Постанова № 18114683, 25.08.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10060/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д, Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" серпня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого

суддів

при секретаріХрімлі О.Г.,

Файдюка В.В.,

Губської О.А.,

Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєтулія»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєтулія»до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бєтулія»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про визнання дій щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкової звітності протиправними, зобовязання визнати декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року податковою звітністю, скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2010 року № 0003191600/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бєтулія» було подано апеляційну скаргу, в якій просило постанову суду першої скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення адміністративного позову.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відмова позивачу у прийнятті та проведенні податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року та визначення суми податкового зобовязання за штрафними санкціями у розмірі 170 грн. є правомірною, оскільки декларація була направлена не у строки, встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Так, судової колегією встановлено, що позивач направив до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області засобами поштового зв'язку декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року з додатком № 5, а також реєстр отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді.

Відповідачем листом за № 6125/10/28-008 від 29.11.2010 року повідомлено позивача про невизнання декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкову звітність з посиланням на те, що вона подана не в повному обсязі (подання додатків без основної декларації або відсутність обов'язкових додатків), відсутність обов'язкового додатку «Реєстру отриманих і виданих податкових накладних»в електронному вигляді».

Відповідачем було запропоновано позивачу надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

Колегія суддів вважає дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області стосовно повернення податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року протиправними, з огляду на наступне.

Згідно п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що в даній справі основним моментом спору, який потребує зясування це є питання щодо зазначення обовязкових реквізитів в податковій декларації.

У відповідності до п.п. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

З вищенаведеного випливає, що слід враховувати норми законодавства, які регулюють порядок сплати податку на додану вартість, а зокрема Законом України «Про податок на додану вартість».

Так, пунктом 10.6 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 1.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

Зазначеними вище нормативно-правовими актами не встановлено, які саме реквізити податкової декларації є обовязковими, а тому неможна чітко дійти висновку про обовязковість тих чи інших реквізитів.

Крім того, до переліку додатків до податкової декларації з податку на додану вартість, що є виключними, не входить надання реєстрів виданих та отриманих податкових накладних як додаток до декларації.

Вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначаються «Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року № 799.

Пунктами 2, 3, 4 «Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій»встановлено, що звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення.

Поштові відправлення з вкладенням звітів приймають поштамти, вузли та відділення поштового зв'язку (далі - підприємства поштового зв'язку).

Поштові відправлення здаються безпосередньо до підприємств поштового зв'язку у відкритому вигляді з описом вкладення.

Пунктом 6 Порядку визначено, що відправник заповнює бланк рекомендованого повідомлення про вручення на своє ім'я або на ім'я особи, якій належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення адресату, складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

Згідно п. 8 Порядку під час приймання поштових відправлень працівник поштового зв'язку обов'язково перевіряє правильність написання адреси одержувача і відправника на поштовому відправленні та повідомленні про вручення, наявність позначки "Звіт", оформлення опису вкладення поштового відправлення.

Колегією суддів встановлено, що позивачем до опису вкладення до поштового відправлення включено податкову декларацію з ПДВ за 10 місяць 2010 року та додаток 5 за 10 місяць 2010 року, реєстр отримання та видання податкової накладної за 10 місяць 2010 року та електронний носій по Товариству з обмеженою відповідальністю «Бєтулія», про що свідчить відмітка пошти (а.с. 29).

Зазначене поштове відправлення було отримано відповідачем 24.11.2010 року, про що свідчить повідомлення про його отримання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що направлення податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року не у строки, визначені ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є підставою для її невизнання податковою звітністю, оскільки вичерпний перелік таких підстав встановлений п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що адміністративний позов в частині визнання дій Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкової звітності протиправними, зобовязання визнати декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкову звітність є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги ТОВ «Бєтулія»про скасування податкового повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 30.11.2010 року № 0003191600/0, яким йому визначено суму податкового зобовязання за штрафними санкціями у розмірі 170 грн. за несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у відповідності до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює - а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.п. 4.1.7. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Колегією суддів встановлено, що позивач 22.11.2010 року направив податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року засобами поштового зв'язку, про що свідчить копія квитанції від 22.11.2011 (а.с. 30).

Підпунктом 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки декларація позивача з ПДВ за жовтень 2010 року була направлена до Іванківської МДПІ засобами поштового звязку 22 листопада 2010 року (в останній день звітного місяця), а не за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, застосування до нього штрафних санкцій у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян повністю відповідає вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та необхідність скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, у звязку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєтулія» - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєтулія»- задовольнити частково.

Визнати дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо невизнання декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєтулія»(ЄДРПОУ 34278728) з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкової звітності протиправними.

Зобовязати Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію в Київській області визнати декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєтулія»(ЄДРПОУ 34278728) з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкову звітність та здійснити нарахування по особовому рахунку узгоджених даних.

У задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 30 серпня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.Г. Хрімлі

СуддіВ.В. Файдюк

О.А. Губська