Постанова № 18113584, 31.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

31.08.2011р. справа № 2а- 8769/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

представників

позивач - Якуша Н.В.,

відповідача - Безкровний М.Г.,

розглянувши у відкритому сдовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова

до Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості "Гипрококс"

простягнення заборгованості, - встановив:

Субєкт владних повноважень, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача, Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс» заборгованість по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з 01.01.2010 р. по 31.05.2011 р. у розмірі 119.263,70 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у платника внесків працювали наукові співробітники, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 Вказані особи займалися науковою роботою, їм була призначена пенсія відповідно до ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Нормами Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (затвердженого постановою КМУ від 24.03.2004 р. №372; далі за текстом Порядок №372) передбачено фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно до Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Заборгованість відповідача по відшкодуванню різниці фактично виплаченої пенсії науковим співробітникам за період з 1 січня 2010 р. по 31 травня 2011 року становить 119263,70 грн. Зазначену суму заборгованості позивач просив стягнути у судовому порядку. У судовому засіданні представник позивача підтримала доводи і вимоги поданого позову, просила суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою суду від 30.08.2011 р. позовні вимоги УПФУ в частині стягнення заборгованості за період 01.01.2010-31.12.2010рр. були залишені без розгляду, а відтак, суд розглядає та вирішує по суті спір в частині вимоги субєкта владних повноважень про стягнення заборгованості, період виникнення якої припадає на 01.01.2011р.-31.05.2011р..

Відповідач, Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс»з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що відсутні підстави для стягнення спірної суми заборгованості, оскільки територіальний орган ПФУ не направив до платника внесків річних повідомлень про розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії згідно з п.5 Порядку №372, чим спричинив неможливість відшкодування витрат на виплату цієї різниці. У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що зазначені у позові особи дійсно мали трудові правовідносини з інститутом, займались науковою діяльністю, отримували від інституту довідки щодо наявності підстав для призначення пенсій відповідно до ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, мають право на одержання пільгових пенсій, але проте позову заперечував, посилаючись на те, що розрахунок заборгованості по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників позивачем здійснений невірно, з порушенням вимог діючого законодавства, підтримав доводи заперечень проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, на обліку як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування знаходиться в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова.

В ході розгляду справи судом встановлено, зібраними доказами підтверджено і відповідачем визнано, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 раніше мали трудові взаємовідносини з платником внесків, що випливає з наявних у справі довідок за підписом директора Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс»та відбитком печатки відповідача. Перелічені особи отримують пенсію як наукові співробітники відповідно до ст. 24 Закону України „Про наукову і науково технічну діяльність ”.

Як зясовано судом, заявлена субєктом владних повноважень вимога ґрунтується на направлених відповідачеві повідомленнях №732 за травень 2011 р., №505 за квітень 2011 р., №386 за березень 2011 р., №87 за січень 2011 р.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується відповідними копіями розрахунків.

Обставини призначення переліченим громадянам пенсії відповідно до ст. 24 Закону України „Про наукову і науково технічну діяльність” та отримання ними наукових пенсій згідно з наданими розрахунками відповідачем не спростовані.

Доказів оплати спірної суми заборгованості відповідач до суду не подав, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України таких доказів не виявлено.

Оскільки спірні правовідносини склались з приводу відшкодування витрат по виплаті пенсій, призначених особам, які мали статус наукових працівників, то при вирішенні справи необхідно виходити з положень ст.24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, де вказано, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Судовим розглядом не виявлено фактичних даних, які б вказували на належність відповідача до державних бюджетних наукових установ, а відтак, відповідач обтяжений обов'язком відшкодовувати 50 відсотків різниці в пенсіях, призначених особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах, що передбачено також і п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Надані позивачем до матеріалів справи повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших актів законодавства, за формою та змістом відповідають встановленим Порядком вимогам, а тому суд не вбачає правових підстав для неврахування цих повідомлень як доказів при вирішенні спору.

Окрім того, вирішуючи спір, суд бере до уваги, що згідно з абз.2 п.5 Порядку підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

З положень наведеної норми Порядку слідує, що обов'язок оплатити суму різниці в пенсіях є безумовним і його виконання не поставлено в залежність від вжиття іншими суб'єктами права, в тому числі і територіальними органами Пенсійного фонду України, будь-яких дій.

Як показав судовий розгляд справи, відповідачем такого обов'язку не виконано, спірну суму заборгованості не оплачено.

З приводу доводів відповідача про неправильність розрахунку суми позову, що відмічає, що складені територіальним органом ПФУ (у спірних правовідносинах УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова) повідомлення №732 за травень 2011 р., №505 за квітень 2011 р., №386 за березень 2011 р., №87 за січень 2011р. в розумінні чинного законодавства є рішеннями субєкта владних повноважень, позаяк містять волевиявлення органу управління стосовно розміру коштів, що мають бути сплачені платником внесків та створюють для платника внесків обовязок перерахувати визначену таким правовим актом індивідуальної дії суму коштів на користь ПФУ.

З пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що перелічені повідомлення Державним інститутом в судовому або позасудовому порядку не оскаржувалися, юридичної дії не втратили.

Фактичних даних, які б засвідчували відсутність у відповідача обовязку виконувати повідомлення №732 за травень 2011 р., №505 за квітень 2011 р., №386 за березень 2011 р., №87 за січень 2011р. матеріали справи не містять.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою субєктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити в частині вимоги про стягнення заборгованості по оплаті повідомлення №732 за травень 2011 р., №505 за квітень 2011 р., №386 за березень 2011 р., №87 за січень 2011р., тобто в сумі 47.372,86грн.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості "Гипрококс" про стягнення заборгованості задовольнити в частині вимоги про стягнення 47 372,86 грн.

Стягнути з Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості "Гипрококс" (ідентифікаційний код - 0188334; місцезнаходження - Україна, Харківська область, місто Харків, вул. Сумська, 60, поштовий індекс 61022) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова (ідентифікаційний код - 22682017; місцезнаходження - Україна, Харківська область, місто Харків, Держпром, 2 під., 3 пов., поштовий індекс 61022; р/р - 256053012089 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823) заборгованість в сумі 47 372 (сорок сім тисяч триста сімдесят дві) грн. 86 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 01.09.2011 р.

Суддя Сліденко А.В.