Рішення № 18116238, 22.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2011 р.Справа № 29/17-2584-2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Платекс”

до виробничо-комерційної фірми „Ніка Пласт” (приватне підприємство)

про стягнення 321567,85 грн.

Суддя: Аленін О.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Платекс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до виробничо-комерційної фірми „Ніка Пласт” (приватне підприємство) про стягнення заборгованості в розмірі 321567,85 грн., яка складається з основного боргу в сумі 251000 грн., індексу інфляції в сумі 12196,90 грн., 3% річних в сумі 2298,95 грн. та пені в розмірі 56072 грн.

Відповідач у засідання суду не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, яке було повернуто з відміткою, що відповідач за даною адресою не проживає.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження виробничо-комерційної фірми „Ніка Пласт” (приватне підприємство) є саме та адреса, яка вказана у позовній заяві, а саме: м. Одеса, вул. Маріїнська, буд.6, кв.24.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

29.01.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Платекс” та виробничо-комерційною фірмою „Ніка Пласт” був укладений договір купівлі продажу поліетилену №07/11.

Згідно п.1.1 договору позивач продає, а відповідач покупає поліетилен високого тиску, поліетилен низького тиску (далі товар), на умовах в асортименті, кількості по строкам та цінам згідно з додатками до договору які є невідємною частиною договору.

Товар, проданий на підставі договору, постачається окремими узгодженими партіями, які сторони домовились оформлять відповідними окремими додатками до договору (п.1.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив а відповідач прийняв товар загальною кількістю 20 тон на загальну суму 336000грн., що підтверджується додатком до договору №2 від 08.02.2011р. укладеного між сторонами по справі, видатковою накладною №РН-77 від 08.02.2011р. та довіреністю №46 від 08.02.2011р.

Відповідно п.1.2 договору, відповідач здійснює оплату товару шляхом перерахування грошей на поточний рахунок позивача згідно з реквізитами.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що умови оплати товару проданого на підставі договору обговорюються додатками до договору.

Відповідач здійснює оплату за поставлений товар на протязі 21 банківського дня з дата передачі товару ( п.5 додатку №2 ).

04.04.2011р. позивач направив на адресу відповідача претензію №1 з вимогою сплатити заборгованість.

Втім, відповідач свої зобовязання за договором належним чином та в повному обсязі не виконав, в звязку з чим у нього утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 251000грн.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №07/11 від 28.01.2011р. складає 251000 грн.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання).

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно п.6 додатку №2 від 08.02.2011р. до договору у разі порушення відповідачем строків і порядків оплати, які вказані в п.5 додатку до договору, відповідач виплачує позивачу неустойку в розмірі 0,2% від неоплаченої в обумовлений строк суми за кожен день затримки оплати.

Оскільки відповідач свої зобовязання не виконав, заборгованість не сплатив, позивачем правомірно нараховано індекс інфляції в розмірі 12196,90 грн., 3% річних в сумі 2298,95грн. та пеня в розмірі 56072 грн.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню заборгованості в розмірі 321567,85 грн., яка складається з основного боргу в сумі 251000 грн., індексу інфляції в сумі 12196,90 грн., 3% річних в сумі 2298,95 грн. та пені в розмірі 56072 грн.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з виробничо-комерційної фірми „НІКА Пласт” ( приватне підприємство) (65012, м. Одеса, вул. Маріїнська, буд.6, кв.24.; код ЄДРПОУ 24777928) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Платекс” (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 8; код ЄДРПОУ 33347030) 251000 грн. основного боргу, 12196,90 грн. індексу інфляції, 2298,95 грн. 3% річних та 56072 грн. пені, державне мито в сумі 3215,68 грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складений 29.08.2011р.

Суддя Аленін О.Ю.