Постанова № 18112972, 09.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 серпня 2011 року Справа № 2а-5907/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд

судді:Пляшкової К.О.,

при секретарі:Бурихіні О.С.,

за участю представників

позивача:ОСОБА_1 (довіреність б/н від 16.06.2011),

відповідача:ОСОБА_2 (довіреність № 20/10 від 15.03.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Луганськхолод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Луганськхолод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, у якому позивач просив:

- визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо неприйняття поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Луганськхолод» податкових декларацій за період з травня по грудень 2010 року, уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням помилок за квітень 2010 року, декларацій на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців та 2010 рік;

- зобовязати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську прийняти та вважати поданими податкові декларації за період з травня по грудень 2010 року, уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням помилок за квітень 2010 року, декларацій на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців та 2010 рік товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Луганськхолод» із занесенням до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Луганськхолод» датою їх вручення.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ТОВ «ТД Луганськхолод» намагалося подати відповідачу нарочним податкову звітність з ПДВ за період з травня по грудень 2010 року, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням помилок за квітень 2010 року, декларації на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців та 2010 рік. Однак, всупереч чинному законодавству податкові декларації не приймалися відповідачем, у звязку з чим позивач подав вказану звітність шляхом поштових відправлень.

Згідно з п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв у 2010 році, прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу.

Аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, зазначив у позові позивач, дозволяє стверджувати, що податковий орган при прийнятті податкової декларації здійснює формальну перевірку наявності обовязкових реквізитів, підписів відповідальних посадових осіб і відтиску печатки підприємства. Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» наведено вичерпний перелік підстав для невизнання наданих декларацій податковою звітністю, а саме: «Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків».

Як вбачається з дублікатів податкових декларацій за період з травня по грудень 2010 року, уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням помилок за квітень 2010 року, декларацій на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців та 2010 рік, поданих ТОВ «ТД Луганськхолод», вони мають всі обовязкові реквізити, підписи посадових осіб, відбитки печаток. Отже жодної передбаченої Законом підстави невизнання звітності як податкової декларації, немає.

Однак відповідачем, всупереч вимогам Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вказані податкові декларації проведені до електронної бази АРМА «Бест-Звіт» зі статусом «не визнано як податкова декларація».

Крім того, у порушення п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідач жодного разу не надіслав позивачу повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

Тільки у квітні 2011 року у відповідь на запит підприємства, про невизнання податкової звітності позивача було повідомлено відповідачем у листі № 1426/28-517 від 07.04.2011.

На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на позов (а.с.137-138), у яких зазначив, що надіслані ТОВ «ТД Луганськхолод» декларації з ПДВ за період з травня по грудень 2010 року та декларації з податку на прибуток за 2010 рік не були визнані Ленінською МДПІ у м. Луганську як податкова звітність за таких обставин.

21.06.2010 ТОВ «ТД Луганськхолод» поштою надіслана декларація з ПДВ за травень 2010 року, уточнюючий розрахунок з ПДВ за квітень 2010 року, але їх не прийнято Ленінською МДПІ у звязку з тим, що не були скріплені печаткою підприємства та підписами посадових осіб.

13.08.2010 була подана декларація за липень 2010 року, але її не прийнято Ленінською МДПІ у звязку з тим, що декларація не була скріплена печаткою підприємства та підписами посадових осіб.

10.09.2010 була подана декларація за серпень 2010 року, але її не прийнято Ленінською МДПІ у звязку з тим, що на печатці підприємства були наявні помарки.

У декларації з ПДВ за вересень 2010 року (надіслана поштою 08.10.2010) відсутні аркуш-частина ІІ «розрахунки з бюджетом за звітний період».

У додатку 1 до декларації з ПДВ за жовтень 2010 року (надана до МДПІ 22.11.2010) не містяться підписи відповідних посадових осіб, також вони не скріплені печаткою підприємства.

У декларації з ПДВ за листопад 2011 року (надана до МДПІ 15.12.2010) відсутній реєстр в електронному вигляді.

20.01.2011 була подана декларація з ПДВ за грудень 2010 року, у якій не було зазначено повне найменування платника податків згідно з реєстраційним документами.

У поданих деклараціях з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року, за 2010 рік не зазначена повна назва підприємства.

Вказані декларації з ПДВ не були визнані як податкова звітність, оскільки вони були заповнені всупереч Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982.

Декларації з податку на прибуток не визнані податковою звітністю, оскільки у них не зазначена повна назва підприємства, що є порушенням п.п.3.1 п.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 12.10.2005 № 448 «Про затвердження змін до форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання».

ТОВ «ТД Луганськхолод» направлені листи вих. № 26145/28-521 від 21.06.2010, № 36318 від 13.08.2010, № 42109 від 10.09.2010, № 46582 від 08.10.2010, № 55386 від 22.11.2010, № 60529 від 15.12.2010, № 2460 від 20.01.2011 (декларації з ПДВ), № 34055 від 02.08.2010, № 52495 від 08.11.2010, № 4955 від 08.02.2011 (декларації з податку на прибуток), для усунення недоліків по вказаним деклараціям і подання їх знову у зазначені строки.

Оскільки недоліки не було усунуто, вказані декларації залишилися невизнаними контролюючим органом.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Луганськхолод» (ідентифікаційний код 31995853) є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.05.2002 № 1382120 0000 004113 (а.с.18-19).

Позивач знаходиться на податковому обліку у Ленінській МДПІ у м. Луганську з 28.05.2002 за № 206-01, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 01.03.2011 за № 314 (а.с.20).

У відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) ТОВ «ТД Луганськхолод» зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 319958512365, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.06.2002 № 17306625 (а.с.24).

На виконання вимог п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982) (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин), п.49.18 ст.49, п.54.1 ст.54, п.202.1 ст.202 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, ТОВ «ТД Луганськхолод» надіслало курєрською доставкою та поштою до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість за період з травня по грудень 2010 року та уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням помилок за квітень 2010 року (а.с.25-121).

Подані ТОВ «ТД Луганськхолод» декларації з ПДВ за період з травня по грудень 2010 року та уточнюючий розрахунок за квітень 2010 року були прийняті відповідачем, але не визнані як податкова звітність, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправними дій Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо неприйняття поданих ТОВ «ТД Луганськхолод» податкових декларацій за період з травня по грудень 2010 року, уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням помилок за квітень 2010 року є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно листів Ленінської МДПІ у м. Луганську № 26145/28-521 від 21.06.2010, № 36318 від 13.08.2010, № 42109 від 10.09.2010, № 46582 від 08.10.2010, № 55386 від 22.11.2010, № 60529 від 15.12.2010, № 2460 від 20.01.2011:

- подані 21.06.2010 ТОВ «ТД Луганськхолод» декларація з ПДВ за травень 2010 року, уточнюючий розрахунок з ПДВ за квітень 2010 року не скріплено печаткою підприємства та підписами посадових осіб (а.с.139);

- подана 13.08.2010 ТОВ «ТД Луганськхолод» декларація з ПДВ за липень 2010 року не скріплена печаткою підприємства та підписами посадових осіб (а.с.146);

- у поданій 10.09.2010 ТОВ «ТД Луганськхолод» декларації з ПДВ за серпень 2010 року на печатці підприємства наявні помарки (а.с.149);

- у поданій 08.10.2010 ТОВ «ТД Луганськхолод» декларації з ПДВ за вересень 2010 року відсутній аркуш-частина ІІІ «розрахунки з бюджетом за звітний період» (а.с.153);

- у поданій 22.11.2010 ТОВ «ТД Луганськхолод» декларації з ПДВ за жовтень 2010 року у додатку 1 до декларації відсутні підписи відповідних посадових осіб, також вони не скріплені печаткою підприємства (а.с.157);

- у поданій 15.12.2010 ТОВ «ТД Луганськхолод» декларації з ПДВ за листопад 2010 року відсутній реєстр в електронному вигляді (а.с.162);

- у поданій 21.01.2011 ТОВ «ТД Луганськхолод» декларації з ПДВ за грудень 2010 року не зазначено повне найменування платника податків згідно з реєстраційним документами (а.с.164).

До 01 січня 2011 року спеціальним законом з питань оподаткування був Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон № 2181).

У відповідності із п.1.11 ст.1 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань регулюється ст.4 Закону № 2181.

Згідно з п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» п.п.4.2.2 п.4.2, а також п.4.3 цієї статті.

Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень п.п.4.1.7, не застосовується. Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених п.5.3 ст.5 цього Закону. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Згідно із п.3.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982) (надалі Порядок № 166), декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.4 Порядку № 166).

У разі подання декларації на паперових носіях платником згідно з п.п.4.1.2 п.4.1 Порядку № 166 подається до податкової інспекції (адміністрації) за його місцезнаходженням оригінал декларації (з оригіналами відповідних додатків).

У відповідності із п.4.2 Порядку № 166 у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/ (спеціальної). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також: у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8»); при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування - копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності. Розшифровки подаються: на паперових носіях з копією, за бажанням платника, на магнітних носіях; або в електронному вигляді у форматі, затвердженому ДПА України, за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису, що повинно бути підтверджено сертифікатом відповідності або позитивним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, одержаним на ці засоби від Адміністрації Держспецзвязку, та наявності посилених сертифікатів відкритих ключів, отриманих згідно із законодавством.

Відповідно до п.4.3 Порядку № 166 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

З 01 січня 2011 року набрав законної сили Податковий кодекс України, який в статті 48 визначив, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити (обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків): тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період. Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

У відповідності із п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Згідно з п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (підпункт 49.11.1 пункту 49.11); у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (підпункт 49.11.2 пункту 49.11).

У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків згідно з п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання (підпункт 49.12.1 пункту 49.12); оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу (підпункт 49.12.2 пункту 49.12).

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного звязку та заповнена з порушенням норм п.48.3 та п.48.4 ст.48 цього Кодексу, у відповідності із п.49.15 ст.49 Податкового кодексу України вважається неподаною.

Оглядом податкових декларацій з податку на додану вартість за період з травня по грудень 2010 року та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням помилок за квітень 2010 року, що знаходяться у позивача, встановлено, що позивачем при поданні зазначених податкових декларацій та уточнюючого розрахунку були додержані всі вимоги як до форми податкової декларації, так і до порядку її заповнення, а тому підстави для їх невизнання відповідачем як податкова звітність відсутні.

Що стосується подачі податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців 2010 року та 2010 рік судом встановлено таке.

На виконання вимог п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за № 271/7592 (які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин) ТОВ «ТД Луганськхолод» надіслало курєрською доставкою та поштою до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців 2010 року та 2010 рік (а.с.122-131).

Подані ТОВ «ТД Луганськхолод» декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців 2010 року та 2010 рік були прийняті відповідачем, але не визнані як податкова звітність, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправними дій Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо неприйняття поданих ТОВ «ТД Луганськхолод» податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців 2010 року та 2010 рік є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно листів Ленінської МДПІ у м. Луганську № 34055 від 02.08.2010, № 52495 від 08.11.2010, № 4955 від 08.02.2011:

- у поданій 02.08.2010 ТОВ «ТД Луганськхолод» декларації за 1 півріччя 2010 року не зазначена повна назва підприємства (а.с.167);

- у поданій 08.11.2010 ТОВ «ТД Луганськхолод» декларації за 9 місяців 2010 року не зазначена повна назва підприємства (а.с.170);

- у поданій 08.02.2011 ТОВ «ТД Луганськхолод» декларації за 2010 рік не зазначена повна назва підприємства (а.с.174).

Вирішуючи питання щодо підстав невизнання відповідачем як податкова звітність декларацій з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців 2010 року та 2010 рік, суд прийшов до висновку, що позивачем при поданні зазначених податкових декларацій були додержані всі вимоги як до форми податкової декларації, так і до порядку її заповнення, а тому підстави для її невизнання відповідачем як податкова декларація відсутні.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт надіслання Ленінською МДПІ у м. Луганську листів № 26145/28-521 від 21.06.2010, № 36318 від 13.08.2010, № 42109 від 10.09.2010, № 46582 від 08.10.2010, № 55386 від 22.11.2010, № 60529 від 15.12.2010, № 2460 від 20.01.2011 (декларації з ПДВ), № 34055 від 02.08.2010, № 52495 від 08.11.2010, № 4955 від 08.02.2011 (декларації з податку на прибуток) з викладенням рішення про не визнання декларації податковою звітністю та письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що факт надіслання повідомлень про невизнання податкової декларації податковою звітністю відповідач підтверджує копіями вищезазначених листів та копіями реєстрів відправленої кореспонденції. Разом з цим, суд критично оцінює ці документи як докази направлення позивачу повідомлення, оскільки, на думку суду, належним доказом факту здійснення відправки поштової кореспонденції є фіскальний чек та/або повідомлення про вручення поштового відправлення. У судовому засіданні представником відповідача на вимогу суду таких доказів не надано.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що податкові декларації з податку на додану вартість за період з травня по грудень 2010 року, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням помилок за квітень 2010 року, декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців та 2010 рік безпідставно не визнані рішеннями відповідача як податкова звітність, суд вважає за необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську про невизнання податкових декларацій ТОВ «ТД Луганськхолод» з податку на додану вартість за період з травня по грудень 2010 року, уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням помилок за квітень 2010 року, декларацій на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців та 2010 рік як податкова звітність, зміст яких викладений в листах Ленінської МДПІ у м. Луганську № 26145/28-521 від 21.06.2010, № 36318 від 13.08.2010, № 42109 від 10.09.2010, № 46582 від 08.10.2010, № 55386 від 22.11.2010, № 60529 від 15.12.2010, № 2460 від 20.01.2011 (декларації з ПДВ), № 34055 від 02.08.2010, № 52495 від 08.11.2010, № 4955 від 08.02.2011 (декларації з податку на прибуток).

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про зобовязання відповідача занести вказані ТОВ «ТД Луганськхолод» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з травня по грудень 2010 року, уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням помилок за квітень 2010 року, деклараціях на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців та 2010 рік показники (дані) до електронних баз даних податкової звітності визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо зобовязання відповідача прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за період з травня по грудень 2010 року, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням помилок за квітень 2010 року, декларації на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців та 2010 рік, суд зазначає, що скасування рішень відповідача про невизнання зазначених декларацій як податкова звітність автоматично робить зазначені декларації поданими, а тому додаткового підтвердження та встановлення судовим рішенням не потребує.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 09 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 серпня 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Луганськхолод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за період з травня по грудень 2010 року, уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням помилок за квітень 2010 року, декларацій з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців та 2010 рік як податкова звітність, зміст яких викладено в листах Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 26145/28-521 від 21.06.2010, № 36318 від 13.08.2010, № 42109 від 10.09.2010, № 46582 від 08.10.2010, № 55386 від 22.11.2010, № 60529 від 15.12.2010, № 2460 від 20.01.2011 (декларації з податку на додану вартість), № 34055 від 02.08.2010, № 52495 від 08.11.2010, № 4955 від 08.02.2011 (декларації з податку на прибуток підприємства).

Зобовязати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську занести вказані товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Луганськхолод» (ідентифікаційний код 31995853) у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з травня по грудень 2010 року, уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням помилок за квітень 2010 року, деклараціях з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя, 9 місяців та 2010 рік показники (дані) до електронних баз даних податкової звітності.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Луганськхолод» (місцезнаходження: 91020, Луганська область, м. Луганськ, вул. Кримська, буд. 3, офіс 301, ідентифікаційний код 31995853) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 15 серпня 2011 року.

СуддяК.О. Пляшкова