Рішення № 18110645, 30.08.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2011 р. Справа № 5010/1458/2011-15/75

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс", вул. Академіка Сахарова, 21/2, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення коштів в сумі 250000 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача представники не з"явилися,

від відповідача представники не з"вилися,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" про стягнення 250000 грн. неустойки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення № 17 від 06.04.2009 року позивачем надано відповідачу в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, а відповідачем в порушення договірних зобов"язань не звільнено приміщення у строк встановлений договором, в зв"язку з чим відповідачу нараховано неустойку.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 09.08.2011 року.

Ухвалами суду від 09.08.2011 року та від 19.08.2011 року відкладено розгляд справи відповідно на 19.08.2011 року та на 30.08.2011 року.

Представник позивача, в судове засідання 30.08.2011 року не з"явився.

В судових засіданнях 09.08.2011 року та 19.08.2011 року, представник позивача позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 17 від 06.04.2009 року, в частині звільнення приміщення у строк встановлений договором, в зв"язку з чим відповідачу нараховано 250000 грн. неустойки, яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача, в судове засідання 30.08.2011 року, повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 19.07.2011 року, від 09.08.2011 року та від 19.08.2011 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських

судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

03.08.2011 року з Головного управління статистики в Івано-Франківській області на адресу суду (вх. № 6538/2011-свх) надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс", відповідно до даних якого станом на 02.08.2011 року місцезнаходженням відповідача є: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 21/2.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності позивача в судовому засіданні та невиконання вимог ухвал суду, від останнього до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

06.04.2009 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 17 (далі Договір), яким встановлено термін дії Договору до 30.11.2010 року (п. 12.2. Договору).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору Орендодавець взяв на себе зобов'язання передати Орендареві в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться в м. Івано-Франківську по вул. Галицька, 47/21, загальною площею 102,4 кв.м., а Орендар, серед іншого, зобов'язався прийняти вказане приміщення та сплачувати за користування ним орендну плату.

Згідно п. 5.3. Договору орендну плату Орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує наперед за наступний місяць не пізніше 25 числа попереднього місяця. Згідно додатку № 1 до Договору розмір місячної орендної плати становить 25000 грн.

06.04.2009 року на виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято приміщення, про що складено та підписано сторонами акт прийому-передачі нежитлового приміщення.

Незважаючи на припинення дії Договору відповідачем не виконано обов"язку щодо повернення позивачу приміщень, які перебували в оренді.

Судом встановлено, що фактично орендоване приміщення повернуто відповідачем позивачу лише 04.05.2011 року, відповідача виселено із орендованого приміщення у примусовому порядку, що підтверджується актом державного виконавця від 04.05.2011 року (а.с. 18).

Згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 250000 грн. неустойки, за період з 01.12.2010 року по 04.05.2011 року.

На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 250000 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першої ст. 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 250000 грн., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 250000 грн. неустойки, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 2500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 759, 762, 763, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 285 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" про стягнення коштів в сумі 250000 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс", вул. Академіка Сахарова, 21/2, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 32077823), на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), 250000 (двісті п"ятдесят тисяч) грн. неустойки, 2500 (дві тисячі п"ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 01.09.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ ОСОБА_3 01.09.11