Рішення № 18110976, 02.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2011 р. Справа № 25/054-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша фінансова лізингова компанія», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез», Київська область, с. Княжичі

про стягнення 88300,12 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 03.10.2010 №б/н);

відповідача не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша фінансова лізингова компанія»(далі Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез»(далі Відповідач) про стягнення 88300,12 грн. заборгованості, з яких: 80106,99грн. - основний борг; 4752,92 грн. пеня; 2162,89 грн. інфляційні втрати; 1277,32 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем грошових зобовязань за Договором фінансового лізингу від 01.01.2010 № 30/229.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2011 порушено провадження у справі № 25/054-11 та призначено її до розгляду на 21.06.2011.

17.06.2011 за вхідним №8183 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява Позивача про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю присутності його представника в судовому засіданні.

У судове засідання 21.06.2011 представник Позивача не зявився, документів, витребуваних ухвалою суду від 07.06.2011 не надіслав.

У судове засідання 21.06.2011 Відповідач явку своїх повноважних представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалою суду від 07.06.2011 не надіслав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2011 розгляд справи відкладено на 30.06.2011.

У судове засідання 30.06.2011 Позивач та Відповідач явку своїх повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, документів, витребуваних ухвалами суду від 07.06.2011, від 21.06.2011 не надіслали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2011 розгляд справи відкладено на 19.07.2011.

У судове засідання 19.07.2011 представник Позивача зявився, позовні вимоги підтримав повністю, вимоги ухвал суду від 07.06.2011, від 21.06.2011, від 30.06.2011 виконав частково.

У судове засідання 19.07.2011 Відповідач явку своїх повноважних представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалами суду від 07.06.2011, від 21.06.2011 від 30.06.2011 не надіслав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2011 розгляд справи відкладено на 02.08.2011.

У судове засідання 02.08.2011 представник Позивача зявився, позовні вимоги підтримав повністю, вимоги ухвал суду від 07.06.2011, від 21.06.2011 від 30.06.2011 від19.07.2011 виконав повністю.

У судове засідання 02.08.2011 Відповідач явку своїх повноважних представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами суду від 07.06.2011, від21.06.2011, від30.06.2011, від19.07.2011 не надіслав.

Згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, керуючись законом, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша фінансова лізингова компанія»(далі Позивач / Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Синтез»(далі Відповідач / Лізингоодержувач) укладено угоду з фінансового лізингу від26.05.2008 № 54 (далі - Угода), відповідно до якої Лізингодавець передав у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу обєкти лізингу, зазначені в лізингових протоколах, що є Додатками № 1.1 від 26.05.2008 і № 1.4 від 12.11.2008 до Угоди та в Актах прийому-передачі, що є Додатками № 3.1 і № 3.4 до Угоди, а Лізингоодержувач прийняв у лізинг вищезазначені обєкти лізингу та взяв на себе зобовязання щомісяця сплачувати лізингові та інші платежі за Угодою згідно з погодженим сторонами Графіком здійснення платежів.

Відповідно до пункту 2.4. Угоди строк її дії починається з дати підписання та закінчується датою викупу або повернення предмету лізингу Лізингодавцеві за умови повного розрахунку по лізингових та інших платежах.

Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Дослідивши Угоду (оригінал оглянутий судом у судовому засіданні, копія наявна в матеріалах справи), з урахуванням положень статей 180, 292 Господарського кодексу України, статей 638 - 639, 806 809 Цивільного кодексу України, статті 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», суд дійшов висновку про те, що вона є укладеною, так як сторони в належній формі дійшли згоди з усіх істотних умов, що засвідчено підписами повноважних представників та скріплено відбитками печаток.

На виконання умов Угоди, сторонами підписано акти прийому-передачі (копії наявні в матеріалах справи), відповідно до яких Позивач передав, а Відповідач прийняв у володіння та користування предмети лізингу: багатофункціональний пристрій для офісного друку Xerox DC 252 та Ламінатор рулонний YDFM.

Таким чином, Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобовязання згідно з умовами Угоди.

Відповідно до пункту 7.2. Угоди щомісячні лізингові платежі здійснюються згідно з Графіком здійснення платежів, вказаного в Додатку 1 до Угоди. Ці та будь-які інші платежі, належні за Угодою, мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків, з урахуванням пункту 19.3. Угоди.

Згідно з пунктом 19.3. Угоди для виставлення рахунків на оплату лізингових та інших платежів, у своїй поточній діловій діяльності, Сторони можуть користуватися факсимільним звязком, електронною поштою за умови, що оригінали копій документів переданих за допомогою вищеперерахованих засобів звязку повідомлень будуть надіслані рекомендованими (посвідченими) листами протягом наступних трьох ділових днів.

На виконання зобовязань за Угодою та відповідно до Графіку здійснення платежів Відповідач частково виконав свої грошові зобовязання, всього на загальну суму 7727592,00грн.

До предмету позову у даній справі входить стягнення платежів, які Відповідач не сплатив на момент звернення Позивача до суду, відповідно до виставлених Позивачем рахунків - фактур від 15.11.2010 №ФЛФ-000804 на суму 10955,56грн., від15.12.2010 №ФЛФ-000846 на суму 10985,75грн., від17.01.2011 №ФЛФ-000036 на суму 10967,17грн., від 15.02.2011 №ФЛФ-000100 на суму 11012,16грн., від 15.03.2011 №ФЛФ-000139 на суму 10945,11грн., від 15.04.2011 №ФЛФ-000211 на суму 10909,53грн., від 16.05.2011 №ФЛФ-000276 на суму 10925,00грн. (за лізинг багатофункціонального пристрою для офісного друку Xerox DC 252) та рахунки - фактури від 15.11.2010 №ФЛФ-000808 на суму 486,67грн., від15.12.2010 №ФЛФ-000850 на суму 486,67грн., від17.01.2011 №ФЛФ-000040 на суму 486,67грн., від15.02.2011 №ФЛФ-000104 на суму 486,67грн., від 15.03.2011 №ФЛФ-000147 на суму 486,67грн., від 15.04.2011 №ФЛФ-000215 на суму 486,68грн., від 16.05.2011 №ФЛФ-000279 на суму 486,68грн. (за лізинг ламінатора рулонного YDFM). Всього на суму 80106,97грн.

На підтвердження виставлення вищевказаних рахунків фактур, а саме: надсилання їх Відповідачу у передбачений Угодою спосіб - рекомендованими (посвідченими) листами протягом трьох ділових днів, Позивачем надано зазначені рахунки фактури (оригінали в матеріалах справи), а також списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №29, №20, №12, №36, №29, №43 з відбитками календарного штемпелю поштового відділення та описи вкладення у цінний лист з відбитками календарного штемпелю поштового відділення (оригінали оглянуті судом у судовому засіданні, копії наявні в матеріалах справи).

На підтвердження дійсно сплачених Відповідачем сум, Позивачем надано суду Довідку від 26.07.2011 № 2894, видану філією Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»в м. Києві (оригінал наявний в матеріалах справи) про надходження коштів від Відповідача на поточний рахунок Позивача за період з01.01.2008 по 18.07.2011.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем надіслано Відповідачу претензію від16.03.2011 № 14.03.2011 з вимогою сплатити заборгованість за період злистопада 2010року по лютий 2011 року в розмірі 45867,32 грн. (копія наявна в матеріалах справи). Відповіді на вказану претензію Позивачем не отримано, заборгованість Відповідачем не погашено.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З урахуванням статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України судом беруться до уваги у якості письмових доказів наступні документи.

Рахунки - фактури від 15.11.2010 №ФЛФ-000804 на суму 10955,56грн., від15.12.2010 №ФЛФ-000846 на суму 10985,75грн., від17.01.2011 №ФЛФ-000036 на суму 10967,17грн., від 15.02.2011 №ФЛФ-000100 на суму 11012,16грн., від 15.03.2011 №ФЛФ-000139 на суму 10945,11грн., від 15.04.2011 №ФЛФ-000211 на суму 10909,53грн., від 16.05.2011 №ФЛФ-000276 на суму 10925,00грн. та рахунки - фактури від 15.11.2010 №ФЛФ-000808 на суму 486,67грн., від15.12.2010 №ФЛФ-000850 на суму 486,67грн., від17.01.2011 №ФЛФ-000040 на суму 486,67грн., від15.02.2011 №ФЛФ-000104 на суму 486,67грн., від15.03.2011 №ФЛФ-000147 на суму 486,67грн., від 15.04.2011 №ФЛФ-000215 на суму 486,68грн., від 16.05.2011 №ФЛФ-000279 на суму 486,68грн., зважаючи на підписання їх уповноваженою особою Позивача та скріплення відбитком його печатки, відповідність їх дат Графіку здійснення платежів, погодженого сторонами в Угоді, зазначенням в них дати та номеру Угоди, розмірів та призначень платежів, а також списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №29, №20, №12, №36, №29, №43 та описи вкладення у цінний лист, зважаючи на підписання їх уповноваженою особою Позивача та скріплення відбитком його печатки, наявність відбитків календарного штемпелю поштового відділення та з урахуванням пунктів 59, 61, 66 68, 73 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 - взяті судом до уваги у якості письмових доказів виконання Позивачем вимог пунктів 7.2., 19.3. Угоди та виставлення Відповідачу рахунків на оплату лізингових та інших платежів, які є підставою для сплати Відповідачем вказаних платежів, рекомендованими (посвідченими) листами.

Довідку від 26.07.2011 № 2894, видану філією Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»в м. Києві, зважаючи на підписання її уповноваженою особою банківської установи та скріплення відбитком її печатки, відповідність вказаного у ній номеру рахунку Позивача тому номеру рахунку, що зазначений в Угоді між сторонами, періоду, за який надано довідку, вказаних в ній сум та призначень платежів у якості письмового доказу часткової сплати Відповідачем платежів, встановлених Угодою та несплатою платежів згідно з рахунками фактурами, стягнення коштів відповідно до яких є предметом позову в даній справі.

Таким чином, заборгованість Відповідача по сплаті лізингових платежів згідно з вказаними вище рахунками фактурами становить 80106,97 грн.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 стаття 175 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів, а відповідно до частини 7 статті 292 Господарського кодексу України правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене та досліджені судом докази, підтверджується наявна заборгованості Відповідача перед Позивачем по лізинговим платежам у розмірі 80106,97грн., що складається з сум, що вказані в усіх наданих суду рахунках фактурах, що на 0,02 грн. менше позовної вимоги про стягнення основної заборгованості, а тому, позовна вимога про стягнення основної заборгованості у розмірі 80106,99 грн. підлягає частковому задоволенню у розмірі 80106,97 грн.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобовязання, то є підстави для стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення оплати, а також три відсотка річних від простроченої суми відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

У розрахунках, наданих Позивачем, інфляційні втрати нараховані у розмірі 2162,89грн., а 3 % річних - у розмірі 1277,32 грн.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, суд здійснив власний перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, відповідно до якого розмір інфляційних втрат складає 2570,50грн., а розмір 3 % річних - 644,94грн.

Зважаючи на здійснений судом перерахунок інфляційних втрат та у звязку з відсутністю у суду достатніх правових підстав для виходу за межі позовних вимог, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у розмірі 2162,89 грн.

Зважаючи на здійснений судом перерахунок 3%річних, позовна вимога про стягнення 3%річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 644,94грн.

Крім того, Позивачем заявлено стягнення пені відповідно до пункту 7.4. Угоди у розмірі 4752,92 грн.

Відповідно до пункту 7.4. Договору Лізингоодержувач, у випадку затримки лізингових платежів, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Угодою не встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням положень Угоди між сторонами та норм законодавства, судом встановлено, що у даних правовідносинах сторонами передбачено господарську санкцію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення, нарахування якої, у звязку з тим, що сторонами не встановлено іншого, здійснюється відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

У розрахунках суми пені, наданих Позивачем, пеня нарахована у розмірі 4752,92 грн.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, суд здійснив власний перерахунок пені з урахуванням положень Угоди між сторонами, періоду нарахування, визначеного законодавством та тверджень позовної заяви, відповідно до якого розмір пені складає 2395,95грн.

Зважаючи на здійснений судом перерахунок, позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 2395,95грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, досліджені судом докази та пояснення представника Позивача у судових засіданнях, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення з Відповідача 80106,97 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 2395,95грн. пені, 2162,89 грн. інфляційних втрат та 644,94грн. 3%річних є доведеними, обґрунтованими, Відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Позивача і Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез»(07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Слави, буд. 27, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32651476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша фінансова лізингова компанія» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31453238)80106 (вісімдесят тисяч сто шість)грн. 97 коп. основної заборгованості, 2395 (дві тисячі триста девяносто пть) грн. 95 коп. пені, 2162 (дві тисячі сто шістдесят дві) грн. 89 коп. інфляційних втрат, 644 (шістсот сорок чотири)грн. 94 коп. 3% річних, 853 (вісімсот пятдесят три) грн. 11 коп. державного мита та 228(двісті двадцять вісім) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 05.08.2011.