Рішення № 18111180, 02.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2011 р. Справа № 24/058-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Росава»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3522, 35 грн.

за участю представників:

позивача:Кваша В.Ю.

відповідача:не зявились

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 3522, 35 грн. за договором № 188 оперативної оренди приміщень від 18.09.2008 р., з яких: 2845, 00 грн. заборгованості по орендній платі, 175, 38 грн. 3 % річних, 217, 47 грн. пені, 284, 50 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо сплати орендних платежів.

Ухвалою суду від 06.07.2011 р. розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.07.2011 р.

Присутній в судових засіданнях 21.07.2011 р. та 02.09.2011 р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 06.07.2011 р., від 21.07.2011 р. та від 25.08.2011 р. в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ № 02-5/289 від 18.09.1997 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Позивачем було надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається, що станом на 14.06.2011 р. місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_2, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р. №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

18.09.2008 р. між сторонами було укладено договір № 188 оперативної оренди приміщень, за умовами якого позивач зобовязався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування індивідуально визначене в цьому договорі приміщення, а також зобовязався сплачувати позивачу орендну плату.

Відповідно до п. 1.2 договору приміщення, яке передається в строкове платне користування за даним договором, належить ВАТ «Росава»на праві власності та розташоване за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 53, знаходиться на 1 поверсі, фойє каси, має загальну площу 8 м2 та перебуває на балансі позивача.

Згідно з п. 2.2 договору приміщення, що орендується, повинно бути передано позивачем та прийнято відповідачем в оренду не пізніше 2 днів з дати підписання цього договору. Повернення відповідачем приміщення з оренди проводиться також протягом 2 днів з дати закінчення договору або його дострокового розірвання, що також передбачено п. 6.4 даного договору.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що при передачі приміщення в оренду, або повернення його з оренди, складається акт приймання-передачі, в якому зазначається стан приміщення на дату передачі його в оренду або повернення з оренди та який підписується уповноваженими на те представниками сторін по договору.

Відповідно до п. 2.4 договору приміщення, що орендується, вважається переданим в оренду, а також повернутим із оренди з дати підписання відповідного акта приймання-передачі уповноваженими представниками сторін.

Порядок розрахунків між сторонами передбачений розділом 3 договору, відповідно до якого орендна плата є договірною та за перший місяць оренди - вересень 2008 року складає суму в розмірі 541, 67 грн. без ПДВ. ПДВ 108, 33 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за цей місяць.

Згідно з п. 3.4 договору орендна плата сплачується відповідачем шляхом попередньої оплати наступним чином: позивач направляє відповідачу на протязі 3 календарних днів, з дати підписання акту приймання-передачі приміщення в оренду по даному договору, рахунок для оплати орендної плати. За перший місяць оренди орендна плата сплачується відповідачем на підставі виставленого позивачем рахунку протягом 3 банківських днів з дати його одержання.

В подальшому позивач в термін до 10 числа кожного поточного місяця виставляє відповідачу рахунок для оплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, а також штрафні санкції передбачені договором вразі порушення терміну сплати відповідачем орендної плати. Орендна плата сплачується відповідачем щомісячно на протязі 3 банківських днів з дати одержання рахунку від позивача та шляхом внесення грошових коштів на його розрахунковий рахунок.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, яка перерахована несвоєчасно із порушенням умов цього договору, підлягає перерахуванню з урахуванням індексу інфляції та штрафних санкцій передбачених даним договором.

Відповідно до п. 6.2 договору відповідач зобовязався своєчасно й у повному обсязі щомісячно сплачувати орендну плату.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір діє з 01.09.2008 р. по 01.08.2009 р.

Згідно п. 10.2 договору закінчення строку дії договору оренди не звільняє відповідача від обовязку сплатити заборгованість з орендної плати та додаткових послуг, якщо така виникла, з урахуванням індексу інфляції та штрафних санкцій, передбачених цим договором.

На виконання умов договору № 118 оперативної оренди приміщень від 18.09.2008 р. (далі - договір) позивач передав, а відповідач прийняв приміщення в оперативну оренду загальною площею 8 м2, розташоване за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 53, яке знаходиться на 1 поверсі будинку культури ВАТ «Росава», про що сторони склали акт приймання-передачі приміщення за договором оперативної оренди від 18.09.2008 р. № 188, який підписаний повноважними представниками сторін, копія якого долучена до матеріалів справи.

31.07.2009 р. відповідач повернув, а позивач прийняв приміщення з оперативної оренди загальною площею 8 м2, розташоване за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 53, яке знаходиться на 1 поверсі будинку культури ВАТ «Росава», про що сторони також склали акт приймання-передачі приміщення за договором оперативної оренди від 18.09.2008 р. № 188, який підписаний повноважними представниками сторін, копія якого долучена до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за термін дії договору виставлялися відповідачу наступні рахунки: рахунок № 825 від 10.09.2008 р. на загальну суму 580, 08 грн., рахунок № 1196 від 16.10.2008 р. на загальну суму 650, 00 грн., рахунок № 1319 від 12.11.2008 р. на загальну суму 650, 00 грн., рахунок № 1397 від 10.12.2008 р. на загальну суму 661, 06 грн., рахунок № 2006 від 12.01.2009 р. на загальну суму 685, 06 грн., рахунок № 2223 від 11.02.2009 р. на загальну суму 704, 93 грн., рахунок № 2334 від 11.03.2009 р. на загальну суму 715, 50 грн., рахунок № 2454 від 07.04.2009 р. на загальну суму 752, 52 грн., рахунок № 2574 від 12.05.2009 р. на загальну суму 732, 05 грн., рахунок № 2724 від 10.06.2009 р. на загальну суму 735, 71 грн., рахунок № 2864 від 08.07.2009 р. на загальну суму 743, 80 грн. Загальна сума за період з вересня 2008 року до липня 2009 року (включно) рахунків щодо оренди приміщення становить 7583, 71 грн.

Відповідач за вищезазначеними рахунками розрахувався частково, а саме у розмірі 4738, 70 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення № 195835 від 15.10.2008 р. на суму 580, 08 грн., платіжне доручення № 219454 від 21.11.2008 р. на суму 650, 00 грн., платіжне доручення № 3 від 17.12.2008 р. на суму 661, 06 грн., платіжне доручення № 11960 від 22.01.2009 р. на суму 685, 06 грн., платіжне доручення № 29424 від 24.02.2009 р. на суму 704, 93 грн., платіжне доручення № 23/33/ВС3 від 28.04.2009 р. на суму 725, 52 грн., платіжне доручення № 3 від 25.05.2009 р. на суму 732, 05 грн.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача по орендній платі за договором становить 2845, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача були неодноразово надіслані претензії, а саме № 190 від 14.04.2011 р. та № 224 від 10.05.2011 р., з вимогами погасити існуючу заборгованість за договором № 188 оперативної оренди приміщень від 18.09.2008 р. Копії зазначених претензій залучені до матеріалів справи.

Проте, відповідачем не було повністю виконано свого зобовязання щодо оплати орендної плати за користування обєктом оренди, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2845, 00 грн. грн. заборгованості є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 8.4 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів у розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочки оплати, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені, яка за розрахунком позивача складає 217, 47 грн. за період з 01.12.2010 р. до 01.06.2011 р.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що період нарахування пені, заявлений позивачем, не відповідає вимогам законодавства, а тому, суд зробив власний перерахунок пені за період з 22.08.2008 р. до 14.01.2010 р., що складає: 202, 11 грн.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо здійснення оплати в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 175, 38 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних за період з 01.05.2009 р. до 01.06.2011 р. складають 175, 38 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3 % річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 284, 50 грн., нарахований у відповідності до п. 8.5 договору, яким встановлено, що у разі несплати орендної плати більше тридцяти календарних днів протягом терміну передбаченого цим договором, відповідач, крім сплати пені, також сплачує позивачу штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд частково задовольняє вимоги позивача, а саме у розмірі 3506, 99 грн., з яких: 2845, 00 заборгованості по орендній платі, 202, 11 грн. пені, 175, 38 грн. 3 % річних та 284, 50 грн. 10 % штрафу.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Росава»задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09106, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Росава»(09100, Київська область, місто Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91, ідентифікаційний код - 00152269) 2 845 (дві тисячі вісімсот сорок пять) грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі, 202 (двісті дві) грн. 11 коп. пені, 175 (сто сімдесят пять) грн. 38 коп. 3 % річних, 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 50 коп. 10 % штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак