Рішення № 18110908, 12.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2011 р. Справа № 20/069-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРКОР»

до Відкритого акціонерного товариства «Миронівський автоагрегатний завод»

про стягнення 5066,92 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1., довір. № 7 від 08.07.2011 р.

від відповідача: не зявився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАРКОР»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Миронівський автоагрегатний завод»(далі - відповідач) про стягнення 5066,92 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на поставку товару ВАТ «Миронівський автоагрегатний завод»на загальну суму 2580,00 грн., який відповідачем не був оплачений, у звязку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 2580,00 грн. основного боргу, 1355,62 грн. пені, 924,97 грн. інфляційних втрат, 206,33 грн. 3% річних, а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

11.07.2011 р. до господарського суду Київської області ТОВ «БАРКОР»було подано клопотання б/н від 11.07.2011 р. про відкладення розгляду справи, призначеної на 12.07.2011 р., яке було задоволено судом.

09.08.2011 р. до господарського суду Київської області ТОВ «БАРКОР»було подано заяву про зменшення позовних вимог б/н від 09.08.2011 р., відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2580,00 грн. основного боргу, 54,45 грн. інфляційних втрат, 12,09 грн. 3% річних, а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні 12.08.2011 р. позовні вимоги підтримав, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У судові засідання 12.07.2011 р., 29.07.2011 р., 12.08.2011 р. представник відповідача не зявився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.08.2011 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «БАРКОР»було поставлено Відкритому акціонерному товариству «Миронівський автоагрегатний завод» концентрат 1.20 емульсола «Ферробетол-М», що підтверджується рахунком-фактурою № 101310 від 13.10.2008 р. на суму 2580,00 грн. та накладною № 10145 від 14.10.2008 р. на суму 2580,00 грн.

Факт отримання товару підтверджується також довіреністю ЯПО № 086216 від 13.10.2008 р., виданою на ім`я Микитенка М.М., оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

У звязку з неоплатою поставленого товару ТОВ «БАРКОР»06.04.2011 р. було направлено на адресу ВАТ «Миронівський автоагрегатний завод»претензію щодо відшкодування заборгованості на суму 2580,00 грн., яка була отримана відповідачем 13.04.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідь на претензію отримано не було.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати за отриманий від позивача товар не виконав, у звязку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати отриманого товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за поставлений товар, з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 2580,00 грн., підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд (за заявою про зменшення розміру позовних вимог) стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

Така ж сама позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2010 р. у справі № 11/14-10.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог б/н від 09.08.2011 р., позивач просить суд стягнути з відповідача 54,45 грн. інфляційних втрат, що нараховані за загальний період з 20.04.2011 р. до 15.06.2011 р.

Оскільки зобовязання з оплати за отриманий товар мало бути виконане до 21.04.2011 р., то інфляційні втрати за квітень 2011 р. на суму боргу, що виникла 21.04.2011 р. (менше місяця) стягненню не підлягають.

Отже, стягненню з відповідача підлягають 30,96 грн. інфляційних втрат за період з травня 2011 року до 15.06.2011 р. на суму 2580,00 грн.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог б/н від 09.08.2011 р., розмір 3 % річних, визначений позивачем становить 12,09 грн. за період з 20.04.2011 р. до 15.06.2011 р. на суму 2580,00 грн.

Проте з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобовязання з оплати за товар, а саме з 21.04.2011 р., стягненню з відповідача підлягають 11,88 грн. 3% річних за період з 21.04.2011 р. до 15.06.2011 р. на суму 2580,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРКОР».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Миронівський автоагрегатний завод» (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Коцюбинського, 10, код ЄДРПОУ 05408591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРКОР»(08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Великоснітинська, 69, код ЄДРПОУ 30309233) 2580 (дві тисячі пятсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 30 (тридцять) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 11 (одинадцять) грн. 88 коп. 3% річних, 101 (сто одну) грн. 09 коп. витрат по сплаті державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення 17.08.2011 р.