Рішення № 18116100, 15.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.11 Справа№ 5015/3910/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

до відповідача: Державного підприємства «Угерський спиртовий завод», с. Угерсько Стрийського району Львівської області

про: стягнення грошових коштів в розмірі 168247 грн. 71 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

прокуратури: М.Цинайко прокурор

позивача: ОСОБА_1. - представник на підставі довіреності № 06-4999 від 18.04.2011 року;

відповідача: не зявився.

Ухвалою господарського суду від 13.07.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 06.07.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 168247 грн. 71 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 27.07.2011 року. Ухвалою господарського суду від 27.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 15.08.2011 року з огляду на неявку представника відповідача.

Представникам сторони, що брали участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 15.08.2011 року представники позивача позовні вимоги підтримали, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконали.

Відповідач в судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, позов не заперечив, доказів повного чи часткового погашення боргу не представив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договору та акту приймання-передачі), копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

15.08.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 18.08.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Заступник прокурора м. Львова звернувся до суду в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(надалі по тексту рішення - позивач) до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення основного боргу в розмірі 146161 грн. 33 коп., пені в розмірі 5524 грн. 10 коп., штрафу в розмірі 7% від суми боргу в розмірі 10231 грн. 29 коп. та трьох відсотків річних в розмірі 1069 грн. 18 коп. Позивач вказує, що між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»в особі Стрийського УЕГГ та відповідачем було укладено договір № 56а від 31.12.2010 року з постачання природного газу. Обовязком відповідача, згідно умов цього договору, є своєчасна та повна оплата наданих йому послуг. Позивач вказує, що станом на момент подання позову, борг відповідача перед ним складає 146161 грн. 33 коп. а загальна сума, що підлягає до стягнення, включаючи три відсотки річних за користування коштами, пеню та штраф, становить 168247 грн. 71 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між Публічним акціонерним товариством «Львівгаз»від імені якого діяло Стрийське УЕНН (Облгаз згідно договору) та Державним підприємством «Угерський спиртовий завод»»(споживачем за договором) 31 грудня 2010 року було укладено договір № 56а з постачання природного газу. Предметом договору є постачання Облгазом природного газу (надалі газу) споживачу та здійснення споживачем оплати згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору, оплата за надання послуг здійснюється споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок Облгазу в наступному порядку:

- 5.1.1. 100% від запланованих обсягів надання послуг до 25-го числа місяця, що передує звітному.

- 7.1.2. остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 5-го числа місяця наступного за звітним.

Стрийське УНГГ, яке діє від імені ПАТ «Львівгаз», виконало свої договірні зобовязання згідно умов договору № 56а від 31.12.2010 року, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № 1 за січень 2010 року.

Всупереч умовам договору на постачання природного газу відповідачем станом на 01.05.2011 року заборговано 146161 грн. 33 коп. Сума позову, із врахування річних, пені та штрафу складає 168247 грн. 71 коп.

Дана сума підтверджена долученими до справи доказами, відповідачем не заперечена.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, який звертається до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

У ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»вказано, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів. В даному випадку шкода заподіяна державі в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз».

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку встановлені договором.

Відповідно до п. 13 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001року № 1729, постачання природного газу всім категоріям споживачів здійснюється тільки за умови забезпечення його 100-відсоткової оплати грошовими коштами. Відповідно до п. 2 вказаної постанови, споживачі, які не уклали договір про закупівлю природного газу та/або не здійснюють розрахунків за використаний природний газ і послуги з його транспортування, обмежуються у газопостачанні або відключаються від газових мереж у встановленому порядку.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст.180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем у розмірі 146161 грн. 33 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення 146161 грн. 33 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох процентів річних відповідачем не заперечувався та не спростовувався, математично розрахований правильно. Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про підставність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних в розмірі 1069 грн. 18 коп.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно із ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобовязань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Крім сплати суми основної заборгованості, сторони в якості забезпечення виконання зобовязання передбачили ряд штрафних санкцій, що зазначені у п. п. 6.1, 6.2 договору.

Оскільки згідно ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, та враховуючи зміст статті 225 ч.5 Господарського кодексу України, а також зміст статі 546 ч. 1 Цивільного кодексу України, згідно якої виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком - слід застосовувати наведені вище норми Господарського кодексу України разом із відповідними нормами Цивільного кодексу, що регулюють неустойку, так як позивач у своїх вимогах просить стягнути передбачену п. 6.2 неустойку у вигляді пені та штрафу за невиконання грошового обов'язку відповідача понад 30 днів в розмірі 7% від суми заборгованості.

Згідно ст. 549 ч.2,ч.3 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ст. 551 ч. абз.2 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України). В процесі укладення господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарський договір вважається укладеним якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо о усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Під час укладення господарських договорів (в даному випадку договору з постачання природного газу) сторони є вільними і на свій розсуд визначають будь-які умови договору. Дана правова позиція відображена у постанові Верховного суду України від 22.11.2010 року у справі № 14/80-09-2056, а саме, суд вказав, що субєкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання зобовязань встановленням окремого виду відповідальності договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобовязань. Єдина вимога є та, що цей договір або його умови не повинні суперечити законодавству України. Як зазначає стаття 627 Цивільного кодексу України під поняттям «свобода договору»розуміється, що сторони є вільними: 1) в укладенні договору, 2) у виборі контрагента, 3) у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Дані положення і було дотримано сторонами при укладенні договору № 56а від 31.12.2010 року.

Враховуючи викладене, та те, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не представлено суду доказів відсутності заборгованості, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Суд вважає за необхідне відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 275 Господарського кодексу України, 546, 550, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Угерський спиртовий завод», вул. І.Франка, 2, с. Угерсько Стрийського району Львівської області (код ЄДРПОУ 00374733) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», вул Золота, 42, м. Львів (код ЄДРПОУ 03349039) 146161 грн. 33 коп. основного боргу, 5524 грн. 10 коп. пені, 10231 грн. 29 коп. штрафу в розмірі 7% від суми боргу та трьох відсотків річних в розмірі 1069 грн. 18 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Угерський спиртовий завод», вул. І.Франка, 2, с. Угерсько Стрийського району Львівської області (код ЄДРПОУ 00374733) в доход державного бюджету 1682 грн. 48 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.