Рішення № 18111715, 22.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.11 Справа№ 5015/3556/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арті», м. Харків

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: стягнення 16 807 грн. 26 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не зявився;

відповідача: не зявився.

Ухвалою господарського суду від 25.06.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 25.06.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 16807 грн. 26 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 20.07.2011 року. Ухвалами господарського суду від 20.07.2011 року та від 08.08.2011 року розгляд справи відкладався, з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Позивач в судове засідання 22.08.2011 року не зявився, надіслав заяву про зменшення суми позову, в звязку із частковим погашення боргу, внаслідок чого сума, яка підлягає до стягнення складає 1107 грн. 26 коп.

Відповідач в судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив, доказів повного погашення боргу не подав, позовні вимоги не заперечив, вимоги ухвали суду не виконав.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

22.08.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 26.08.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Арті»(надалі по тексту рішення позивач) звернулось з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення боргу в розмірі 16807 грн. 26 коп. Позивач, в позовній заяві, вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір про надання послуг від 01.09.2011 року, на підставі якого позивач зобовязався поставити відповідачу швидко заморожені овочі та фрукти. Позивач вказує, що станом на момент подання позову борг відповідача перед ним за поставлену продукцію становить 16807 грн. 26 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між позивачем та відповідачем 01.09.2010 року був укладений договір про надання послуг, відповідно до якого виконавець (відповідач по справі) зобовязується на умовах цього договору надати замовнику (позивачу по справі) наступні послуги на умовах відповідного зберігання:

- зберігання швидкозаморожених овочів, фруктів та суміші, що передається замовником згідно накладної, яка є невідємною частиною договору;

- здійснити доставку продукції згідно замовлення (додаток № 1 до договору), яке є невідємною частиною договору;

- здійснити послуги з мерчандайзингу товару, під мерчандайзингом сторони розуміють підготовку товару до продажу в роздрібній торговій мережі, з ціллю збільшення обсягу продажу цього товару, а замовник зобовязується оплатити надані з належною якістю послуги.

Відповідно до видаткових накладних № О-0001798 від 21.10.2010 року на суму 19579 грн. 26 коп. та № О-0002490 від 23.11.2010 року на суму 19725 грн. 00 коп. та товарно-транспортних накладних № УЛИ-000410/УЛП-020763/О-0001798 від 28.10.2010 року на суму 1118 грн. 25 коп. та № УЛИ-000492/УЛП-025443/О-0002490 від 22.11.2010 року на суму 778 грн. 50 коп. на виконання п.п. 1.1, 2.1.2 договору позивач поставив відповідачу продукцію. Однак, зважаючи на відсутність звіту поставки відповідачем товару в торгову точку, передбаченого п. 2.1.5 та 2.1.6 договору, 23.04.2011 року позивач звернувся до відповідача із претензією про сплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 16807 грн. 26 коп.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору вартість наданих виконавцем послуг складає 20% від вартості доставленої продукції, яка вказується в Акті виконаних робіт за кожний календарний місяць. Замовник здійснює розрахунок з виконавцем протягом 5-ти календарних днів після закінчення кожного календарного місяця, та отримання акта виконаних робіт.

Зважаючи на відсутність оплати, позивач звернувся до суду із позовом. Отже, відповідач своїми діями щодо не проведення розрахунку за отриману продукцію порушив як умови договору так і застереження визначені Цивільним кодексом щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання, по Договору від 01 вересня 2008 року.

Таким чином, заборгованість позивача перед відповідачем на момент подання позову складала 16807 грн. 26 коп. З огляду на проведену відповідачем часткову оплату, позивач звернувся із заявою (вх. № 18915/11 від 22.08.2011 року) про зменшення позовних вимог та стягнення із відповідача 1107 грн. 26 коп. Судом прийнято заяву про зменшення позовних вимог та продовжено розгляд справи.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами у позовній заяві та в судовому засіданні визнані, не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Згідно ч. 3 ст. 6 Цивільного Кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Відповідно до ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем у розмірі 1107 грн. 26 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовну вимогу про стягнення 1107 грн. 26 коп.

У пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006року № 01-8/2351 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005році та в першому півріччі 2006року” зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Факт зменшення ціни позову обов2язково відображається господарським судом в описовій частині рішення і не тягне за собою правові наслідки у вигляді припинення провадження в тій частині, на яку зменшились позовні вимоги.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідн.номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арті», м. Харків, вул Плеханівська, 16-А (код ЄДРПОУ 25185087) 1107 грн. 26 коп., основного боргу, 168 грн 07 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.