Рішення № 18111528, 30.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.11 Справа№ 22/129

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства “ТрастТер”, м. Львів,

про: стягнення 447149,82 грн. та зобовязати вчинити дії.

За зустрічним позовом:Приватного підприємства “ТрастТер”, м. Львів,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів.

про:зобовязання вчинити дії.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1 довіреність №665 від 25.10.2010 р.,

відповідача:ОСОБА_2 довіреність б/н від 29.08.2011 р.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" до Приватного підприємства “ТрастТер” про стягнення 447149,82 грн. Ухвалою від 13.07.2010 р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 27.07.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач не виконав умов Договору фінансового лізингу №430/0608 від 01.07.2008 р., та не сплатив позивачу лізингові платежі, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 198231,90 грн., а також 12006,26 грн. розмір знецінення основного боргу внаслідок інфляції, 23026,85 грн. річні. Крім того, позивач просить суд зобовязати відповідача повернути позивачу майно автомобіль МАЗ, д.р. №ВС2664ВМ, номер шасі YЗМ 55160580014855.

26.07.2010 р. на розгляд господарського суду Львівської області подано зустрічний позов Приватного підприємства “ТрастТер” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" про визнання частково недійсним п. 4.1. договору фінансового лізингу №430/0608 від 01.07.2008 р., щодо обовязку Приватного підприємства “ТрастТер” сплачувати лізингові платежі.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" відповідач за зустрічним позовом у Договорі фінансового лізингу №430/0608 від 01.07.2008 р. вка

зав назву "Лізингоодержувач" - ПП "Траст Тер", проте назва підприємства ПП "ТрастТер" без (пробілу). Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою частково визнати недійсним п. 4.1. Договору фінансового лізингу №430/0608 від 01.07.2008 р. щодо обовязку ПП "Траст Тер" сплачувати лізингові платежі.

Ухвалою від 29.07.2010 р. зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

29.07.2010 р. подано вимоги за зустрічним позовом, а саме зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" надати відповідь на п. 1 звернень Приватного підприємства “ТрастТер” №76 від 10.03.2010 р. і №111 від 16.04.2010 р., та стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом витрати по сплаті державного мита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27.07.2010 р. представник відповідача за первісним позовом подав клопотання про зупинення провадженн у справі до розгляду Львівським апеляційним господарським судом трьох апеляційних скарг ПП "ТратТер".

Ухвалою суду від 29.07.2010 р. зупинено провадження у справі №22/129 до розгляду Львівським апеляційним господарським судом, поданих відповідачем за первісним позовом апеляційних скарг на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.07.2010 р. про порушення провадження у справі №22/129.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2010 р. у справі №22/129 повернуто апеляційну скаргу Приватного підприємства “ТрастТер” на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.07.2010 р. у справі №22/129. Підстава повернення те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.10.2010 р. у справі №22/129 у прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.07.2010 р. про порушення провадження у справі №22/129 відмовлено.

В Господарський суд Львівської області 12.10.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" подано клопотання про поновлення провадження у справі №22/129.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 16.11.2010 р., у звязку з тим, що Постановою Верховної Ради України від 07.10.2010 р. №2594-VI Желіка М.Б. обрано суддею Львівського апеляційного господарського суду, судді Синчуку М.М. передано справу №22/129, для подальшого розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17.11.2010 р. провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду на 14.12.2010 р.

19.11.2010 р. представником відповідача подано касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2010 р. у справі №22/129 про відмову у прийняті апеляційної скарги Приватного підприємства “ТрастТер” на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.07.2010 р. про порушення провадження у справі №22/129.

Ухвалою суду від 23.11.2010 р. провадження у справі зупинено до вирішення касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2010 р. у справі №22/129 про відмову у прийняті апеляційної скарги Приватного підприємства “ТрастТер”, на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.07.2010 р. про порушеня провадження у справі №22/129.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2010 р. у прийнятті касаційної скарги Приватного підприємства “ТрастТер” на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2010 р. у справі №22/129 відмовлено, оскільки, відповідно до ст. 107 ГПК України право на її оскарження не передбачене.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.02.2011 р. у прийнятті касаційної скаргу Приватного підприємства “ТрастТер” на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2010 р. у справі №22/129 відмовлено, оскільки, відповідно до ст. 107 ГПК України право на її оскарження не передбачене.

Водночас, касаційна інстанція зазначає, що оскарження ухвали, яка не підлягає оскарженню спрямоване на затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, стосовно обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

03.03.2011 р. відповідачем Приватним підприємством “ТрастТер” подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 29.07.2011 р., якою задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційних скарг, поданих відповідачем на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.07.2010 р. про порушення провадження у справі №22/129.

11.04.2011 р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 29.07.2010 р. у справі №22/129, оскільки ГПК України не передбачає можливості сторін оскаржити ухвалу про зобовязання відповідача за зустрічним позовом надати відзив.

04.05.2011 р. в господарський суд Львівської області надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.05.2011 р. відмовлено у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного суду від 11.04.2011 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.07.2011 р. відмовлено у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного суду від 09.08.2010 р. про відмову у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.07.2010 р. про порушення провадження у справі №22/129.

Водночас, касаційна інстанція повторно зазначає, що оскарження ухвали, яка не підлягає оскарженню спрямоване на затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, стосовно обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Ухвалою суду від 15.08.2011 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 30.08.2011 р., представників сторін зобовязано надати суду документально обґрунтовані пояснення по справі.

В судовому засіданні 30.08.2011 р. представник відповідача за первісним позовом подав клопотання про здійснення технічної фіксації судового розгляду справи №22/129, про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

В судовому засіданні 30.08.2011 р., для підготовки проведення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів, та для надання можливості сторонам ознайомитись з матеріалами справи, оголошено перерву до 30.08.2011 р., 16 год. 00 хв.

Представник відповідача за первісним позовом з матеріалами справи ознайомився.

30.08.2011 р. о 16 год. 00 хв. розгляд справи продовжено. До початку розгляду справи по суті судом розглянуто заяви та клопотання подані сторонами.

29.08.2011 р. представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення повязаної з нею справи 5015/4894/11 про визнання недійсним договору фінансового лізингу 430/0608 від 01.07.2008 р.

29.08.2011 р. представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Львівським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 29.07.2010 р.

29.08.2011 р. представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим господарським судом України касаційних скарг №ю-790 від 02.08.2011 р., №ю-790/2/3 від 02.08.2011 р. на ухвалу про відмову у прийнятті апеляційної скарги.

29.08.2011 р. представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим господарським судом України касаційної скарги №ю-837/2/3 від 23.08.2011 р. на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2011 р. про відмову у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.07.2010 р. про порушення провадження у справі №22/129.

Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача, які на думку суду направлені на затягування судового процесу і є порушенням приписів ст. 22 ГПК України

29.08.2011 р. представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про припинення провадження у справі у звязку із відсутністю предмета позовних вимог.

Суд відмовив в задоволенні заяви у звязку з безпідставністю та невідповідністю ст. 80 ГПК України.

29.08.2011 р. представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про залучення до участі в справі №22/129 третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Львівську філію банку "БРР".

Суд відмовив в задоволені заяви, оскільки суду не надано доказів, що рішення з господарського спору в справі №22/129 може вплинути на права або обовязки третьої особи щодо однієї із сторін.

29.08.2011 р. представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про огляд квитанції про відправлення позовної заяви відповідачу за первісним позовом.

Судом задоволено клопотання відповідача та оглянуто реєстр рекомендованої кореспонденції (а/с 31-32).

29.08.2011 р. представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про зобовязання позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом надати суду докази про зарахування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до бюджету.

Судом задоволено клопотання відповідача та оглянуто платіжне доручення №760 та №761 від 07.06.2011 р.

29.08.2011 р. представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про зобовязання позивача за первісним позовом провести звірку взаєморозрахунків із відповідачем за первісним позовом.

Суд відмовив в задоволені заяви, оскільки відповідач вимоги не визнає повністю. Крім того, провадження у справі порушено ще 13.07.2010 р.

В судове засідання 30.08.2011 р. представник позивача за первісним позовом зявився, позовні вимоги підтримав в повному розмірі.

В судовому засіданні 30.08.2011 р. представник відповідача за первісним позовом надав заяву про зміну предмету позовних вимог, просить суд зобовязати відповідач за зустрічним позовом надати позивачу за зустрічним позовом копію Договору страхування МАЗ за період з 2010 р. по 2011 р. на виконання вимог п. 8.5. Договору фінансового лізингу 430/0608 від 01.07.2008 р. Крім того, просить визнати недійсними п. п. 4.1., 4.10. Договору №430/0608 від 01.07.2008 р.

Позовні вимоги прийнято судом до розгляду.

30.08.2011 р. представник позивача за первісним позовом через канцелярію суду подав документи, які просить суд долучити до матеріалів справи, а саме копії договорів добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) МАЗ 551606-271, за № 043949 від 30.07.2008 р. та за № 058604 від 30.07.2009 р. Суд долучив подані докази до матеріалів справи.

30.08.2011 р. представник відповідача за первісним позовом через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із поданням позовної заяви третьої особи ПП "ТрастТер" із самостійними вимогами на предмет спору від 30.08.2011 р. у справі №22/129, проте належних доказів, прийняття її судом до розгляду суду не надано. Крім того, ПП "ТрастТер" у справі №22/129 є відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом.

В судовому засіданні 30.08.2011 р. представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Надав пояснення по суті позовних вимог. проти зустрічних позовних вимог заперечив повністю.

В судовому засіданні 30.08.2011 р. представник відповідача за первісним позовом щодо заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

01 липня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім” (надалі позивач у справі) та Приватним підприємством „ТрастТер” (надалі відповідач у справі) укладено договір фінансового лізингу №430/0608 (надалі Договір), у відповідності до умов якого позивач (лізингодавець) передає відповідачу (лізингоодержувачу), а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а саме: МАЗ 551606-271 1 шт., згідно Додатку №1 до Договору.

Згідно п. 1.2. Договору, майно, що передається в лізинг, придбано на підставі наданої лізингоодержувачем заявки від 20.06.2008 р., згідно якої автомобіль МАЗ 551606-271придбався на замовлення лізингоодердувача (відповідача) у ВАТ "Львівське АТП 24662".

На виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято по акту прийому-передачі майна від 01.07.2008 р. майно, а саме: МАЗ 551606-271 1 шт. на суму 416340,00 грн., про що свідчать підписи представників сторін та печатки підприємств.

Згідно п. 4.2. Договору закупівельна вартість майна становить 416340,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору лізингоодержувач зобовязаний до 10 липня 2008 р. сплатити на користь лізингодавця перший лізинговий платіж в розмірі, передбаченому в Додатку №3 до цього Договору.

01.08.2008 р. між сторонами у справі укладено Додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої діючим вважати Додаток №3/1 від 01.08.2008 р. до Договору, а Додаток №3 до Договору вважати таким, що втратив чинність.

Відповідно до п. 4.1. Договору лізингоодержувач за користування майном вносить періодичні лізингові платежі.

Згідно п. 4.3. Договору розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному в Додатку №3/1 до Договору.

Відповідно до п. 6.2. Договору лізингоодержувач зобовязаний своєчасно та в повному обсязі за погодженням з лізингодавцем графіком виплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору. У разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимогу лізингодавця повернути йому майно у безспірному порядку.

В судових засідання, представник відповідача не надав суду доказів погашення заборгованості в розмірі 198231,90 грн.

Договір фінансового лізингу №430/0608 від 01.07.2008 р. на день розгляду справи судом не визнано в судовому порядку недійсним.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.2. Договору лізингоодержувач зобовязаний своєчасно та в повному обсязі за погодженням з лізингодавцем графіком виплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 198231, 90 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 6.2. Договору у разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимогу лізингодавця повернути йому майно у безспірному порядку.

Як встановлено в судовому засіданні, представник відповідача не надав суду доказів виконання умов Договору в частині сплати лізингових платежів в розмірі 198231,90 грн. таким чином, вимоги позивача про зобовязання відповідача повернути майно автомобіль МАЗ, д.р. №ВС2664ВМ, номер шасі YЗМ 55160580014855, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.2. Договору, лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх зобовязань, згідно даного договору, а саме, за порушення термінів сплати лізингових платежів проценти в розмірі 25% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, незалежно від терміну тривання порушення. Тому вимоги позивача про стягнення 12006,26 грн. інфляційних збитків, 23026,85 грн. 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати потрібно покласти на нього.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд вирішив наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, Договір фінансового лізингу №430/0608 від 01.07.2008 р. на день розгляду справи судом не визнано в судовому порядку недійсним.

Таким чином, вимоги позивача за зустрічним позовом є недоведеними .

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання частково недійсним п. 4.1. Договору фінансового лізингу №430/0608 від 01.07.2008 р. щодо обовязку ПП "Траст Тер" сплачувати лізингові платежі, та п. 4.10. Договору фінансового лізингу №430/0608 від 01.07.2008 р., як такого, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності є необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог та приходить до висновку, що в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати в силу ст. 49 ГПК України залишаються за позивачем за зустрічним позовом.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 530, 625, 806 ЦК України, ст. ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Первісний позов задоволити повністю.

2.Зобовязати Приватне підприємство “ТрастТер” (адреса: вул. Широка, 69/99, м. Львів, 79052; ідент. код 19328849) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (адреса: вул. Коновальця, 103/605, м. Львів, 79057; ідент. код 31730064) майно автомобіль МАЗ, д.р. №ВС2664ВМ, номер шасі YЗМ 55160580014855.

3.Стягнути з Приватного підприємства “ТрастТер” (адреса: вул. Широка, 69/99, м. Львів, 79052; ідент. код 19328849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (адреса: вул. Коновальця, 103/605, м. Львів, 79057; ідент. код 31730064) 198231,90 грн. боргу за лізинговими платежами, 12006,26 грн. розмір знецінення основного боргу внаслідок інфляції, 23026,85 грн. річні, 4471,49 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

5. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Синчук М.М.