Постанова № 18113878, 22.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма ,, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2011 року                     № 2а-8584/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автопартс"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000353/2303 від 07.06.2011 за участю :

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 14.06.2011)

представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 3912/9/10-214 від 04.07.2011)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопартс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000353/2303 від 07.06.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем підпунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки єдиною обов'язковою умовою включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої (нарахованої) в складі ціни за товари (роботи, послуги) є наявність податкової накладної виданої продавцем, у той час, як сума податкового кредиту у розмірі 141 805,00 грн. на момент проведення перевірки була підтверджена податковими накладними отриманими від ТОВ "Струмендсофт" № 0111-02 від 01.11.2006 на суму 245 000,00 грн. у тому числі ПДВ у розмірі 40 833,33 грн., № 0112-30 від 01.12.2006 на суму 310 000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 51 666,67 грн., № 3101 - 23 від 31.01.2007 на суму 11 0092,60 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1 848,77 грн., № 3101-24 від 31.01.2007 на суму 7 740,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1 290,00 грн. та № 2606-02 від 20.06.2007 на суму 270 000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 46 166,67 грн., оформленими належним чином, отримання яких підтверджується реєстром отриманих податкових накладних, та зазначені податкові накладні досліджувались відповідачем при проведені перевірки. Також позивач посилався на те, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, тільки у випадку включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не підтвердженої податковими накладними та діюче законодавство не надає товариству засобів, способу контролю за тим, у який спосіб постачальник буде надавати (вручати) податкову накладну покупцю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем було виправлено недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.08.2011.

У судовому засіданні 22.08.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 22.08.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні 22.08.2011 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовую тим, що позивачем було фактично прийняте рішення не формувати податковий кредит вказаних звітних періодів з використанням зазначених сум податку, оскільки він на дату виникнення права на податковий кредит таким правом не скористалось, одночасно з поданням декларацій по ПДВ не було подано скарг стосовно контрагентів - постачальників щодо відмови у наданні податкових накладних або наданні їх із порушенням встановленого Порядку виписування податкової накладної, та не проведено відповідних коригувань в порядку, встановленому пунктом 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997. Водночас відповідач зазначив про те, що у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку-покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.05 №244, та за умови виконання норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з ПДВ в поточному періоді. Відображення у податковій звітності таких податкових накладних має здійснюватися шляхом відображення їх у рядку 16.4 «інші випадки»податкової декларації з податку на додану вартість. Оскільки податкова накладна згідно із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року №799 звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт»та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопартс" зареєстровано як юридичну особу Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією 29.05.2006 та взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва 30.05.2006 та перереєстровано Державною податковою інспекцією Шевченківському районі міста Києва.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100017736 від 30.01.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопартс" зареєстровано платником податку на додану вартість з 13.06.2006.

В період з 13.05.2011 по 19.05.2011 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопартс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.11.2008 по 30.11.2008.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.11.2008 р. по 30.11.2008 встановлено завищення ТОВ „Автопартс" задекларованих показників у рядку 10.1 Декларацій „Придбання з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та 0%" за листопад 2008 року у сумі 141805 грн., а саме, в порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ „Автопартс" при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2008 року згідно поданих додатків № 5 до декларації з податку на додану вартість "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" включено податкові накладні минулих податкових періодів на загальну суму 141 805,00 грн., у тому числі № 0111-02 від 01.11.2006 на суму 245 000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 40 833,33 грн., № 0112-30 від 01.12.2006 на суму 310 000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 51 666,67 грн., № 3101 - 23 від 31.01.2007 на суму 11 0092,60 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1 848,77 грн., № 3101-24 від 31.01.2007 на суму 7 740,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1 290,00 грн. та № 2606-02 від 20.06.2007 на суму 270 000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 46 166,67 грн., які були отримані від ТОВ "Струмендорфт".

До таких висновків Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва прийшла виходячи з наступного.

У разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку-покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.05 №244, та за умови виконання норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з ПДВ в поточному періоді. Відображення у податковій звітності таких податкових накладних має здійснюватися шляхом відображення їх у рядку 16.4 «інші випадки»податкової декларації з податку на додану вартість. Оскільки податкова накладна згідно із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року №799 звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт»та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Таким чином, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включені до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

За результатами перевірки складено акт № 12000/23-03/34184200 від 20.05.2011 на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення № 000353/2303 від 07.06.2011, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Автопартс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 177 256,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 141 805,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 35 451,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопартс" не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням - рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг), а підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті визначено, що суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними не підлягають включенню до складу податкового кредиту. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством.

Отже, Законом України «Про податок на додану вартість»окремо визначено момент виникнення права платника податку на податковий кредит та момент виникнення права для нарахування податкового кредиту. Після оплати придбаних товарів позивач отримав право на податковий кредит, але без податкових накладних не мав права його нараховувати. Водночас, отримання платником податків податкових накладних з запізненням (у іншому податковому періоді ніж їх було оформлено) не означає відмову від права на податковий кредит або втрату такого права.

Факт отримання позивачем від ТОВ «Струмендофт» товарів та оплати такого товару підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Також, на момент перевірки у позивача були належним чином оформленні податкові накладні видані ТОВ «Струмендофт»на всю суму придбаного товару, які було відображено позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних датою отримання зазначених документів, що відповідає вимогам підпункту 9.2 пункту 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 №244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 за №770/11050.

Посилання відповідача на те, що позивач, у зв’язку з невчасним отриманням податкових накладних, мав звернутися до податкового органу зі скаргою на ТОВ «Струмендофт» суд вважає помилковими, оскільки підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено право платника податку звернутися з такою скаргою, а не обов’язок. Крім того, позивач зазначив, що ТОВ «Струмендофт»не відмовлялося видати йому податкові накладні, а лише затримувало таку видачу.

Також, суд не погоджується з твердженням відповідача щодо обов’язковості направлення ТОВ «Струмендофт»на адресу позивача податкових накладних поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення. Порядком ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 №244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 за №770/11050, встановлено, що розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт»та з рекомендованим повідомленням про вручення але зазначена норма розповсюджується на випадки коли розрахункові документи і декларації відправляються листами, у той час, як чинним законодавством не передбачено обов’язковість направлення розрахункових документів поштою та не заборонено їх особисте вручення.

З огляду на викладене, суд вважає, що у позивача було право на податковий кредит по операціях з ТОВ «Струмендофт»у розмірі 141 805,00 грн. та підстави для нарахування такого податкового кредиту.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення - рішення № 000353/2303 від 07.06.2011 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3,40 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопартс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000353/2303 від 07.06.2011 - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 000353/2303 від 07.06.2011.

3.Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопартс" за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                             О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 30.08.2011