Рішення № 18116900, 22.08.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2011 р.Справа № 22/5025/1077/11 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоруська Косметична Компанія" м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів

про стягнення 22986,87 грн. з яких 18659,48 грн. - основна заборгованість, 2149,84 грн. -пеня, 1761,45 грн. -інфляційні,416,10 грн. -3% річних

Суддя Заверуха С.В.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 по довіреності від 20.05.2011р. (присутня в судовому засіданні 29.06.2011р.), ОСОБА_3 по довіреності від 20.05.2011р.

відповідача: не зявився

Повне рішення складено та підписано 22.08.2011р.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Білоруська Косметична Компанія" звернувся до суду з позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач), в якій просить суд стягнути з останнього 22986,87грн., з яких 18659,48грн. основної заборгованості, 2149,84грн. пені, 1761,45грн. інфляційних втрат та 416,10 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.06.2010р. між сторонами було укладено договір на поставку товарів № 2306/01/10-БКК, відповідно до умов якого, Постачальник (позивач) передає у власність Покупцеві (відповідачу), а покупець приймає та оплачує товари згідно накладних.

Зазначає, що на виконання умов договору, позивач відвантажив, а відповідач прийняв товар (парфумерно-косметична продукція, засоби гігієни, санітарної та побутової хімії) на загальну суму 22000,09грн., що підтверджується видатковими накладними № БК-0623013 від 23.06.2010р. на суму 3340,61грн., БК-0706022 від 06.07.2010р. на суму 8165,09грн., БК-0706023 від 06.07.2010р. на суму 1065,60грн., БК-0707003 від 07.07.2010р. на суму 1870,56грн., БК-0720004 від 20.07.2010р. на суму 3613,25грн., БК-0722011 від 22.07.2010р. на суму 3944,98грн.

Проте, відповідач частково провів розрахунок за поставлений товар на загальну суму 3340,61грн., залишок несплаченої заборгованості станом на день подання позову до суду становить 18659,48 грн.

Звертає увагу, що пунктом 4.2. договору передбачено, що покупець несе відповідальність за прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Також сторони узгодили, що положення п. 6 ст. 232 ГПК України щодо обмеження строку нарахування штрафних санкцій не застосовуються.

Відповідно до умов даного договору, позивачем нараховано до стягнення пеню у сумі 2149,84 грн. (за період прострочення з 06.09.2010р. по 18.09.2010р. у сумі 61,28грн., з 19.09.2010р. по 20.09.2010р. у сумі 12,50грн., з 21.09.2010р. по 09.06.2011р. в сумі 2076,06грн) та 1761,45грн. заборгованості з урахуванням встановлено індексу інфляції, 416,10грн. 3% річних, згідно поданого розрахунку.

Оскільки відповідачем розрахунки по вказаному договору станом на день подання позову до суду не були проведені, позивач звернувся із позовом про їх стягнення в примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обємі, посилаючись на те, що вони підтверджені належними доказами, доданими до позовної заяви.

Крім того, позивачем надано письмове пояснення, в якому останній зазначає, що графік погашення заборгованості, який направлений відповідачем, компанією не погоджений, про що свідчить відсутність будь-якої належним чином укладеної додаткової угоди, як це передбачено п. 7.3-7.4 договору.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, причини неявки суду не повідомив, що не перешкоджає вирішенню спору згідно ст.75 ГПК України.

Ухвала суду від 15.06.2011 року про порушення провадження у справі та призначення розгляду на 29.09.2011 року надіслана сторонам 16.06.2011 року (згідно штампу місцевого господарського суду).

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. №1149 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів. Розділом 4 вказаних нормативів встановлено:

4.1. Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):

4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

4.1.2. У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1;

4.1.3. Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2;

4.1.4. Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

(пункт 4.1 у редакції наказу Міністерстватранспорту та зв'язку України від 08.12.2009 р. N 1267)

4.2. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи, що ухвали суду надсилаються рекомендованою кореспонденцією та зважаючи на місцезнаходження позивача у межах Хмельницької області, відповідно останнім мала бути отримана ухвала суду протягом 4-х днів - до 20.06.2011 року. Таким чином судом дотримано вимоги стосовно своєчасного повідомлення сторони про розгляд справи (аналогічна позиція зазначена в Постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2011р. №22/1829-10).

Крім того, ухвала про порушення провадження у справі надіслана на адресу відповідача, вказану в ЄДР. При цьому судом враховано положення ст. 64 ГПК України, відповідно до якої вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена стороні належним чином, якщо вона надіслана за адресою місцезнаходження сторони, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 15357/07 позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: 03118, м. Київ, проспект Червонозоряний, 128, код 34600800.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №НОМЕР_1 відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_2.

23.06.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Білоруська Косметична Компанія”, в подальшому Постачальник, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, в подальшому Покупець, був укладений договір на поставку товарів №2306/01/10-БКК, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність від Постачальника та оплачує Товари відповідно до накладних.

Предметом поставки за цим Договором є парфумерно-косметична продукція, засоби гігієни, санітарної та побутової хімії, надалі - "Товар" (п.1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору ціни на товар встановлюються у відповідності з відпускними цінами Постачальника на момент відвантаження партії Товару та вказуються у накладних та рахунках фактурах.

Сторони узгодили такий порядок оплати товару: оплата в обсязі 100% вартості партії Товару - протягом 30 календарних днів з дати поставки Товару. датою поставки товару вважається дата прийомки товару Покупцем за видатковою накладною та/або товарно-транспортною накладною з відміткою представника Покупця про отримання партії Товару (п. 2.2. Договору).

Базові умови поставки - СРТ (Інкотермс-2000). Місце поставки - склад перевізника в місті Покупця. Сторони можуть узгодити інші умови поставки щодо окремих партій товару, про що робиться відмітка у видатковій накладній (п. 3.1. Договору).

Згідно п.п. 3.3., 3.4. Договору поставка здійснюється Постачальником на підставі замовлення Покупця, в якому вказується кількість та номенклатура Товару, що замовляється. Постачальник протягом двох днів надає Покупцю рахунок (відбірку) на замовлений товар, а у випадку відсутності замовленого товару на складі, в той же строк повідомляє про це Покупця. Поставка здійснюється протягом 5 днів з моменту отримання замовлення, але не раніше надходження попередньої оплати, якщо вона передбачена п. 2.2. цього Договору.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що Покупець несе відповідальність за прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Сторони узгодили, що положення п.6 ст. 232 Господарського кодексу (щодо обмеження строку нарахування штрафних санкцій) не застосовуються.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків. закінчення строку цього договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.п. 7.1., 7.2. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 22000,09 грн., а відповідач прийняв вказаний товар, про що свідчать підписані та скріплені печатками видаткові накладні №БК-0623013 від 23.06.2010р. на суму 3340,61 грн., №БК-0706022 від 06.07.2010р. на суму 8165,09 грн., №БК-0706023 від 06.07.2010р. на суму 1065,60 грн., №БК-0707003 від 07.07.2010р. на суму 1870,56 грн., №БК-0720004 від 20.07.2010р. на суму 3613,25 грн., №БК-0722011 від 22.07.2010р. на суму 3944,98 грн.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, сплатив лише 3340,61 грн. згідно накладної №БК-0623013 від 23.06.2010р., що підтверджується банківською випискою від 22.07.2010р., у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за поставлений товар в сумі 18659,48 грн.

Листом від 19.11.2010р. відповідач запропонував позивачу графік погашення заборгованості, а саме в листопаді 2010р. зобов'язався сплатити 8 165,09 грн., в грудні 2010р. - 10 494,39 грн., загалом заборгованість за даними відповідача складає 18 659,48 грн. Позивачем вказаний графік погашення заборгованості не погоджений, про що свідчать письмові пояснення останнього та відсутність будь-якої укладеної додаткової угоди, як це передбачено п. 7.3-7.4 договору.

28.05.2011р. позивач надіслав відповідачу претензію №12 від 26.05.2011р. (фіскальний чек від 28.05.2011р.), відповідно до якої вимагав протягом 7 днів перерахувати суму заборгованості в розмірі 18 695,48 грн. на рахунок ТОВ "Білоруська Косметична Компанія", яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Несплата фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заборгованості в сумі 18695,48 грн., стала підставою для позивача нарахувати до сплати відповідачу індекс інфляції в сумі 1761,45грн., три процента річних в розмірі 416,10 грн., пеню в сумі 2149,84 грн., загалом 22986,87 грн. та звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до пп. А.1. п. 22 Правил ІНКОТЕРМС Продавець зобов'язаний надати товар у відповідності з договором. Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором. Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі-продажу.

Приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав відповідачу товар, останній прийняв його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.2. договору сторони узгодили, що оплата в обсязі 100% вартості товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки.

Так, оплата товару згідно видаткової накладної №БК-0623013 від 23.06.2010р. була повністю проведена відповідачем, а згідно видаткової накладної №БК-0706022 від 06.07.2010р. повинна була проведена до 05.08.2010р., отже право вимагати від відповідача оплатити вартості товару виникло у позивача 06.08.2010р.; згідно видаткової накладної №БК-0706023 від 06.07.2010р. до 05.08.2010р., отже право вимагати від відповідача оплатити вартість товару виникло у позивача 06.08.2010р.; згідно видаткової накладної №БК-0707003 від 07.07.2010р. - до 06.08.2010р., отже право вимагати оплати виникло - 07.08.2010р.; згідно видаткової накладної №БК-0720004 від 20.07.2010р. - до 19.08.2010р., отже право вимагати оплати виникло - 20.08.2010р.; згідно видаткової накладної №БК-0722011 від 22.07.2010р. - до 21.08.2010р., отже право вимагати оплати виникло - 22.08.2010р.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 18695,48 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме договором №2306/01/10-БКК від 23.06.2010р., видатковими накладними №БК-0623013 від 23.06.2010р. на суму 3340,61 грн., №БК-0706022 від 06.07.2010р. на суму 8165,09 грн., №БК-0706023 від 06.07.2010р. на суму 1065,60 грн., №БК-0707003 від 07.07.2010р. на суму 1870,56 грн., №БК-0720004 від 20.07.2010р. на суму 3613,25 грн., №БК-0722011 від 22.07.2010р. на суму 3944,98 грн., банківською випискою щодо часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару.

Відповідачем доказів погашення заборгованості в сумі 18695,48 грн. не надано.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 18695,48 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 2149,84 грн. розраховану за період з 06.09.2010р. по 18.09.2010р. з врахуванням основного боргу в розмірі 11101,25 грн., за період з 19.09.2010р. по 20.09.2010р. з врахуванням основного боргу в розмірі 14714,5 грн., за період з 21.09.2010р. по 09.06.2011р. з врахуванням основного боргу в сумі 18659,48 грн.

Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобовязання. Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГПК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, пунктом 4.2 договору сторони погодили, що Покупець несе відповідальність за прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Сторони узгодили, що положення п.6 ст. 232 Господарського кодексу (щодо обмеження строку нарахування штрафних санкцій) не застосовуються.

Враховуючи вищенаведене та розрахунок пені наданий в матеріали справи, позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2149,84 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 416,10грн., розрахованих за період з 06.09.2010р. по 18.09.2010р. з врахуванням основного боргу в розмірі 11101,25 грн., за період з 19.09.2010р. по 20.09.2010р. з врахуванням основного боргу в розмірі 14714,5 грн., за період з 21.09.2010р. по 09.06.2011р. з врахуванням основного боргу в сумі 18659,48 грн., та індекс інфляції в сумі 1761,45 грн., розрахований з вересня 2010р. по квітень 2011р. включно.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами повязаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних та індексу інфляції доданий позивачем до позовної заяви, суд вважає його правомірним та обґрунтованим, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 416,10 грн. та індекс інфляції в розмірі 1762,71 грн. підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 22986,87 грн., з яких 18659,48 грн. - основний борг, 2149,84 грн. - пеня, 1761,45 грн. - індекс інфляції, 416,10 грн. - три процента річних, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоруська Косметична Компанія" м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів про стягнення 22986,87 грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Білоруська Косметична Компанія" (03118, м. Київ, проспект Червонозоряний, 128, код 34600800) 18659,48 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 48 копійок) основного боргу, 2149,84грн. (дві тисячі сто сорок девять гривень 84 коп.) пені, 1761,45 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят одну гривню 27 копійок) інфляційних втрат, 416,10 грн. (чотириста шістнадцять гривень 10 коп.) три процента річних, 229,86 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 86 копійок) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3- відповідачу.

Повне рішення складено та підписано 22.08.2011р.

Помічник судді Гураль Л.Л.