Рішення № 18116142, 30.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.11 Справа№ 5015/4212/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства (надалі –ПАТ) по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів,

до відповідача Чернівської сільської ради, с. Черневе Мостиського району Львівської області,

про стягнення 30853,04 грн.

За участю представників:

від прокуратури: не з»явився,

від позивача: Білий Н.Ю. - представник,

від відповідача: Федевич М.І. –сільський голова.

Суть спору: Заступник прокурора м. Львова звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів, про стягнення з Чернівської сільської ради, с. Черневе, 14313,6 грн. заборгованості, 2776,84 грн. інфляційних, 12992,02 грн. пені, 770,58 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги мотивовані порушенням норм Договору № 11, а також ст.ст. 525, 526, 549, 550, 551, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі суду від 09.08.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні подав клопотання, в якому повідомляє, що розмір пені, яка підлягає стягненню за його позовом становить 5407,8 грн., а не 12992,02 грн. Уточнені позовні вимоги представник позивача у судовому засіданні підтримав повністю.

Відповідач позовних вимог у судовому засіданні не спростував, доказів, які б свідчили про добровільну сплату заборгованості не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 599, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов”язковим до виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Між сторонами у справі 27.08.2009 р. укладено договір підряду № 11 на виконання робіт по обв»язці ШРП с. Старява Мостиського району. Згідно з вимогами п. 3.3. Договору розрахунок за виконані роботи мав бути здійснений протягом 5-ти днів з моменту здачі-приймання робіт. Як вбачається з підписаних сторонами Договірної ціни, Локального кошторису № 6-1-1, Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2009 р., акту приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009 р., позивач на підставі договору № 11 виконав для відповідача робіт на суму 14313,6 грн. відповідач за виконані роботи у строки, встановлені п. 3.3. Договору підряду № 11 не розрахувався. Відтак, 14313,6 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2776,84 грн. інфляційних та 770,58 грн. трьох процентів річних за період прострочення платежу з 06.09.2009 р. по 22.06.2011 р. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в розмірі 735,58 грн. Решта позовних вимог щодо стягнення пені задоволенню не підлягають з огляду на шестимісячний термін, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, а також на те, що у п. 8.2. Договору сторонни встановили, що пеня за несвоєчасну оплату вартості робіт сплачується у розмірі повної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня. Заяв в порядку, встановленому ч. 3 ст. 267 ЦК України, позивачем суду не подано.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п. 26 Інструкції Про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. N 15, при зменшенні позивачем позовних вимог сплачене мито не повертається.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Чернівської сільскої ради (с. Черневе Мостиського району Львівської області, ЄДРПОУ 0437191) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(79039, м. Львів, вул. Золота, 42, ЄДРПОУ 03349039) 14313,6 грн. заборгованості, 2776,84 грн. інфляційних, 770,58 грн. трьох процентів річних та 735,58 грн. пені.

Стягнути з Чернівської сільскої ради (с. Черневе Мостиського району Львівської області, ЄДРПОУ 0437191) в доход державного бюджету 185,97 грн. державного мита та 142,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

2. У задоволенні решти позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.

Повне рішення складено 02.09.2011 р.