Рішення № 18115333, 01.09.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 вересня 2011 р. Справа 12/23/2011/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО Україна", (вул. Стеценко 19, кв. 68, м. Київ, 04128).

до: Приватного підприємства "Аква Стоп", (вул. Максимовича, 10, м. Вінниця, 21036).

про стягнення 37 735,26 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

позивача : ОСОБА_1. - за дорученням

відповідача : не з”явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО Україна" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Аква Стоп", в якому просить суд стягнути з відповідача 37 735,26 грн., з яких: 29 855,00 грн. боргу, 6 088,96 грн. втрат від інфляції, 1 791,30 грн. - три відсотки річних, а також витрати на сплату держмита в сумі 377,35 грн., витрати на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Ухвалою суду від 14.07.2011р. порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 28.07.2010р.

Ухвалою суду від 28.07.2010р. розгляд справи відкладено на 01.09.2011р., в зв»язку з неявкою представника відповідача та ненаданням витребуваних судом документів.

В судове засідання 01.09.2011р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач в судове засідання представника не направив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав.

Рекомендована кореспонденція з ухвалами про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, надіслана на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві. Ухвала про порушення провадження у справі повернута до суду з відміткою пошти про повернення за закінченням терміну зберігання.

Державним реєстратором відділу державної реєстрації департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Македонською С.М. надано суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача - ПП "Аква Стоп" - вул. Максимовича, 10, м. Вінниця, 21036.

Відповідно до ст. 93 ЦК України, абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року місцезнаходженням юридичної особи (до яких згідно зі ст. 1 ГПК України відносяться громадяни, які у встановленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності) - є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4 ст. 89 ЦК України).

Отже місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з ЄДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала суду, надіслана стороні за адресою місцезнаходження, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізічних осіб-підприємців, є такою, що вручена їй належним чином, і у разі відсутності сторони за цією адресою.

Також суд виходить з п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали суду від 28.07.2011р. про відкладення слухання, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За таких обставин та з урахуванням приписів ч.1 ст. 69 ГПК України щодо строків вирішення спору, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.05.2009р., на підставі видаткових накладних РН-0000772 від 26.05.2009 р., РН-0000773 від 26.05.2009 р., позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 174 855,00 грн.

25.05.2009р. відповідачу виставлено рахунок-фактуру № № СФ-0000849 на суму 174 855,00 грн., який, як зазначено у ньому, дійсний до сплати до 30.06.2009р. (а.с. 12).

25.05.2009 р. відповідач, на підставі рахунку-фактури № СФ-0000849 від 25.05.2009р. здійснив оплату товару в розмірі 145 000,00 грн., що стверджується копією банківської виписки від 25.05.2009р. (а.с. 8).

Станом на день подання позову та розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 29 855,00 грн.

Наведене стверджується поясненнями представника позивача та наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських зобов"язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договорів купівлі-продажу товару.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1та 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовна заява в частині стягнення 29 855 грн. боргу підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем нараховано до стягнення з відповідача за період з 01.06.2009 р. по 31.05.2011 року: 6 088,96 грн. інфляційних втрат та 1 791,30 грн. - три відсотки річних.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000849 від 25.05.2009р. - остаточний розрахунок за переданий товар має відбутись 30.06.2009р.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних позивач не врахував положення ст. ст. 253, 254 ЦК України.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, підлягають частковому задоволенню у розмірі: 5 694,67 грн. - інфляційних втрат та 1 717,68 грн. - три відсотки річних (розрахунок інфляційних втрат здійснено за допомогою інформаційно-пошукової система "Законодавство" (версія 2.8.1); розрахунок трьох відсотків річних міститься у матеріалах справи), нарахованих з 01.07.2009 р. по 31.05.2011 р. (в межах заявлених позовних вимог).

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Аква Стоп", (вул. Максимовича, 10, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 33587632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО Україна" (вул. Стеценко 19, кв. 68, м. Київ, 04128, р/р 26001001326397 в АТ "ОТП Банк" в м. Києві, МФО 300528) 29 855,00 грн. (двадцять дев"ять тисяч вісімсот п"ятдесят п"ять) боргу, 5 694,67 грн. (п"ять тисяч шістсот дев"яносто чотири гривні шістдесят сім коп.) втрат від інфляції, 1 717,68 грн. (одну тисячу сімсот сімнадцять гривень шістдесят вісім коп.) - три відсотки річних, 372,67 грн. (триста сімдесят дві гривні шістдесят сім коп.) витрат на сплату державного мита та 233, 07 грн. (двісті тридцять три гривні сім коп.) витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 02 вересня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу вул.Максимовича,10, м.Вінниця, 21036).