Рішення № 18116044, 31.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.11 Справа № 18/127/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецвугле-поставка», м. Луганськ

до державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 79522,70 грн.

СуддяКорнієнко В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. за дов. від 20.03.2010;

ОСОБА_2. за дов. від 30.08.2011;

від відповідача: ОСОБА_3. за дов. 24.12.2010.

СУТЬ СПОРУ: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 64805,83 грн. (за період прострочення: жовтень 2009 р. жовтень 2010 р.) та трьох процентів річних в сумі 14716,87 грн. (за період прострочення з 01.10.2009 по 18.10.2010) за прострочення оплати продукції, поставленої відповідачу за договором поставки від 28.01.2004 № 87-01т/10211гп.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 31.08.2011 проти позову заперечує в частині розміру заявлених до стягнення втрат від інфляції, посилаючись на те, що позивачем не застосовано усі індекси інфляції за вказаний період прострочення (пропущені індексі, які є менше одиниці).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору поставки від 28.01.2004 № 87-01т/10211гп, укладеному між сторонами за позовом, позивач в період з 17.02.2004 по 05.05.2005 поставив відповідачу продукцію на суму 508679,99 грн., а відповідач зобовязався її оплатити, що встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 17.10.2006 по справі № 2/427 (між цими ж сторонами), яке набрало законної сили.

Зазначеним судовим рішенням з відповідача на користь позивача було стягнуто борг в сумі 508679,99 грн., по оплаті вартості продукції, поставленої йому за договором поставки від 28.01.2004 № 87-01т/10211гп, втрати від інфляції в сумі 88410,16 грн., три проценти річних в сумі 28365,90 грн., та судові втрати і видано наказ.

Позивач у позовній заяві вказав, що відповідач виконав рішення суду сплатив борг лише 19.10.2010.

Тому, відповідач на підставі ст. 625 ЦК України повинен сплатити за період прострочення: жовтень 2009 р. жовтень 2010 р. втрати від інфляції в сумі 64805,83 грн. та три проценти річних в сумі 14716,87 грн. за період прострочення з 01.10.2009 по 18.10.2010.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 31.08.2011 проти позову заперечує в частині розміру заявлених до стягнення втрат від інфляції, посилаючись на те, що позивачем не застосовано усі індекси інфляції за вказаний період прострочення (пропущені індексі, які є менше одиниці).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

Відповідач своєчасно не розрахувався за поставлену йому позивачем продукцію, що не потребує доказування, так як встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 17.10.2006 по справі № 2/427 (між цими ж сторонами), яке набрало законної сили.

Борг в сумі 508679,99 грн., який стягнуто судом, відповідач сплатив позивачу лише 19.10.2010, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Таким чином, відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем в звязку з чим, на вимогу позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача три проценти річних складають 14716,87 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

Судом встановлено, що позивач допустив помилку при розрахунку втрат від інфляції.

Позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції за період: жовтень 2009 р. - жовтень 2010 р. включно.

За вказаний період були встановлені такі індекси інфляції:

жовтень 2009 р. 100,9(1,009)

листопад 101,1(1,011)

грудень 100,9(1,009)

січень 2010 р. 101,8(1,018)

лютий 101,9(1,019)

березень 2010 р.100,9 (1,009)

квітень 99,7(0,997)

травень 99,4 (0,994)

червень 99,6 (0,996)

липень 99,8 (0,998)

серпень 101,2 (1,012)

вересень 102,9 (1,029)

жовтень 100,5 (1,005)

Позивач у своєму розрахунку, доданому до позовної заяви, не застосував індекси інфляції за квітень, травень, червень і липень 2010 року (ці індекси є менше одиниці).

Однак, згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (а не вибірково за певні місяці).

Згідно рекомендаціям Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист ВСУ від 03.04.1997 № 62-97р) для визначення індексу інфляції за певний період необхідно місячні індексі, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Індекси, які є меншими одиниці повинні також застосовуватися у розрахунку втрат від інфляції, так як вони є звичайними індексами інфляції і їх незастосування є безпідставним.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають втрати від інфляції в сумі 56463,48 грн. виходячи з наступного розрахунку:

Індекс інфляції за період вказаний позивачем (жовтень 2009 р. жовтень 2010 р.) складає 111,1 % або 1,111 (шляхом перемноження усіх індексів за вказаний період).

508679,99 грн. (борг) х 1,111 = 565143,47 - 508679,99 = 56463,48 грн.

В решті позову про стягнення з відповідача втрат від інфляції (було заявлено до стягнення 64805,83 грн.) слід відмовити в звязку з необґрунтованістю та безпідставністю цих вимог.

Всього підлягають стягненню з відповідача грошові кошти в сумі 71180,35 грн. (56463,48 (втрати від інфляції) + 14716,87 грн. (три проценти річних)).

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 711,73 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 211,22 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; всього було заявлено до стягнення 79522,70 грн.; судом стягнуто 71180,35 грн., тобто позов задоволено на 89,5 %) покладаються на відповідача.

Витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн. (про які вказано наприкінці позовної заяви) не підлягають стягненню з відповідача в звязку з тим, що позивачем не подано суду доказів надання йому послуг адвокатом, а також доказів своїх витрат в сумі 5000 грн. на ці послуги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6, ідентифікаційний код 32320704, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецвугле-поставка», м. Луганськ, вул. Ліньова, 106, ідентифікаційний код 30410146, втрати від інфляції в сумі 56463,48 грн., три проценти річних в сумі 14716,87 грн., витрати на державне мито в сумі 711,73 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 211,22 грн.; наказ видати.

3.В решті позову відмовити.

31 серпня 2011 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 05 вересня 2011 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко