Рішення № 18116355, 29.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2011 р.Справа № 9-35/17-818-2011 За позовом: Військового прокурору Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс" До відповідача: Міністерства оборони Федеративної демократичної республіки Ефіопія

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1.Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт";

2.Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне підприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "ПРОГРЕС";

про визнання права власності

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від прокуратури: Уразовський С.І. (за посвідченням);

Від позивача (МОУ): ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від позивача ("Одесавіаремсервіс"): ОСОБА_2. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи ("Укрспецекспорт"): не з'явився;

Від третьої особи ("ПРОГРЕС"): не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 02.03.2011 року за вх. № 1026/2011 Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс" (далі Позивачі) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Міністерства оборони Федеративної демократичної республіки Ефіопія (далі Відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" та Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне підприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "ПРОГРЕС" про визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2011р. було порушено провадження у справі суддею Гут С.Ф. та присвоєно №35/17-818-2011.

Ухвалою суду від 17.05.2011 року позовну заяву Військового прокурору Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс" (вх. № 1026/2011 від 02.03.2011р.) було залишено без розгляду.

Одеським апеляційним господарським судом ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду господарського суду Одеської області від 17.05.2011р. у справі № 35/17-818-2011 скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 21.06.2011 року справу № 35/17-818-2011 прийнято до провадження суддею Меденцевим П.А. та присвоєно справі № 9-35/17-818-2011.

Позивачі (Міністерство оборони України та Державне підприємство Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс") позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" надав до суду клопотання, згідно якого позивні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі, та просить суд розглядати дану справу без участі представника Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт", що підтверджується листом від 03.08.2011 р. за вх. № 25880/2011.

Представник третьої особ, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне підприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "ПРОГРЕС" надав до суду заяву, згідно якої позивні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі, та просить суд розглядати дану справу без участі представника Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне підприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "ПРОГРЕС" у звязку з хворобою попереднього, що підтверджується листом від 10.08.2011 р. за вх. № 27495/2011.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений (лист до Міністерства юстиції України від 14.03.2011р. з дорученням про вручення документів від 11.03.2011р.). Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Згідно директиви Генерального штабу Міністра оборони СРСР №315/1/2-0599 від 14.06.1988 р. на підставі замовлення - наряду Головного інженерного Управління Міністерства зовнішніх зв'язків СРСР № 80/089/6-91153405 від 07.03.1989 р. протягом 1989-1991 років військова частина 36891 (правонаступником на даний час є Державне підприємство Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс") виконувала роботи щодо капітального ремонту 9 (дев'яти) літаків МіГ-21 БІС.

Зі змісту позовної заяви випливає, що вказані ремонтні роботи були виконані вчасно та у повному обсязі.

Проте, по завершенню ремонтних робіт 9 літаків МіГ-21 БІС Міністерство оборони Ефіопії протягом останніх 20 років, жодних заходів, щодо проведення розрахунків за виконані ремонтні роботи та повернення майна переданого на ремонт другому позивачу (Державному підприємству Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс") згідно наряду Головного інженерного управління Міністерства зовнішніх зв'язків СРСР №80/089/6-91153405 не вживало.

З метою врегулювання вказаного питання, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.1998 р. № 482-р було визначено перелік авіаційної техніки, що зберігається на підприємствах України та встановлені умови за якими вказана у переліку техніка може бути передана країнам власникам.

Так, переліком, що є Додатком до розпорядження № 482-р від 01.07.1998 р. було підтверджено, що на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс", як правонаступника військової частини 36891, знаходяться 9 літаків МіГ-21 БІС за заводськими номерами 75051511, 75052707, 75052786, 75052808, 75053045, 7508180, 7509379, 75059405, 75059518 з авіаційними двигунами Р25-300 за заводськими номерами Г72325039, Г43425488, Г64325001, Г74325030, Г74325044, Г73325070, Г73325080, Г02525266, Г4325013, що належать Міністерству оборони Ефіопії.

Згідно п.2 вищевказаного розпорядження, Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт", яка займається експортом військової техніки, після вирішення з компетентними органами відповідних країн питання щодо переходу права власності на зазначену техніку до України, було дозволено реалізувати її в установленому порядку, а виручені кошти перерахувати до державного бюджету за винятком сум сплачених українським підприємствам за фактично виконані ними роботи.

Починаючи з 2001 року до моменту подання позову, протягом десятиліття проводилось листування між відповідними державними установами та організаціями з метою вирішення питання про передачу вказаної, техніки відповідачу, у зв'язку з чим були підготовлені та направлені листи Міністру оборони від 22.01.2001 р. за вих. № 153/1/62/КС, Першому віце-прем'єр-міністру від 31.01.2001 р. за вих. № 148/у-35, ТВО Заступника начальника Озброєння від 06.08.2001 р. за вих. № 28/1661, Заступнику міністра оборони України від 22.08.2001 р. за вих. № 324/5-129-1353, Начальнику Центрального управління з питань військово-технічного співробітництва Озброєння Міністерства оборони України на № 7001 від 04.09.2001 р., Директору Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс" від 22.09.2003 р. за вих. № 28/3901, Генеральному директору Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" від 05.08.2005 р. за вих. № 532-ДВ, Послу України в Республіці Ефіопія Дем'яненко В.О. від 20.02.2006 р. за вих. № 155/СП, Посольству України від лютого 2006 р., Посольству України від 21.10.2005 р. за вих. № 013/413, Послу України в Республіці Ефіопія Дем'яненко В.О. від 11.08.2006 р. за вих. №.2352/ФД, Міністру закордонних справ від 11.09:2006 р. за вих. № 2351/ФД, Директору Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс" від 06.01.2011 р. за вих. № 28/18, ТВО директора Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне підприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "ПРОГРЕС" від 15.11.2010 р. за вих. № 3217/ДВ, Генеральному директору ДК „Укрспецекспорт” від 15.11.2010 р. за вих. №3216/ДВ.

Від Дочірнього підприємства "ПРОГРЕС" Державної компанії "Укрспецекспорт" 22.09.2003 року за вих. № 28/3901 та 06.01.2011 року за вих. №28/18 та 28.01.2011 року за вих. №USЕ-27-1314 від Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення „Укрспецекспорт” надійшли листи, зі змісту яких вбачається, що Міністерство оборони Ефіопії не зацікавлене у використанні літаків МіГ-21 та переходить на експлуатацію більш вдосконалених типів літаків.

У зв'язку з переходом відповідача на літаки третього покоління до яких не відноситься МіГ-21 БІС, закінченням на літаках МіГ-21 БІС призначеного ресурсу (30 років) - терміну життя та тривалим строком зберігання, вказане авіаційне майно прийшло у непридатний для використання за цільовим призначенням стан, що обумовлює небажання відповідача, на думку позивачів, вживати заходів, щодо його повернення.

Проведеними протягом останніх 10 років Державним підприємством Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс" заходами, щодо повернення вказаного авіаційного майна відповідачу, жодних результатів не дали.

За таких обставин, Державне підприємство Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс" продовжує зберігати 9 літаків МіГ-21 БІС, у зв'язку з чим несе необґрунтовані витрати пов'язані з зберігання вказаної авіаційної техніки, що спричиняє шкоду економічним інтересам держави. Так, загальна вартість послуг зберігання 9 літаків МіГ-21 БІС станом на серпень 2005 року склала 3 285 323, 39 грн., при тому, що вартість самих літаків за результатами експертної оцінки станом на 30.09.2010 р. складає лише 198 000 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги, що після надходження на баланс Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс" дев'яти літаків МіГ-21 БІС та проведення відповідних ремонтних робіт, Міністерство оборони Ефіопії вимоги про його повернення протягом 20 останніх років до позивачів не пред'явило, а Державне підприємство Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс" добросовісно заволоділо ним та відкрито володіє ним більше 10 років, то на час подання позову, на думку позивачів, є підстави для набуття права власності державою Україна, в особі Міністерства оборони України, на 9 (дев'ять) літаків МіГ-21 БІС, а Державне підприємство Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс" має права господарського відання.

На підставі вищевикладеного, військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс" просить суд визнати права власності держави Україна в особі Міністерства оборони України на 9 (девять) літаків МіГ-21 БІС за заводськими номерами 75051511, 75052707, 75052786, 75052808, 75053045, 7508180, 7509379, 75059405, 75059518 з авіаційними двигунами Р25-300 за заводськими номерами Г72325039, Г43425488, Г64325001, Г74325030, Г74325044, Г73325070, Г73325080, Г02525266, Г4325013 , оціночною вартістю 198000 грн., та визнати право господарського відання за Державним підприємством Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс".

11.07.2011 року за вх. №21992/2011 представник Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс" надало до суду письмові пояснення до позовної заяви по справі 9-35/17-818-2011, відповідно до яких позивні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі та більш детальніше висвітлює спірні моменти по справі.

12.07.2011 року за вх. №22301/2011 представник Міністерства оборони України направив на адресу суду пояснення до позовної заяви військового прокурора Одеського гарнізону, де вказує свою згоду з заявленими вище вимогами.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності”, управління об'єктами державної власності здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 зазначеного закону уповноваженими органами є міністерства та інші органи виконавчої влади.

У відповідності зі ст. 13 Закону України від 6 грудня 1991 року „Про оборону України”, ст.ст. 1,4,6,7 Закону України від 6 грудня 1991 „Про Збройні Сили України” та п.1 „Положення про Міністерство оборони України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року №1080 Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління. Як центральний орган виконавчої влади Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Крім того, згідно ст. 1 Закону України „Про Збройні сили України”, Збройні Сили - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. 3 Закону „Про Збройні Сили України” є центральним органом влади і військового управління. Як орган виконавчої влади, Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст.10 Закону України „Про оборону України” Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади, забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань. Для виконання покладених функцій Міністерство оборони України, зокрема, створює державні підприємства, до яких відноситься Державне підприємство Міністерства оборони України „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс”.

Як вище встановлено господарським судом перевіркою, проведеною військовою прокуратурою Одеського гарнізону в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, були встановлені обставини, які вимагали представництва військовим прокурором Одеського гарнізону в суді інтересів держави, в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс”, у формі звернення до суду з цим позовом та участі в його розгляді.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає що, згідно директиви Генерального штабу Міністра оборони СРСР №315/1/2-0599 від 14.06.1988 р. на підставі замовлення - наряду Головного інженерного Управління Міністерства зовнішніх зв'язків СРСР № 80/089/6-91153405 від 07.03.1989 р. протягом 1989-1991 років військова частина 36891 (правонаступником на даний час є Державне підприємство Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс") виконувала роботи щодо капітального ремонту 9 (дев'яти) літаків МіГ-21 БІС.

Таким чином, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1.07.1998 р. № 482-р визначено перелік авіаційної техніки, що зберігається на підприємствах України та встановлені умови за якими вказана у переліку техніка може бути передана країнам власникам (Копія Розпорядження Кабінету Міністрів додана до позову).

Згідно переліку, що є Додатком до розпорядження № 482-р від 01.07.1998 р. на Державному підприємстві Міністерства оборони України „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс" (далі Позивач-2), як правонаступника військової частини 36891 знаходяться 9 літаків МІГ-21БІС.

Вказана авіаційна техніка за замовленням-нарядом Головного інженерного управління Міністерства зовнішніх зв'язку СРСР № 80/089/6-91153405 від 07.03.1989 р. надійшла на підприємство Позивача-2 у 1989-1990 роках та протягом 1989-1991 років була капітально відремонтована Позивачем-2 (на той час відкрита назва Позивача-2 військова частина 36891).

Роботи були виконані у повному обсязі, але з причини розпаду СРСР розрахунки не проведені, а літаки, відповідно, залишилися на підприємстві Позивача-2.

Після розпаду СРСР авіаційна техніка, на якій був виконаний капітальний ремонт, залишилася в Україні, на території виконавця ремонтних робіт (Позивача-2). Виходячи з загального принципу правонаступництва України, по обов'язкам колишнього СРСР, обов'язки по ремонту і поверненню перейшли до України, а разом з цим перейшло і право вимагати оплати за виконані ремонтні роботи.

Розпорядженням №482-р від 01.07.1998р. дозволялось Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення „Укрспецекспорт", яка займається експортом військової техніки, після вирішення з компетентними органами відповідних країн питання щодо переходу права власності на зазначену техніку до України, реалізувати її в установленому порядку, а виручені кошти перерахувати до державного бюджету за винятком сум сплачених українським підприємствам за фактично виконані ними роботи.

Авіаційна техніка надійшла для ремонту на підприємство Позивача не на підставі договору, а згідно з замовлення-наряду Головного інженерного управління Міністерства зовнішніх зв'язку в СРСР № 80/089/6-91153405 від 07.03.1989 р. Умови взаємовідносин, термін виконання ремонту та умови повернення нарядом не визначені.

Приймаючи до уваги, що протягом десятиліття проводилось листування між відповідними державними установами та організаціями з метою вирішення питання про передачу вказаної техніки, копії листів Міністру оборони від 22.01.2001 р. за вих. № 153/1/62/КС, Першому віце-прем'єр-міністру від 31.01.2001 р. за вих. № 148/у-35, ТВО Заступника начальника Озброєння від 06.08.2001 р. за вих. №28/1661, Заступнику міністра оборони України від 22.08.2001 р. за вих. №324/5-129-1353, Начальнику Центрального управління з питань військово-технічного співробітництва Озброєння Міністерства оборони України на № 7001 від 04.09.2001 р., Директору ДП „ОАРП „Одесавіаремсервіс" від 22.09.2003 р. за вих. № 28/3901, Генеральному директору ДК „Укрспецекспорт" від 5.08.05 р. за вих. № 32-ДВ, Послу України в Республіці Ефіопія Дем'яненко В.О. від 20.02.2006 р. за вих. № 155/СП, Посольству України від лютого 2006 р., Посольству України від 21.10.2005 р. за вих. № 013/413, Послу України в Республіці Ефіопія Дем'яненко В.О. від 11.08.2006 р. за вих. № 2352/ФД, Міністру закордонних справ від 11.09.2006 р. за вих. № 2351/ФД, Директору ДП „ОАРП „Одесавіаремсервіс" від 06.01.2011 р. за вих. № 28/18, ТВО директора ДП „СЗТФ „Прогрес" від 15.11.2010 р. за вих. № 3217/ДВ, Генеральному директору ДК „Укрспецекспорт" від 15.11.2010 за вих. № 3216/ДВ. Позивач-2 витрачав кошти підприємства на зберігання авіаційної техніки, чим завдаються збитки підприємству. Загальна вартість послуг з зберігання з 1991-01.08.2005 рр. склала 3 285 313, 39 грн.

У зв'язку з тривалим строком знаходження авіаційної техніки (1990-2010) на території України її подальше знаходження на території підприємства є недоцільним.

Приймаючи до уваги, що протягом 20 років вказане майно знаходиться на території Позивача-2, власник майна, який визначений Розпорядженням Кабінету Міністрів України №482-р від 01.07.1998 р. не заявляє вимог про повернення йому вказаного майна, яке на даний час знаходиться у незадовільному стані, а Позивачем-2 понесені значні витрати з його зберігання, тоді як вартість дев'яти літаків МІГ-21БІС за результатами експертної оцінки станом на 30.09.2010 р. складає лише 198 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, а рухомим - протягом 5 років, набуває право власності на це майно.

Фактично Позивач-2 вже більше 10 років володіє цим майном, та несе тягар його утримання, витрачаючи на це кошти Підприємства. На підставі ч. 1 ст.328 та ч.1,4 ст. 344 ЦКУ є підстави для набуття права власності державою Україна в особі Міністерства оборони на вказані літаки.

Позивач-2 з урахуванням ст.74 та 136 Господарського кодексу України набуває право господарського відання на зазначене майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати права власності держави Україна в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на 9 (девять) літаків МіГ-21 БІС за заводськими номерами 75051511, 75052707, 75052786, 75052808, 75053045, 7508180, 7509379, 75059405, 75059518 з авіаційними двигунами Р25-300 за заводськими номерами Г72325039, Г43425488, Г64325001, Г74325030, Г74325044, Г73325070, Г73325080, Г02525266, Г4325013, оціночною вартістю 198000 грн.

3. Визнати право господарського відання за Державним підприємством Міністерства оборони України "Одеське авіаційно-ремонтне підприємство "Одесавіаремсервіс" (65121, Одеська область, м. Одеса, проспект Маршала Жукова, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 07756801) на 9 (девять) літаків МіГ-21 БІС за заводськими номерами 75051511, 75052707, 75052786, 75052808, 75053045, 7508180, 7509379, 75059405, 75059518 з авіаційними двигунами Р25-300 за заводськими номерами Г72325039, Г43425488, Г64325001, Г74325030, Г74325044, Г73325070, Г73325080, Г02525266, Г4325013, оціночною вартістю 198000 грн.

4. Стягнути з Міністерства оборони Федеративної демократичної республіки Ефіопія (Woreda 17, Kebele 23, House 2111, Addis-Ababa) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) 1980,00 грн. державного мита.

5. Стягнути з Міністерства оборони Федеративної демократичної республіки Ефіопія (Woreda 17, Kebele 23, House 2111, Addis-Ababa) на користь Державного бюджету України (р/р 31213264700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050003) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 31 серпня 2011 року.