01.01.2008 року за ставкою 10 відсотків.

Красноградська МДПІ листом № 5880/10/15-044 від 24.12.2007 року відмовила позивачу у видачі свідоцтва на право сплати єдиного податку.

Представник позивача в судовому засіданні посилався на те, що застосування положень Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» та Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» вимагає наявності у правовідносинах певних ознак, а саме:засновником та учасником підприємства є юридична особа; засновник та учасник є суб'єктом господарювання; засновник та учасник не є суб'єктом малого підприємництва і його частка у статутному фонді перевищує 25%; підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, статутний фонд якого поділений на частки.             Відсутність хоча б однієї з перелічених ознак унеможливлює застосування положень Закону та Указу Президента України. Статутний фонд у підприємстві відсутній, він не поділений на частки, тобто підприємство є унітарним  в розумінні  ч. 4 ст. 63  ГК України, а тому до підприємства позивача не можуть застосовуватися положення абз. 3 ст. 7 Указу. Також  повідомив, що середньооблікова кількість штатнихпрацівників та валовий дохід від усіх видів діяльності склали в 2007 році - 37 осіб та 729300 гривень. Суд вважає безпідставними заперечення відповідача проти позовних вимог позивача, які є ідентичними роз'ясненню центрального податкового органу, викладеному в Наказі ДПА України № 352 від 23.06.2006 року, яким затверджене узагальнене податкове роз'яснення щодо застосування положень Указу Президента України від 03.07.98р. „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" до підприємств з державною, комунальною та іншими формами власності, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2007 року, яке набрало законної сили з моменту проголошення та не оскаржено в установленому законом порядку, визнано недійсним  узагальнене податкове роз'яснення щодо застосування положень Указу Президента України від 03.07.1998р. „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства", затверджено Наказом ДПА Ураїни від 23.06.2006 року № 352. Положеннями статті 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. - юридичних осіб - СПД будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції за рік не перевищує 1 млн. грн. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: юридичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності будь - якої організаційно - правової форми власності, в яких за рік середньооблікова численність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує  1  млн. гривень. З зазначеної норми законодавства вбачається, що перехід юридичної особи на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності не залежить від її організаційно-правової форми та форми власності такої юридичної особи. Разом з тим, ст.7 зазначеного Указу встановлено коло осіб, на яких дія цього Указу не поширюється, це: - СПД,   на  яких   поширюється  дія  Закону  України  „Про  оподаткування  деяких  видів підприємницької діяльності” в частині придбання спеціального патенту; - довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;  - фізичних осіб-підприємців, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро - горілчаними та тютюновими виробами, паливно - мастильними матеріалами;   - спільну  діяльність, визначену   п. 7.7   Закону  України   „Про  оподаткування   прибутку підприємств";   - на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків. Статтею 78 Господарського кодексу України наведено поняття комунального підприємства - це підприємство, яке утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно, що є в комунальній власності належить територіальній громаді (ст. 327 ЦК України). Територіальна громада не є юридичною особою в розумінні ст.80 ЦК України і не може самостійно здійснювати функції власника, але через утворені ними органи місцевого самоврядування здійснюють управління майном, що є в комунальній власності, утворюють, реорганізують та ліквідують комунальні підприємства і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю.

Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські, районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції місцевого самоврядування.

Таким чином, Красноградська районна рада Харківської області є лише органом місцевого самоврядування, уповноваженим від імені територіальної громади здійснювати управління комунальним майном, не є ні засновником, ні учасником Красноградського комбінату комунальних підприємств в розумінні чинного законодавства. Органом управління майном відповідно до п. 1.2. Статуту Красноградського комбінату комунальних підприємств є Красноградська районна державна адміністрація, і тому Красноградський комбінат комунальних підприємств у відповідності до ст. 1 Указу Президента № 727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткувань, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", вправі перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Указом Президента України № 727/98 не ставиться право застосування спрощеної системи оподаткування в залежність від форми власності суб'єкта підприємницької діяльності.

В момент прийняття Указу Президента від 03.07.98р. №727/98р., ні чинний на той час Цивільний Кодекс України РСР (1963р.), ні Закон України „Про підприємства в Україні" не містили поняття „засновник" та „учасник".

Зазначене поняття застосовувалось до підприємств, що створювалось у формі господарських товариств відповідно до Закону України „Про господарські товариства".

Положення зазначеного Закону не поширюються на комунальні підприємства.

Системний аналіз положень Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства та Господарського кодексу України дає підстави вважати, що статутним фондом є грошові кошти, цінні папери, інше майно, внесені учасниками, засновниками юридичної особи, шляхом придбання її акцій, часток.

Комунальне підприємство не має обов'язку створювати статутний фонд.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що в абз. 3 ст. 7 Указу Президента України мова йдеться про суб'єктів підприємницької діяльності, які створені за участю декількох суб'єктів підприємницької діяльності, хоча б один із яких не підпадає під визначення поняття суб'єкта малого підприємництва, а статутний фонд створеного ними СПД поділяється на частки, які належать його учасникам (засновникам) або одному із них в розмірі, що перевищує 25 відсотків статутного фонду. Тому, відповідач помилково вважає про перевищення 25 відсотків частки статутного фонду, що належить учасникам, засновнику.

Незгоду відповідача видавати свідоцтво про право сплати позивачем єдиного податку з 01.01.2008 р. представник відповідача пояснив тим, що листом від 12.12.2005 року № 20-35-389, дію якого відновлено, Міністерством юстиції України надано роз’яснення щодо можливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності підприємствами державної та комунальної форми власності, де зазначено, що оскільки засновники (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) державних та комунальних підприємств не є суб’єктами  малого підприємництва і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 %, дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» на зазначені підприємства не поширюється.

З викладеного вбачається, що відповідач мотивує свою правову позицію про відмову у видачі позивачу свідоцтва про право сплати єдиного податку з 01.01.2008 рокувідсутністю змін законодавства з питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності.

Як підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 545733, станом на 18.09.2007 року форма власності Красноградського комбінату комунальних підприємств є комунальною, статутний фонд відсутній, також відсутні відомості щодо засновника  (засновників) та учасників підприємства.

Позивач відповідає вимогам Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», у відповідності до ст. 11якого - спрощена система оподаткування, обліку та звітності застосовується в порядку, встановленому законодавством.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Не дивлячись на те, що відповідачем протягом 2001-2006 років видавалося позивачеві свідоцтво про право сплати єдиного податку, відповідач з 01.01.2008 року відмовляється це зробити, причому за відсутності внесення змін до чинного законодавства, чим порушив складову принципу верховенства права, а саме принцип правової визначеності.

Відповідно до п.п. 4.4.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111від 21.12.2000 року, у разі коли норми різних законів чи різних нормативно - правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності дій по відмові у видачі позивачеві Свідоцтва про сплату єдиного податку відповідачем не надано.

Дія відповідача, виражена у відмові видати Свідоцтво про сплату єдиного податку, викладені в листі № 5880/10/15-044 від 24.12.2007 року, не ґрунтується на положеннях податкового законодавства та суперечать статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України, а також статті 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

В силу статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, в тому числі, про визнання протиправною дії та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на отримання Свідоцтва про право на сплату єдиного податку. Будь - яких обмежень щодо такої системи оподаткування у позивача відповідачем не доведено.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у видачі позивачу Свідоцтва про право на сплату єдиного податку з 01.01.2008 року, а тому задовольняє позов.

Керуючись ст. 13 Конституції України, ст.1 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва”, ст.1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст.4, 8, 17, 50, 71, 86, 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Красноградського комбінату комунальних підприємств до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання дії Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області у письмовій відмові видати Свідоцтво про право сплати єдиного податку Красноградському комбінату комунальних підприємств на 2008 рік за ставкою єдиного податку 10 відсотків № 5880/10/15-044 від 24.12.2007 року протиправною, зобов’язання Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області видати Красноградському комбінату комунальних підприємств з 01.01.2008 року Свідоцтво про право сплати єдиного податку у 2008 році за ставкою єдиного податку 10 відсотків – задовольнити в повному обсязі.

Визнати дію Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області у письмовій відмові видати Свідоцтво про право сплати єдиного податку Красноградському комбінату комунальних підприємств на 2008 рік за ставкою єдиного податку 10 відсотків № 5880/10/15-044 від 24.12.2007 року протиправною.

Зобов’язати Красноградську міжрайонну державну податкову інспекцію у Харківській області видати Красноградському комбінату комунальних підприємств з 01.01.2008 року Свідоцтво про право сплати єдиного податку у 2008 році за ставкою єдиного податку 10 відсотків

Стягнути з Державного бюджету України на користь Красноградського комбінату комунальних підприємств, код 03358630 судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 18.04.2008 р.

Суддя                          (підпис)                                                                        Т.С. Перцова