Рішення № 18110922, 29.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2011 р. Справа № 4/112-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фортуна - Банк", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Завод Мотор", м. Тараща

про стягнення 3 668 690,61 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. предст., дов. від 11.02.2011р.;

від відповідача: не зявився;

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №4/112-11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Фортуна - Банк" до Відкритого акціонерного товариства "Завод Мотор" про стягнення 3 668 690,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання кредитної лінії № 04К-КЛ/М/82 від 26.05.2006р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2011р. розгляд справи було призначено на 15.08.2011р.

15.08.2011 р. відповідач в судове засідання не зявився, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 29.08.2011р.

29.08.2011р. відповідач вдруге в судове засідання не зявився, письмового відзиву на позов та інших витребуваних ухвалами суду документів не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Факт належного повідомлення відповідача про час та місце наступного судового засідання свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 010322732082 від 17.08.2011р.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

26 травня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Фортуна-банк", (кредитор) та Відкритим акціонерним товариством "Завод "Мотор" (боржник, позичальник) було укладено Договір про надання кредитної лінії (в режимі мультивалютності) № 04К-КЛ/М/82.

В подальшому, 09.04.2009 року, Додатковою угодою № 30 до Договору про надання кредитної лінії № 04К-КЛ/М/82 від 26.05.2006 року були внесені зміни, якими, зокрема, даний договір переведено в Кредитний договір № 04К-КЛ/М/82 (Кредитний договір).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. Кредитного договору (з усіма належних чином оформленими та підписаними додатковими угодами) банк надав, а боржник отримав в АТ "Фортуна-банк" кредит в сумі 2 516 579 гривень 75 копійок, строком до 30 червня 2011 року зі сплатою 30 % річних за користування кредитом.

Видача кредиту здійснювалась шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів відповідача, суми кредиту, що підтверджується витягом (роздруківкою) з позичкового рахунку відповідача.

За заявами відповідача (неодноразово) до Кредитного договору вносились зміни та доповнення (62 додаткових угод до Кредитного договору), щодо перенесення строків сплати процентів та повернення кредиту.

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору, відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником згідно п. 2.9. Кредитного договору. Невиконання позичальником цієї умови є підставою для розірвання Кредитного договору, дострокового погашення кредиту та сплати відсотків за весь період кредитування, передбачений п. 1.2. Кредитного договору.

Відповідно до п. 3.3.3. Кредитного договору, позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту в порядку, визначеному пунктом 2.7. Кредитного договору, а відповідно до п. 3.3.5. Кредитного договору, позичальник зобов'язаний не пізніше терміну, вказаного в п. 1.2. Кредитного договору, повернути суму кредиту, сплатити відсотки за його користування та можливі штрафні санкції.

Проте, в порушення своїх договірних зобовязань, відповідач в повному обсязі заборгованість по сплаті кредитних платежів в розмірі 2516579,75 грн. та процентів за користування кредитом в розмірі 1152110, 86 грн. перед відповідачем не погасив, чим порушив пункти 1.2., 1.З., 2.5., 2.7., 2.9., 3.3.3., 3.3.5. Кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2. ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором повинно було відбуватися належним чином відповідно до умов, встановлених кредитним договором. Оскільки, у термін встановлений кредитним договором, позичальник не повернув банку суми кредиту та проценти за користування кредитними коштами, то у цьому випадку з боку позичальника має місце порушенням зобов'язання щодо повернення кредиту.

Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору визначено, що останній діє до моменту належного виконання сторонами взятих по кредитному договору зобов'язань, а відповідно до п. 6.4. Кредитного договору, зобов'язання боржника припиняються після повного погашення заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства (та 43 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів повернення кредиту та сплати відсотків, у звязку з чим суд вважає, що факт порушення відповідачем договірних зобов'язань позивачем доведено.

Судом також було перевірено документальне обґрунтування наданого позивачем відповідачу кредиту, а також правильність нарахування процентів та встановлено, що заявлені позивачем до стягнення 2516579, 75 грн. боргу за кредитом та 1152110, 86 грн. боргу по процентам є документально підтвердженими, відповідачем не спростованими, а відтак, такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод "Мотор" (09500, Київська обл., м. Тараща, вул. Р. Люксембург, буд. 37а, код ЄДРПОУ 14312890) на користь Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, код ЄДРПОУ 26254732) - 2516579 (два мільйони пятсот шістнадцять тисяч пятсот сімдесят девять) грн. 75 коп. боргу за кредитом, 1152110 (один мільйон сто пятдесят дві тисячі сто десять) грн. 86 коп. боргу по процентам, 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 30.08.2011р.