Рішення № 18116790, 18.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2011 р. Справа № 5023/5797/11

вх. № 5797/11

Суддя господарського суду Жельне С.Ч.

при секретарі судовогозасідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - за первісним позовом та 1-го відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_2 - за довір. б/н від 08.07.2011 р.,

3-ї особи <Текст >відповідача - за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 - за довір. б/н від 18.08.2011 р.,

2-го відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_4 - за довір. № 08-11/3163/2-10 від 31.12.2010 р.,

3-я особа за зустрічним позовом Інспекція ДАБК в Харківській області: не з"явився.

3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ФО ОСОБА_6, м. Харків 3-я особа <Текст >

до ТОВ "Імплант", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів та за зустрічним позовом:

ТОВ "Імплант", м. Харків

до ФО ОСОБА_6, м. Харків

про визнання права властності

ВСТАНОВИВ:

Рішення виноситься 18.08.2011 р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до 1-го відповідача про відшкодування спричинених збитків в розмірі частини вартості обєкту нерухомого майна, пропорційної розміру внеску до статутного капіталу, а саме 1640,00 грн. Позов обгрунтовано тим, що позивач є одним учасником ТОВ «ІМПЛАНТ», останній за кошти статутного капіталу, створеного за рахунок внесків учасників, збудував обєкт нерухомого майна нежитлове приміщення гаражу, що не використовується у комерційній діяльності, не приносить доходу і не є джерелом формування прибутку товариства, зокрема, дивідентів учасників. Оскільки обєкт є неподільним і не може використовуватися окремими частинами, позивач не має можливості отримати у власність частину обєкту, збудовану за кошти позивача. При цьому, 1-й відповідач відмовляється компенсувати позивачу в грошовій формі частину вартості обєкту, що приходиться на частку позивача у товаристві.

Судом також прийнято до рогляду зустрічний позов, предметом якого є вимога визнати за ТОВ «Імплант» право власності на нежитлову будівлю гаражу (літ. «У-1») загальною площею 31,8 кв. м. за адресою м. Харків, вул. Карла Маркса, 25. До участі участі у справі іншим відповідачем було залучено Харківську міську раду, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів за зустрічним позовом - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області.

1-й відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи, що має право розпоряджатися грошовими коштами, внесеними позивачем до статутного капіталу товариства на свій розсуд, у тому числі і шляхом використання їх для створення обєкту нерухомого майна, належного товариству.

2-й відповідач та третя особа надали відзиви на зустрічний позов, в яких вони проти позову заперечують, але суттєвих доказів неправомірності вимог, викладених у зустрічному позові, не представили.

Заслухавши пояснення представників позивачів, що підтримали власні позовні вимоги та заперечували проти зустрічних позовних вимог, пояснення представника 2-го відповідача за зустрічним позовом, який проти позову заперечував, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 8 статуту ТОВ «Імплант» для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків його учасників був створений статутний капітал в розмірі 161315,00 грн шляхом внесення грошових коштів. При цьому, позивачу належить частка в розмірі 4,1 % статутного капіталу ТОВ «Імплант», що у грошовому виразі становить 6561,00 грн, про що свідчить пункт 8.3 статуту вказаного товариства. Вказана частка сплачена позивачем повністю.

На підставі рішення виконкому Харківської міської ради від 10.10.1998 р. № 1054 1-му відповідачу була надана у постійне користування земельна ділянка площею 0,06 га за адресою м.Харків, вул. К.Маркса, 25 для розміщення центру репродукції та генетики. В наступному, право постійного користування вказаною земельною ділянкою було оформлене Державним актом на право постійного користування землею серія 1-ХР № 006153 від 18.09.2001 року, виданим відповідно до рішення виконкому Харківської міської ради від 23.05.2001 р. № 842 та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 940. В процесі господарської діяльності ТОВ «Імплант» на вказаній земельній ділянці власними силами було збудовано допоміжну капітальну споруду гараж (літ.«У-1») загальною площею 31,8 кв. м., що підтверджується технічним паспортом, виготовленим КП «Харківське міське БТІ» 28.07.2011 р., інвентаризаційна справа № 36283.

Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про господарські товариства». товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Таким чином, після внесення позивачем грошових коштів до статутного капіталу ТОВ «Імплант» власником цих грошових коштів стало ТОВ «Імплант». Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до викладеного ТОВ «Імплант» мав право розпоряджатися грошовими коштами, внесеними учасником ОСОБА_6 до статутного капіталу товариства на свій розсуд, у тому числі і шляхом використання їх для створення обєкту нерухомого майна, належного товариству. Використання такого обєкту у власній господарській діяльності також регулюється положеннями закону щодо прав власника володіти, користуватися, розпоряджатися таким майном на власний розсуд. Таким чином, вимога позивача щодо стягнення спричинених збитків з посиланням на те, що обєкт неправомірно використовується 1-м відповідачем з метою забезпечення власних господарських потреб у вигляді зберігання транспортного засобу, належного 1-му відповідачу, і не використовується у комерційній діяльності, через це не приносить доходу і не є джерелом формування прибутку товариства, зокрема, дивідентів учасників, не відповідає діючому законодавству.

Учасники товариства приймають участь в управлінні справами товариства шляхом участі у загальних зборах учасників товариства відповідно до ст. ст. 58-61 Закону України «Про господарські товариства». Позивач не надав суду доказів того, що загальними зборами учасників ТОВ «ІМПЛАНТ» чи виконавчим органом товариства приймалося рішення щодо визначення або виділення часток учасників товариства у обєкті нерухомого майна - гаражі, збудованого коштами товариства.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Позивач не надав суду доказів того, що ним подавалася заява про вихід з товариства. Таким чином, суд вважає, що будь-які підстави для виплати позивачу вартості частини обєкту нерухомого майна гаражу відсутні і не вбачає можливості задовольнити вимоги позивача щодо стягення з 1-го відповідача спричинених збитків через невикористання обєкту нерухомого майна для отримання прибутків товариства.

Відповідно до статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди та набуває право власності на них та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм та правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Цільове призначення земельної ділянки, на якій розташований обєкт нерухомості і що надана ТОВ «ІМПЛАНТ» у постійне користування розміщення центру репродукції та генетики, тобто розміщення нежитлових будівль та споруд для забезпечення основної господарської діяльності ТОВ «ІМПЛАНТ» - медичної діяльності. Судом був досліджений висновок (реєстр. № 16/2011) про технічний стан будівельних конструкцій та експлуатаційної надійності гаражу, виконаний Харківським державним технічним університетом будівництва та архітектури, який має відповідну ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 21.12.2009 р. серія АВ № 490999. Спеціалістами вказаного закладу 02.08.2011 р. були здійснені натурні обстеження будівельних конструкцій гаражу ТОВ «ІМПЛАНТ». Відповідно до наданого висновку (реєстр. № 16/2011) загальний технічний стан фундментів, усіх стін, покрівлі та перекриття оцінюється 2-ю категорією як задовільний. Будівля гаражу визначена в цілому технічно надійною, такою, що відповідає нормативним вимогам, діючим на території України і придатна для подальшої безпечної експлуатації. Права будь-яких третіх осіб при самочинному будівництві, виконаному ТОВ «ІМПЛАНТ», не порушені. Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством. Таким чином, надання дозволу на будівництво обєкту нерухомого майна, а саме: будівлі гаражу (літ.«У-1») загальною площею 31,8 кв.м за адресою м.Харків, вул. Карла Маркса, 25, що розміщується на території м.Харкова, та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту віднесене до компетенції виконавчого органу Харківської міської ради, яка є 2-м відповідачем у цій справі. Відповідно до п.3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 N 317, основним завданням Інспекції ДАБК є виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (абзац другий частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

1-м відповідачем при виконанні будівельних робіт з будівництва гаражу не були отримані необхідні дозволи та належним чином затверджений проект. Відповідно до ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу таке будівництво визнається самочинним і 1-й відповідач не може в загальному порядку отримати на вищевказаний обєкт правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності, який згідно законодавства має видати 2-й відповідач - Харківська міська рада. Через це 1-й відповідач не може користуватися вказаним приміщенням, укладати договори з комунальними підприємствами на його обслуговування, надавати їх в оренду, здійснити відчуження приміщення, тощо. Згідно ч. 5. ст. 376 Цивільного кодексу на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Зважаючи на викладені обставини справи та вимоги законодавства України, суд дійшов висновку, що в первісному позові належить відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню як обґрунтований.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

В позові учасника ТОВ «ІМПЛАНТ» ОСОБА_6 до ТОВ «ІМПЛАНТ» відмовити повністю.

Зустрічний позов ТОВ «ІМПЛАНТ» задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Імплант»(61052 м. Харків, вул. К.Маркса, 25, код ЄДРПОУ 14086761) право власності на нежитлову будівлю гаражу (літ.«У-1») загальною площею 31,8 кв. м. за адресою м.Харків, вул. Карла Маркса, 25.

Повний текст рішення підписано судом 18.08.2011 р.

Суддя (підпис< Текст >Жельне С.Ч.

<Текст >