Рішення № 18110235, 09.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.08.11 р. Справа № 37/168

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь” металургійний завод”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30939178

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельний дім Буд капітал”, м. Краматорськ, ідентифікаційний код 32122851

про: стягнення за договором №305948 від 01.02.2010р. заборгованості в розмірі 8490грн., пені в розмірі 413,61грн., 3% річних в розмірі 84,97грн., інфляційної індексації в розмірі 273,39грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю №1037 від 11.05.2011р.);

від Відповідача не явився;

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва з 26.07.2011р. на 09.08.2011р.

У судовому засіданні 09.08.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство „Донецьксталь” металургійний завод”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельний дім Будкапітал”, м. Краматорськ (далі Відповідач) про стягнення за договором №305948 від 01.02.2010р. заборгованості в розмірі 5094,00грн., пені в розмірі 413,61грн., 3% річних в розмірі 84,97грн., інфляції в розмірі 273,39грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором №305948 від 01.02.2010р., внаслідок чого за період з серпня 2010р. по січень 2011р. утворилась стягувана заборгованість, та виникли підстави для нарахування 3% річних, інфляції та пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №305948 від 01.02.2010р., платіжні вимоги-доручення, претензію №17/4пр від 15.03.2011р., розрахунок суми позову, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Закон України №543/96 від 22.11.1996р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст.ст. 1, 2, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.36-40, 47-57, 96-127), у тому числі - заперечення на відзив №17/2иск від 08.08.2011р., а також - заяву №17/4-1 від 21.07.2011р. (а.с.а.с.44-45) про збільшення розміру позовних вимог, остаточно вимагаючи стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 9339,00грн. за період з серпня 2010р. по червень 2011р., пеню в розмірі 413,61грн., 3% річних в розмірі 84,97грн., інфляцію в розмірі 273,39грн.

Відповідач надав відзив №б/н від б/д (а.с.а.с.62-64), яким проти позову заперечив, посилаючись на недоведеність підстав позову та розміру заявлених вимог, а також відсутність обвязку зі сплати стягуваних сум через набуття у власність обєктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянки, відшкодування орендної плати за яку є предметом вимог.

На підтвердження своєї позиції Відповідачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.65-94).

У судовому засіданні 26.07.2011р. представники сторін підтримали свою позицію викладену письмово, але після оголошеної перерви до 09.08.2011р. належним чином повідомлений представник Відповідача (а.с.61) у судове засідання без пояснення причин не зявився, що не перешкоджає у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вирішенню спору з огляду на достатність зібраних по справі матеріалів.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2005р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладений та посвідчений нотаріально договір оренди земельних ділянок №б/н (а.с.а.с.103-110), згідно п.п. 1.1., 7, якого Орендодавець передає, а Оренда приймає в строкове платне володіння та користування девятнадцять земельних ділянок несільськогосподарського призначення загальною площею 3427552кв.м., в тому числі земельна ділянка №1 (кадастровий №1410137700:00:026:0221) 1554747кв.м., земельна ділянка №2 (кадастровий №1410137700:00:026:0034) 183628кв.м., земельна ділянка №3 (кадастровий №1410137700:00:026:0035) 372253кв.м., земельна ділянка №4 (кадастровий №1410137700:00:019:0009) 488025кв.м., земельна ділянка №5 (кадастровий №1410137700:00:012:0220) 21674кв.м., земельна ділянка №6 (кадастровий №1410137700:00:012:0222) 15344кв.м., земельна ділянка №7 (кадастровий №1410137700:00:026:0029) 13238кв.м., земельна ділянка №8 (кадастровий №1410137700:00:018:0006) 2247кв.м., земельна ділянка №9 (кадастровий №1410137700:00:026:0031) 40402кв.м., земельна ділянка №10 (кадастровий №1410137700:00:012:0030) 33545кв.м., земельна ділянка №11 (кадастровий №1410137700:00:026:0033) 58541кв.м., земельна ділянка №12 (кадастровий №1410137700:00:026:0028) 38909кв.м., земельна ділянка №13 (кадастровий №1410137700:00:026:0123) 56015кв.м., земельна ділянка №14 (кадастровий №1410137700:00:019:0008) 184237кв.м., земельна ділянка №15 (кадастровий №1410137700:00:019:0007) 335057кв.м., земельна ділянка №16 (кадастровий №1410137700:00:019:0031) 29421кв.м., земельна ділянка №17 (кадастровий №1410137700:00:026:0122) 90кв.м., земельна ділянка №18 (кадастровий №1410137700:00:026:0120) 67кв.м., земельна ділянка №19 (кадастровий №1410137700:00:026:0119) 112кв.м., по вул. І. Ткаченка, 122, м. Донецьк, строком до 22.12.2019р.

Вказаний договір зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040514600015 від 11.03.2005р.

Умовами п. 2 договору в оренду передаються 19 земельних ділянок, загальною площею 3427552 кв.м., в тому числі: 147648кв.м. під одноповерховою забудовою, 11983кв.м. під двоповерховою та більше поверховою забудовою, 24846кв.м. під тимчасовою забудовою, 35596кв.м. під спорудами, 11098кв.м. під проїздами, проходами та площадками та 3196381кв.м. інші землі.

Положеннями пунктів 8-12 договору врегульовані зобовязання Орендаря із здійснення орендних платежів та відповідальність за порушення цих зобовязань.

Умовами розділу 23 договору передбачена можливість за згодою Орендодавця передавати у володіння та користування земельні ділянки або їх частину іншій особі (суборенда) у випадках, передбачених діючим законодавством України.

12.09.2008р. були внесені зміни до означеного договору оренди (а.с.а.с.100-103), у тому числі щодо визначення обєктів оренди.

25.09.2009р. був укладений і нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу будівлі механічних майстерень (а.с.а.с.73-76) між Товариством з обмеженою відповідальністю „Кортекс” (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Будкапітал”, згідно умов якого Відповідач набув у власність будівлю механічних майстерень площею 300,8кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул.. Артема, б. 1б, літ. „В-1”. Цього ж дня договір купівлі-продажу був зареєстрований в Державному реєстрі правочинів (а.с.79), майно було передано Покупцеві за актом приймання-передачі (а.с.82), і 08.10.2009р. (а.с.77) право власності на відповідний обєкт нерухомості було зареєстроване Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” за Відповідачем (

01.10.2009р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Підприємство) був укладений договір про відшкодування витрат з орендної плати №305948 (а.с.а.с.7-8), згідно п.п. 1.1., 3.1 якого Підприємство зобовязується відшкодовувати Орендарю витрати по орендній платі сплачуємої Орендарем згідно з договором оренди земельної ділянки (за реєстраційним номером 040514600015 від 11.03.2005р.) за використання земельної ділянки площею 484кв.м. для розміщення будівлі механомонтажних майстерень (інв. №000065), який розташований за адресою: м. Донецьк, вул. І.Ткаченка, 122 і використовується підприємством у його виробничих потребах, стоком до 31.08.2010р.

Серед встановлених розділом 2 обовязків Підприємства зокрема визначено таке в термін 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку на відшкодування витрат, відшкодувати Орендатору витрати з орендної плати, в розмірі грошової оцінки земельної ділянки, яка становить на момент підписання договору 604,75грн., шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Орендаря протягом 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Пунктом 2.4. договору №305948 від 01.10.2009р. встановлена відповідальність Орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Між сторонами укладались додаткові угоди до вказаного договору:

- від 01.02.2010р. (а.с.9), якою сторони через зміну розміру грошової оцінки земельної ділянки узгодили щомісячну плату з відшкодування орендних платежів в розмірі 849,00грн.;

- від 21.08.2010р. (а.с.10), якою сторони продовжили строк дії до 31.08.2011р.

В перебігу правовідносин за договором про відшкодування орендної плати від 01.10.20009р. Позивачем виставлялися рахунки (а.с.а.с.11-22 задля забезпечення виконання грошових зобовязань Відповідачем, зокрема: №1897D0 від 31.08.2010р. (надісланий 22.10.2010р.), №20435D0 від 30.09.2010р. (надісланий 04.10.2010р.), №21966D0 від 30.10.2010р. (надісланий 04.11.2010р.), №2333 D0 від 30.11.2010р. (надісланий 24.01.2011р.), №24741D0 від 31.12.2010р. (надісланий 30.12.2010р.), №20624D1 від 31.01.2011р. (надісланий 04.02.2011р.0 на суму 849грн. кожний, усього на суму 5094грн. (за період з серпня 2010р. по січень 2011р. включно)

У звязку із несплатою означених рахунків Позивач 15.03.2011р. надіслав (а.с.23) Відповідачу претензію №17/4пр (а.с.24) з доданням розрахунку (а.с.а.с.26, 27), якою вимагав сплати заборгованості в розмірі у розмірі 5094,00грн., а також нараховані пені в розмірі 193,21грн., 3% річних в розмірі 39,69грн., інфляційну індексацію в розмірі 89,88грн., у звязку із незадоволенням якої подано розглядуваний позов.

Заявою про збільшення позовних вимог №17/4-1 від 21.07.2011р. (а.с.а.с.44, 45), надісланою Відповідачеві 22.07.2011р. (а.с.43), Позивач збільшив вимоги щодо стягнення заборгованості до суми 9339грн. за рахунок збільшення періоду її нарахування доповнення вимогами щодо несплачених рахунків (а.с.а.с. 46-55) №27144D1 від 30.06.2011р. (надісланий 07.07.2011р.), № 25328D1 від 31.05.2011р. (надісланий 03.06.2011р.), №24298D1 від 30.04.2011р. (надісланий 10.04.2011р.), №22901 D1 від 31.03.2011р. (надісланий 05.04.2011р.), №21710 D1 від 28.02.2011р. (надісланий 09.03.2011р.) на суму 849грн. кожний а усього 4245грн. (за період з лютого по червень 2011р. включно).

В свою чергу, в період формування стягуваної заборгованості з відшкодування орендних платежів, Позивачем здійснювалися такі платежі на казначейські рахунки у відповідності до згадуваного договору оренди, що підтверджується представленими платіжними дорученнями (а.с.а.с.114-124)

За таких обставин Позивач наполягав на задоволені заявлених вимог у повному обсягу з урахуванням заяви №17/4-1 від 21.07.2011р.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві (а.с.а.с.62-64), ухилившись, при цьому, від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків (а.с.38), складеного і надісланого (а.с.36) Позивачем на виконання вимог суду. Наразі, як вбачається із змісту означеного акту та наданої довідки №02-926 від 20.07.2011р. (а.с.39) за підписом заступника керівника Позивача та його головного бухгалтера остаточний розмір заявленої до стягнення заборгованості Відповідачем не погашений і доказів іншого останнім до справи не представлено.

Відповідач представив платіжні документи (а.с.а.с.83-94) про здійснення сплати змеленого податку за період з липня 2010р. по травень 2011р., на надавши при цьому документів на підтвердження наявності статусу платника земельного податку та доказів взаємозвязку між оплачуваним податком і земельною ділянкою під приналежною будівлею майстерень, відшкодування орендної плати за яку (ділянку) є предметом укладеного з позивачем договору №305948 від 01.10.2009р.

Суд, зважаючи на заяву Позивача про уточнення позовних вимог №17/4-1 від 21.07.2011р. (а.с.а.с.44,45), враховуючи приписи ст.ст. 1, 22 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу в контексті вимог про стягнення заборгованості з січня 2010р. по травень 2011р. включно, що нарахована за період, який передував зверненню до суду (07.07.2011р.) з розглядуваним позовом, а саме щодо суми 8490грн.,

Отже, судом залишаються без розгляду по суті вимоги про стягнення заборгованості, нарахованої за період за червень 2011р. у сумі 849,00грн., оскільки право на її отримання у Позивача не було порушено за умовами п. 2.3. договору на момент звернення до суду таке право лише виникає після 12.07.2011.р. (сплати пятиденного строку з моменту надсилання (а.с.47) рахунку 27144D1 від 30.06.2011р.) - тобто вже в перебігу розгляду справи, оскільки позов подано 07.07.2011р.

Означена позиція суду зумовлена тим, що за змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України суд здійснює захист порушених субєктивних прав та інтересів певної особи відносно фактів порушення, що передували зверненню до суду із відповідним позовом. В свою чергу, за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення у справі Позивач має право зокрема збільшити суму позовних вимог тощо, проте до реалізації означених процесуальних прав не може бути віднесено доповнення позову новими вимогами щодо фактів порушення, яких не існувало на момент первісного звернення до суду.

При цьому, суд наголошує, що оскільки оцінка правомірності вимог про стягнення заборгованості за червень 2011р. в сумі 849,00грн. в межах цієї справи по суті не здійснюється, сторони управнені на загальних підставах доводити свою позиції щодо означених вимог в межах провадження за іншим окремими позовом.

Нарізі, обєднання в одному позові вимог про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційної індексації цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, адже вимоги повязані підставами виникнення і наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського, Цивільного та Земельного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

З огляду на відсутність імперативних законодавчих заборон за змістом Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі” у світлі приписів ст.627 Цивільного кодекс України сторони цілком були управнені врегулювати відносини з відшкодування Відповідачем як власником розташованої на орендованій Позивачем земельній ділянці обєкту нерухомості витрат останнього із здійснення орендної плати за землю пропорційно займаній такою нерухомістю частини земельною ділянки. Отже, в контексті зазначених висновків укладений між Позивачем та Відповідачем договір № 305948 від 01.10.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежу з відшкодування орендної плати (факт вчинення якої з боку Позивача судом встановлений) впродовж 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку, відповідно до умов п. 2.3. договору № 305948 від 01.10.2009р.

Посилання Відповідача на відсутність підстав для здійснення стягуваних ним платежів через сплачений за розглядуваний період земельний податок, що виступає альтернативною формою оплати за землю судом відхиляється, оскільки:

- до справи не надано жодних доказів припинення укладеного між сторонами договору № 305948 від 01.10.2009р. з будь-якої з передбачених діючим законодавством підстав, так само як і зміни у відповідній частині договору оренди земельної ділянки, укладеного Позивачем із органами місцевого самоврядування (за змістом ст. 31 Закону України „Про оренду землі” в редакції, що діяла на момент придбання Позивачем будівлі майстерні, зміна власника обєкту нерухомості автоматично не впливала на орендні відносин щодо земельної ділянки), що в контексті згадуваних приписів ст. 629 Цивільного кодексу України про обовязковість чинного договору для його виконання сторонами унеможливлює ігнорування Відповідачем взятих на себе грошових зобовязань у розглядуваних період;

- Відповідачем не доведено наявності у нього статусу платника податку на землю саме відносно земельної ділянки, на якій розташовано будівлю майстерні і відшкодування орендної плати за яку є предметом укладеного з Позивачем договору відповідних правоустановчих документів на земельну ділянку у розумінні приписів ст. 125 Земельного кодексу України; так само не доведено і те, що представлені Відповідачем платіжні документи про сплату земельного податку стосуються саме такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, Відповідачем попри виставлені рахунки не були виконані грошові зобовязання із сплати орендної плати, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість за період з серпня 2010р. по травень 2011р. у розмірі 8490грн. Таке неналежне виконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 621 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення виконання на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційною індексацією за весь період прострочення.

Враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати умовам договору, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню за період з серпня 2010р. по травень 2011р. у розмірі _8490,00грн.,

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог в частині 3% річних та інфляційної індексації за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про обґрунтованість вимог:

- щодо інфляційної індексації у розмірі 273,39грн.;

- щодо 3% річних у розмірі 84,97грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендних платежів сформульована безпосередньо у п.2.4. договору оренди № 305948 від 01.10.2009р. вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Беручи до уваги встановлений судом факт невиконання грошових зобовязань Відповідачем у розглядуваний період, перевіривши розрахунок пені (а.с.40), здійснений із дотриманням положень ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо пені лише у сумі 343,98грн., відмовляючи у решті через нарахування за період поза межами шестимісячного строку з моменту прострочення відповідних платежів.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню суми задоволених вимог до суми вимог за заявою №17/4-1 від 21.07.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь” металургійний завод”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30939178) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Будкапітал”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 32122851) про стягнення за договором №305948 від 01.02.2010р. заборгованості в розмірі 8490грн., пені в розмірі 413,61грн., 3% річних в розмірі 84,97грн., інфляції в розмірі 273,39грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Будкапітал”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 32122851) на користь Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь” металургійний завод”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30939178) заборгованість в розмірі 8490,00грн., пеню в розмірі 343,98грн., 3% річних в розмірі 84,97грн., та інфляційну індексацію ї в розмірі 273,39грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог щодо пені відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Будкапітал”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 32122851) на користь Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь” металургійний завод”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30939178) державне мито в сумі 91,92грн. та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 212,68грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 09.08.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >