Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2011 р. Справа № 5010/1559/2011-27/79
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В., при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт - Львів" (вул.
Заводська, 4, м. Городок, Городоцький район, Львівська область, 81500)
до відповідача: Приватного підприємства "Роса - ІФ" (вул. Є. Коновальця, 136-Б/232, м.
Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)
про стягнення заборгованості в сумі 89 106, 00 гривень.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник (паспорт серія НОМЕР_1 виданий 05.07.2005 року Франківським РВ ЛМУМВС України у Львівській області, довіреність від 24.06.2011 року № 361).
Від відповідача: представник не з'явився.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельпласт - Львів" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Роса - ІФ" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 89 106, 00 гривень.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати у справі, а саме 891, 01 гривні державного мита та 236, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасності розрахунків за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.08.2011 року.
Ухвалою суду від 16.08.2011 року розгляд справи відкладався на 01.09.2011 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
На підставі видаткових накладних: № ЕЛ-05187 від 24.11.2008 року, № ЕЛ-05188 від 24.11.2008 року, № ЕЛ-05190 від 24.11.2008 року, № ЕЛ-05211 від 26.11.2008 року, № ЕЛ-05239 від 26.11.2008 року, № ЕЛ-05243 від 26.11.2008 року, № ЕЛ-05346 від 03.12.2008 року, № ЕЛ-05461 від 11.12.2008 року, № ЕЛ-05715 від 29.12.2008 року, № ЕЛ-05716 від 29.12.2008 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 636 753, 43 гривень.
Відповідач частково розрахувався за товар. Несплаченим залишився борг в сумі 89 106, 00 гривень.
02.03.2011 року позивач звертався до відповідача з вимогою вих. № 120 про сплату існуючого боргу. Факт направлення вимоги відповідачу підтверджує фіскальний чек № 2156 від 02.03.2011 року. Відповідач відповіді на претензію не надав, борг не сплатив.
Слід зазначити, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія Трейдзахідбуд" (первісний кредитор) та Приватним підприємством "Роса-ІФ" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 1 від 29.09.2009 року.
За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: виготовити та передати у власність новому кредитору товар на суму 47 595, 47 гривень чи на вимогу нового кредитора повернути сплачену за товар грошову суму в розмірі 47 595, 47 гривень, оскільки продавець передав меншу кількість товару.
Згідно повідомлення про відступлення права вимоги від 30.09.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія Трейдзахідбуд" за вищевказаним договором відступило Приватному підприємству "Роса-ІФ" право вимоги - виготовити та передати у власність товар та/чи повернути сплачену за товар грошову суму, що виникло по договору купівлі-продажу № 52-09 від 11.08.2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" та первісним кредитором.
Суд вважає позовну вимогу обґрунтованою з наступних підстав.
Згідно положень, викладених у ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Як визначено у ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено наступне: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Факт порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати за товар підтверджується матеріалами справи, тому позовна вимога щодо стягнення 89 106, 00 гривень - заборгованості, є обґрунтованою, відповідно підлягає стягненню з відповідача.
Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ст. ст. 11, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт - Львів" (вул. Заводська, 4, м. Городок, Городоцький район, Львівська область, 81500) до Приватного підприємства "Роса - ІФ" (вул. Є. Коновальця, 136-Б/232, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) про стягнення заборгованості в сумі 89 106, 00 гривень - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Роса - ІФ" (вул. Є. Коновальця, 136-Б/232, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код: 34083975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт - Львів" (вул. Заводська, 4, м. Городок, Городоцький район, Львівська область, 81500, ідентифікаційний код: 23957545) заборгованість в сумі 89 106, 00 гривень (вісімдесят дев'ять тисяч сто шість гривень), а також 891, 06 гривень (вісімсот дев'яносто одну гривню шість копійок) - сплаченого державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт - Львів" (вул. Заводська, 4, м. Городок, Городоцький район, Львівська область, 81500, ідентифікаційний код: 23957545) в дохід Державного бюджету (отримувач: УДК у м. Івано-Франківську; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ отримувача 20568100, код платежу 22090200) 0, 05 гривень (п'ять копійок) недоплаченого державного мита.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Михайлишин В. В.
Повне рішення складено 02.09.2011 року.
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
____ І.В.Григорчук 02.09.11
Судове рішення № 18115599, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 01.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5010/1559/2011-27/79. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: