Постанова № 18112563, 15.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/11903/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09.50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі          Мороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу          

за позовом          Відкритого акціонерного товариства

«Трест Красноармійськшахтобуд»

до                                                  Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції

про                                                   визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

від 17 червня 2011 року № 0000391640/0

від 17 червня 2011 року № 0000401640/0

від 17 червня 2011 року № 0000411640/0

за участю:

від позивача:                                         ОСОБА_1 (дов. б/н від 05 квітня 2011 року)

від відповідача:                              ОСОБА_2 (за дов. № 1 від 05 січня 2011 року)

Відкрите акціонерне товариство «Трест Красноармійськшахтобуд» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2011 року № 0000391640/0, № 0000401640/0, № 0000411640/0, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань та визнання незаконними дій податкової інспекції щодо проведення перевірки та складання акту перевірки № 922/15-211-1/00180798 від 07 червня 2011 року. Заявою про уточнення позовних вимог від 15 серпня 2011 року позивач виключив зі складу вимог вимоги про визнання незаконними дій щодо проведення перевірки та складання акту перевірки № 922/15-211-1/00180798 від 07 червня 2011 року, просив суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 17 червня 2011 року № 0000391640/0, № 0000401640/0, № 0000411640/0.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 17 червня 2011 року № 0000391640/0, № 0000401640/0, № 0000411640/0 прийняті відповідачем із порушенням статті 58 Конституції України, згідно якої нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. За змістом зазначених податкових повідомлень-рішень підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідачем визначено пункт 126.1. статті 126 Податкового кодексу України. Водночас, згідно викладеного в акті перевірки виявлені відповідачем порушення стосуються 2008-2010 років. Відображення несвоєчасної сплати податкових зобов’язань стало наслідком відображення в обліковій картці позивача сплачених ним коштів без врахування визначеного призначення платежу.

Крім цього, позивач посилався на порушення строків давності застосування фінансових санкцій, визначених статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав. В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що нарахування штрафних (фінансових) санкцій до позивача було здійснено внаслідок встановлення в ході проведення перевірки нездійснення позивачем своєчасної сплати узгоджених податкових зобов’язань. В обліковій картці позивача облік погашення податкового боргу здійснювався з урахуванням календарної черговості їх виникнення, як то передбачено пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на момент здійснення позивачем сплати.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Відкрите акціонерне товариство «Трест Красноармійськшахтобуд» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 00180798, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 269712, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 11). Як платник податків позивач зареєстрований та обліковується в Красноармійській об’єднаній державній податкові інспекції (відповідач у справі).

Згідно даних зворотного боку облікової картки з податку на додану вартість за позивачем, починаючи з 2007 року обліковується податковий борг з податку на додану вартість. Протягом 2007 року на підставі прийнятих Красноармійською об’єднаною державною податковою інспекцією рішень про розстрочення податкового боргу, між позивачем та податковою інспекцією укладені договори про розстрочення податкових зобов’язань (боргу).

Згідно договору про розстрочення податкових зобов’язань (боргу) № 3/24-00180798 від 30 січня 2007 року (арк. справи 53-54), укладеного на підставі рішення № 27/24-113 від 25 січня 2007 року, позивачу розстрочено сплату податкових зобов’язань в сумі 290405,00 грн. під відсотки терміном з 30 січня 2007 року по 26 грудня 2007 року. Розстрочені суми податкового боргу, відповідно до умов цього договору, сплачуються щомісячними платежами в сумі 26400,45 грн. 26 числа місяця в період з лютого 2007 року по грудень 2007 року. Відповідно до даних зворотного боку картки особового рахунку відповідачем в рахунок сплати чергових платежів на підставі цього договору зараховані кошти, в сумі 50531,10 грн., з яких за платіжним дорученням № 1487 від 19 вересня 2007 року в сумі 6400,50 грн., № 1527 від 28 вересня 2007 року в сумі 1200,00 грн., № 1212 від 22 листопада 2007 року в сумі 16601,00 грн., № 2001 від 07 грудня 2007 року в сумі 1329,60 грн., № 334 від 01 квітня 2008 року в сумі 25000,00 грн.

Згідно договору про розстрочення податкових зобов’язань (боргу) № 5/24-00180798 від 15 лютого 2007 року (арк. справи 56), укладеного на підставі рішення № 5/24-00180798 від 15 лютого 2007 року, позивачу розстрочено сплату податкових зобов’язань в сумі 618770,61 грн. під відсотки терміном з 15 лютого 2007 року по 26 травня 2008 року. Розстрочені суми податкового боргу, відповідно до умов цього договору, сплачуються щомісячними платежами в розмірі 38673,17 грн. на місяць в період з лютого 2007 року по квітень 2008 року та 26 травня 2008 року в сумі 38673,06 грн. Відповідно до даних зворотного боку картки особового рахунку відповідачем в рахунок сплати чергових платежів на підставі цього договору зараховані кошти, в сумі 125686,64 грн., з яких за платіжними дорученнями № 1179 та № 1182 від 31 липня 2007 року в сумі 37071,80 грн., № 1527 від 28 вересня 2007 року в сумі 37711,40 грн., № 1748 від 29 жовтня 2007 року в сумі 4680,00 грн., № 1757 від 30 жовтня 2007 року в сумі 3686,00 грн., № 1212 від 22 листопада 2007 року в сумі 96,10 грн., № 2001 від 07 грудня 2007 року в сумі 17449,00 грн., № 334 від 01 квітня 2008 року в сумі 4724,54 грн., № 2199 від 27 грудня 2007 року в сумі 20254,65 грн. та за невизначеними документами, що датовані 27 грудня 2007 року в сумі 13,15 грн.

Згідно договору про розстрочення податкових зобов’язань (боргу) № 9/24-00180798 від 02 березня 2007 року (арк. справи 58) позивачу розстрочено сплату податкових зобов’язань в сумі 29900,00 грн. під відсотки терміном з 02 березня 2007 року по 21 травня 2007 року. Розстрочені суми податкового боргу сплачуються 20 березня та 20 квітня 2007 року по 9966,67 грн. та 21 травня 2007 року в сумі 9966,66 грн.

Згідно договору про розстрочення податкових зобов’язань (боргу) № 18/24-00180798 від 03 травня 2007 року (арк. справи 60-61), укладеного на підставі рішення № 96/24-113 від 25 квітня 2007 року, позивачу розстрочено сплату податкових зобов’язань в сумі 433247,46 грн. під відсотки терміном з 03 травня 2007 року по 25 грудня 2007 року. Розстрочені суми податкового боргу сплачуються щомісячними платежами по 54156,00 грн. в період з травня по листопад 2007 року та 25 грудня 2007 року в сумі 54155,46 грн. Відповідно до даних зворотного боку картки особового рахунку відповідачем в рахунок сплати чергових платежів на підставі цього договору зараховані кошти, в сумі 109468,00 грн., з яких за платіжним дорученням № 1531 від 28 вересня 2007 року в сумі 19816,21 грн., № 1527 від 28 вересня 2007 року в сумі 1156,00 грн., № 1528 від 28 вересня 2007 року в сумі 34339,79 грн., № 1212 від 22 листопада 2007 року в сумі 1000,00 грн., № 2001 від 07 грудня 2007 року в сумі 1156,00 грн., № 73 від 31 січня 2008 року в сумі 4802,50грн., № 229 від 20 березня 2008 року в сумі 37659,44 грн., № 312 від 31 березня 2008 року в сумі 7634,06 грн. Крім цього в обліковій картці позивача відображено сплату в сумі 1904,00 грн. шляхом надання уточненої декларації від 20 лютого 2008 року.

Згідно договору про розстрочення податкових зобов’язань (боргу) № 21/24-00180798 від 30 травня 2007 року (арк. справи 62-63), укладеного на підставі рішення № 139/24-113 від 30 травня 2007 року, позивачу розстрочено сплату податкових зобов’язань в сумі 259000,00 грн. під відсотки терміном з 30 травня 2007 року по 26 грудня 2007 року. Розстрочені суми податкового боргу щомісячними платежами по 37000,00 на місяць в період з травня по грудень 2007 року. Відповідно до даних зворотного боку картки особового рахунку відповідачем в рахунок сплати чергових платежів на підставі цього договору зараховані кошти, в сумі 112000,00 грн., з яких за платіжним дорученням № 1527 від 28 вересня 2007 року в сумі 37387,80 грн., № 1212 від 22 листопада 2007 року в сумі 38000,00 грн., № 2199 від 27 грудня 2007 року в сумі 1000,00 грн., за невизначеним документом, датованим 28 вересня 2007 року в сумі 612,20 грн., за платіжним дорученням № 8 від 10 січня 2008 року в сумі 2125,60 грн., за платіжним дорученням № 73 від 31 січня 2008 року в сумі 32874,40 грн.

Згідно договору про розстрочення податкових зобов’язань (боргу) № 32/24-00180798 від 30 липня 2007 року (арк. справи 64-65), укладеного на підставі рішення № 162/24-113 позивачу розстрочено сплату податкових зобов’язань в сумі 301230,00 грн. під відсотки терміном з 30 липня 2007 року по 26 грудня 2007 року. Розстрочені суми податкового боргу сплачуються щомісячними платежами по 60246,00 грн. в період з травня по грудень 2007 року. Відповідно до даних зворотного боку картки особового рахунку відповідачем в рахунок сплати чергових платежів на підставі цього договору зараховані кошти, в сумі 181975,31 грн., з яких за платіжним дорученням № 1487 від 19 вересня 2007 року в сумі 13599,60 грн., № 1527 від 28 вересня 2007 року в сумі 1046,00 грн., № 1212 від 22 листопада 2007 року в сумі 19517,90 грн., № 1757 від 30 жовтня 2007 року в сумі 30811,20 грн., № 1513, 1514, 1515 від 27 вересня 2007 року в сумі 4199,41 грн., № 1529 від 28 жовтня 2007 року в сумі 7592,20 грн., № 1530, №1531 від 28 вересня 2007 року в сумі 34852,70 грн., № 1850 від 09 листопада 2007 року в сумі 9997,00 грн., за невизначеним документом, датованим 22 листопада 2007 року в сумі 1115,50 грн., за платіжним дорученням № 2199 від 26 листопада 2007 року в сумі 1243,80 грн., № 312 від 31 березня 2008 року в сумі 58000,00 грн.

Згідно договору про розстрочення податкових зобов’язань (боргу) № 38/24-00180798 від 30 серпня 2007 року (арк. справи 67-68), укладеного на підставі рішення № 228/24-113 позивачу розстрочено сплату податкових зобов’язань в сумі 169956,91 грн. під відсотки терміном з 30 серпня 2007 року по 25 грудня 2007 року. Розстрочені суми податкового боргу, відповідно до умов цього договору, сплачуються щомісячними платежами по 42621,00 грн. на місяць в період з травня по листопад 2007 року та 25 грудня 2007 року в сумі 42093,91 грн. Відповідно до даних зворотного боку картки особового рахунку відповідачем в рахунок сплати чергових платежів на підставі цього договору зараховані кошти, в сумі 86863,00 грн., з яких за платіжним дорученням № 1527 від 28 вересня 2007 року в сумі 1021,00 грн., № 1212 від 22 листопада 2007 року в сумі 44221,00 грн., № 2199 від 27 грудня 2007 року в сумі 1621,00 грн., № 312 від 31 березня 2008 року в сумі 32180,00 грн., № 334 від 01 квітня 2008 року в сумі 7820,00 грн.

20 серпня 2009 року позивача надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2009 року (арк. справи 73), якою визначив податок до сплати в сумі 57631,00 грн. Відповідно до даних зворотного боку картки особового рахунку відповідачем на підставі наданих позивачем уточнених декларацій від 20 грудня 2010 року та 29 липня 2010 року було враховано 7626,76 грн. та 137,00 грн.

07 червня 2011 року податковою інспекцією було проведено невиїзну документальну перевірку з питання несвоєчасної сплати суми податку на додану вартість, сплату якого розстрочено рішеннями № 18/24 від 03 травня 2007 року, № 38/24 від 30 серпня 2007 року, № 3/24 від 30 січня 2007 року, № 32/24 від 30 липня 2007 року , № 5 від 15 лютого 2007 року, № 21/24 від 30 травня 2007 року та несвоєчасної сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість за липень 2009 року. За наслідками проведення перевірки відповідачем складений акт № 922/15-211-1/00180798 від 07 червня 2011 року (арк. справи 24-25). В ході проведеної перевірки податковою інспекцією встановлено несвоєчасну сплату позивачем розстрочених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 674287,80 грн. та несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, за липень 2009 року, визначених декларацією № 23471 від 20 серпня 2009 року в сумі 57361,00 грн.

17 червня 2011 року на підставі викладених в акті перевірки висновків та підпункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000391640/0 (арк. справи 33), яким до позивача за затримку до 30 календарних днів граничного терміну сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 428666,90 грн. застосований штраф у розмірі 10% в сумі 42866,69 грн. Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних (фінансових) санкцій в сумі 42 866,69 грн. до податкового повідомлення-рішення № 0000391640/0 від 17 червня 2011 року штрафні санкції застосовані відповідачем внаслідок встановлення несвоєчасної сплати:

чергових платежів по сплаті податкового боргу (25 липня 2007 року, 25 вересня 2007 року, 25 жовтня 2007 року, 26 листопада 2007 року), розстроченого рішенням № 5 від 15.02.2007 року за платіжними дорученнями від 31.07.2007 року, 28.09.2007 року, 29.10.2007 року, 30.10.2007 року, 22.11.2007 року, 07.12.2007 року в сумі 100694,30 грн.;

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (10 та 26 вересня 2007року, 25 жовтня 2007 року, 26 листопада 2007 року), що розстрочений рішенням № 3 від 30 січня 2007 року за платіжними дорученнями від 19.09.2007 року, 28.09.2007 року, 22.11.2007 року, 07.12.2007 року в сумі 25531,20 грн.;

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (10 та 25 вересня 2007року, 25 жовтня 2007 року), що розстрочений рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року за платіжними дорученнями від 19.09.2007 року, 27.09.2007 року, 28.09.2007 року, 30.10.2007 року, 09 листопада 2007 року, 22.11.2007 року, 07.12.2007 року в сумі 122731,50 грн.;

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (10 та 27 вересня 2007 року, 25 та 29 жовтня 2007 року, 27 листопада 2007 року), що розстрочений рішенням № 21/24 від 30 травня 2007 року за платіжними дорученнями від 28.09.2007 року, 22.11.2007 року, 27.12.2007 року в сумі 77000,00 грн.;

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (10 та 25 вересня 2007 року, 25 жовтня 2007 року), що розстрочений рішенням № 18/24 від 03травня 2007 року за платіжними дорученнями від 28.09.2007 року, 22.11.2007 року, 07.12.2007 року в сумі 57468,00 грн.;

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (25 вересня 2007 року, 25 жовтня 2007 року), що розстрочений рішенням № 38/24 від 30 серпня 2007 року за платіжними дорученнями від 28.09.2007 року, 22.11.2007 року в сумі 45242 грн.

17 червня 2011 року на підставі викладених в акті перевірки висновків та підпункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000401640/0 (арк. справи 32), яким до позивача за затримку більше 30 календарних днів граничного терміну сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 64833,70 грн. застосований штраф у розмірі 20% в сумі 12966,74 грн. Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних фінансових санкцій в сумі 12966,74грн., до податкового повідомлення-рішення № 00000401640/0 від 17 червня 2011 року штрафні санкції застосовані відповідачем внаслідок встановлення несвоєчасної сплати:

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (26 листопада 2007 року), що розстрочений рішенням № 5 від 15 лютого 2007 року за платіжним дорученням від 27 грудня 2007 року в сумі 20262,40 грн.;

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (26 листопада 2007 року), що розстрочений рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року за платіжними дорученнями від 27 грудня 2007 року в сумі 1243,80 грн.;

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (30 листопада 2007 року), що розстрочений рішенням № 21/24 від 30 травня 2007 року за платіжними дорученнями від 10 та 31 січня 2008 року в сумі 35000,0 грн.;

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (30 листопада 2007 року), що розстрочений рішенням № 18/24 від 03травня 2007 року за платіжними дорученнями від 31 січня 2008 року та 20 лютого 2008 року в сумі 6706,50 грн.;

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (26 листопада 2007 року), що розстрочений рішенням № 38/24 від 30 серпня 2007 року за платіжними дорученнями від 27 грудня 2007 року в сумі 1621,00 грн.

Крім цього, 17 червня 2011 року на підставі викладених в акті перевірки висновків та підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статі 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000411640/0 (арк. справи 31), яким до позивача за затримку більше 90 календарних днів граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 180787,20 грн. застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50 % в сумі 90393,60 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних фінансових санкцій до податкового повідомлення-рішення № 00000411640/0 від 17 червня 2011 року штрафні санкції застосовані відповідачем внаслідок встановлення несвоєчасної сплати:

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (26 листопада 2007 року, 25 грудня 2007 року), що розстрочений рішенням № 5 від 15 лютого 2007 року в сумі 4729,94 грн.;

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (30 листопада 2007 року), що розстрочений рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року в сумі 58000,00 грн.;

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (30 листопада 2007 року), що розстрочений рішенням № 18/24 від 03травня 2007 року в сумі 45293,50 грн.;

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (30 листопада 2007 року), що розстрочений рішенням № 38/24 від 30 серпня 2007 року в сумі 40000,00 грн.

- чергових платежів по сплаті податкового боргу (30 листопада 2007 року), що розстрочений рішенням № 3 від 30 січня 2007 року в сумі 25000,00 грн.;

- несвоєчасної сплати податкових зобов’язань, визначених податковою декларацією за липень 2009 року в сумі 7763,76 грн.

Спірним питанням цієї справи є правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, сплату яких розстрочено умовами укладених між позивачем та відповідачем договорів та податкових зобов’язань, визначених декларацією за липень 2009 року.

Відповідач є органом державної влади, до повноважень якого входить здійснення функцій контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів та забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Згідно приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В своїй діяльності податкові органи застосовують нормативно-правові акти, тобто, здійснюють правозастосовну діяльність.

Відповідачем шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2011 року, що оскаржуються позивачем, застосовані до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (податкові повідомлення-рішення № 00003916640/0 та № 0000401640/0) та підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (податкове повідомлення-рішення № 0000411640/0).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України. Згідно з офіційним тлумаченням цього положення, наданим у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Податковий кодекс України набрав чинності 01 січня 2011 року. Встановлені відповідачем в акті порушення у вигляді несвоєчасної сплати податкових зобов’язань мали місце протягом 2006-2009 року, тобто до набрання ним чинності. Прикінцеві та/або перехідні положення Податкового кодексу України не містять норм, які надавали би йому зворотної дії. Також Податковий кодекс України не містить перехідних положень, які визначали би порядок застосування визначених цим кодексом штрафних санкцій, які мали місце до набрання чинності Податковим кодексом України.

Отже, виходячи зі змісту частини першої статті 58 Конституції України та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99, суд дійшов висновку, що норми Податкового кодексу України, якими визначено відповідальність платника податків не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими посилання позивача на допущення позивачем порушення принципу недопустимості зворотної дії закону в часі при прийнятті податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, що свідчить про незаконність податкових повідомлень-рішень № 0000391640/0 від 17 червня 2011 року та № 0000401640/0 від 17 червня 2011 року.

Водночас, органи державної податкової служби є органами правозастосування, які в своїй діяльності мають застосовувати і нормативно-правові акти, що є чинними на день їх застосування. Дію нормативно-правових актів, як зазначалося вище, у часі обмежено датами набрання та втрати ними чинності.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України втратив чинність Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ. Таким чином, у зв’язку із припиненням дії цього закону, в податкової інспекція відсутні підстави для застосування підпункту 17.1.7. статті 17 цього Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після 01 січня 2011 року.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про незаконність податкового повідомлення-рішення № 0000411640/0 від 17 червня 2011 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 90393,60 грн. на підставі підпункту 17.1.7. статті 17 цього Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, що зазначені податкові повідомлення-рішення стали наслідком порушення принципу застосування нормативно-правових актів у часі, суд у межах розгляду цієї справи вважає за необхідне додатково зазначити наступне.

Згідно змісту оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень № 0000391640/0 та № 0000401640/0 від 17 червня 2011 року, підставою їх прийняття відповідачем визначений пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, підставою прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000411640/0 від 17 червня 2011 року, відповідач визначив підпункт 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України

N 3609-VI від 7 липня 2011 року, умовою застосування штрафної (фінансової) санкції визначено несплату у встановлені цим кодексом строки суми самостійно узгодженого податкового зобов’язання. Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» визначено умовою застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим підпунктом визначено несплату сум узгодженого податкового зобов’язання в строки, передбачені законом.

Порядок узгодження податкових зобов’язань до 01 січня 2011 року врегульовувався статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», якою передбачалося 2 види узгодження: самостійне узгодження податкового зобов’язання шляхом надання платником податків податкової декларації (пункт 5.1. цієї статті) та апеляційне узгодження зобов'язання платника податків, нарахованого контролюючим органом (пункт 5.2.). З 01 січня 2011 року діє порядок узгодження грошових зобов’язань, встановлений статтею 54 Податкового кодексу України.

Натомість, відповідачем засновані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, розстрочених у відповідності до умов укладених договорів.

Порядок укладання договорів про розстрочення чи відстрочення сплати податкового боргу визначався статтею 14 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Підпунктом 14.1.1. цієї статті визначено, що розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону. Платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.

Враховуючи наведений зміст розстрочення податкового боргу – надання бюджетного кредиту, з моменту укладання відповідного договору, відносини щодо сплати податкового боргу, порядок сплати яких визначався до укладення договору розстрочення приписами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», трансформувалися у відносини щодо повернення платником податку суми отриманої ним бюджетної позики, порядок повернення якої визначається умовами укладеного договору.

Крім цього, податкові зобов’язання, сплату яких розстрочено умовами договорів, не є самостійно узгодженими у розумінні приписів пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що штрафні санкції, що застосовуються внаслідок нездійснення своєчасної сплати податкових зобов’язань не можуть застосуватися податковою інспекцією при встановленні несвоєчасної сплати податкового боргу (податкових зобов’язань), розстрочених умовами укладених договорів.

Отже, відповідачем безпідставно застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій, податковим повідомленням-рішенням № 0000391640/0 від 17 червня 2011 року в сумі 42866,69 грн., за податковим повідомленням-рішенням № 0000401640/0 від 17 червня 2011 року в сумі 12966,74 грн., за податковим повідомленням-рішенням № 000041640/0 від 17 червня 2011 року в сумі 86511,72 грн.

В ході дослідження судом обставин, що стали передумовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, судом було встановлено неврахування відповідачем при відображенні в обліковій картці платника податків погашення податкового боргу, призначення платежу, визначеного в платіжних дорученнях.

Як встановлено в судовому засіданні, платіжними дорученнями № 1179 та № 1182 від 31.07.2007 року позивач перерахував кошти в сумі 25000,00 грн. та 13673,17 грн. із визначенням призначення платежу: «за рішенням суду № 4/24-0180798 від 15 лютого 2007 року», проте, кошти в сумі 37071,80 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 5 від 15 лютого 2007 року.

Платіжним дорученням № 1527 від 28 вересня 2007 року позивач перерахував кошти в сумі 64551,00 грн. із визначенням призначення платежу: «розстрочка за рішенням № 162/24-113 від 30 липня 2007 року», проте кошти в сумі 37711,40 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 5 від 15 лютого 2007 року, в сумі 1200,00 грн., на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 3/24 від 30 липня 2007 року; 37387,80 грн. на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 21/24 від 30 травня 2007 року; 1156,00 грн. на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 18/24 від 03 травня 2007 року, 1021,00 грн. на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 38/24 від 30 серпня 2007 року

Платіжним дорученням № 1748 від 29 вересня 2007 року позивач перерахував кошти в сумі 4680,00 грн. із визначенням призначення платежу: «розстрочка за рішенням № 18/24-113 від 03 травня 2007 року», проте кошти в сумі 4680,00 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 5 від 15 лютого 2007 року.

Платіжним дорученням № 1757 від 30 жовтня 2007 року позивачем перераховані кошти в сумі 34498,00 грн. із визначенням призначення платежу: «ПДВ за вересень 2007 року», проте кошти в сумі 3686,00 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 5 від 15 лютого 2007 року, в сумі 30811,20 грн. на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року.

Платіжним дорученням № 1487 від 19 вересня 2007 року позивачем перераховані кошти в сумі 20000,00 грн. із визначенням призначення платежу: «розстрочка за рішенням № 139/24-113 від 30 травня 2007 року», проте кошти в сумі 6400,50 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 3/24 від 30 липня 2007 року; в сумі 13599,60 грн. на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року.

Платіжним дорученням № 2001 від 07 грудня 2007 року позивачем перераховані кошти в сумі 20000,00 грн. із визначенням призначення платежу: «розстрочка за рішенням суду № 37/96 від 16 травня 2006 року», проте кошти в сумі 17449,00 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 5 від 15 лютого 2007 року, в сумі 1329,60 грн. на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 3/24 від 30 липня 2007 року; 1156,00 грн. на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 18/24 від 03 травня 2007 року

Платіжним дорученням № 1512 від 27 вересня 2007 року позивачем перераховані кошти в сумі 1021,00 грн. із визначенням призначення платежу: «розстрочка за договором № 38/24-013-00180798 від 30 серпня 2007 року», проте кошти в сумі 1015,34 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року.

Платіжним дорученням № 1515 від 27 вересня 2007 року позивачем перераховані кошти в сумі 1156,00 грн. із визначенням призначення платежу: «розстрочка за рішенням № 18/24-013-00180798 від 03 травня 2007 року», проте кошти в сумі 1149,53 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року.

Платіжним дорученням № 1514 від 27 вересня 2007 року позивачем перераховані кошти в сумі 1000,00 грн. із визначенням призначення платежу: «розстрочка за договором № 21/24-013-00180798 від 30 травня 2007 року», проте кошти в сумі 994,37 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року.

Платіжним дорученням № 1529 від 27 вересня 2007 року позивачем перераховані кошти в сумі 7921,12 грн. із визначенням призначення платежу: «розстрочка за рішенням № 27/24-113 від 25 січня 2007 року», проте кошти в сумі 7592,20 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року.

Платіжним дорученням № 1530 від 28 вересня 2007 року позивачем перераховані кошти в сумі 19831,86 грн. із визначенням призначення платежу: «розстрочка за рішенням № 139/24-113 від 30 травня 2007 року», проте кошти в сумі 16992,98 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року.

Платіжним дорученням № 1531 від 28 вересня 2007 року позивачем перераховані кошти в сумі 38673,17 грн. із визначенням призначення платежу: «розстрочка за рішенням № 37/96 від 16 травня 2006 року», проте кошти в сумі 17859,69 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року, в сумі 19816,21 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 18/24 від 03 травня 2007 року.

Платіжним дорученням № 1850 від 09 листопада 2007 року позивачем перераховані кошти в сумі 10000,00 грн. із визначенням призначення платежу: «розстрочка за договором № 38/24-00180798 від 30 серпня 2007 року», проте кошти в сумі 9997,00 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року,

Платіжним дорученням № 2199 від 27 грудня 2007 року позивачем перераховані кошти в сумі 38673,17 грн. із визначенням призначення платежу: «розстрочка за рішенням № 37/96 від 16 травня 2006 року», проте кошти в сумі 1000,00 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 21/24 від 30 травня 2007 року.

Зарахування сплачених позивачем за допомогою наведених вище платіжних доручень коштів в сумі 271077,22 грн. без врахування визначеного позивачем призначення платежу стало наслідком визначення податковою інспекцією штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27107,72 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0000391640/0 від 17 червня 2011 року.

Зарахування сплачених позивачем за допомогою наведених вище платіжних доручень коштів без врахування визначеного позивачем призначення платежу стало наслідком визначення податковою інспекцією штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16041,90 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0000391640/0 від 17 червня 2011 року.

Як встановлено в судовому засіданні, платіжним дорученням № 2199 від 27 грудня 2007 року позивачем перераховані кошти в сумі 38673,17 грн. із визначенням призначення платежу: «по рішенню суду № 37/96 від 16 травня 2006 року», проте кошти в сумі 20254,65 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 5 від 15 лютого 2007 року, в сумі 1243,80 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року, в сумі 1621,00 грн. на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням №38/24 від 30 серпня 2007 року.

Платіжним дорученням № 73 від 31 січня 2008 року позивачем перераховані кошти в сумі 38673,17 грн. із визначенням призначення платежу: «по рішенню суду № 37/96 від 16 травня 2006 року», проте кошти в сумі 32874,40 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 21/24 від 30 травня 2007 року та в сумі 4802,50 грн. на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням №18/24 від 03 травня 2007 року.

Платіжним дорученням № 8 від 10 січня 2008 року позивачем перераховані кошти в сумі 10000 грн. із визначенням призначення платежу: «по рішенню суду № 37/96 від 16 травня 2006 року», проте кошти в сумі 2125,60 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 21/24 від 30 травня 2007 року.

Зарахування сплачених позивачем за допомогою наведених вище платіжних доручень коштів в сумі 62921,95 грн. без врахування визначеного позивачем призначення платежу стало наслідком визначення податковою інспекцією штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12584,39 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0000401640/0 від 17 червня 2011 року.

Платіжним дорученням № 334 від 01 квітня 2008 року позивачем перераховані кошти в сумі 38673,17 грн. із визначенням призначення платежу: «по рішенню суду № 37/96 від 16 травня 2006 року», проте кошти в сумі 4724,54 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 5 від 15 лютого 2007 року та в сумі 7820,00 грн. на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 38/24 від 30 серпня 2007 року, в сумі 25000,00 грн. . на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 3/24 від 30 січня 2007 року

Платіжним дорученням № 312 від 31 березня 2008 року позивачем перераховані кошти в сумі 38673,17 грн. із визначенням призначення платежу: «перераховано ПДВ за лютий 2008 року», проте кошти в сумі 58000,00 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 32/24 від 30 липня 2007 року та в сумі 7634,06 грн. на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням №18/24 від 03 травня 2007 року, в сумі 32180,00 грн. на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням № 38/24 від 30 серпня 2007 року

Платіжним дорученням № 229 від 20 березня 2008 року позивачем перераховані кошти в сумі 98027,00 грн. із визначенням призначення платежу: «по рішенню суду № 37/96 від 16 травня 2006 року», проте кошти в сумі 37659,44 грн. спрямовані відповідачем на погашення чергових платежів зі сплати розстроченого податкового боргу за рішенням №18/24 від 03 травня 2007 року.

Зарахування сплачених позивачем за допомогою наведених вище платіжних доручень коштів в сумі 173018,04грн. без врахування визначеного позивачем призначення платежу стало наслідком визначення податковою інспекцією штрафних (фінансових) санкцій в сумі 86509,02 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0000411640/0 від 17 червня 2011 року.

З огляду на те, що сплата податкових зобов’язань за рішеннями про розстрочення сплати податкового боргу та податкових зобов’язань, визначених податковою декларацією за звітний податковий період липень 2009 року, здійснювалася протягом 2007-2009 років, при вирішенні питання правомірності та відповідності вимогам чинного законодавства України здійсненого відповідачем обліку надходжень коштів від позивача в обліковій, суд застосовує законодавство, що діяло в період здійснення сплати.

Спеціальним законом з питань оподаткування, яким були встановлені на момент виникнення спірних правовідносин порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Зазначений закон діяв до 01 січня 2011 року та втратив чинність у зв’язку із набранням чинності Податковим кодексом України.

Згідно статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами ” погашення податкових зобов’язань може бути самостійним або за рішенням органу стягнення. За приписами підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. При цьому, кошти є майном у розумінні частини 1 статті 139 Господарського кодексу України. Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є суб’єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Згідно з пунктом 3.8 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976), якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, обов’язковим реквізитом платіжного доручення є "призначення платежу", який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів здійснюється платником податку за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті “призначення платежу” цього документу.

Наведене вище свідчить про те, що при здійснені податковим органом обліку надходжень від платника податків в рахунок погашення податкових зобов’язань, він має дотримуватися визначеного платником податків призначення платежу.

Суд не приймає посилання відповідача на пункт 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми земельного податку у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

Зазначена норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючи органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов’язань. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Згідно пункту 2 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

На підставі викладеного, дії податкового органу щодо зарахування суми коштів у розмірі 507017,21 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань (податкового богу), сплату якого розстрочено рішеннями відповідача, шляхом змінення призначення платежу, визначених платником податку у платіжних документах, є неправомірними, отже, застосування до позивача фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями № 0000391640/0 від 17 червня 2010 року в сумі 27107,72 грн., № 0000401640/0 від 17 червня 2011 року в сумі 12584,39 грн. та № 0000411640/0 від 17 червня 2011 року в сумі 86509,02 є незаконним.

Крім цього, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, підставою для нарахування відповідачем штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0000401640/0 від 17 червня 2011 року в сумі 380,80 грн. та за податковим повідомленням-рішенням № 0000411640/0 від 17 червня 2011 року в сумі 3881,88 грн. стало надання позивачем уточнюючих розрахунків, якими було зменшено суму податкових зобов’язань позивача з податку на додану вартість від 20 лютого 2008 року, від 29 липня 2010 року та від 20 грудня 2010 року.

20 лютого 2008 року позивач надав декларацію з податку на додану вартість за січень 2008 року (арк. справи 160-161), рядком 21 якої визначив суму від’ємного значення податку в сумі 1904,00 грн.

29 липня 2010 року позивач надав уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за червень 2010 року (арк. справи 162), яким збільшив суму від’ємного значення податку на 8960,00 грн.

20 грудня 2010 року позивач надав декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року (арк. справи 158-159), рядком 21 якої визначив суму від’ємного значення податку в сумі 137,00 грн.

Крім цього, як вбачається зі змісту наданих відповідачем розрахунків та даних зворотного боку картки особового рахунку відповідачем враховано від’ємне значення податку в сумі 1904,00 грн., визначеного в декларації від 20 лютого 2008 року, в рахунок сплати податкового боргу, сплату якого розстрочено договором № 18/24 від 03 травня 2007 року.

Від’ємне значення податку в сумі 7626,76 грн. та 137,00 грн., визначеного в уточнюючому розрахунку від 29 липня 2010 року та декларації від 20 грудня 2010 року, зараховано в рахунок сплати податкових зобов’язань, визначених декларацією № 23471 від 20 серпня 2009 року.

Надання позивачем уточнюючого розрахунку не є сплатою податкового зобов’язання, а є способом коригування самостійно визначеного платником податку податкового зобов’язання у зв’язку із виявленням ним помилок у раніше наданих деклараціях, через що не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, пов’язаних із несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань.

З огляду на зазначене, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань за податковим повідомленням-рішенням № 0000401640/0 від 17 червня 2011 року в сумі 380,80 грн. та за податковим повідомленням-рішенням № 0000411640/0 від 17 червня 2011 року в сумі 3881,88 грн. є неправомірним.

Враховуючи встановлені судом обставини та приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2011 року № 0000391640/0 , № 0000401640/0 та 0000411640/0 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду вище викладене, на підставі статті 58 Конституції України, положень Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976, , Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 2, 8 - 11, 40,69-72, 94, 122 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Трест Красноармійськшахтобуд» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2011 року № 0000391640/0, № 0000401640/0, № 0000411640/0, задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000391640/0 від 17 червня 2011 року про застосування штрафних санкцій в сумі 42866, 69 грн. на підставі пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000401640/0 від 17 червня 2011 року про застосування штрафних санкцій в сумі 12966,74 грн. на підставі пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000411640/0 від 17 червня 2011 року про застосування штрафних санкцій в сумі 90393,60 грн. на підставі підпункту 17.1.7. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Трест Красноармійськшахтобуд (код ЄДРПОУ 00180798, адреса: 85302, Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. Леніна, буд. 111) судові витрати в сумі 3,40 грн.(три грн. 40 коп.).

В судовому засіданні 15 серпня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 серпня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Михайлик А.С.