Постанова № 18113250, 17.08.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

17.08.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-5613/11/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання Салової І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський завод промислового машинобудування", (вул. Новозаводська, 19, м. Миколаїв, 54028) доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, (вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028) провизнання протиправним наказу №1480 від 11.07.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визнання протиправними дій, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОМИСЛОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ»(надалі по тексту Товариство, ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОМИСЛОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ», позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправним наказу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі по тексту ДПІ, відповідач) №1480 від 11.07.2011 року, виданого на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтермет-ВС», та визнання неправомірними дій ДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОМИСЛОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань за квітень 2011 року, на підставі якої був складений акт перевірки від 15.07.2011 за № 2234/23-100/37385766 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОМИСЛОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ»з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань за квітень 2011 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що контролюючим органом не було додержано вимог діючого законодавства України при призначенні, проведенні та оформлені результатів документальної позапланової невиїзної перевірки, а висновки акта перевірки базуються на припущеннях, не підтверджених об’єктивними даними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вказавши на правомірність дій працвників ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва при виданні оспорюваного наказу та проведенні документальної планової невиїзної перевірки позивача, якою встановлено відсутність реального продажу товарів (робіт, послуг) підприємству ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОМИСЛОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ»від контрагента постачальника в березні 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків та їх нікчемність

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Обставини, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка передбачені ст. 78 ПК України.

Приписами п.п.78.1.1 п.78.1 ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служи протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.1. ст.79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених ПК України випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.79.2. ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Таким чином, обов’язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є: 1) наявність обставин для проведення документальної перевірки визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України; 2) надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Згідно з приписами абзацу п’ятого цього ж пункту, у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Із наведених правових норм слідує, що право податкової інспекції, яка є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. В разі порушення порядку проведення перевірки (за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом) суд може захистити право платника податку. При цьому, наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається, оскільки право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.

Нормами КАС України встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (ч.3 ст.105), а відтак суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162). Спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

При розгляді справи встановлено, що позивач зареєстрований платником податків на додану вартість з 15.12.2010 року (Свідоцтво № 100314467 від 15.12.2010).

16.06.2011 року ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва позивачу направлений запит за №6989/10/23-117 про надання інформації щодо факту виникнення податкового кредиту та податкового зобов’язання за квітень 2011 року. При цьому, запит виконано з порушенням приписів п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, відповідно до якого запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Товариство надало до податкового органу наявні у нього документи, що підтверджують господарські операції за квітень 2011 року.

11.07.2011 виконуючим обов’язки начальника ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийнято рішення, яке оформлене наказом № 1480, про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОМИСЛОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ»з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань за квітень 2011 року на підставі пп.20.1.4. п.20.1 ст.20 п.п. 75.1.2, п. 75.1 ст.75, пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 ст.79 Податкового кодексу України та у зв’язку з ненаданням у повному обсязі пакету документів на обов’язковий письмовий запит від 16.06.2011 року №6989/10/23-117 ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва. Датою початку проведення перевірки в наказі заначено 12.07.2011 року.

В період з 12.07.2011 року по 15.07.2011 відповідачем на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №1480 від 11.07.2011 року проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОМИСЛОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань за квітень 2011року, за результатами якої складено акт перевірки №2234/23-100/37385766 від 15.07.2011. Як зазначено в акті перевірки, вона проведена на підставі даних звітності підприємства з ПДВ, системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту, наданих платником документів, акта ДПІ у Ленінському районі міста Миколаєва №2189/23-100/34566215 від 11.07.2011 року «про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Електроспецнаб»з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань за квітень 2011 року», акта ДПІ у Печерському районі міста Києва від 11.07.2011 року № 859/23-9/35058976 «про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акура-Груп»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року», службової записки ВПМ у ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 15.07.2011 року №1872. В акті зроблено висновок про те, що: правочини, укладені ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОМИСЛОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» з контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, у зв’язку з чим є підстави для визнання правочинів нікчемними; податковий кредит у квітні 2011 у розмірі 262848,33грн. та податкові зобов’язання на суму 380833,33 грн, а отже операції з формування податкового кредиту та податкового зобов’язання, проведені на підставі нікчемного правочину, а відтак підлягають коригуванню.

Копія наказу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №1480 від 11.07.2011 про проведення перевірки отримана позивачем 14.07.2011 року - після початку проведення перевірки, що підтверджується наданими представником позивача оригіналом поштового конверта з відміткою пошти про дату вручення.

Як встановлено в судовому засіданні, в тому числі на підставі пояснень представників сторін, на письмовий запит органу державної податкової служби №6989/10/23-117 від 16.06.2011 про надання пояснень та документального підтвердження щодо факту виникнення податкового кредиту за квітень 2011 року відповідачем надано всі витребувані документі, за виключенням товарно-транспортних накладних, в зв’язку з відсутністю вказаних документів на підприємстві і, відповідно фізичною неможливістю їх надати. Тобто, позивачем виконано в повній мірі запит контролюючого органу.

За таких обставин, відповідач не мав підстав для прийняття рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, оскільки були відсутні обставини для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визначені статтями 77 та 78 Податкового кодексу України та підстави, зазначені в наказі про проведення перевірки, що вказує на протиправність оспорюваного наказу та самої перевірки.

Викладені в акті перевірки судження суб’єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, за загальним визначенням, компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов’язань станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні»та Податковим кодексом України.

Статею 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

Крім того, у зв'язку зі змінами, внесеними до ст. 228 ЦКУ з 1 січня 2011 року, порядок визнання недійсними правочинів, вчинених із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою, трансформувався. Норма ч.3 ст.228 ЦКУ встановлює окремий вид недійсних правочинів - правочини, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспіль ства. Ці правочини, як зазначено у відповідній статті, можуть бути визнані судом недійсними. Отже вони є не нікчемними, а оспорюваними, а висновок про недійсність правочину, вчиненого всупереч інтересам держави і суспільства, може бути зроблений лише на підставі судового рішення. Тобто, з 01.01.2011 року податкові органи не можуть самостійно робити висновок про недійсність правочинів під час проведення перевірки.

Проаналізувавши положення вказаних нормативних актів, суд приходить до висновку про те, що станом на дату складання відповідачем акта перевірки податкові органи не були наділені законодавцем імперативними повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону.

Оскільки, в судовому порядку не було визнано недійсними угоди, укладені позивачем з контрагентами, посилання контролюючого органу на недійсність правочинів є незаконними.

Крім того, акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, що передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України як ознаки нікчемного правочину.

Таким чином, відповідач, в правовідношеннях, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.11, 71, ч.1 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним наказ №1480 Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва від 11.07.2011 року, на підставі якого проведена документальна позапланова невиїзна перевірка          товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКИЙ          ЗАВОД          ПРОМИСЛОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ».

Визнати протиправними дії посадових осіб державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва щодо організації та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОМИСЛОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» проведеної на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 11.07.2011 року №1480 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОМИСЛОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» та оформленої актом № 2234/23-100/37385766 від 15.07.2011 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОМИСЛОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за квітень 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКИЙ          ЗАВОД          ПРОМИСЛОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» 3 (три) гривні 40 копійок.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

          Суддя                                                                                           І. В. Желєзний