Рішення № 18111702, 23.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.11 Справа№ 5015/2731/11

За позовом: Адвоката ОСОБА_1 в інтересах Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Тернопіль,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелекс»,

м. Львів,

про: розірвання Угоди №РС 0409/10, стягнення авансу 9000,00 грн., стягнення збитків в розмірі 91900 грн. та моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1- договір б/н від 11.03.2011р.,

відповідача:ОСОБА_3- довіреність від 01.06.2011 р.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Адвоката ОСОБА_1 в інтересах Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелекс»про розірвання Угоди №РС 0409/10, стягнення авансу 9000,00 грн., стягнення збитків в розмірі 91900 грн. та моральної шкоди в розмірі 10000 грн. Ухвалою від 24.05.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 07.06.2011 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем не виконано предмету угоди № РС 0409/10 на розробку веб сайту, а саме Додатку №2 до угоди: «Розробку дизайну сайту».

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою розірвати Угоду № РС 0409/10 на розробку веб сайту укладену між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелекс». Крім того, просить стягнути з відповідача 9000,00 грн. авансу, 91900,00 грн. збитків, 10000,00 грн. моральної шкоди.

В судове засідання 07.06.2011 р. представник позивача зявився. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 07.06.2011 р. представник відповідача зявився, подав відзив на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення авансу в розмірі 9000,00 грн. , збитків - 91900,00 грн., моральної шкоди - 10000,00 грн.

В судове засідання 25.06.2011 р. представник позивача не зявився, після закінчення судового засідання через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, в судовому засіданні розгляд справи відкладено на 04.07.2011 р.

В судовому засіданні 04.07.2011 р. представник позивача, на виконання вимог п. 2.2. ухвали суду від 25.06.2011 р., подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, щодо виконання п. 2.2. Угоди № РС 0409/10.

В судовому засіданні 15.07.2011 р. представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи, у звязку із відрядженням директора ТОВ «Інтелеск»(згідно наказу №3 від 11.07.2011 р.).

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 23.08.2011 р.

В судове засідання 23.08.2011 р. представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.09.2010 р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелекс»укладено Угоду № РС 0409/10 на розробку веб сайту (надалі Угода). За умовами якої замовник (позивач у справі) доручає, а виконавець (відповідач у справі) приймає на себе виконання наступних видів робіт і послуг: - розробка графічного дизайну веб сайту замовника; - розробка програмних компонентів веб сайту замовника; - налаштування адміністративної частини веб сайту замовника; - проведення навчального семінару з ознайомлення з системою адміністрування сайту; (п.1.1. Угоди). Результати роботи встановлюються у робочому стані на сервері виконавця. (п.1.2. Угоди).

Між сторонами у справі було укладено Додаток №1 до Угоди № РС 0409/10 від 04.09.2010 р. про погодження технічного завдання, Додаток №2, де вказано кошторис та терміни виконання робіт з розробки веб-сайту.

Відповідно до п. 1.3. Угоди, угода вважається виконаною після підписання замовником акту виконаних робіт та оплати усіх робіт, виконаних виконавцем.

Відповідно до п. 2.1. Угоди вартість послуг, які виконавець виконує для замовника за цією угодою становить 21000,00 грн. в т.ч. ПДВ 3500,00 грн. Оплата за послуги, надані виконавцем замовнику, здійснюється наступним чином: попередня оплата (аванс) 10500,00 грн. (в.т.ч. ПДВ 1750,00 грн.), протягом трьох банківських днів після підписання Угоди; решта 10500,00 грн. (в.т.ч. ПДВ 1750,00 грн.), протягом трьох банківських днів після завершення робіт згідно цієї Угоди.

04.09.2010 р. позивачем було внесено авансовий платіж у розмірі 9000, грн., що підтверджується Рахунком №0409 від 04.09.2010 р.

Позивачем було виконано умови Угоди, а саме надано, всі графічні та текстові матеріали для виконання робіт відповідачем.

Відповідно до п. 3.5. Угоди виконавець зобовязується, після підписання Угоди та здійснення авансової оплати замовником протягом 10 робочих днів, подати на розгляд замовнику графічні ескізи майбутнього сайту.

Згідно п. 3.7. Угоди у випадку, якщо перших два варіанти ескізів, розроблених відповідно до п. 3.5. , не затверджується замовником, встановлюється причина з метою визначити, чому це сталось і замовник має право доручити виконавцю розробку додаткових ескізів, але не більше 3 (трьох), при цьому загальна кількість розроблених ескізів не повинна перевищувати 5 (пять) варіантів. Верхня частина сайту повинна містити в собі Флеш-анімацію, головна сторінка рухомі фотографії продукції (так звані флеш-презентації) чи інші надані замовником зображення, елементи.

Відповідачу було надіслану претензію №1 від 17.12.2010 р. якою позивач вимагав продовжити роботи по договору та надати інші варіанти дизайну сайту, на що відповідач не погодився, про що свідчить відповідь на претензію.

17.12.2010 р. на адресу позивача відповідачем направлено відповідь на претензію №1 від 17.12.2010 р., в якій відповідач запропонував позивачу достроково розірвати договір, вважаючи виконаною його частину "Розробка дизайну сайту", з оплатою зі сторони позивача 3250,00 грн. та повернення відповідачем решти оплаченого позивачем авансу, або продовженням робіт по сайту згідно додатку до Договору, з тим дизайном, що прийнято, без додаткових робіт по розробці флеш анімації.

Згідно з роздруківки повідомлень, надісланих від відповідача через мережу "Інтернет", зазначено, що відповідач погоджується повернути позивачу аванс при умові, що позивач дасть письмову згоду, що ніяких подальших претензій до відповідача не має. В повідомлені від 06.09.2010 р., відповідач зазначив, що гроші в сумі 9000,00 грн. отримав.

25.01.2011 р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію №2, з вимогою розірвати договір та повернути авансовий платіж в розмірі 9000,00 грн., у звязку із фактичною відмовою продовжувати роботи та значним протермінуванням термінів виконання (п. 4.2. Угоди).

В судових засіданнях представник відповідача, вимог ухвали суду не виконав, доказів виконання Договору з розробка графічного дизайну веб сайту замовника, - розробка програмних компонентів веб сайту замовника; - налаштування адміністративної частини веб сайту замовника, - проведення навчального семінару з ознайомлення з системою адміністрування сайту та актів виконаних робі, передбачених в розділі - Предмет угоди, суду не надав.

14.03.2011 р. між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичної допомоги №16/11, згідно якого, за надання юридичних послуг виконавець отримує гонорар в розмірі 40% від стягненої суми із відповідача за господарською справою.

Згідно прибуткового касового ордера позивачем перераховано адвокату ОСОБА_1 10000,00 грн. за надання юридичних послуг, згідно договору №16/11 від 14.03.2011 р. (копія є в матеріалах справи).

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами у справі укладено Угоду № РС 0409/10 на розробку веб сайту (надалі Угода).

Відповідно до п. 6.2.2. Угоди дія угоди може бути достроково припинена з ініціативи замовника в разі невиконання виконавцем своїх зобовязань по цій угоді.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Таким чином, вимоги позивача про розірвання Угоди № РС 0409/10 на розробку веб сайту укладеної між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелекс»є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 9000,00 грн. авансу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 22 ЦК України передбачено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивачем не надано суду доказів, не одержання доходів, які позивач міг одержати у разі належного виконання зобовязання, та розрахунок завданих збитків в розмірі 91900,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 91900,00 грн. є необгрунтованими та не доведеними, а тому в задоволенні позовної вимоги потрібно відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В судових засіданнях представник позивача не надав суду доказів, що доводять право позивача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. є необгрунтованими та не доведеними, а тому в задоволенні позовної вимоги потрібно відмовити.

Як встановлено в судовому засіданні, 14.03.2011 р. між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичної допомоги №16/11.

Відповідно до пункту 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Згідно з п. 12 зазначеного розяснення, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Позивачем на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано копію Договору "Про надання юридичних послуг" №16/11 від 14.03.2011 р., прибутковий касовий ордер від 23.08.2011 р. на суму 10000,00 грн. (оригінали зазначених документів досліджені судом у судовому засіданні 30.08.2011 р.).

Враховуючи викладене та виходячи з того, що судом визнано доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача в сумі 9000,00 грн. авансу, вимога позивача про стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 10000,00 грн. визнається судом неспіврозмірними.

Суд вважає, що витрати позивача на оплату послуг адвоката слід покласти на відповідача в сумі 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При частковому задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача пропорційно розміру позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 22, 23, 638, 651, 906, 907, 1166 ЦК України, ст. ст. 180, 224 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Розірвати Угоду № РС 0409/10 на розробку веб сайту укладеної між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1; ідент. код НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелекс» (адреса: вул. Менцинського, буд. 2, кв. 16, м. Львів, 79007; ідент. код 31527503).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелекс» (адреса: вул. Менцинського, буд. 2, кв. 16, м. Львів, 79007; ідент. код 31527503) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1; ідент. код НОМЕР_1) 9000,00 грн. авансу, 2000,00 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, 96,95 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 19,16 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Синчук М.М.