Рішення № 18116677, 05.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.09.11 Справа № 5021/1879/2011. за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 4 870 грн. 60 коп.

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, довіреність № 10-19/17-Д/71 від 15.04.2010р.

від відповідача ОСОБА_1 (особисто)

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за спожиту електричну енергію понад встановлені ліміти за листопад 2010р. відповідно до договору про постачання електричної енергії № 8306 від 31.01.2008р. в розмірі 4 870 грн. 60 коп., а також стягнути з відповідача 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у даному судовому засіданні підтримував позовні вимоги повністю.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Справа, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 8306 про постачання електричної енергії від 31.01.2008р., відповідно до п. 1 якого Постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок Споживача (відповідача), а Споживач (відповідач) оплачує Постачальнику (позивачу) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 2.2.3 вищезазначеного договору, відповідач зобов`язувався оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4 до договору.

Відповідно до п. 1 додатку № 4 до договору № 8306 від 31.01.2008р., розрахунковим вважається період з 26 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача електричної енергії.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 8306 від 31.01.2008р., відповідач протягом розрахункового періоду здійснює 2 планових платежів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 10 дня розрахункового періоду 50%; до 20 дня розрахункового періоду 50%. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим, ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 днів з дня отримання рахунку.

Пунктом 4.2.2 договору про постачання електричної енергії встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та граничної величини потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, Споживач (відповідач) сплачує Постачальнику (позивачу) двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу на листопад 2010 року були доведені договірні величини споживання у кількості 0,3 тис. кВт/год. Фактично відповідач спожив електроенергії 7,4 тис. кВт/год., що підтверджується актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електроенергії за листопад 2010р., рахунком за активну електричну енергію (а. с. 21-23).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що договірна величина споживання електричної енергії коригується Постачальником (позивачем) протягом поточного розрахункового періоду при письмовому зверненні Споживача (відповідача), в разі відсутності, на момент звернення боргу за минулий розрахунковий період, здійснення сплати поточних планових платежів згідно п. 2 додатку № 4 до цього договору, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості.

Як пояснював представник позивача в судовому засіданні, 22.11.2010р. від відповідача надійшло звернення щодо коригування договірної величини споживання, але у зв`язку з відсутністю сплати поточних планових платежів відповідачу не було проведено корегування договірної величини на 7,1 тис. кВт/год.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору та додатків до нього виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки електричної енергії відповідачу підтверджується Актом про обсяги переданої відповідачу (спожитої відповідачем) електричної енергії за період з 26.10.2010 року по 26.11.2010р., який підписаний представником позивача та відповідачем та скріплений печатками сторін, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 21), довідкою про кількість договірної величини споживання та кількість використаної електричної енергії (а.с. 20), рахунками, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 22-23).

Відповідач свої зобовязання за договором № 8306 про постачання електричної енергії від 31.01.2008р. не виконав, тому його заборгованість перед позивачем, що складає двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, становить 4 870 грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за перевищення обсягів споживання електричної енергії не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

На день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем склала 4 870 грн. 60 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 8306 про постачання електричної енергії від 31.01.2008р. щодо сплати двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини.

Ні підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4 870 грн. 60 коп. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 82, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (42303, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. Д. Коротченка, 7, код 23293513) 4 870 грн. 60 коп. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 06.09.2011р.