Ухвала суду № 18115181, 12.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 р.Справа № 2а-10433/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. по справі№2а-10433/10/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області№00000416000/0 від 02.08.2010 року. В обґрунтування своїх вимог стверджував про невідповідність висновків акту перевірки обставинам справи, оскільки виконані операції поставки товарів (робіт, послуг) з контрагентами TOB "Грань", TOB НВФ "ТКС" та ПП "Санресто компані" мали реальний характер.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про нікчемність правочинів позивача з контрагентами TOB "Грань", TOB НВФ "ТКС" та ПП "Санресто компані", оскільки відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по переліченим підприємствам рахуються розбіжності на суму 81730,11 грн., що свідчить про завищення позивачем податкового кредиту. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволені адміністративного позову в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення, з огляду на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ЗАТ "Новоселівський ГЗК" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні та квітні 2010 року, було складено акт №1789/07-0-12/30773938 від 22.07.2010 року.

У висновках акту перевірки стверджувалось про порушення позивачем пп.7.4.4, пп.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що зумовлює зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 43806,00 грн., а також зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року в сумі 37924,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0000041600/0 від 02.08.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 43806,00 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що позивачем дотримано вимоги положень Закону України "Про податок на додану вартість" щодо правомірного включення до складу податкового кредиту сум податку за податковими накладними, отриманими від TOB "Грань" та TOB "НВФ ТКС".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на вимоги діючого податкового законодавства на час спірних правовідносин сторін та фактичні обставини справи.

Порядок формування податкового кредиту визначено положеннями ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість". Зокрема, згідно п.п.7.2.6 п.7.2 цієї статті підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є належним чином оформлені податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та TOB "Грань" було укладено договір підряду №30/03/2010 від 31.03.2010 року. Також з TOB "НВФ ТКС" укладено договори купівлі-продажу №№01/06, /02/06 від 06.01.2010 року. Здійснення позивачем господарських операцій за такими правочинами підтверджується найперше наявними в матеріалах справи податковими накладними, отриманими від TOB "Грань" та TOB "НВФ ТКС".

Зазначені податкові накладні, відповідають вимогам пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону "Про податок на додану вартість", та були надані позивачем відповідачу під час проведення перевірки.

Крім того, фактичне отримання позивачем товару (робіт, послуг) підтверджується наявними у справі копіями видаткових накладних, відображенням здійснених господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках (податковій звітності).

Протягом всього часу слухання справи відповідачем, незважаючи на покладений на нього обов"язок доказування правомірності своїх дій (ч.2 ст. 71 КАС України), не надано доказів, які б свідчили про суперечність укладених та фактично виконаних позивачем правочинів моральним засадам суспільства, порушення публічного порядку їх укладання та виконання.

Єдиною підставою стверджень відповідача про нікчемність спірних правочинів є та обставина що контрагенти позивача виписали податкові накладні без декларування відповідних сум податкових зобов"язань.

Разом з тим, матеріали справи містять докази невідповідності тверджень податкового органу про нікчемність правочинів фактичним обставинам справи. Так, відповідно до наданих копій податкової звітності ТОВ "Грань" вбачається про повне декларування контрагентом позивача своїх податкових зобов"язань за здійсненими господарськими операціями по податковим накладним за квітень-травень 2010 року. При цьому зауважується, що заборгованості у такого контрагента перед бюджетом (в тому числі щодо господарських операцій з позивачем) немає.

Тобто, необгрунтованість стверджень податкового органу про нікчемність правочинів полягає у тому, що такі висновки не можуть базуватися виключно на не поданні чи не прийнятті контрагентами позивача податкової звітності. Без аналізу конкретно здійснених господарських операцій, в тому числі щодо дослідження документів первинного бухгалтерського обліку, фактичної перевірки отриманих позивачем результатів за такими операціями неможливо зробити висновок про нікчемність укладеного правочину. При цьому зауважується що відповідних судових рішень про визнання спірних правочинів позивача недійсними в ході судового розгляду встановлено не було.

Також, необхідно врахувати той факт, що на момент виконання господарських операцій TOB "Грань" та TOB "НВФ ТКС" мали статус платника податку на додану вартість, а їх свідоцтва платника ПДВ не були анульованими, тому є очевидним їх право на складання податкових накладних, відповідно до положень пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що діючим податковим законодавством для платника податку не передбачено обов'язку та не надано права вимагати від іншого платника податку доказів декларування податкових зобов"язань за вчиненими господарськими операціями чи контролювати показники податкової звітності такого контрагента по податку на додану вартість. Порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що зменшення відповідачем позивачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 43806,00 грн. по декларації за квітень 2010 року є неправомірним, тому зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що при вирішення справи судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи та вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, доводи якої висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. по справі№2а-10433/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.