Рішення № 18110032, 15.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.08.11 р. Справа № 4/189

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 30.12.2010р.,

від відповідача ОСОБА_2 довіреність від 29.12.2010р.,

за позовом - Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі

Словянського регіонального виробничого управління м. Словянськ

до відповідача - Комунального підприємства Словянської міської ради „Словміськводоканал”

м. Словянськ

про стягнення 56859,64грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних та пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з КП Словянської міської ради „Словміськводоканал” м. Словянськ 56859,64грн., з яких: 54998,00грн. сума заборгованості за послуги з питного водопостачання за квітень 2011р., 230,54грн. - 3%річних, 439,98грн. інфляційні, 1191,12грн. пеня за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, нарахована відповідно до п. 7.3 договору.

В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання №1/9 (47) від 18.01.2008р. з додатковими угодами від 26.01.2009р., 07.12.2009р., 31.12.2010р., повідомлення про тарифи №302 від 25.02.2008р., №4448 від 10.10.2008р., акт щодо обсягів поданої питної води в квітні 2011р. №1/04 від 30.04.2011р., який підписаний обома сторонами без заперечень та зауважень, рахунок-фактура №74 від 30.04.2011р. на суму 705092,50грн., який отриманий відповідачем 04.05.2011р., акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств.

Відповідач заперечував факт отримання послуг з централізованого питного водопостачання за договором №1/9 (47) від 18.01.2008р., оскільки сторонами укладений інший договір - № 25 від 21.03.2011р. за яким і були надані послуги у квітні 2011р. умови якого розглядуються господарським судом Донецької області у справі № 11/60пд.

Господарський суд відповідно до ст.77 ГК України оголошував перерву для надання сторонами додаткових документів в обґрунтування позовних вимог і заперечень з 11.07.2011р. на 10 і 15 серпня 2011р., про що були належним чином попереджені представники сторін.

При дослідженні наданих сторонами матеріалів, заслухавши пояснення їх представників, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги з централізованого питного водопостачання за квітень 2011року, а також річних, інфляційних та пені, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Підставою для надання відповідачу води є договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання №1/9 (47) від 18.01.2008р. з додатковими угодами від 26.01.2009р., 07.12.2009р., 31.12.2010р. та акт № 1/04 від 30.04.2011р. про надання цих послуг в кількості 625082куб.м. підписаний представниками двох сторін.

2

Відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України „Про питну воду та питне водопостачання”, „Про житлово-комунальні послуги”.

При дослідженні матеріалів справи, господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання № 1/9 (47) від 18.01.2008р., у відповідності з яким підприємство (позивач) надає споживачу (відповідач) послуги з централізованого питного водопостачання в обсягах згідно щомісячного графіку (п. 2.3 договору) в межах технічних можливостей підприємства, а споживач своєчасно сплачує послуги за встановленими тарифами в строки та на умовах, які передбачені договором.

31.12.2010р. сторонами підписана додаткова угода до договору, в якій узгоджені прилади обліку питної води та строк дії договору продовжений до 31.03.2011р.

Заперечення відповідача щодо надання послуг з питного водопостачання у квітні 2011р. за іншим договором, не приймається судом, так як він не прийняв до уваги той факт, що самими сторонами в пункті 9.2 обумовлено, що договір № 1/9 від 18.01.2008р. вважається продовженим і діючим на тих же умовах на період оформлення і узгодження розбіжностей наступного договору.

Так як неврегульовані сторонами пункти договору № 25 ві.21.03.2011р. передані сторонами на вирішення господарським судом Донецької області, тому цей договір вступає в законну силу в день вступу в дію рішення господарського суду від 29.06.2011р. по справі № 11/60пд.

До вступу в законну дію договору № 25 ві.21.03.2011р. діяв договір № 1/9 (47) від 18.01.2008р.

За договором № 1/9 від 18.01.2008р. здійснення послуг водопостачання здійснюється у передбаченому обсягу за замовленням споживача, рівномірно протягом всього періоду дії договору згідно замовлення споживача (п.2.1 договору), а п. 5 сторонами передбачені розмір та порядок оплати послуг водопостачання, а саме: споживач сплачує підприємству послуги водопостачання за тарифами, які встановлені у відповідності з діючим законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. Тарифи на квітень 2011р. складають за 1 куб м. питної води 0,94грн. Кінцевий розрахунок за надані послуги за місяць, що сплинув споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту (п.4.12) про отримання води платіжним дорученням з урахування поточних оплат, в строк до 1-го числа місяця, що слідує за звітнім.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем у квітні 2011р. належним чином виконанні умови договору. Цей факт підтверджується підписаним 30.04.2011р. актом № 1/04 на отримання відповідачу у квітні 2011р. питної води.

Позивачем відповідачу для оплати виставлений відповідачу рахунок-фактура №74 від 30.04.2011р. на загальну суму 705092,50грн., який отриманий останнім 04.05.2011р. В цьому рахунку визначена ціна питної води за встановленим постановою національною комісією регулювання електроенергетики від 27.01.2011р. № 92 тарифом 0,94грн. за 1 куб м. (без ПДВ)

Рахунок №74 від 30.04.2011р. відповідачем в порушення умов договору сплачений частково до подачі позову в сумі 650094,50грн і після звернення з позовом решта заборгованості сплачена у повному обсязі відповідачем, що підтверджується витягами з банківських рахунків.

Приймаючи до уваги, що на час вирішення спору у сторін відсутній предмет спору в частині стягнення боргу, який в повному обсязі сплачений відповідачем, що підтверджують витяги з банківських рахунків від 09 12 серпня 2011р., господарський суд в цій частині позову припиняє провадження відповідно до ч.1-1ст.80 ГПК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

3

Враховуючи несвоєчасну сплату відповідачем отриманих послуг, позивач просить стягнути 1191,12грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, яка нарахована відповідно до п. 7.3 договору.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (п. 5 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені (п. 7.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 1191,12грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто з урахування шестимісячного терміну та подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 230,54грн. 3%річних, 439,98грн. інфляційних, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідачем.

Господарський суд перевіривши надані позивачем розрахунки задовольняє ці вимоги в повному обсязі, з огляду на наступне:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором

Враховуючи, що позивачем доведений факт несвоєчасності оплати відповідачем наданих послуг та наданий обґрунтований розрахунок сум, господарський суд задовольняє вимоги щодо стягнення 230,54грн. 3%річних, 439,98грн. інфляційних витрат в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

На підставі Законів України „Про питну воду та питне водопостачання”, „Про житлово-комунальні послуги”, статей 526,530,546,549,610,611,612,625,629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82, п.1-1ст.80, 84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Словянського регіонального виробничого управління м. Словянськ до Комунального підприємства Словянської міської ради „Словміськводоканал” м. Словянськ про стягнення 230,54грн. - 3%річних, 439,98грн. інфляційні, 1191,12грн. пеня в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства Словянської міської ради „Словміськводоканал” м. Словянськ-84100, вул. Калініна, 9, ЄДРПОУ 35420080 на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк-83001, вул. Артема, 85, ЗКПО 00191678 в особі Словянського регіонального виробничого управління м. Словянськ-84112, вул. Леніна, 13, ЄДРПОУ 35397869 річні проценти в сумі 230,54грн., інфляційні витрати в сумі 439,98грн., пеню в 1191,12грн. 568,60грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 15.08.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.