Рішення № 18111783, 23.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2011 р.Справа № 30/17-2661-2011 За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «КАРАБІНЕР» До відповідача: Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ»

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. довіреність від 22.03.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2.- довіреність № 7 від 29.06.2011р.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Служба безпеки «КАРАБІНЕР», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства (далі- КП) «Житлово-комунальний сервіс «ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ»про стягнення заборгованості у сумі 36 000 грн., пені у сумі 32 400 грн., 3% річних у сумі 2 052 грн.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

15 жовтня 2008р. між ТОВ «Служба безпеки «КАРАБІНЕР»(Виконавець) та КП «Житлово-комунальний сервіс «ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ»(Замовник) був укладений Договір № КО-11/2008 про надання послуг по охороні обєктів, згідно якого Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону приміщення ділянки № 1 КП «Житлово-комунальний сервіс «ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ». Строк дії Договору з 15 жовтня 2008 р. до 31 грудня 2008 р. Якщо одна із сторін, яка уклала цей Договір, бажає його розірвати, вона повинна повідомити про це у письмовій формі не пізніше, ніж за один місяць, згідно чинного законодавства. Договір вважається продовженим на слідуючий рік, якщо жодна із сторін не заявила про його розірвання по закінченню строку дії у письмовій формі. За згодою сторін Договір було розірвано 01.11.2009р.

Відповідно до п. 4.3 Договору Замовник зобовязався до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, передбачені предметом договору, підписати наданий Виконавцем акт виконаних робіт чи надати мотивовану відмову від його підписання. У разі ненадання мотивованої відмови та не підписання акту виконаних робіт у строки, передбачені цим пунктом Договору, роботи вважаються виконаними Сторонами згідно з умовами Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору вартість охоронних послуг складає: 3000 грн. за місяць (з урахуванням ПДВ). Замовник зобовязався оплачувати суму за послуги охорони до 10 числа поточного місяця.

Згідно Актів виконаних послуг від 30.11.2008р., від 31.12.2008р., від 31.01.2009р., від 28.02.2009р., від 31.03.2009р., від 30.04.2009р., від 31.05.2009р., від 30.06.2009р., від 31.07.2009р., від 31.08.2009р., 30.09.2009р., № 97 від 31.10.2009р., підписаних сторонами за Договором, Виконавець виконав свої зобовязання за Договором та надав послуги щодо охорони обєктів відповідача. Але КП «Житлово-комунальний сервіс «ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ»своїх зобовязань щодо оплати за виконі послуги не здійснило, у звязку з чим, за розрахунком позивача за Замовником утворилася заборгованість у сумі 36 000 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача посилаючись на те, що зобовязання мають виконуватися належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.5 Додатку № 1 до Договору у разі затримки оплати за виконані охоронні послуг зі сторони Замовника, останній зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми Договору за кожний день прострочки платежу. На підставі зазначеного пункту Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 32 400 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 2 052 грн., які також просить стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що у звязку із відсутністю в матеріалах справи актів виконаних робіт за весь період надання послуг не вбачається можливим зробити висновок щодо суми реальної заборгованості КП «Житлово-комунальний сервіс «ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ».

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до п. 2.1 Договору він вступає в силу з 15.10.2008р. Згідно п. 4 додатку № 1 до Договору Замовник зобовязаний сплатити суму за послуги охорони до 10 числа поточного місяця. Таким чином, перший розрахунок за надані послуги відповідач мав здійснити не пізніше 10 листопада 2008р. Останній платіж КП «Житлово-комунальний сервіс «ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ»повинно було здійснити не пізніше 10.11.2009р., про що позивачеві було відомо. За таких обставин, відповідач вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення пені сплив 10.11.2010р.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 жовтня 2008р. між ТОВ «Служба безпеки «КАРАБІНЕР»(Виконавець) та КП «Житлово-комунальний сервіс «ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ»(Замовник) був укладений Договір № КО-11/2008 про надання послуг по охороні обєктів, згідно якого Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону приміщення ділянки № 1 КП «Житлово-комунальний сервіс «ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ».

Згідно Додатку № 1 до Договору вартість охоронних послуг складає: 3000 грн. за місяць (з урахуванням ПДВ). Замовник зобовязався оплачувати суму за послуги охорони до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до Актів виконаних послуг від 30.11.2008р., від 31.12.2008р., від 31.01.2009р., від 28.02.2009р., від 31.03.2009р., від 30.04.2009р., від 31.05.2009р., від 30.06.2009р., від 31.07.2009р., від 31.08.2009р., 30.09.2009р., № 97 від 31.10.2009р., підписаних сторонами за Договором без зауважень, Виконавець виконав свої зобовязання за Договором та надав послуги щодо охорони обєктів відповідача. Але КП «Житлово-комунальний сервіс «ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ»своїх зобовязань щодо оплати за виконі послуги не здійснило, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 36 000 грн.

Частина 1. ст. 193 Господарського кодексу України, вказує на те, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих послуг у сумі 36000 грн.

Відповідно до п. 5 Додатку № 1 до Договору у разі затримки оплати за виконані охоронні послуг зі сторони Замовника, останній зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми Договору за кожний день прострочки платежу. На підставі зазначеного пункту Договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у сумі 32 400 грн. Слід зауважити, що розрахунок пені відповідає п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у звязку з чим безпідставними є посилання відповідача на пропуск позивачем строків позовної давності.

За приписами до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач правомірно просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2052 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ»(м. Одеса, вул. Льва Толстого, 5, код ЄДРПОУ 35303262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «КАРАБІНЕР»(Одеська обл., смт. Комінтернівське, вул. Першотравнева, 56, код ЄДРПОУ 32866360) заборгованість у сумі 36000 грн., пеню у сумі 32400 грн., 3% річних у сумі 2052 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 704 грн. 52 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 29 серпня 2011р.

Суддя Рога Н. В.