Постанова № 18112991, 22.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2011 року Справа № 2а-6718/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Широкій К.Ю.

при секретарі: Смішливій І.М.,

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 842/10 від 12.01.2011),

представника відповідача :не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» про стягнення податкового боргу у розмірі 51380,19 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 06.07.07 року № 13851020000000251, про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ. На момент подання позову відповідач має податкову заборгованість в загальній сумі 51380,19 грн., що складається:

- з земельного податку в сумі 47915,31 грн.

- штрафна (фінансова) санкція в сумі 3000,00 грн.

- пеня в сумі 456,19 грн.

Однак до цього часу податковий борг відповідачем не сплачений і продовжує збільшуватися.

У судовому засіданні представник позивача надав додаткові пояснення до адміністративного позову в яких вказав.

У 2010 році за позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі 2а-9143/10/1270 було прийнято рішення стягнути податковий борг з земельного податку з юридичних осіб КП «Брянкатеплосервіс» у розмірі 27614,32 грн.

Відповідачем за період з грудня 2010 по липень 2011 року було сплачено частину податкового боргу у розмірі 9000 грн.

Сплачена сума була зарахована на сплату податкового боргу визначеного до стягнення виконавчим листом по адміністративній справі №2а-9143/10/1270.

Враховуючи викладене представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю. В судовому засідання яке відбулося 18 серпня 2011 року надав суду заперечення на адміністративний позов я ких вказав, що визнає вимоги позивача частково, адже на момент подання позовної заяви податковий борг підприємством було частково сплачено, а саме:

- 2000,00 грн. платіжне доручення № 35 від 09.07.11;

- 2000,00 грн. платіжне доручення № 105 від 28.04.11;

- 2000,00 грн. платіжне доручення № 75 від 22.03.11;

- 1000,00 грн. платіжне доручення № 61/742 від 25.01.11;

- 1000,00 грн. платіжне доручення № 56 від 25.02.11;

- 1000,00 грн. платіжне доручення № 61/735 від 30.12.10.

Таким чином представник відповідача частково визнав позовні вимоги.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що комунальне підприємство «Брянкатеплосервіс» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області від 06.07.07 року за № 10025904694 та знаходиться за адресою: вул. Литовська, 3, м. Брянка, Луганська область, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 6-8).

Комунальне підприємство «Брянкатеплосервіс» взяте на облік Алчевською ОДПІ Луганської області у якості платника податків 06.07.2007 року за № 91, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків (а. с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи самостійно визначена відповідачем сума податкових зобовязань в податковому розрахунку земельного податку від 27.01.11 № 9000088111 в сумі 27350,09 грн. нарахована частково з урахуванням строків платежу (а.с. 26).

Згідно податкового розрахунку самостійно визначеної відповідачем суми податкового зобовязання від 29.03.10 №1716 рахується сума боргу в розмірі 404,10 грн. з урахуванням постанови ЛОАС від 13.12.10 № 2а-9143/10/1270 (а. с. 22).

Згідно розрахунків суми податкового боргу з земельного податку від 20.05.10 № 5132 відповідач має податковий борг в сумі 12527,73 грн., від 19.08.10 № 9152 в сумі 7633,39 грн., також з урахуванням постанови ЛОАС від 13.12.10 № 2а-9143/10/1270 (а. с. 23).

У звязку з чим 12 квітня 2010 року позивачем було направлено першу податкову вимогу № 1/23 яку вручено головному бухгалтеру комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» Золотих Н.І. 14.04.10 (а.с. 29 ).

14 травня 2010 року позивачем було направлено другу податкову вимогу № 2/28 яку вручено головному бухгалтеру комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» Золотих Н.І. 20.05.11 (а.с. 30). З вищевикладеного випливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Штрафна (фінансова) санкція за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 3000,00 грн., яка визначена в податковому повідомленні-рішенні Алчевської ОДПІ Луганської області від 23.10.10 № 0004521501/0 (а.с. 27). Повідомлення рішення відповідачем було отримано підприємством про що свідчить підпис головного бухгалтера підприємства на корінці податкового повідомлення-рішення від 23.12.10 №0004521501/0 (а.с. 27) та відповідачем не оскаржувалось.

Як встановлено у судовому засіданні за несвоєчасну сплату земельного податку комунальному підприємству «Брянкатеплосервіс» була нарахована пеня по земельному податку з юридичних осіб в сумі 465,19 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Своїми діями приватне відповідач завдає шкоду державному бюджету, порушуючи права та законні інтереси держави, оскільки має податкову заборгованість перед бюджетом у сумі 51380,19 грн.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України № 2181 “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”та Закон України “Про систему оподаткування”втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини щодо нарахування та визначення податкового зобовязання із застосування штрафних санкцій та направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон 2181) (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин щодо стягнення податкового боргу за 2008 рік), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. п. 6.2.3 п. 6.2 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин щодо стягнення податкового боргу) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Законом України “Про систему оподаткування”(який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобовязана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

У разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними в п. п. 54.3.1 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, ані податкові повідомлення рішення, ані рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу відповідачем оскаржені не були.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" примусове стягнення це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності.

Як зазначено у ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача податкові вимоги. Але у звязку з їх невиконанням 23.12.10 Алчевською ОДПІ Луганської області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00004521501/0 про стягнення штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 3000 грн. (а. с. 27).

Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно п. 87.9 ст. 89 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобовязані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником подтків.

Оскільки сплачений податковий борг у розмірі 9000,00 грн. зарахований на сплату податкового боргу визнаного до стягнення виконавчим листом по адміністративній справі № 2а-9143/10/1270 за підприємством залишається несплачений податковий борг з земельного податку у розмірі 51380,19 грн. та відповідачем до теперішнього часу не сплачений.

Тому суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, у звязку з чим позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» про стягнення податкової заборгованості з земельного податку у розмірі 51380,19 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-164, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» (місцезнаходження: 94100, Луганська область, м. Брянка, вул.. Литовська, 3, і.д. 34970460, код ЄДРПОУ 10025904694) заборгованість перед бюджетом з за рахунок коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, суму податкової заборгованості в розмірі 51380,19 грн. (пятдесят одна тисяча триста вісімдесят гривень 19 копійок) на бюджетний рахунок 33215811700017, код платежу 13050100, одержувач Відділення держказначейства у м. Брянка в установі банку ГУДКУ у Луганській області, код 24046768,МФО 804013.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 29 серпня 2011 року.

СуддяК.Ю. Широка