Рішення № 18111607, 23.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.11 Справа № 5015/3151/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Романчука Ю.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Танго-Меблі”, м. Львів про стягнення 41119 грн. 49 коп.

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Танго-Меблі”, м. Львів про стягнення 43734 грн. 40 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.06.2011 р. призначив розгляд справи на 22.06.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду. За клопотанням представника сторони строк вирішення спору був продовжений.

В судових засіданнях прокурор, представник позивача позов підтримали, просили задоволити. З приводу заявленого позову пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання природного газу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність природний газ. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості природного газу виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість за природний газ становить 37355 грн. 82 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати вартості природного газу, відповідачу нараховано пеню в сумі 1918 грн. 44 коп., 7% штрафу в сумі 2614 грн. 91 коп., 3% річних в сумі 360 грн. 91 коп., інфляційні втрати в сумі 1484 грн. 32 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 43734 грн. 40 коп.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти стягнення штрафу.

25.07.2011 р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач просив стягнути з відповідача 37355 грн. 82 коп. основного боргу, 1918 грн. 44 коп. пені, 360 грн. 91 коп. 3% річних, 1484 грн. 32 коп. інфляційних втрат.

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 23.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2011 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

30 грудня 2010 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Танго-Меблі” (відповідач) було укладено договір №Г849 з постачання природного газу.

Предметом даного договору є постачання облгазом (позивачем) природного газу споживачу (відповідачу) та здійснення споживачем оплати згідно умов цього договору (п. 1.1. договору №Г849 з постачання природного газу від 30.12.2010 р.).

Відповідно до п. 2.1. договору позивач зобов’язався поставити протягом 2011 р. природний газ в об’ємах, встановлених договором по місяцях кварталів.

На виконання умов договору №Г849 з постачання природного газу від 30.12.2010 р., позивач протягом грудня 2010 р. - квітня 2011 р. передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 82353 грн. 80 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Відповідно до п. 5.1. договору №Г849 з постачання природного газу від 30.12.2010 р., оплата за надання послуг здійснюється споживачем (відповідачем) шляхом оплати грошовими коштами на рахунок облгазу в наступному порядку:

- 100% від запланованих обсягів надання послуг –до 25 числа місяця, що передує звітному;

- остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюються до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманих обсягів газу протягом грудня 2010 р. - квітня 2011 р. виконав частково, на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 32397 грн. 96 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Позивачем на виконання вимог ухвал суду від 10.06.2011 р., 22.06.2011 р., 25.07.2011 р, 08.08.2011 р., 17.08.2011 р. не подано акту приймання-передачі природного газу за квітень 2010 р., поважності причин неподання такого розрахунку не наведено. Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу за поставлений газ, в тому числі у квітні 2010 р., то доказ факту поставки –акт приймання-передачі природного газу за квітень 2010 р. є необхідним для всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи та вирішення спору по суті, а тому розгляд справи без цих матеріалів відповідно до ст. 75 ГПК України в цій частині є неможливим. Враховуючи наведене, суд залишає позовні вимоги в частині стягнення 4957 грн. 86 коп. основного боргу без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 7.2. договору №Г849 з постачання природного газу від 30.12.2010 р., за порушення строків виконання зобов’язань зазначених у розділі 5 даного договору, споживач сплачує на користь облгазу, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) % від суми заборгованості.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем у зв’язку з простроченням оплати поставки газу в квітні 2010 р. нараховано пеню в сумі 624 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 112 грн. 47 коп., інфляційні втрати в сумі 277 грн. 64 коп., а також у зв’язку з простроченням оплати поставки газу в грудні 2010 р. – березні 2011 р. нараховано пеню в сумі 1293 грн. 95 коп., 3% річних в сумі 248 грн. 44 коп., інфляційні втрати в сумі 1206 грн. 68 коп.

Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими докази наявність заборгованості відповідача за поставку природного газу у квітні 2010 р., то нарахування пені в сумі 624 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 112 грн. 47 коп. та інфляційних втрат в сумі 277 грн. 64 коп. у зв’язку з невиконанням зобов’язання в цій частині є безпідставним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 32397 грн. 96 коп. основного боргу, 1293 грн. 95 коп. пені, 248 грн. 44 коп. 3% річних, 1206 грн. 68 коп. втрат від інфляції. В частині стягнення основного боргу в розмірі 4957 грн. 86 коп. позов залишити без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “Танго-Меблі”, м. Львів, вул. Угорська, 22 (ідентифікаційний код 31806349) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів, вул. Золота, 42 (ідентифікаційний код 03349039) 32397 грн. 96 коп. основного боргу, 1293 грн. 95 коп. пені, 248 грн. 44 коп. 3% річних, 1206 грн. 68 коп. втрат від інфляції.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Танго-Меблі”, м. Львів, вул. Угорська, 22 (ідентифікаційний код 31806349) в користь державного бюджету 351 грн. 47 коп. державного мита, 201 грн. 70 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення основного боргу в розмірі 4957 грн. 86 коп. позов залишити без розгляду.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.