Рішення № 18111778, 15.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2011 р.Справа № 27/17-2206-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Кушнір І.Д.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Бурлаченко І.В. (посвідчення №69 від 20.05.2010р.)

від позивача: ОСОБА_1. (представник діючий за довіреністю);

від відповідачів: 1. ОСОБА_2. (представник діючий за довіреністю);

2. ОСОБА_3. (представник діючий за довіреністю);

від третьої особи: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області;

до відповідачів: 1.Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство";

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАБІС";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерства інфраструктури України

про визнання недійсним договору позички та повернення приміщень

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 03.06.2011р. Чорноморський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідачів: Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”, Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЬФАБІС” про визнання недійсними договору позички №ОД-1925 від 07.09.2007р., укладений між відповідачами та зобовязати ТОВ „АЛЬФАБІС” звільнити та повернути ДСК „Чорноморське морське пароплавство” за актом приймання передачі нежитлові приміщення загальною площею 600 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Польська, 18.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що 07.09.2008р. між ДСК „ЧМП” та ТОВ „АЛЬФАБІС” укладено договір позички №ОД-1925, за яким ДСК „ЧМП” як позикодавець передало ТОВ „АЛЬФАБІС” у тимчасове платне користування позичку у вигляді нежитлових приміщень загальною площею 600 кв.м. Між тим, як зазначає прокурор, аналіз вказаного договору свідчить про те, що фактично між відповідачами було укладено договір оренди державного нерухомого майна, орендодавцем за яким мав виступати Фонд державного майна України, в звязку з чим даний правочин є удаваним та, в звязку з недодержанням в момент вчинення правочину вимог закону, повинен бути визнаний недійсним.

Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській області позов Чорноморського транспортного прокурора підтримало у повному обсязі, що вбачається з- наданих усних та письмових пояснень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2011р. за клопотанням Міністерства інфраструктури України (вх. ГСОО №20559/2011 від 24.06.2011р.), було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України.

Відповідач ТОВ „АЛЬФАБІС” в судовому засіданні 13.07.2011р. заявив клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України, оскільки позивачем не надано документів, підтверджуючих, що приміщення передане ТОВ „АЛЬФАБІС” знаходиться у державній власності.

Розглянувши дане клопотання суд відмовив у його задоволенні з підстав його необґрунтованості та безпідставності, оскільки, згідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а встановлення підстав для залишення позову без розгляду, належить до виключної компетенції суду. Між тим, суд дійшов висновку про встановлення всіх суттєвих обставин справи та про наявність у матеріалах справи документів, необхідних для вирішення спору по суті.

Також ТОВ „АЛЬФАБІС” надало заперечення на позов (вх. ГСОО від 13.07.2011р. №22516/204), в яких проти задоволення позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у позові у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України, згідно наданих усних пояснень, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судовому засіданні 15.08.2011р., представник прокуратури та позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

07.09.2008р. між ДСК "Чорноморське морське пароплавство" та ТОВ „АЛЬФАБІС” було укладено договір позички №ОД-1925, за умовами якого, ДСК„ЧМП” (позикодавець) зобов'язався передати ТОВ „АЛЬФАБІС” (користувачу) позичку в тимчасове платне користування у вигляді нежитлових приміщень загальною площею 600, 00 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Польська, 18, що знаходиться на балансі ДСК «ЧМП».

Згідно до п. 3.1 договору, розмір плати за користування позичкою визначається за домовленістю сторін і становить за перший місць користування (вересень 2007):

-за користування приміщеннями - 19 574, 36 грн. без урахування ПДВ, відповідно до додатку 12.1., який є невід'ємною частиною договору позички;

-компенсація земельного податку - 278, 94 грн. без урахування ПДВ.

Пунктом 3.2 договору визначено, що розмір плати за користування позичкою за кожний наступний місяць зазначається шляхом коригування розміру за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. А за п. 3.3 договору передбачено, що „Користувач” щомісячно здійснює авансовий платіж за позичку шляхом перерахування відповідних платежів на поточний рахунок «Позикодавця»за кожний календарний місяць до 5 числа.

Відповідно до п. 3.4 договору передбачено, що „позикодавець” виставляє „користувачеві” рахунок на передоплату і перерахунок за попередній календарний місяць, із урахуванням користування розміру позички у звязку зі зміною індексу інфляції.

Згідно з п. 10.1 договору визначено, що вказаний договір укладений строком на три роки та діє з 07.09.2007р. до 06.09.2010р. А за умовами п. 10.6 договору передбачено, що у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного договору по закінченню строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені даним договором.

Як вбачається із матеріалів справи, за актом прийому-передачі від 07.09.2007, позикодавець - ДСК „ЧМП” передав ТОВ „АЛЬФАБІС” у користування майно, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Польська, 18, загальною площею 600, 00 кв. м.

За думкою позивача, між ДСК „Чорноморське морське пароплавство” та ТОВ „АЛЬФАБІС” фактично був укладений договір оренди державного нерухомого майна, оскільки власником зазначеного майна є держава, а у ДСК „ЧМП” дане майно знаходиться у користуванні та рахується на балансі. Згідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст. 287 Господарського кодексу України, як зазначає позивач, орендодавцем даного майна може бути лише Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській області, оскільки загальна площа майна, переданого у тимчасове платне користування, перевищує 200 кв. м.

Посилаючись на те, що використання ТОВ „АЛЬФАБІС” державного нерухомого майна на умовах договору позички, укладеного для приховування договору найму (оренди), який не відповідає Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та порушує інтереси держави в особі Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області, в зв'язку з ненадходженням орендної плати до бюджету від використання державного нерухомого майна на умовах оренди, прокурор, керуючись ст.ст. 203, 207, 215, 216, 235 Цивільного кодексу України, звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору позички №ОД-1925 від 07.09.2007р. та повернення майна.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст. 235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ст. 827 Цивільного кодексу України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Отже, основною кваліфікуючою ознакою договору позички, яка відрізняє його від оренди, є його безоплатність.

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як вбачається з положень договору позички №ОД-1925 від 07.09.2007р. ДСК„ЧМП” (позикодавець) передав ТОВ „АЛЬФАБІС” (користувачу) позичку, у вигляді нежитлових приміщень загальною площею 600, 00 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Польська, 18, що знаходиться на балансі ДСК „ЧМП”, в тимчасове платне користування. А розділом 3 даного договору прямо передбачено розмір плати за користування позичкою та порядок розрахунків між сторонами, який включає як щомісячне внесення плати (до 15 числа місяця), так і коригування розміру плати на індекс інфляції, та штрафні санкції за прострочення платежу.

Отже, оцінюючи спірний договір, суд дійшов висновку, що укладений договір позички №ОД-1925 від 07.09.2007р. є удаваною угодою, оскільки направлений на приховання іншого правочину, повязаного з орендою, предметом якого є передача у строкове платне користування нежитлових приміщень загальною площею 600, 00 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Польська, 18, що знаходиться на балансі ДСК „ЧМП”.

Враховуючи викладене, суд оцінює питання дійсності договору, виходячи з приписів законодавства, що стосуються оренди державного майна, оскільки даний обєкт оренди знаходиться в державній власності, в управлінні Міністерства інфраструктури України.

Згідно до ст. 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом.

Відповідно до ст. 5 цього Закону (в редакції, що діяла на момен6т укладення договору), орендодавцями державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна. При цьому умовами абзацу 4 цієї статті передбачено, що підприємства можуть бути орендодавцями щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Для об'єктів, що перебувають у державній власності методика розрахунку та порядок використання орендної плати, врегульовані п. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786.

Відповідно до п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.95р. №786, у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата за нерухоме майно державних підприємств, організацій спрямовується -70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно. В порушення вказаних вимог, плата за використання державного нерухомого майна на умовах найму (оренди) визначена за домовленістю сторін та до бюджету не надходить.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” істотними умовами договору, зокрема, є обєкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), орендна плата з урахуванням її індексації, страхування орендарем взятого ним у користування майна.

Як вбачається із тексту оскаржуваного договору, істотні умови необхідні для укладення договору оренди у договорі позички №ОД-1925 відсутні. Крім того, передаючи в користування ТОВ „АЛЬФАБІС” обєкт нерухомості, ДСК „ЧМП”, всупереч вимогам чинного законодавства, дозвіл регіонального відділення Фонду державного майна на передачу нежитлових приміщень, площею 600 кв.м., в оренду не отримала, майно, що фактично було передано в оренду, не було оцінено, відповідно до Методики оцінки вартості обєктів оренди, затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 629 від 10.08.1995року, а плата за використання державним нерухомим майном визначена за домовленістю сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку, що під час укладання договору позички № ОД-1925 від 07.09.2007р. сторонами були порушені загальні вимоги, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: в порушення вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, укладений договір суперечить актам цивільного законодавства, вимогам ст.ст. 5, 9, 10, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в порушення вимог ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України укладений договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки є удаваним правочином, вчиненим сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

У відповідності до ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Статтею 216 Цивільного кодексу передбачено, щонедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а відтак правові підстави для знаходження ТОВ „АЛЬФАБІС” у займаних приміщеннях відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про визнання недійсними договору позички №ОД-1925 від 07.09.2007р., укладеного між відповідачами та про зобовязання ТОВ „АЛЬФАБІС” звільнити та повернути ДСК „Чорноморське морське пароплавство” за актом приймання передачі нежитлові приміщення загальною площею 600 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Польська, 18, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу слід покласти солідарно на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір позички № ОД-1925 від 07.09.2007 року, укладений між Державною судноплавною компанією „Чорноморське морське пароплавство” (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, ід. номер 01125614) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АЛЬФАБІС” (65020, м. Одеса, вул. Базарна, 100, кв. 1, ід. номер 35242598).

3. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „АЛЬФАБІС” (65020, м. Одеса, вул. Базарна, 100, кв. 1, ід. номер 35242598) звільнити на користь Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, ід. номер 01125614) нежитлові приміщення загальною площею 600 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Польська, 18.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЬФАБІС” (65020, м. Одеса, вул. Базарна, 100, кв. 1, ід. номер 35242598):

- на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - держмито в сумі 42 /сорок дві/ грн. 50 коп.

- на користь Державного бюджету України на п/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050003 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

5. Стягнути з Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, ід. номер 01125614):

- на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - держмито в сумі 42 /сорок дві/ грн. 50 коп.

- на користь Державного бюджету України на п/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050003 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 22.08.2011р.