Постанова № 18112332, 28.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2011 р. Справа №2а-6868/11/0170/16 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Александрова А.Ю. при секретарі Сидельової М.В., за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 001/2 від10.01.2011р. , паспорт ЕС НОМЕР_1; ОСОБА_2, паспорт ЕЕ НОМЕР_2;

відповідача (Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим) - ОСОБА_3 довіреність № 83 від 13.07.2011р., посвідчення №НОМЕР_5; ОСОБА_4, довіреність № 74 від 08.07.11, посвідчення №НОМЕР_3; ОСОБА_5., довіреність № 30 від 06.04.11, посвідчення №НОМЕР_4;

представник відповідача (Головне управління Державного казначейства України в АР Крим) - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим,Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"(далі позивач) до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (далі відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 183909,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевіркою, проведеною працівниками Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим підтверджено достовірність заявленого бюджетного відшкодування за лютий 2011р. на загальну суму183909,00 грн. що підтверджується п.2 висновку Акту перевірки позивача від 20.05.2011р. № 900/23-4/14309008.

Позивач зазначає, що згідно п.п. 200.7-200.14 ст. 200 Податкового кодексу України Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим зобовязана у пятиденний строк після закінчення перевірок надати органу держказначейства висновки з зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету, а орган держказначейства на підставі отриманих висновків, протягом пяти операційних днів перерахувати суми, які підлягають відшкодуванню, на поточний банківський рахунок позивача. Позивач зазначає, що на день звернення позивача з цим позовом, в порушення вищенаведених норм чинного законодавства, відшкодування позивачу ПДВ не здійснено з невідомих підстав.

У письмових запереченнях на позов, що надані відповідачем 1 у судове засідання 14.07.2011р, відповідач 1 просить суд у задоволенні позову відмовити тому, що ВАТ «ФСК «Море» згідно листа ДПА в АРК № 8641/7/07-022 від 17.08.2010р. віднесено до ризикової категорії у звязку з проведенням санації боржника, відсутністю експортних операцій та наявністю розбіжностей згідно автоматизованої системи даних. Крим того відповідач 1 зазначає, що за результатами перевірки дійсно підтверджено суму бюджетного відшкодування за лютий 2011р. у розмірі 183909,00 грн., при цьому податковий кредит позивача складається із сум податку, сплачених постачальниками за рахунок коштів, отриманих від Державної компанії з експорту і імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення “Укрспецекспорт”, яка є комісіонером за договором комісії USE-16.4-400-D/K-08 від 22.12.2008р. та зобовязується від імені комітента (ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія “Море”) укласти зовнішньоекономічний контракт із замовником (Бюро закупівель Управління Міжнародного Співробітництва Головного управління Озброєнь і Військової техніки Народно-визвольної армії Китаю) щодо суднобудування кораблів. Разом з тим, з метою протидії факту незаконного відшкодування ПДВ з бюджету податковою інспекцією прийнято рішення про зупинення відшкодування позивачу до моменту оформлення ВМД, оскільки тільки після фактичного перетину товарами кордону України комітентом (власником товару) визначаються податкові зобовязання за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Відповідач 2 - Головне управління Державного казначейства України в АР Крим проти задоволення позову заперечує. У запереченнях на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМ України від 17.01.2011р. № 39, Державна казначейська служба перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, доведеної Державною податковою службою.

У судовому засіданні, що відбулося 28.07.2011р., представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, представники відповідача заперечували проти позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін присутніх у судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія “Море” є юридичною особою, ідентифікаційний код 14309008, зареєстроване виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АРК 13.07.2001 р. (Свідоцтво про державну реєстрацію АОО № 440112), перебуває на податковому обліку в Феодосійський МДПІ та зареєстроване у якості платника податку на додану вартість (свідоцтво № 00438442).

Позивачем надіслані відповідачу Декларація з податку на додану вартість за лютий 2011р., разом з якою надані розрахунки сумі бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим на підставі направлень від 27.04.2011р. № 385 та № 386 , виданих ФМДПІ АРК, проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «ФСК «Море» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку за лютий 2011 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період січень 2011р.

За результатами виїзної позапланової перевірки складений Акт від 20.05.2011р. № 900/23-4/14309008.

У п. 2 висновку акту перевірки вказано, що перевіркою підтверджено відображене ВАТ «ФСК «Море» у декларації з ПДВ за лютий місяць 2011р. бюджетне відшкодування у сумі 183909,00 грн.

Судом зясовано, що на час звернення позивача з позовом до суду та розгляду справи відшкодування позивачу ПДВ за вищенаведеними Актом не здійснено, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Суд вважає, що позов Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"підлягає задоволенню через наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, розділу У Податкового кодексу України, органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Отже, органи державної податкової служби є субєктом владних повноважень, який у правовідносинах, повязаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізують надані йому владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії).

Згідно до пункту 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі про протиправність рішення субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Загальні підставі, порядок визначення та сплати, бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначені Розділом У Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до п.п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України

об'єктом оподаткування є у тому числі операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків з бюджетом регламентується статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п, 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.п.14.1.179 статті 14 ПК України податкове зобовязання для цілій розділу У ПК України, це загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді.

Відповідно до пп. 14.1.181 статті 14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з розділом У ПК України..

Відповідно до підпункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів / послуг

дата отримання платником податків товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з підпунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку за встановленою ставкою протягом звітного періоду, зокрема, у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого ви користування в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 14.1.18 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування відшкодування відємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі У ПК України.

Пунктом 200.7 ст.200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (200.8. ст.200 ПК України).

Згідно п.200.10. ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.200.12. ст.200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13. ст.200 ПК України).

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що сума податку на додану вартість в розмірі 183909,00 грн. за лютий 2011 року, яка підлягає відшкодуванню, підтверджена вищезазначеною перевіркою відповідача Феодосійською МДПІ, однак відшкодування зазначеної суми не здійснено, бюджетна заборгованість по декларації за лютий 2011 року з податку на додану вартість, що підтверджена відповідачем, складає 183909,00 грн., у звязку з чим відсутні підстави для відмови у наданні відповідачем бюджетного відшкодування.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі183909,00 грн. за лютий 2011р.

Тому суд критично оцінює посилання позивача на неможливість відшкодування ПДВ, оскільки позивача за критеріями, визначеними податковими органами, віднесено до ризикової категорії, бо така підстава є необґрунтованою та суперечить вищенаведеним нормам діючого податкового законодавства. Згідно наданого відповідачем протоколу засідання комісії з вироблення спільних рішень визначення сум бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, що датований 31 серпня 2010р., не вбачається наявність правових підстав для невідшкодування ПДВ за лютий 2011 року.

До того ж суд зазначає, що відповідачами підтвердження перевіркою наявності права на відшкодування ПДВ у заявленій сумі не заперечується.

Відповідачами у справах розглядуваної категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. При цьому позивач не зобов'язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки з урахуванням положень ст. 200 Податкового Кодексу України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМ України від 17.01.2011р. № 39, податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. При цьому попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми ПДВ, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Разом із тим, враховуючи, що висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування є підставою для проведення відшкодування сум ПДВ з державного бюджету, ненадання такого висновку саме по собі також є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

Отже, учасниками адміністративного процесу у справах про стягнення бюджетної заборгованості є суб'єкти господарювання, органи державної податкової служби та територіальні органи державного казначейства. Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення бюджетної заборгованості з цього податку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог

Відповідно до підпункту 200.17 статті 200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Згідно п.п. 200.23 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом передбаченого строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Зі змісту наведеної норми слідує, що належним способом захисту є саме стягнення бюджетної заборгованості. Тому, суд вважає, що позивач вірно визначив спосіб захисту своїх порушених прав звертаючись до суду з позовом про стягнення суми бюджетної заборгованості з Державного бюджету України. Такого висновку, зокрема, дійшов Верховний Суд України, зазначивши у постанові від 17.06.2008р. наступне: “… в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується неодержанням коштів з бюджету, способом захисту має бути вимога про їх стягнення (відшкодування заборгованості).”

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 28.07.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено 29.07.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31114030700024; Банк: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь; МФО 824026; код класифікації доходів бюджету 14010200; код ЄДРПОУ 34740709 або з іншого рахунку) на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (код ЄДРПОУ 14309008, адреса: 98176, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1, банківські реквізити: банк АТ «Місто Банк», рахунок 26040002030463 МФО 328760) бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 183909,00 грн.

3.Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (код ЄДРПОУ 14309008, адреса: 98176, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1, банківські реквізити: банк АТ «Місто Банк», рахунок 26040002030463 МФО 328760) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1700 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.