Рішення № 18110920, 22.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2011 р. Справа № 4/051-09

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Підряд 9”, м. Київ

до Приватного підприємства “Санта Бремор Україна”, с. Петрівське

про стягнення 65909,47 грн.

за участю представників сторін:

позивач не зявився;

відповідач не зявився;

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №4/051-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Підряд 9” до Приватного підприємства “Санта Бремор Україна” про стягнення 65909,47 грн., які складаються з 61954,80 грн. суми боргу, 299,62 грн. 3% річних, 3655,05 грн. пені.

Даний позов обґрунтований тим, що 01.11.2007р. між Приватним підприємством “Санта Бремор Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПІДРЯД 9” було укладено договір субпідряду № 84, відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач бере на себе зобовязання на власний ризик виконати своїми силами і засобами земляні роботи в с. Петрівське Києво-Святошинського р-ну, відповідно до пропозиції підрядника.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач в порушення умов договору прийняв, проте не оплатив виконані позивачем підрядні роботи.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки на його думку позивачем всупереч умов договору роботи виконані були не в повному обсязі, а саме ,як стверджує відповідач, позивачем був знятий менший обєм рослинного покрову, ніж передбачено договором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.02.2009р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 10.03.2009р.

30.03.2009р. позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 61954,80 грн. суми боргу, 1432,07 грн. 3% річних, 5573,66 грн. інфляційних втрат, 3655,05 грн. пені. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 18.05.2009р. провадження у справі було зупинено та призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському Науково дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

29.12.2009р. позивачем було подано на адресу суду клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки відповідачем не подано доказів про сплату експертизи та яка досі не виконана. Разом з поданим клопотанням позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних та відповідно до якої просить стягнути з відповідача 61954,80 грн. суми основного боргу, 34199,05 грн. пені, 11089,91 грн. інфляційних втрат, 2810,88 грн. 3% річних.

Відповідно до частини 3 коментованої статті, якщо позивач на підставі ч. 4 ст. 22 ГПК подає заяву про збільшення розміру позовних вимог, він повинен до цієї заяви додати документ, що підтверджує сплату державного мита в установленому порядку і розмірі.

Водночас, норми ГПК не вказують на те, що суд не приймає заяву про збільшення розміру позовних вимог, якщо до заяви не додано документа, що підтверджує сплату державного мита.

Враховуючи дану норму, суд вважає за можливе прийняти дану заяву до розгляду та стягнути недоплачену суму державного мита за результатом розгляду справи.

Ухвалою суду від 26.04.2010р. було поновлено провадження у справі, у звязку з надходженням на адресу суду матеріалів справи з повідомленням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість дачі висновку експертизи, розгляд справи призначено на 26.05.2010р.

Ухвалою суду від 26.05.2010р., у звязку з неявкою в судове засідання представника позивача, розгляд справи було відкладено на 07.06.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2010р. провадження у справі було зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу.

01.02.2011р. на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню обєктів дослідження.

На підставі поданого клопотання, 03.02.2011р. судом на адресу сторін було направлено лист про надання письмових пояснень з даного приводу, а також необхідністю ПП «Санта Бремор Україна»надати судовому експерту письмові документи.

27.07.2011р. з експертної установи надійшли матеріали господарської справи № 4/051-09 разом з повідомленням № 5177/10-15 про неможливість дачі висновку судової будівельно-технічної експертизи, у звязку з відсутністю необхідних документів для проведення експертизи, які були витребувані судовим експертом.

Ухвалою суду від 08.08.2011р. провадження у даній справі було поновлено на 22.08.2011р.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 08.08.2011р. в судове засідання не зявились, однак відповідачем через загальний відділ господарського суду (вх.. номер 11584) було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю явки відповідача.

Однак, суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання, оскільки відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами.

Справу від імені підприємства можуть вести керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

Таким чином, відповідачем не подано доказів, що ОСОБА_1 є єдиним можливим представником підприємства та за відсутності якого, справа не може бути розглянута.

Крім того, у звязку з невиконанням вимог експертної установи, а також в межах строку встановленого статтею 69 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

22.08.2011р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд,

встановив:

01 листопада 2007 року між Приватним підприємством «Санта Бремор Україна»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підряд 9»(підряд) було укладено договір № 84 на виконання земляних робіт в с. Петрівське Києво-Святошинського р-ну, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобовязання на власний ризик виконати своїми силами і засобами земляні роботи в с. Петрівське, Києво-Святошинського р-ну (обєкт), відповідно до пропозиції підрядника.

Відповідно до п. 2.3, після перевірки повноти та якості виконаних у п. 2.1 та 2.2 робіт, замовник приймає та здійснює оплату їх на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 3.1 договору, ціна будівельних робіт є договірною і складає: вартість робіт 112336,00 грн., податок на додану вартість у розмірі 20% - 22467, 20 грн., разом 134803,20 грн. розрахунок ціни будівельних робіт (вартість робіт) наведений в додатку № 14, що є невідємною частиною цього договору.

Пунктом 5.2 встановлено, що подання до оплати виконаних робіт замовнику підрядник робить актами виконаних робіт у обємах визначених етапів робіт, ціна яких є твердою та узгодженою замовником, своєчасно готує та передає замовнику на підписання необхідні документи, що відповідають обсягу та сумам виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані роботи в повному обсязі, однак відповідачем були прийняті та оплачені виконані підрядні роботи згідно з договором на суму 72848,40 грн.

Враховуючи те, що відповідачем в повному обсязі не були оплачені підрядні роботи, позивачем було направлено 22.05.2008р. на адресу відповідача Акт № 2 приймання виконаних позивачем підрядних робіт за формою КБ-2в за грудень 2007р. на суму 61954,80 грн. та довідку про вартість виконаних позивачем робіт за формою КБ-3 за грудень 2007р., на суму 61954,80 грн. цінним листом з описом вкладення, який отримано відповідачем 27.05.2008р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення цінного листа за № 3583687, наявним в матеріалах справи (арк. 17, 1 том).

Зазначений факт встановлено в рішенні господарського суду Київської області від 27.05.2008 у справі № 15/137-08 та в Постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.08.2008р. у справі № 15/137-08.

Відповідно до п. 5.3 договору, уповноважений представник замовника на протязі трьох днів перевіряє реальність акта виконаних робіт і оформлює його належним чином, якщо роботи, виконані підрядником відповідають встановленим нормам та мають належну якість. Оплата виконаних робіт підряднику здійснюється згідно з графіком фінансування за виконані етапи на протязі 3 (трьох) банківських днів після підписання актів виконаних робіт.

Пунктом 5.4. Договору сторони передбачили, що кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання будівельних робіт протягом 3-х днів після підписання акта виконаних робіт, передбачених цим Договором.

Однак, відповідачем не було надано відповіді позивачу щодо підписання зазначеного акту виконаних робіт та довідки про їх вартість або заперечень щодо кількості та якості виконаних робіт позивачем.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 3 від 18.08.2008 року з вимогою терміново оплатити виконані роботи згідно з договором субпідряду № 84 від 01.11.2007 року, відповідно до актів виконаних підрядних робіт та довідки про їх вартість у розмірі 61954,80 грн., а також нараховану пеню в розмірі 3655,05 грн. та 299,62 грн. 3% річних.

Проте, відповідач акти не підписав, відповіді на претензію не надав та за виконані роботи не розрахувався.

Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до пункту 1 та 2 наказу від 21.06.2002 p. №237/5 Державного комітету статистики України і Державного комітету України з будівництва та архітектури, акт приймання виконаних підрядних робіт - це документ первинного обліку який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання «Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат». Акт складається підрядником (субпідрядником для генпідрядника) та представляється замовнику (забудовнику).

Приписами статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (п. 4 ст. 882 ЦК України).

Згідно із ч. 4 ст. 882 ЦК України акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Враховуючи те, що відповідач не звертався до суду з вимогою про визнання недійсним акту виконаних робіт за грудень 2007 року згідно договору субпідряду № 84 від 01.11.2007 року, суд дійшов висновку про дійсність документу первинного обліку, який є підставою для виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Оскільки, відповідачем не було додержано вимог статті 882 ЦК України, при відмові від підписання акту виконаних робіт за грудень 2007р., (вказаний акт в судовому порядку не визнавався недійсним), був направлений на адресу відповідача, суд робить висновок, що відповідач ухиляється від покладених на нього зобов'язань за договором в частині прийняття та оплати виконаних позивачем робіт на загальну суму 61954,80 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що він не підписав акт виконаних робіт, оскільки роботи, які обумовлені договором, виконані позивачем не в повному обсязі, а лише на суму в розмірі 72848,40 грн., яка була оплачена відповідачем.

Враховуючи зазначені заперечення, у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, яка була повернута без виконання, у звязку з неподанням сторонами додаткових пояснень та доказів для вирішення поставлених питань.

Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства (та 43 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів оплати заборгованості за договором № 84 та актом виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, а також того факту, що роботи за договором були виконані лише на суму 72848,40 грн., а не підписання акту за грудень 2007 року, в свою чергу, визнано судом обґрунтованим з посиланням на норми статті 882 ЦК України, у звязку з чим суд вважає, що факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено, доказів на спростування зазначених фактів відповідач не надав, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 61954,80 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 34199 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 25.12.2009р., яка прийнята судом до розгляду).

У відповідності до п. 11.7 договору, за порушення термінів розрахунку за виконані роботи, відповідно до п. 5.3 цього договору на строк більш ніж 15 календарних днів замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від суми несплачених платежів за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, який не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, встановив, що заявлена позивачем пеня в розмірі 34199,05 грн. за період з 22.06.2008р. по 25.12.2009р. підлягає частковому задоволенню в розмірі 21455,59 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 11089,91 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 2810,88 грн.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що заявлені позивачем інфляційні втрати в розмірі 11089,91 грн. та 3% річних в сумі 2810,88 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства «Санта Бремор Україна»заборгованості за договором субпідряду № 84 від 01.11.2007р. підлягають частковому задоволенню, а саме на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 61954,80 грн., 21455,59 грн. пені, 2810,88 грн. 3% річних, 11089,91 грн. інфляційних втрат, всього загалом 97311,18 грн.

У відповідності до ч. 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Враховуючи те, що позивачем при подачі заяви від 25.12.2009р. в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення позовних вимог на суму 110054,64 грн., не було доплачене державне мито виходячи з нової ціни позову (яке мало становити 1100, 55 грн.), суд стягує з позивача державне мито в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Оскільки станом на 25.12.2009р. позивачем було сплачено державне мито в загальному розмірі 864,31 грн. (платіжне доручення № 1335 від 19.08.2008р. та платіжне доручення № 2700 від 20.03.2009р.), суд стягує недоплачене державне мито в доход державного бюджету України, виходячи з нової ціни позову при подачі заяви від 25.12.2009р., в розмірі 236,24 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Санта Бремор Україна»(08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул.. Білогородська, 24, код ЄДРПОУ 35411584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Підряд 9” (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 91-а, код ЄДРПОУ 19018669) 61954 (шістдесят одну тисячу девятсот пятдесят чотири) грн. 80 коп. основного боргу, 21455 (двадцять одну тисячу чотириста пятдесят пять) грн. 59 коп. пені, 2810 (дві тисячі вісімсот десять) грн. 88 коп. 3% річних, 11089 (одинадцять тисяч вісімдесят девять) грн. 91 коп. інфляційних втрат, 973 (девятсот сімдесят три) грн.. 11 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн.. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 12743, 46 грн. пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Підряд 9” (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 91-а, код ЄДРПОУ 19018669) в доход державного бюджету України 236 (двісті тридцять шість) грн. 24 коп. недоплаченного державного мита. Видати наказ.

СуддяО.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 29.08.2011р.